Нефьодов Максим Євгенович

Максим Нефьо́дов (нар. 18 квітня 1984, Київ) — український економіст, державний службовець. Колишній голова Державної митної служби. У 2015—2019 — перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, ідеолог системи ProZorro. До призначення в уряд працював керівним партнером у російській компанії Icon Private Equity.

Максим Нефьодов
Максим Нефьодов
Голова Державної митної служби
5 липня 2019 — 24 квітня 2020
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Володимир Гройсман (2016‒2019), Олексій Гончарук (2019‒2020) Денис Шмигаль (з 2020)
Попередник	посада створена
Наступник	(т.в.о.)
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України
18 лютого 2015 — 5 липня 2019
Президент	Петро Порошенко
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк (2015‒2016), Володимир Гройсман (з 2016)
Попередник	Юлія Ковалів
Наступник	Павло Кухта
Народився	18 квітня 1984(1984-04-18) (40 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як	державний службовець
Громадянство	Україна
Alma mater	Київське вище загальновійськове командне училище
Політична партія	Голос
Професія	економіст
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нефьодов.

Життєпис

Народився 18 квітня 1984 у Києві. У 1999 вступив на спеціальність «Економічна теорія» до Київського університету ім. Шевченка, магістратуру якого з відзнакою закінчив у 2005.

2004−2015: початок кар'єри, фонди прямих інвестицій

2004−2006 — аналітик зі злиття та поглинання у компанії Golden Gate Business.

2006−2010 — віце-президент у інвесткомпанії Dragon Capital, згодом — директор інвестиційно-банківського департаменту.

У 2010 став керуючим директором українського офісу фонду прямих інвестицій Icon Private Equity. Інвестфонд (загальний обсяг капіталу фонду $1 млрд) інвестує в фінансові, медійні, телекомунікаційні компанії і ніколи не розкривав своїх власників. Останньою великою інвестицією ($200 млн) став проект з будівництва в Україні та Росії мережі нового мобільного оператора WiMax під брендом Freshtel.

У 2011 став керуючим партнером фонду.

2015−2019: робота в міністерстві

У лютому 2015 призначений заступником міністра економічного розвитку та торгівлі України Айвараса Абромавичуса.

Сам Максим Нефьодов так прокоментував свій перехід на держслужбу:

Моє рішення перейти на держслужбу є цілком усвідомлене. Я розумів, що після Майдану само по собі нічого не відбудеться. Сама по собі країна не зміниться, і тоді для людей мого покоління, освіти та професії тут просто не буде місця. Через це для мене це було цілком усвідомленим патріотичним рішенням – покинути свій офіс на Софійській площі, місце на парковці та всі блага, які передбачає робота інвестбанкіра, і перейти на держслужбу. Оригінальний текст (рос.) Мое решение прийти на госслужбу было вполне осознанным. Я понимал, что после Майдана само по себе ничего хорошего не произойдет. Сама собой страна не изменится, и тогда для людей моего поколения, образования и профессии здесь просто не будет места. Потому для меня это было вполне осознанное патриотическое решение – бросить свой офис на Софийской площади, парковочное место и все блага, которые предполагает работа инвестбанкира, и прийти на госслужбу.

У міністерстві відповідав за реформу публічних закупівель, у тому числі впровадження електронних тендерів у рамках проекту Prozorro, дерегуляцію, донорську координацію та проект електронних продажів державного майна Прозорро.Продажі. До початку 2017-го також займався реформою технічного регулювання (стандартизації, метрології та оцінки відповідності). У лютому 2016 слідом за міністром Абромавичусом подав у відставку, однак продовжив виконання обов'язків. Під час формування уряду Гройсмана обговорювалося призначення Нефьодова на посади міністра економіки та міністра соцполітики. У підсумку він залишився на посаді заступника міністра економіки, а міністром став Степан Кубів.

18 листопада 2016 Кабмін призначив Максима Нефьодова першим заступником міністра економічного розвитку та торгівлі.

18 червня 2017 взяв участь у «Марші рівності» в Києві.

22 серпня 2018 призначений виконувачем обов'язків торгового представника України.

