Філіппінські нефритові артефакти або Нефритова жадова культура артефакти виготовлені з білого та зеленого жаду які датую

Філіппінські нефритові артефакти або Нефритова/жадова культура — артефакти, виготовлені з білого та зеленого жаду, які датуються аж до 2000—1500 рр. до н. е. і були виявлені в ряді археологічних розкопок на Філіппінах в 1930-х роках. Артефактами були і такі інструменти, як зубила, і прикраси, такі як сережки лінлін-о, браслети і намиста.

Вважається, що про існування «жадової культури» свідчать десятки тисяч вишукано різьблених нефритових артефактів, знайдених на археологічній ділянці в провінції Батангас.

Історія

Жад/нефрит — мінерал, що широко використовується в Азії як орнаменти або для декоративних цілей. Найстаріші нефритові артефакти в Азії (6000 до н. е.) були знайдені в Китаї, де нефрит використовували як основний камінь китайської скульптури. В 3000 році до н. е. нефритове виробництво в культурах Хуншань і Лянчжу на території Китаю досягло свого піку. У цей період знання нефритових ремесел поширилось через море на Тайвань і зрештою на Філіппіни. Предмети, виявлені у кількох місцях на Філіппінах, були зроблені з нефриту. Нефрит, виявлений на розкопках на Філіппінах, був двох типів: нефрит білий і зелений нефрит. Імпортований з Тайваню нефрит викликав на Філіппінах художні і технологічні інновації протягом першого тисячоліття нашої ери. Торгівля нефритом між двома країнами тривала з 500 р. до н. е. по 1000 рік н. е. Врешті-решт, місцеві філіппінські ремісники додали величезну кількість стилів і методів міжнародної нефритової промисловості. Ці навички та стилі досягли інших частин світу, таких як Нова Зеландія.

Нефритові артефакти на Філіппінах

Розкопки на Філіппінах дали велику кількість нефритових артефактів. Вперше були виявлені в 1930-х і 1940-х роках, завдяки роботі Х. Отлі Бейера. Його розкопки на ділянках в провінціях Рісаль, Маніла, Батангас, Булакан і Лагуна дали тисячі білих нефритових доліт і тесаків. Більшість з цих предметів зберігаються в Національному музеї антропології в Манілі.

Протягом 1960-х і 1970-х років розкопки, зроблені Робертом Фоксом у печерах в північному Палавані та інших прилеглих ділянках, дали близько 350 зелених нефритових прикрас, в тому числі сережки лінлін-о (омега-подібні), браслети і намиста.

Відтоді нефритові артефакти були знайдені і на інших археологічних ділянках. Білі нефритові артефакти були виявлені на декількох ділянках, в тому числі Баха і Уліланг Бундок в Калатагані, укритті Іль Рок в північній частині провінції Палаван і на острові Сіаргао в Сурігао-дель-Норте. Зелені нефритові артефакти були також виявлені на ділянках у Долині Кагаян, Кагаяні, Ісабелі, Батангас, острові Масбате, Сорсогон і центральному Палавані.

У 2004 році Анарська нефритова майстерня була виявлена Пітером Беллвудом і Еусебіо Дізоном на острові Ітбаят у Батанес. Кілька зелених нефритових артефактів, таких як тесаки, орнаменти і фрагменти були знайдені в майстерні Анаро, а також на ділянках на сусідніх островах Сунгет і Савідуг. Вважається, що нефритові інструменти і прикраси виготовлялись на цій ділянці, звідки і назва «майстерня».

Походження нефритових артефактів

Найстаріший відомий зелений нефритовий артефакт -це пара браслетів, знайдена у підніжжя Нагсабаран в Долині Кагаян. Мінеральний склад цих артефактів відповідає фенгтянському нефриту; їх вік було визначено на рівні близько 3500-4000 років.

Теорія «прибуття з Тайваню» припускає, що австранезійсько-мовні люди з Південного Китаю почали мігрувати на Філіппіни в 2000 році до нашої ери. Перша хвиля мігрантів висадилися на головному острові Лусон або Батанесі. Хоча не відомо, чи нефрит був привезений сюди поселенцями з самого спочатку або був завезений внаслідок торгівлі між північними Філіппінами і Тайванем, збільшення торгівлі нефритом між двома цими територіями сталося приблизно в 1000 році до нашої ери. Однак точно відомо, що торгівля нефритом припинилася, і переробка і повторне використання нефритових інструментів призвели до того, що пізніші артефакти є меншими за розміром.

Вушні прикраси лінлін-о з проєкцією бутону лотосу використовувались у період між 300 р. до н. е. і 100 р. н. е. Вони вирізняються тим, що були розроблені для популярності на південних ринках. Вони досягли Палавану, південного В'єтнаму і у Сараваку, Малайзія. Схожі лінлін-о були також знайдені в Таїланді та Камбоджі, але вони ще не перевірялись на походження. Сережки ймовірно були філіппінського виробництва, а нефрит був ввезений з Тайваню; про це свідчить той факт, що люди з південного В'єтнаму і Філіппін говорять австронезійськими мовами, а ці дві території були частиною величезної торговельної мережі, коли Південно-Східна Азія торгувала з країнами навколо Середземного моря, Індією та південним Китаєм близько 2000 років тому.

