Парк «Ни́вки» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, розташований у Шевченківському районі міста Києва. Поруч із парком розташовані зупинний пункт залізниці «Берестейська», однойменна станція метро та станція метро «Нивки».
Нивки | ||||
---|---|---|---|---|
Парк «Нивки» | ||||
50°27′41″ пн. ш. 30°25′13″ сх. д. / 50.461302° пн. ш. 30.420407° сх. д. | ||||
Тип | природоохоронна територія і парк | |||
Статус | Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | |||
Відкрито | 1972 | |||
Площа | 16,5 га і 46,1 га | |||
Керівна установа | КП УЗН Шевченківського району | |||
Країна | Київ, Шевченківський район | |||
Розташування | Київ, Шевченківський район | |||
Нивки Нивки (Київ) | ||||
Нивки у Вікісховищі |
Розташування
Парк ділиться на 2 частини: західну і східну. Умовним роздільником є залізничне полотно і річка Сирець, яка нині є струмком, що протікає по колектору. Східна частина парку віднесена до загальнодержавних природно-заповідних територій, як парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва. У парку налічується понад 90 видів вікових дерев.
Рельєф місцевості — горбистий.
Історія
Парк імені XXII з'їзду КПРС
Створено парк в 1972 році рішенням Державного комітету УРСР з охорони природи на базі наявних зелених насаджень, посаджених у 1956 році. Ще раніше, до революції, місцевість у районі нинішнього парку називалася «Васильчиківська дача» і була володіннями київського генерал-губернатора Іларіона Васильчикова.
«Васильчиківська дача» була великою територією в 55 десятин землі з лісом, ставками, сінокісними угіддями, городом і садом. Також тут розміщувався двоповерховий панський маєток. Після смерті генерал-губернатора його вдова Катерина Олексіївна, відома київська благодійниця, подарувала власну садибу заснованому нею Свято-Троїцькому монастирю на Звіринці. «Васильчиківська дача» залишалася у володінні монастиря до революції 1917 року, після чого ці землі було націоналізовано.
Новий етап в історії «Васильчиківської дачі» почався в 1930-х роках, коли на цю місцевість звернула увагу партійна влада. Парк, поруч із річкою Сирець, був оточений глухим парканом і перетворений на спецдачу вищого партійного керівництва Києва.
Місцевість змінювала свої неофіційні назви у залежності від зміни власників. Так, наприклад, вона носила назви дачі Любченка, Кагановича, Хрущова та Коротченка. Саме в той період на одному з пагорбів у центральній частині парку був побудований двоповерховий маєток із ґанком і терасами, з яким пов'язані різні міські легенди, що виникнули внаслідок того, що радянський партійний та державний діяч Панас Любченко застрелив свою дружину і самого себе саме на території цієї дачі.
Потім будівля декілька разів змінювала своє призначення, приходила в запустіння, поки на початку 1990-х, після розпаду СРСР, її не було продано приватним особам. Ними було розпочато ремонт будівлі, який, однак, не був закінчений.
Станом на 2020 рік головний корпус колишніх (партійних дач) стоїть закинутий, при цьому досі є приватною власністю. На відміну від головного корпусу, підсобні приміщення колишнього дачного комплексу були перебудовані і використовуються як ресторан і художня школа.
Паркани навколо дачі простояли до 1962 року. У 1962 році територія дачі була передана місту, а сам парк перейменували в «Парк імені XXII з'їзду КПРС» і відкрили для відвідування. Останнім високопоставленим мешканцем дачі був партійний і державний діяч Дем'ян Коротченко. У 1974 році йому був встановлений пам'ятник біля входу в парк.
В 1972 році парк отримав статус пам'ятника садово-паркового мистецтва і був перейменований у «Комсомольський парк».
Парк імені Ленінського комсомолу
Парк імені Ленінського комсомолу був створений 1954 року рішенням Жовтневої адміністрації. Тоді почалася забудова: було встановлено дамби, та вирито штучні водойми. У парку була розміщена концертна зала «Юність», у 1970-х роках відкрили «Зелений театр».
У 1961 році тут було відкрито пам'ятник комсомольцям 1920-х років у вигляді фігури комсомольця, в будьонівці та шинелі, з молотом в руках. Автор — скульптор В. Г. Сорока. Пам'ятник було виготовлено із залізобетону, загальна висота — 5,3 м.
Об'єднання парків
У 1991 році товариство «Парк Нивки» взяло парк Ленінського комсомолу в оренду на 25 років, об'єднавши обидва парки.
Обидва радянських пам'ятники було зруйновано активістами в ніч на 27 травня 2015 року.
У квітні 2012 року у східній частині парку, що прилучається до вулиці Авіаконструктора Ігоря Сікорського, неподалік від перетину з вулицею Жамбила Жабаєва, за ініціативи посольства Казахстану у Києві встановлено пам'ятник казахському народному співаку-акину Жамбилу Жабаєву.
13 жовтня 2019 року на місці демонтованого пам'ятника Коротченку активістами та ветеранами було встановлено меморіал на честь мешканців Шевченківського району, що поклали свої життя під час російсько-української війни.
