Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нащадок Чингісхана німий художній фільм режисера Всеволода Пудовкіна заключна частина його революційної трилогії Мати Кі

Нащадок Чингісхана (фільм, 1928)

Нащадок Чингісхана (фільм, 1928)

«Нащадок Чингісхана» — німий художній фільм режисера Всеволода Пудовкіна — заключна частина його революційної трилогії («Мати», «Кінець Санкт-Петербурга»). Сценарій до фільму створений Осипом Бріком та за мотивами повісті останнього «».

Нащадок Чингісхана
рос. Потомок Чингисхана
Жанр драма
Режисер Пудовкін Всеволод Іларіонович
Сценарист ,
На основі d
У головних
ролях		 Валерій Інкіжинов, Барнет Борис Васильович і Анна Стен
Оператор
Кінокомпанія d
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 130 хв.
Мова російська
Країна image СРСР
IMDb ID 0019286
image Нащадок Чингісхана у Вікісховищі
Копія фільму.

Повість «Нащадок Чингісхана»

Головний герой повісті — Дорчжі, який провів свої дитинство і юність в дацані, йде звідти і деякий час служить наймитом у російського купця. Потім він потрапляє до партизанського загону .

В одному з боїв юнак потрапляє в полон до колчаківців. У ладанці Дорчжі (подарунок батька, який він незмінно носить на шиї) зашитий документ, з якого випливає, що він є прямим нащадком Чингісхана. Колчаківці хочуть зробити з Дорчжі маріонеткового правителя Монголії, тому він, зрозумівши це, тікає від білогвардійців й бере активну участь у .

Сценарій

1920 рік. Англійські колоніальні війська безжально пригнічують і грабують народ Монголії. Через конфлікт з британцем, який скуповував хутро, молодий мисливець Баїр змушений тікати в тайгу, де потрапляє до партизанського загону. В одному з боїв інтервенти захоплюють Баїра в полон. Британський комендант наказує розстріляти його. Серед речей Баїра англійці знаходять документ старомонгольською мовою, який засвідчує, що його власник є прямим нащадком Чингісхана. Тим часом, Баїра вже розстріляли, але він дивом залишається серед живих. Англійці лікують його, щоб використовувати в своїх цілях — зробити маріонетковим правителем Монголії й таким чином полегшити захоплення всієї країни. Баїра оточують увагою і пошаною, одягають в багатий одяг. Але він, повставши проти жорстокості і жадібності окупантів, піднімає за собою весь народ.

Довгий час вважалося, що автором сценарію є Осип Брік, але зараз доведено, що Іван Новокшонов у його створенні брав пряму і безпосередню участь й був співсценаристом Осипа Бріка. 19 грудня 1957 року Всесоюзне управління з охорони авторських прав видало сім'ї покійного письменника Івана Новокшонова документ, який підтверджує, що він є співавтором сценарію.

Зйомки фільму

У березні 1928 року знімальна група виїхала до Верхньоудинська і прибула в місто 2 квітня. Сценарій Пудовкіну не подобався і він вирішив на місці переробити його. У Бурятії велику допомогу знімальній групі надав заступник голови А. І. Оширов, який довгий час перебував у складі дипломатичної місії в Китаї.

Пудовкін писав:

«... Я далекий від того, щоб називати кінострічку "Нащадок Чингісхана" найвдалішою з усіх моїх постановок, але умови, в яких мені довелося над нею працювати, були дійсно вдалими в моїй творчій практиці. Я поїхав в нові, абсолютно незнайомі мені місця, я зустрічався з ніколи небаченими мною людьми. У мене не було заздалегідь придуманого сценарію, існував тільки його сюжетний план. Сценарій ріс разом з живими спостереженнями, що представляють для мене постійний гострий інтерес. Я пам'ятаю, як перетинаючи величезні плоскогір'я Бурят-Монголії, ми раз у раз зупиняли автомобіль, щоб сфотографувати вражаючі для нас види: жанрові, побутові картини, ще не знаючи навіть, яке місце займуть вони у майбутньому фільмі ... »

Один із епізодів фільму мали намір зняти в Тамчинському дацані. Однак цьому противилися лами монастиря. На прохання Пудовкіна уряд Бурятської АРСР звернувся до Пандіто Хамбо-лами дозволити зйомки, на що було дано згоду. Після цього дацан спеціально для зйомок переніс час проведення Цаму. Унікальні кадри церемонії Цам становлять велику етнографічну цінність.