Мінералогічний аналіз

Нефрит — це рідкісний мінерал, який формується в унікальних геологічних умовах. Є лише 120 відомих родовищ нефриту у світі. Два типи нефриту, виявлені на Філіппінах, були проаналізовані з метою визначення родовища, з якого вони походять. Зелений нефрит описується як прозоро-зелений з чорними вкрапленнями. Аналіз зелених нефритових артефактів на Філіппінах показав, що камінь складається з тремоліт-актинолітових амфібол з цинково-хромітові вкрапленнями, характерних для фенгтянського нефриту, чиї великі родовища знаходяться у Фенгтян, Тайвань. Виняток становлять лише фрагмент тесака з зеленого нефриту, знайдений у печері Тінокод в Західному Міндоро, джерело якого залишається невідомим.

Білий нефрит має молочний колір і може мати червонувато-коричневі, чорні або зелені смуги. Він складається з тремолітових амфібол. Камінь має вищий коефіцієнт ізотопів кисню, ніж всі інші джерела білого нефриту у Східній Азії. Тому археологи вважають, що артефакти з білого нефриту створювались з місцевого родовища на Філіппінах. На жаль, розташування цього родовища ще не відкрите.

Див. також

Неоліт
Залізна доба
— це неолітична культура, яка існувала в Китаї.
Сахюїнь — культура залізної доби, яка існувала в Південному В'єтнамі та на Філіппінах.

Примітки

Scott, William (1984). Prehispanic Source Material. с. 17.
Bellwood, Peter (2011). Pathos of Origin. с. 31—41.
Bellwood, Peter, Hsiao-Chun Hung, and Yoshiyuki Iizuka. «Taiwan Jade in the Philippines: 3,000 Years of Trade and Long-distance Interaction.» Paths of Origins: The Austronesian Heritage in the Collections of the National Museum of the Philippines, the Museum Nasional Indonesia, and the Netherlands Rijksmuseum voor Volkenkunde (2011): 31-41.
Bellwood, P. & Dizon, E. 4000 years of migration and cultural exchange: the archaeology of the Batanes Islands, Northern Philippines / edited by Peter Bellwood and Eusebio Dizon. (2013) Australia: ANU E Press
Jocano, F. Landa. «Philippine prehistory.» Philippine Center for Advanced Studies. Diliman, Quezon City (1975)
Bellwood, P. (2011). «Holocene population history in the Pacific region as a model for worldwide food producer dispersals». Current Anthropology Vol. 54 no. S4, The origins of Agriculture: New Data, New Ideas, USA: University of Chicago Press
Bellwood, P.(2004) «The Origins and Dispersals of Agricultural Communities in Southeast Asia» in P. Bellwood, I. Glover (eds) Southeast Asia: From Prehistory to History, pp.21-40, Routledge
Solheim II, W. (1953). «Philippine Archaeology». Archeology Vol. 6, No. 3. pp. 154—158. USA: Archaeological Institute of America
Iizuka, Yoshiyuki, H. C. Hung, and Peter Bellwood. «A Noninvasive Mineralogical Study of Nephrite Artifacts from the Philippines and Surroundings: The Distribution of Taiwan Nephrite and the Implications for the Island Southeast Asian Archaeology.» Scientific Research on the Sculptural Arts of Asia (2007): 12-19.

[1] Scott, William (1984). Prehispanic Source Material. с. 17.

[2] Bellwood, Peter (2011). Pathos of Origin. с. 31—41.

[uno-3] Bellwood, Peter, Hsiao-Chun Hung, and Yoshiyuki Iizuka. «Taiwan Jade in the Philippines: 3,000 Years of Trade and Long-distance Interaction.» Paths of Origins: The Austronesian Heritage in the Collections of the National Museum of the Philippines, the Museum Nasional Indonesia, and the Netherlands Rijksmuseum voor Volkenkunde (2011): 31-41.

[dos-4] Bellwood, P. & Dizon, E. 4000 years of migration and cultural exchange: the archaeology of the Batanes Islands, Northern Philippines / edited by Peter Bellwood and Eusebio Dizon. (2013) Australia: ANU E Press

[three-5] Jocano, F. Landa. «Philippine prehistory.» Philippine Center for Advanced Studies. Diliman, Quezon City (1975)

[five-6] Bellwood, P. (2011). «Holocene population history in the Pacific region as a model for worldwide food producer dispersals». Current Anthropology Vol. 54 no. S4, The origins of Agriculture: New Data, New Ideas, USA: University of Chicago Press

[four-7] Bellwood, P.(2004) «The Origins and Dispersals of Agricultural Communities in Southeast Asia» in P. Bellwood, I. Glover (eds) Southeast Asia: From Prehistory to History, pp.21-40, Routledge

[six-8] Solheim II, W. (1953). «Philippine Archaeology». Archeology Vol. 6, No. 3. pp. 154—158. USA: Archaeological Institute of America

[9] Iizuka, Yoshiyuki, H. C. Hung, and Peter Bellwood. «A Noninvasive Mineralogical Study of Nephrite Artifacts from the Philippines and Surroundings: The Distribution of Taiwan Nephrite and the Implications for the Island Southeast Asian Archaeology.» Scientific Research on the Sculptural Arts of Asia (2007): 12-19.