2019—2020: Голова Державної митної служби

Див. також: Державна митна служба України (2019)

У березні 2019 взяв участь у конкурсі на посаду Голови Державної митної служби. У конкурсі переміг, а 5 липня 2019 уряд затвердив його на посаді.

Член Національної ради з питань антикорупційної політики. 19 лютого 2020 ВАКС зобов'язав НАБУ відкрити справу проти Нефьодова щодо можливого отримання хабарів групою осіб на чолі з Нефьодовим, коли він був заступником міністра економічного розвитку.

28 березня 2020 міністр фінансів Ігор Уманський повторно звернувся до прем'єр-міністра з ініціативою звільнити Нефьодова з посади, яка не була підтримана. 24 квітня 2020 уряд таки звільнив Нефьодова разом із заступниками Робертом Зелді, Денисом Шендриком і Сергієм Пєтуховим. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль і Президент України Володимир Зеленський пов'язали звільнення зі зниженням надходжень до державного бюджету в 2019 році. 20 травня 2020 Нефьодов подав позов з вимогою поновити його на посаді та, відповідно, виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, який розглядається в суді.

Очолив список партії «Голос» на виборах до Київської міської ради.

2022—2024 Damaged In Ua

Після повномасштабного вторгнення росіян долучився до проєкту , як співкерівник.

Примітки

1. Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державної митної служби України на Муратова І. М. Кабінет Міністрів України. 24 квітня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
2. Головний митник Максим Нефьодов: Мене вже попереджають. «Готуйся. Бери охорону. Машину спалять» // Економічна правда, 3 липня 2019
3. Сергей Корепанов и Максим Нефедов стали соуправляющими партнерами инвестиционного фонда Icon Private Equity, Прайм (22 червня 2011)
4. Icon глубоко копает, Коммерсантъ Украина (2 грудня 2010)
5. ​Максим Нефедов назначен заместителем главы МЭРТ [ 2015-02-19 у Wayback Machine.], Апостроф (18 лютого 2015)
6. . Платформа. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 18 червня 2016.
7. От стартапа до реформы: как создавалась система госзакупок ProZorro, ain.ua (4 вересня 2015)
8. Прозрачность тендеров крупных госкомпаний можно обеспечить до конца года — Нефьодов [ 2015-08-24 у Wayback Machine.], Дело (18 травня 2015)
9. Замминистра экономразвития Нефьодов также уходит в отставку, Новое Время (3 лютого 2016)
10. На посаду міністра економіки претендують Кубів, Ковалів і Нефьодов — джерело, УНІАН (13 квітня 2016)
11. Обнародован новый состав Кабмина, LB.ua (12 квітня 2016)
12. Появился обновленный вариант нового Кабмина (обновлено), LB.ua (13 квітня 2016)
13. Максим Нефьодов призначений першим заступником міністра економіки замість Ковалів. ukranews.com. Українські новини. 18 листопада 2016.
14. У Києві пройшов Марш рівності-2017 (оновлено) (фото). LB.ua. Процитовано 18 червня 2017.
15. Нефьодов отримав нову посаду / ЕП, 22 серпня 2018
16. Кабмін призначив нового голову митниці
17. Указ Президента України від 16 липня 2019 року № 523/2019 «Про зміни у персональному складі Національної ради з питань антикорупційної політики»
18. Суд зобов'язав НАБУ відкрити справу проти Нефьодова. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 лютого 2020.
19. Ексглава Мінфіну Уманський ініціював відставки Нефьодова і Верланова (документи). LB.ua. Процитовано 24 жовтня 2020.
20. Кабмін звільнив главу Держмитниці. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 квітня 2020.
21. Шмигаль про звільнення голів Митниці та Податкової: це питання економічної безпеки. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 жовтня 2020.
22. Зеленський понад три години відповідав на запитання журналістів. Живий блог. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 жовтня 2020.
23. . oask.gov.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
24. Нефьодов через суд намагається відновити на посаді голови Митниці. РБК-Украина (рос.). Процитовано 20 травня 2020.
25. "Голос" оприлюднив першу десятку на вибори у Київраду. LB.ua. 19 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
26. Перші кроки до відбудови Миколаєва • Ukraїner (укр.), процитовано 29 січня 2024