- Руїни «дачі Хрущова»
- Колишній (демонтований) пам'ятник комсомольцям 1920-х років
- Колишній (демонтований) пам'ятник Дем'янові Коротченку
- Меморіал пам'яті мешканців Шевченківського району, які поклали свої життя під час російсько-української війни
- Пам'ятник Жамбилу Жабаєву
Галерея
- Парковий ставок
- Доріжки
- Середнє паркове озеро
- Нижній парковий ставок
- Рослинність
- Дерева навесні
- Дерева зі шпаківником
- Алея
- Центральне озеро
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
- Киевские дачи Хрущева. kyiv.changeua.com. Жить в Киеве. оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2020.
- Пам'ятник Дем'янові Коротченку, Київ. igotoworld.com. IGotoWorld. Процитовано 11 серпня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Парк «Нивки» [ 19 грудня 2007 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт районної ради та районної державної адміністрації Шевченківського району міста Києва [ 11 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- У Києві знесли три комуністичні пам’ятники. ФОТО. kiev.pravda.com.ua. Українська Правда. Київ. 27 травня 2015. оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 11 серпня 2020.
- У Києві встановлять пам'ятник казахському поетові Жамбилу Жабаєву. www.unian.ua. УНІАН. 05 березня 2010. оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 11 серпня 2020.
- Пам’ятник Жамбілу Жабаєву в Києві. http://ua.kiev-foto.info/. Київфото. 04 серпня 2017. оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
- У Шевченківському районі Києва відкрито меморіал в пам’ять про полеглих за незалежність України. www.medbat.org.ua. Перший Добровольчий Мобільний Шпиталь імені Миколи Пирогова. 13 жовтня 2019. оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|3=
()
Джерела
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Парк Нивки [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park Ni vki park pam yatka sadovo parkovogo mistectva roztashovanij u Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva Poruch iz parkom roztashovani zupinnij punkt zaliznici Berestejska odnojmenna stanciya metro ta stanciya metro Nivki NivkiPark Nivki 50 27 41 pn sh 30 25 13 sh d 50 461302 pn sh 30 420407 sh d 50 461302 30 420407Tipprirodoohoronna teritoriya i parkStatusPark pam yatka sadovo parkovogo mistectvaVidkrito1972Plosha16 5 ga i 46 1 gaKerivna ustanovaKP UZN Shevchenkivskogo rajonuKrayinaKiyiv Shevchenkivskij rajonRoztashuvannyaKiyiv Shevchenkivskij rajonNivkiNivki Kiyiv Nivki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nivki RoztashuvannyaPark dilitsya na 2 chastini zahidnu i shidnu Umovnim rozdilnikom ye zaliznichne polotno i richka Sirec yaka nini ye strumkom sho protikaye po kolektoru Shidna chastina parku vidnesena do zagalnoderzhavnih prirodno zapovidnih teritorij yak park pam yatka sadovo parkovogo mistectva U parku nalichuyetsya ponad 90 vidiv vikovih derev Relyef miscevosti gorbistij IstoriyaPark imeni XXII z yizdu KPRS Stvoreno park v 1972 roci rishennyam Derzhavnogo komitetu URSR z ohoroni prirodi na bazi nayavnih zelenih nasadzhen posadzhenih u 1956 roci She ranishe do revolyuciyi miscevist u rajoni ninishnogo parku nazivalasya Vasilchikivska dacha i bula volodinnyami kiyivskogo general gubernatora Ilariona Vasilchikova Vasilchikivska dacha bula velikoyu teritoriyeyu v 55 desyatin zemli z lisom stavkami sinokisnimi ugiddyami gorodom i sadom Takozh tut rozmishuvavsya dvopoverhovij panskij mayetok Pislya smerti general gubernatora jogo vdova Katerina Oleksiyivna vidoma kiyivska blagodijnicya podaruvala vlasnu sadibu zasnovanomu neyu Svyato Troyickomu monastiryu na Zvirinci Vasilchikivska dacha zalishalasya u volodinni monastirya do revolyuciyi 1917 roku pislya chogo ci zemli bulo nacionalizovano Novij etap v istoriyi Vasilchikivskoyi dachi pochavsya v 1930 h rokah koli na cyu miscevist zvernula uvagu partijna vlada Park poruch iz richkoyu Sirec buv otochenij gluhim parkanom i peretvorenij na specdachu vishogo partijnogo kerivnictva Kiyeva Miscevist zminyuvala svoyi neoficijni nazvi u zalezhnosti vid zmini vlasnikiv Tak napriklad vona nosila nazvi dachi Lyubchenka Kaganovicha Hrushova ta Korotchenka Same v toj period na odnomu z pagorbiv u centralnij chastini parku buv pobudovanij dvopoverhovij mayetok iz gankom i terasami z yakim pov yazani rizni miski legendi sho viniknuli vnaslidok togo sho radyanskij partijnij ta derzhavnij