«Бу́зький Гард» — національний природний парк в Україні, в межах Миколаївської області, на річці Південний Буг. Історична назва козацької паланки Війська Запорозького, яка розміщувалася на місці злиття річок і Південний Буг.
48°02′22″ пн. ш. 30°56′48″ сх. д. / 48.03972222002777670° пн. ш. 30.94666667002777771° сх. д.Координати: 48°02′22″ пн. ш. 30°56′48″ сх. д. / 48.03972222002777670° пн. ш. 30.94666667002777771° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Миколаївська область |
Площа | 6138,13 га |
Засновано | 2009 р. |
Оператор | Дирекція НПП "Бузький гард" (55223, Миколаївська область, Первомайський район, село Мигія, вул. Первомайська, 85) Директор - Артамонов Владислав Альбертович |
Вебсторінка | buzkiy-gard.org |
Бузький Гард (національний природний парк) (Миколаївська область) | |
Бузький Гард у Вікісховищі |
Історія
Інформація про унікальний природний ландшафт нинішнього НПП була відома далеко за межами України ще у 1920 роках. 1929 року в журналі «Краеведение» (Ленінград) було опубліковано Перелік ділянок і окремих об'єктів природи, що потребують охорони, що містився на той час у картотеці Комісії з охорони природи, пам'яток мистецтва, побуту і старовини при Ленінградській групі Центрального Бюро Краєзнавства. Для друку витяг по всіх одиницях тодішнього СРСР підготував А. П. Васильківський. Інформація про урочище також включена до статті в переліку 250 найважливіших об'єктів природи, що потребують заповідання в СРСР.
З історії формування
НПП «Бузький Гард» створено Указом Президента України від 30.04.2009 № 279/2009. Відповідно до Указу Президента розроблено і затверджено наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища від 19.06.2009 року Положення про НПП «Бузький Гард». Серед інших, значних зусиль щодо створення Національного природного парку доклав відомий український природоохоронець Сергій Таращук.
Територія НПП частково збігається з РЛП «Гранітно-степове Побужжя», проте на сьогодні це дві різні природоохоронні одиниці (установи), у кожної з яких є свої задачі, підпорядкування і управління. Попри це, в українській вікіпедії регулярно виникають пропозиції вважати ці дві установи однією та об'єднати відповідні статті. РЛП підпорядкований облраді і має офіс у Первомайську, НПП підпорядкований Мінприроди і має офіс у Мигії.
Розташування
Національний природний парк «Бузький Гард» розташований в долині річки Південний Буг, від міста Первомайськ до смт Олександрівка Вознесенського району, а також у долині річки Велика Корабельна від села Благодатне до села Семенівка Арбузинського району, та річки Мертвовод від села Петропавлівка Братського району до села Актового Вознесенського району, включаючи долину річки Арбузинка від села Трикрати до села Актового.
Найвища висота на території Національного природного парку — 120 м над рівнем моря біля села Мигія Первомайського району в урочищі «Літній хутір». Найвища висота 17 м — урочище Гард з правого берега річки Південний Буг в околицях села Богданівка.
Загальна площа території парку становить 6138,13 га, в тому числі 2650,85 га земель, що надаються парку у постійне користування, і 3487,28 га земель, що включаються до його складу без вилучення у власників земельних ділянок та землекористувачів.
Національний природний парк «Бузький Гард» розташований на південно-західному схилі найбільшої геоструктурної області України — Українського кристалічного щита, що складений товщею тріщинуватих скельних порід нижнього протерозою, продуктами їх вивітрювання, яка вкрита осадовими утвореннями різного ступеня обводненості.
У межах парку чітко виділяється плато з пологими схилами. Плато розсічене долинами річок Південний Буг, Мигійський Ташлик, Корабельна, Мертвовод, Арбузинка та Бакшала на окремі ділянки, що у свою чергу розчленовані мережею балок та ярів, найбільші з яких впадають безпосередньо у долину річки Південний Буг. Таких балок на лівобережжі річки нараховується 13, а на правобережжі — 16.
Території ПЗФ у складі Парку
Об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, що входять до складу території Парку:
- іхтіологічний заказник «Південнобузький» — 40,0 га,
- ботанічна пам'ятка природи «Гирло річки Бакшала» — 5,0 га,
- геологічна пам'ятка природи «Протичанська скеля» — 0,03 га,
- геологічна пам'ятка природи «Турецький стіл» — 0,01 га,
- заповідне урочище «Лабіринт» — 247,0 га,
- заповідне урочище «Василева пасіка» — 252,0 га,
- заповідне урочище «Лівобережжя» — 226,0 га,
- заповідне урочище «Літній хутір Скаржинського» — 105,7 га.