Зйомки фільму проходили у Верхньоудинську на станції , в Заудинському передмісті, в центрі міста — наприкінці вулиці Леніна, на площі біля гаража Раднаркому (, 13), у Верхній Березівці, а також в Боргойському степу, на горі в околицях Ганзуріно, в Новоселенгинську, Тарбагатаї та інших місцях Бурятії.

У зйомках фільму брали участь місцеві жителі, учасники партизанського руху, джидинські пастухи, семейські селяни з Тарбагатая, лами Тамчинського дацану. Роль батька Баїра зіграв батько Валерія Інкіжинова. У фіналі картини взяло участь понад дві тисячі вершників, які з'їхалися з усієї Боргойської долини.

У ролях

  • Валерій Інкіжинов — Баїр, мисливець
  • А. Дединцев — британський комендант
  •  — дочка коменданта
  •  — британський солдат
  • Олександр Чистяков — командир партизанського загону
  • Л. Белінська — дружина коменданта
  •  — лама
  • В. Про — британський місіонер, перекладач
  •  — Сміт, торговець хутром
  • Борис Барнет — британський солдат з трубкою
  • Іван Інкіжинов — батько Баїра
  • Леонід Оболенський — ад'ютант коменданта

Знімальна група

Прокат

Прем'єра фільму в СРСР відбулася 10 листопада 1928 року. У грудні того ж року відбувся показ «Нащадка Чингісхана» в Берліні. В Європі фільм демонструвався під назвою «Буря над Азією» і набув великої популярності. У квітні 1929 року кінокартина з тріумфом пройшла в Будапешті, в лютому 1930 року — в Нідерландах та Англії. Навесні 1935 року фільм отримав приз Першого Московського міжнародного кінофестивалю. У 1937 році картина демонструвалася на Всесвітній виставці в Парижі.

Виконавець головної ролі Валерій Інкіжинов в 1930 році залишився з родиною в Парижі, тому з середини 1930-тих років фільм не демонструвався в СРСР, а ім'я Інкіжинова навіть було видалено з титрів.

Фільм був відновлений і озвучений на кіностудії ім. М. Горького в 1985 році. Автор музики — Микола Крюков.

Примітки

  1. Послесловие // Новокшонов И. М. Потомок Чингисхана: Повести. — Иркутск: Вост.-Сиб. кн. изд-во, 1983. — тираж 100 000 экз. — («»). — С. 414.
  2. Моролев П. И. М. Новокшонов: Биогр. очерк // Литературная Сибирь / Сост. , Волкова В. Г. — Иркутск: Вост.-Сиб. кн. изд-во, 1986. — тираж 10 000 экз. — С. 262.
  3. Объявления // Бурят-Монгольская правда. № 058 (1326) 11 марта 1928 года. стр. 6.

