Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Веніамін Георгійович Недошивін (1917—1988) — командир роти автоматників 92-го стрілецького полку 201-ї стрілецької дивізії 42-ї армії Ленінградського фронту, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).
| Недошивін Веніамін Георгійович | |
|---|---|
| Народження | 5 жовтня 1917 Єрмолаєво, Куюргазинський район |
| Смерть | 25 січня 1988 (70 років) Душанбе, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Звання | підполковник |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |       |
Біографія
Народився 5 жовтня 1917 року в селі Єрмолаєво Оренбурзької губернії (нині село в Куюргазинському районі Республіки Башкортостан) у родині робітника. Росіянин. Закінчив у рідному районі Єрмолаєвський сільськогосподарський технікум. Один рік працював зоотехніком.
У 1938 році Куюргазинським райвійськкоматом Башкирської АРСР призваний на службу в прикордонні війська Північно-Західного прикордонного округу. В період з 1938 по 1943 рік був командиром відділення, взводу військ НКВС Ленінградського фронту. Саме тут він отримав бойове хрещення. У 1938—1942 роках служив у 13-му мотострілецькому полку військ НКВС СРСР. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Брав участь у німецько-радянській війні з перших годин після її початку. В перші години війни в ніч 22 червня 1941 року, був двічі поранений. Але тільки до підходу підкріплення дозволив перев'язати себе. Після смерті командира прикордонної застави, в ході перших кровопролитних боїв, взяв на себе командування заставою.
В 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів. З того ж року-член ВКП(б)/КПРС.
Подвиг
З нагородного листа: «Командир роти автоматників 92-го стрілецького полку (201-а стрілецька дивізія, 42-а армія, Ленінградський фронт) лейтенант Веніамін Недошивін у бою 25 січня 1944 року одним з перших разом з бійцями форсував вбрід річку Іжора і раптовою атакою у взаємодії з іншими підрозділами вибив ворога з села Руссолово Гатчинського району Ленінградської області. Було знищено до двох взводів супротивника, захоплено три знаряддя з тягачами і шість автомашин з боєприпасами.
27 січня 1944 року на підступах до міста Гатчина лейтенант Недошивін В. Г. на чолі взводу увірвався в село Пижма, але опинився в оточенні. Зайнявши кругову оборону, надихаючи бійців на перемогу, двічі поранений офіцер залишався в строю і стійко відбивав атаки противника до підходу підкріплення».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 жовтня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність лейтенанту Недошивину Веніаміну Георгійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4503).
Указ Президії Верховної Ради від 17 листопада 1944 року: «…В боях виявив особисту хоробрість і мужність, показав себе справжнім патріотом Батьківщини, майстерно володіє своєю справою. З початку Великої Вітчизняної війни він 11 разів був поранений, отримавши при цьому 42 рани».
З 1944 року — в запасі через поранення.
У цьому ж році В. Недошивін з досвідом оперативно-розвідувальної роботи став слухачем Вищої школи НКДБ СРСР. З цього часу в органах Комітету державної безпеки (КДБ) і Міністерства внутрішніх справ (МВС).
Після успішного закінчення навчального закладу в липні 1945 року направлений в якості оперуповноваженого в УНКДБ Львівської області УРСР. За два роки став заступником начальника відділення.
У 1947 році його відрядили в розпорядження Управління Міністерства державної безпеки Башкирської АРСР. Очолив Макарівське районне відділення МГБ у селі Петровське Макарівського району Башкирської АРСР (нині — Ішимбайський район Республіки Башкортостан). Пропрацювавши два роки, знову отримав підвищення по службі, ставши начальником Стерлітамакського районного відділення МДБ.
У 1961 році закінчив вищу школу МВС СРСР. З 1963 року підполковник внутрішньої служби В. Недошивін — у відставці. Жив у столиці Таджикистану — місті Душанбе, де помер 25 січня 1988 року на 71-му році життя.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (05.10.1944).
- Орден Леніна (05.10.1944).
- Орден Червоного Прапора (16.02.1944).
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985).
- Медаль «За відвагу» (05.08.1942).
- Медаль «За оборону Ленінграда»(1943).
- Медалі.