diyach Panas Lyubchenko zastreliv svoyu druzhinu i samogo sebe same na teritoriyi ciyeyi dachi Potim budivlya dekilka raziv zminyuvala svoye priznachennya prihodila v zapustinnya poki na pochatku 1990 h pislya rozpadu SRSR yiyi ne bulo prodano privatnim osobam Nimi bulo rozpochato remont budivli yakij odnak ne buv zakinchenij Stanom na 2020 rik golovnij korpus kolishnih partijnih dach stoyit zakinutij pri comu dosi ye privatnoyu vlasnistyu Na vidminu vid golovnogo korpusu pidsobni primishennya kolishnogo dachnogo kompleksu buli perebudovani i vikoristovuyutsya yak restoran i hudozhnya shkola Parkani navkolo dachi prostoyali do 1962 roku U 1962 roci teritoriya dachi bula peredana mistu a sam park perejmenuvali v Park imeni XXII z yizdu KPRS i vidkrili dlya vidviduvannya Ostannim visokopostavlenim meshkancem dachi buv partijnij i derzhavnij diyach Dem yan Korotchenko U 1974 roci jomu buv vstanovlenij pam yatnik bilya vhodu v park V 1972 roci park otrimav status pam yatnika sadovo parkovogo mistectva i buv perejmenovanij u Komsomolskij park Park imeni Leninskogo komsomolu Park imeni Leninskogo komsomolu buv stvorenij 1954 roku rishennyam Zhovtnevoyi administraciyi Todi pochalasya zabudova bulo vstanovleno dambi ta virito shtuchni vodojmi U parku bula rozmishena koncertna zala Yunist u 1970 h rokah vidkrili Zelenij teatr U 1961 roci tut bulo vidkrito pam yatnik komsomolcyam 1920 h rokiv u viglyadi figuri komsomolcya v budonivci ta shineli z molotom v rukah Avtor skulptor V G Soroka Pam yatnik bulo vigotovleno iz zalizobetonu zagalna visota 5 3 m Ob yednannya parkiv U 1991 roci tovaristvo Park Nivki vzyalo park Leninskogo komsomolu v orendu na 25 rokiv ob yednavshi obidva parki Obidva radyanskih pam yatniki bulo zrujnovano aktivistami v nich na 27 travnya 2015 roku U kvitni 2012 roku u shidnij chastini parku sho priluchayetsya do vulici Aviakonstruktora Igorya Sikorskogo nepodalik vid peretinu z vuliceyu Zhambila Zhabayeva za iniciativi posolstva Kazahstanu u Kiyevi vstanovleno pam yatnik kazahskomu narodnomu spivaku akinu Zhambilu Zhabayevu 13 zhovtnya 2019 roku na misci demontovanogo pam yatnika Korotchenku aktivistami ta veteranami bulo vstanovleno memorial na chest meshkanciv Shevchenkivskogo rajonu sho poklali svoyi zhittya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Ruyini dachi Hrushova Kolishnij demontovanij pam yatnik komsomolcyam 1920 h rokiv Kolishnij demontovanij pam yatnik Dem yanovi Korotchenku Memorial pam yati meshkanciv Shevchenkivskogo rajonu yaki poklali svoyi zhittya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Pam yatnik Zhambilu ZhabayevuGalereyaParkovij stavok Dorizhki Serednye parkove ozero Nizhnij parkovij stavok Roslinnist Dereva navesni Dereva zi shpakivnikom Aleya Centralne ozeroPrimitkiRishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 20 bereznya 1972 roku 363 Pro vidnesennya pam yatok prirodi miscevogo znachennya v m Kiyevi zgidno z novoyu klasifikaciyeyu Arhivovano z pershodzherela 9 lipnya 2022 Kievskie dachi Hrusheva kyiv changeua com Zhit v Kieve originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2020 Pam yatnik Dem yanovi Korotchenku Kiyiv igotoworld com IGotoWorld Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Park Nivki 19 grudnya 2007 u Wayback Machine na Oficijnij sajt rajonnoyi radi ta rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Shevchenkivskogo rajonu mista Kiyeva 11 grudnya 2007 u Wayback Machine U Kiyevi znesli tri komunistichni pam yatniki FOTO kiev pravda com ua Ukrayinska Pravda Kiyiv 27 travnya 2015 originalu za 8 lipnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2020 U Kiyevi vstanovlyat pam yatnik kazahskomu poetovi Zhambilu Zhabayevu www unian ua UNIAN 05 bereznya 2010 originalu za 16 travnya 2015 Procitovano 11 serpnya 2020 Pam yatnik Zhambilu Zhabayevu v Kiyevi http ua kiev foto info Kiyivfoto 04 serpnya 2017 originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 11 serpnya 2020 U Shevchenkivskomu rajoni Kiyeva vidkrito memorial v pam yat pro poleglih za nezalezhnist Ukrayini www medbat org ua Pershij Dobrovolchij Mobilnij Shpital imeni Mikoli Pirogova 13 zhovtnya 2019 originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 11 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka DzherelaKiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Park Nivki 5 bereznya 2017 u Wayback Machine