Література

  • Вахрамєєва Л. Перші кінозйомки в Бурятії // Правда Бурятії. — 1978. — 12 Серпня. — С. 4.
  • Голубєв Є. Валерій Інкіжинов (1894—1973) // Видатні бурятські діячі (XVII-початку XX ст.) / М-во освіти Рос. Федерації. Бурят. держ. ун-т, Ін-т монголознавства, буддології і тибетології СВ РАН / уклад. , Т. М. Михайлов, Д. Б. Улимжиєв. — Улан-Уде, 2001. — ч. 2, вип. 2. — С. 127—131.
  • Голубєв Є. Нащадок Чингісхана // Байкал. — 1997. — № 5-6. — С. 264—269.
  • Голубєв Є. Нащадок Чингісхана // Голубєв Є. Отчий край. — Улан-Уде: Соел. — С. 44-52.
  • Караганов А. В. «Нащадок Чингісхана» // Караганов А. В. Всеволод Пудовкін. — М., 1983. — С. 94-105. — (Життя в мистецтві).
  • Михалкович В. Нащадок Чингісхана // Мистецтво кіно. — 1988. — № 5. — С. 99-101.
  • Ніколаєв С. Фільму «Нащадок Чингісхана» 70 років // Бурятія. — 1999. — 22 грудн. — С. 12.
  • Петрунін А. Валерій Інкіжинов — «Нащадок Чингісхана» // Байкал. — 1995. — № 3. — С. 135—148.
  • Семенов А. Слідами «Нащадка Чингісхана» // Байкал. — 1966. — № 3. — С. 142—145.
  • Коротка історія радянського кіно / Вступ. ст., заг. ред. Ждана В. — М.: Мистецтво, 1969. — С. 151.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nashadok Chingishana nimij hudozhnij film rezhisera Vsevoloda Pudovkina zaklyuchna chastina jogo revolyucijnoyi trilogiyi Mati Kinec Sankt Peterburga Scenarij do filmu stvorenij Osipom Brikom ta za motivami povisti ostannogo Nashadok Chingishanaros Potomok Chingishana source source source source source source source Zhanr dramaRezhiser Pudovkin Vsevolod IlarionovichScenarist Na osnovi dU golovnih rolyah Valerij Inkizhinov Barnet Boris Vasilovich i Anna StenOperatorKinokompaniya dDistrib yutor NetflixTrivalist 130 hv Mova rosijskaKrayina SRSRIMDb ID 0019286 Nashadok Chingishana u Vikishovishi source source source source source source source Kopiya filmu Povist Nashadok Chingishana Golovnij geroj povisti Dorchzhi yakij proviv svoyi ditinstvo i yunist v dacani jde zvidti i deyakij chas sluzhit najmitom u rosijskogo kupcya Potim vin potraplyaye do partizanskogo zagonu V odnomu z boyiv yunak potraplyaye v polon do kolchakivciv U ladanci Dorchzhi podarunok batka yakij vin nezminno nosit na shiyi zashitij dokument z yakogo viplivaye sho vin ye pryamim nashadkom Chingishana Kolchakivci hochut zrobiti z Dorchzhi marionetkovogo pravitelya Mongoliyi tomu vin zrozumivshi ce tikaye vid bilogvardijciv j bere aktivnu uchast u Scenarij1920 rik Anglijski kolonialni vijska bezzhalno prignichuyut i grabuyut narod Mongoliyi Cherez konflikt z britancem yakij skupovuvav hutro molodij mislivec Bayir zmushenij tikati v tajgu de potraplyaye do partizanskogo zagonu V odnomu z boyiv interventi zahoplyuyut Bayira v polon Britanskij komendant nakazuye rozstrilyati jogo Sered rechej Bayira anglijci znahodyat dokument staromongolskoyu movoyu yakij zasvidchuye sho jogo vlasnik ye pryamim nashadkom Chingishana Tim chasom Bayira vzhe rozstrilyali ale vin divom zalishayetsya sered zhivih Anglijci likuyut jogo shob vikoristovuvati v svoyih cilyah zrobiti marionetkovim pravitelem Mongoliyi j takim chinom polegshiti zahoplennya vsiyeyi krayini Bayira otochuyut uvagoyu i poshanoyu odyagayut v bagatij odyag Ale vin povstavshi proti zhorstokosti i zhadibnosti okupantiv pidnimaye za soboyu ves narod Dovgij chas vvazhalosya sho avtorom scenariyu ye Osip Brik ale zaraz dovedeno sho Ivan Novokshonov u jogo stvorenni brav pryamu i bezposerednyu uchast j buv spivscenaristom Osipa Brika 19 grudnya 1957 roku Vsesoyuzne upravlinnya z ohoroni avtorskih prav vidalo sim yi pokijnogo pismennika Ivana Novokshonova dokument yakij pidtverdzhuye sho vin ye spivavtorom scenariyu Zjomki filmuU berezni 1928 roku znimalna grupa viyihala do Verhnoudinska i pribula v misto 2 kvitnya Scenarij Pudovkinu ne podobavsya i vin virishiv na misci pererobiti jogo U Buryatiyi veliku dopomogu znimalnij grupi nadav zastupnik golovi A I Oshirov yakij dovgij chas perebuvav u skladi diplomatichnoyi misiyi v Kitayi Pudovkin pisav Ya dalekij vid togo shob nazivati kinostrichku Nashadok Chingishana najvdalishoyu z usih moyih postanovok ale umovi v yakih meni dovelosya nad neyu pracyuvati buli dijsno vdalimi v moyij tvorchij praktici Ya poyihav v novi absolyutno neznajomi meni miscya ya zustrichavsya z nikoli nebachenimi mnoyu lyudmi U mene ne bulo zazdalegid pridumanogo scenariyu isnuvav tilki jogo syuzhetnij plan Scenarij ris razom z zhivimi sposterezhennyami sho predstavlyayut dlya mene postijnij gostrij interes Ya pam yatayu yak peretinayuchi velichezni ploskogir ya Buryat Mongoliyi mi raz u raz zupinyali avtomobil shob sfotografuvati vrazhayuchi dlya nas vidi zhanrovi pobutovi kartini she ne znayuchi navit yake misce zajmut voni u majbutnomu filmi Odin iz epizodiv filmu mali namir znyati v Tamchinskomu dacani Odnak comu protivilisya lami monastirya Na prohannya Pudovkina uryad Buryatskoyi ARSR zvernuvsya do Pandito Hambo lami dozvoliti zjomki na sho bulo dano zgodu Pislya cogo dacan specialno dlya zjomok perenis chas provedennya Camu Unikalni kadri ceremoniyi Cam stanovlyat veliku etnografichnu cinnist Zjomki filmu prohodili u Verhnoudinsku na stanciyi v Zaudinskomu peredmisti v centri mista naprikinci vulici Lenina na ploshi bilya garazha Radnarkomu 13 u Verhnij Berezivci a takozh v Borgojskomu stepu na gori v okolicyah Ganzurino v Novoselenginsku Tarbagatayi ta inshih miscyah Buryatiyi U zjomkah filmu brali uchast miscevi zhiteli uchasniki partizanskogo ruhu dzhidinski pastuhi semejski selyani z Tarbagataya lami Tamchinskogo dacanu Rol batka Bayira zigrav batko Valeriya Inkizhinova U finali kartini vzyalo uchast ponad dvi tisyachi vershnikiv yaki z yihalisya z usiyeyi Borgojskoyi dolini U rolyahValerij Inkizhinov Bayir mislivec A Dedincev britanskij komendant dochka komendanta britanskij soldat Oleksandr Chistyakov komandir partizanskogo zagonu L Belinska druzhina komendanta lama V Pro britanskij misioner perekladach Smit torgovec hutrom Boris Barnet britanskij soldat z trubkoyu Ivan Inkizhinov batko Bayira Leonid Obolenskij ad yutant komendantaZnimalna grupaRezhiser Vsevolod Pudovkin Scenarist Osip Brik Operator Anatolij Golovnya Hudozhniki ProkatPrem yera filmu v SRSR vidbulasya 10 listopada 1928 roku U grudni togo zh roku vidbuvsya pokaz Nashadka Chingishana v Berlini V Yevropi film demonstruvavsya pid nazvoyu Burya nad Aziyeyu i nabuv velikoyi populyarnosti U kvitni 1929 roku kinokartina z triumfom projshla v Budapeshti v lyutomu 1930 roku v Niderlandah ta Angliyi Navesni 1935 roku film otrimav priz Pershogo Moskovskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu U 1937 roci kartina demonstruvalasya na Vsesvitnij vistavci v Parizhi Vikonavec golovnoyi roli Valerij Inkizhinov v 1930 roci zalishivsya z rodinoyu v Parizhi tomu z seredini 1930 tih rokiv film ne demonstruvavsya v SRSR a im ya Inkizhinova navit bulo vidaleno z titriv Film buv vidnovlenij i ozvuchenij na kinostudiyi im M Gorkogo v 1985 roci Avtor muziki Mikola Kryukov PrimitkiPosleslovie Novokshonov I M Potomok Chingishana Povesti Irkutsk Vost Sib kn izd vo 1983 tirazh 100 000 ekz S 414 Morolev P I M Novokshonov Biogr ocherk Literaturnaya Sibir Sost Volkova V G Irkutsk Vost Sib kn izd vo 1986 tirazh 10 000 ekz S 262 Obyavleniya Buryat Mongolskaya pravda 058 1326 11 marta 1928 goda str 6 LiteraturaVahramyeyeva L Pershi kinozjomki v Buryatiyi Pravda Buryatiyi 1978 12 Serpnya S 4 Golubyev Ye Valerij Inkizhinov 1894 1973 Vidatni buryatski diyachi XVII pochatku XX st M vo osviti Ros Federaciyi Buryat derzh un t In t mongoloznavstva buddologiyi i tibetologiyi SV RAN uklad T M Mihajlov D B Ulimzhiyev Ulan Ude 2001 ch 2 vip 2 S 127 131 Golubyev Ye Nashadok Chingishana Bajkal 1997 5 6 S 264 269 Golubyev Ye Nashadok Chingishana Golubyev Ye Otchij kraj Ulan Ude Soel S 44 52 Karaganov A V Nashadok Chingishana Karaganov A V Vsevolod Pudovkin M 1983 S 94 105 Zhittya v mistectvi Mihalkovich V Nashadok Chingishana Mistectvo kino 1988 5 S 99 101 Nikolayev S Filmu Nashadok Chingishana 70 rokiv Buryatiya 1999 22 grudn S 12 Petrunin A Valerij Inkizhinov Nashadok Chingishana Bajkal 1995 3 S 135 148 Semenov A Slidami Nashadka Chingishana Bajkal 1966 3 S 142 145 Korotka istoriya radyanskogo kino Vstup st zag red Zhdana V M Mistectvo 1969 S 151 PosilannyaNashadok Chingishana na sajti IMDb angl na sajti Internet Movie Database

Дата публікації:
Топ