Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоніна Василівна Нежданова (4 червня 1873, Крива Балка — нині в межах Одеси — 26 червня 1950) — російська та радянська оперна і камерна співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагогиня. Народна артистка СРСР (1936), Героїня Праці (1925), докторка мистецтвознавства (1944).
| Антоніна Василівна Нежданова | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 червня 1873 |
| Місце народження | Крива Балка |
| Дата смерті | 26 червня 1950 (77 років) |
| Місце смерті | Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР |
| Професії | оперна співачка, музична педагогиня, викладачка університету |
| Освіта | Московська консерваторія |
| Праця в операх | Большой театр |
| Співацький голос | d і сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | класична музика |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Нагороди |      |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народилась у передмісті Одеси у вчительській сім'ї. В 1883-91 училася в одеській Маріїнській гімназії (в 1885 одночасно навчалася грі на фортепіано у Музичному училищі), по закінченні якої викладала російську і німецьку мови в Одеському міському жіночому училищі. У 1899—1902 роках навчалася у Московській консерваторії (клас У. Мазетті, пізніше під його керівництвом розучувала нові партії), яку закінчила з малою золотою медаллю.
Дебютувала 1900 року (Москва, партія Місіс Форд в «Віндзорських пастухах» Ніколаї, консерваторський спектакль на сцені Великого театру). Солістка Большого театру в 1902-34 (дебют у партії Антоніди). Учасниця перших постановок у Большому театрі опер «Сорочинський ярмарок» Мусоргського в редакції Ю. Сахновського (1925, партія Парасі), («Любов до трьох апельсинів») (С. Прокоф'єва) (1927, партія Нінетти). Серед партій також Людмила («Руслан і Людмила»), Тетяна («Євгеній Онєгін»), Іоланта («Іоланта»), Снігурка ((«Снігурка»)), Шемаханська цариця («Золотий півник»), Ельза («Лоенґрін»), Мікаела, Лакме, Маргарита, Розіна, Віолета, Мімі.
Гастролювала за кордоном, 1913 року в Парижі виступала в «Ріголетто» (партія Джильди) разом з Карузо й Руффо. Вела концертну діяльність.
З 1936 на педагогічній роботі (професорка Московської консерваторії з 1943).
Ім'я Антоніни Нєжданової з 1950 року носить Одеська консерваторія.
На честь артистки названо астероїд (4361 Нежданова).
Примітки
- Нежданова Антонина Васильевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела та література
- О. В. Ясь. Нежданова Антоніна [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 356. — .
- Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.245.
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.74
- Біографія
- belcanto.ru [ 6 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Вечір, присвячений 130-річчю Нежданової у Києві [ 24 січня 2005 у Wayback Machine.]
- Антоніна Нежданова [ 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Нежданова Антоніна Василівна // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 204.
- Нежданова Антоніна Василівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 514-515.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет