Ілля Мойсейович Невлер рос Илья Моисеевич Невлер 1896 26 квітня 1938 радянський державний і партійний діяч перший секрет

Ілля Мойсейович Невлер (рос. Илья Моисеевич Невлер; 1896 — 26 квітня 1938) — радянський державний і партійний діяч, перший секретар Киргизького обласного комітету РКП(б) впродовж кількох тижнів 1925 року. Був репресований, реабілітований 15 червня 1957 року.

Невлер Ілля Мойсейович

Прапор

2-й Перший секретар Киргизького обкому РКП(б)

серпень — вересень 1925

Попередник:

Михайло Каменський

Наступник:

Микола Узюков
як 1-й секретар ВКП(б) Киргизької АСРР

Народження:

1896
Іжевськ, Сарапульський повіт, Вятська губернія, Російська імперія

Смерть:

26 квітня 1938
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР

Поховання:

Розстрільний полігон «Комунарка»

Життєпис

Походив з родини єврейського приватного зброяра Мойсея Мойсейовича Невлера, якого 1901 року було взято під нагляд поліції. Освіти практично не мав. Його старший брат, Павло, був професійним революціонером і партійним функціонером, який залишив по собі спогади «Люди в рогожах» про Іжевсько-Воткінське повстання.

1918 року Ілля Невлер вступив до лав РКП(б). Від січня до серпня 1925 року обіймав посаду відповідального секретаря Пішпекського окружного комітету РКП(б). Після цього тимчасово виконував обов'язки першого секретаря Киргизького обласного комітету РКП(б).

У 1926—1927 роках був заступником секретаря Вологодського губернського комітету РКП(б). Від березня 1928 до серпня 1929 року займав пост першого секретаря Владикавказького окружного комітету РКП(б)/ВКП(б). Останнім місцем його роботи став Красногвардійський районний комітет ВКП(б) Москви, де він обіймав посаду інструктора.

20 березня 1938 року заарештований. 26 квітня того ж року засуджений до вищої міри покарання, розстріляний того ж дня. Реабілітований 15 червня 1957 року.

Примітки

Коробейников А. (2017). Ижевско-Воткинское восстание: правда победителей (рос.). Ижевск: Иднакар. с. 242-244.
. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
Красный Север, 5 января 1927 [ 2 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Магас. 2016 [ 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Керівники Киргизії [ 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

[1] Коробейников А. (2017). Ижевско-Воткинское восстание: правда победителей (рос.). Ижевск: Иднакар. с. 242-244.

[2] . Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.

[Довідник-3] . Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.

[4] Красный Север, 5 января 1927 [ 2 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[5] Магас. 2016 [ 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)