Посилання
Недошивін Веніамін Георгійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Примітки
- kumertime.ru/2016/05/v-chas-velikih-ispytanij/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veniamin Georgijovich Nedoshivin 1917 1988 komandir roti avtomatnikiv 92 go strileckogo polku 201 yi strileckoyi diviziyi 42 yi armiyi Leningradskogo frontu gvardiyi lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Nedoshivin Veniamin GeorgijovichNarodzhennya5 zhovtnya 1917 1917 10 05 Yermolayevo Kuyurgazinskij rajonSmert25 sichnya 1988 1988 01 25 70 rokiv Dushanbe Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRKrayina SRSRZvannyapidpolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Podvig 3 Nagorodi 4 Posilannya 5 PrimitkiBiografiyared Narodivsya 5 zhovtnya 1917 roku v seli Yermolayevo Orenburzkoyi guberniyi nini selo v Kuyurgazinskomu rajoni Respubliki Bashkortostan u rodini robitnika Rosiyanin Zakinchiv u ridnomu rajoni Yermolayevskij silskogospodarskij tehnikum Odin rik pracyuvav zootehnikom U 1938 roci Kuyurgazinskim rajvijskkomatom Bashkirskoyi ARSR prizvanij na sluzhbu v prikordonni vijska Pivnichno Zahidnogo prikordonnogo okrugu V period z 1938 po 1943 rik buv komandirom viddilennya vzvodu vijsk NKVS Leningradskogo frontu Same tut vin otrimav bojove hreshennya U 1938 1942 rokah sluzhiv u 13 mu motostrileckomu polku vijsk NKVS SRSR Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Brav uchast u nimecko radyanskij vijni z pershih godin pislya yiyi pochatku V pershi godini vijni v nich 22 chervnya 1941 roku buv dvichi poranenij Ale tilki do pidhodu pidkriplennya dozvoliv perev yazati sebe Pislya smerti komandira prikordonnoyi zastavi v hodi pershih krovoprolitnih boyiv vzyav na sebe komanduvannya zastavoyu V 1942 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Z togo zh roku chlen VKP b KPRS Podvigred Z nagorodnogo lista Komandir roti avtomatnikiv 92 go strileckogo polku 201 a strilecka diviziya 42 a armiya Leningradskij front lejtenant Veniamin Nedoshivin u boyu 25 sichnya 1944 roku odnim z pershih razom z bijcyami forsuvav vbrid richku Izhora i raptovoyu atakoyu u vzayemodiyi z inshimi pidrozdilami vibiv voroga z sela Russolovo Gatchinskogo rajonu Leningradskoyi oblasti Bulo znisheno do dvoh vzvodiv suprotivnika zahopleno tri znaryaddya z tyagachami i shist avtomashin z boyepripasami 27 sichnya 1944 roku na pidstupah do mista Gatchina lejtenant Nedoshivin V G na choli vzvodu uvirvavsya v selo Pizhma ale opinivsya v otochenni Zajnyavshi krugovu oboronu nadihayuchi bijciv na peremogu dvichi poranenij oficer zalishavsya v stroyu i stijko vidbivav ataki protivnika do pidhodu pidkriplennya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 zhovtnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu gerojstvo i muzhnist lejtenantu Nedoshivinu Veniaminu Georgijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 4503 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi vid 17 listopada 1944 roku V boyah viyaviv osobistu horobrist i muzhnist pokazav sebe spravzhnim patriotom Batkivshini majsterno volodiye svoyeyu spravoyu Z pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vin 11 raziv buv poranenij otrimavshi pri comu 42 rani Z 1944 roku v zapasi cherez poranennya U comu zh roci V Nedoshivin z dosvidom operativno rozviduvalnoyi roboti stav sluhachem Vishoyi shkoli NKDB SRSR Z cogo chasu v organah Komitetu derzhavnoyi bezpeki KDB i Ministerstva vnutrishnih sprav MVS Pislya uspishnogo zakinchennya navchalnogo zakladu v lipni 1945 roku napravlenij v yakosti operupovnovazhenogo v UNKDB Lvivskoyi oblasti URSR Za dva roki stav zastupnikom nachalnika viddilennya U 1947 roci jogo vidryadili v rozporyadzhennya Upravlinnya Ministerstva derzhavnoyi bezpeki Bashkirskoyi ARSR Ocholiv Makarivske rajonne viddilennya MGB u seli Petrovske Makarivskogo rajonu Bashkirskoyi ARSR nini Ishimbajskij rajon Respubliki Bashkortostan Propracyuvavshi dva roki znovu otrimav pidvishennya po sluzhbi stavshi nachalnikom Sterlitamakskogo rajonnogo viddilennya MDB 1 U 1961 roci zakinchiv vishu shkolu MVS SRSR Z 1963 roku pidpolkovnik vnutrishnoyi sluzhbi V Nedoshivin u vidstavci Zhiv u stolici Tadzhikistanu misti Dushanbe de pomer 25 sichnya 1988 roku na 71 mu roci zhittya Nagorodired Medal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 05 10 1944 Orden Lenina 05 10 1944 Orden Chervonogo Prapora 16 02 1944 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 06 04 1985 Medal Za vidvagu 05 08 1942 Medal Za oboronu Leningrada 1943 Medali Posilannyared Nedoshivin Veniamin Georgijovich Sajt Geroi strany ros Primitkired kumertime ru 2016 05 v chas velikih ispytanij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nedoshivin Veniamin Georgijovich amp oldid 43738061