Клімат
Клімат району розташування НПП «Бузький Гард» є помірно-континентальним, з характерними, для степової зони, особливостями. Регіон розташований у Північно-степовій підзоні. Він характеризується малосніжною, порівняно теплою нестійкою зимою, жарким літом з недостатнім і нестійким зволоженням, частою повторюваністю посух і суховіїв. Температура повітря протягом року змінюється в широкому діапазоні від −34 °C до +39 °C. Температура вище 0 °C тримається тут дев'ять місяців.
Ґрунти
Основною ґрунтотвірною породою на території національного природного парку «Бузький Гард» є леси. З півночі на південь вони вкривають увесь простір міжріччя.
За механічним складом леси першого ярусу переважно легкосуглинисті і важкосуглинисті. Вони містять від 15 % до 16 % CaCO3, що обумовлює у процесі ґрунтоутворення, закріплення продуктів розпаду органічних мас, гумусних з'єднань і, як наслідок, утворення родючих чорноземів. У пониженнях рельєфу подекуди трапляються оглеєні леси, які відзначаються несприятливими для ґрунтоутворення фізичними якостями — щільною будовою і низькою водопроникністю. На давніх терасах трапляються лесоподібні суглинки, що відзначаються легким механічним складом. На схилах долини р. Південний Буг та його приток, по балках, у місцях, де спостерігаються відслонення гранітів та гнейсів, утворюється елювій магматичних порід. Майже на всій території парку леси підстелені червоно-бурими глинами, які характеризуються важким механічним складом та високою водопроникністю. Це обумовлює утворення чорноземів різного ступеню засоленості.
Флора
Флора НПП «Бузький Гард» налічує більше ніж 1000 видів рослин. Інвентаризаційними дослідженнями на території парку виявлено 861 вид покритонасінних рослин, 2 види голонасінних, 10 видів папоротей, 4 види хвощів, 76 видів мохоподібних, 46 видів лишайників та 141 вид водоростей. 34 представники місцевої флори занесені до Червоної книги України, 6 — до Європейського червоного списку, 5 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 2 — до Бернської конвенції. Одинадцять рослинних угруповань занесені до «Зеленої книги» України. Серед рідкісних видів тут представлені: (), гвоздика бузька (Dianthus hypanicus), (), мерингія бузька (Moehringia hypanica), громовик гранітний (Onosma graniticola), рутвиця смердюча (Thalictrum foetidum), чистець вузьколистий (Stachys angustifolia), тюльпан бузький (Tulipa hypanica), ковила гранітна (Stipa graniticola) та багато інших.
Фауна
На сьогодні на території парку мешкає 22 види хребетних тварин, що занесені до Червоної книги України, 5 — до Європейського червоного списку, 5 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 176 — до Бернської конвенції. Серед переліку рідкісних видів — полоз лісовий (), видра річкова (Lutra lutra), марена дніпровська (Barbus barbus borysthenicus), орел-карлик (Hieraaetus pennatus), підорлик малий (Aquila pomarina), ящірка зелена (Lacerta viridis) та багато інших. Чисельність безхребетних за оцінкою фахівців сягає понад 11000 видів. Серед них на території парку відмічено 23 види, що занесені до Червоної книги України, 10 — до Європейського червоного списку, 4 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 — до Бернської конвенції. Рідкісними є дозорець-імператор (Anax imperator), дибка степова (Saga pedo), красотіл пахучий (Calosoma sycophanta), поліксена (Zerynthia polyxena), джміль глинистий (Bombus argillaceus) тощо.
Рекреація
Завдяки своєму розташуванню територія національного природного парку «Бузький Гард» у достатній кількості має мальовничі куточки, придатні для відпочинку, оздоровчо-пізнавальної рекреації тощо. Найпривабливішими для відвідувачів є: урочища «Протич», «Громове», «Лабіринт», «Гард» та інші.
Для гірського туризму, скелелазіння найціннішими є виходи кристалічних порід в урочищі «Громове» (скеля Громова), в урочищі «Романова Балка» (скеля «Крапля») в Актовському каньйоні.
Основна частина водних рекреаційних ресурсів представлена річкою Південний Буг, де проходять водні маршрути по порогах II—III категорії складності на плавзасобах різних класів (рафти, катамарани, каяки). Вся ділянка русла річки, де проходять водні маршрути (від с. Мигії до с. Богданівки), має популярність серед любителів активного виду відпочинку. Найвідвідуванішими є: урочище «Протич» та гирло річки Велика Корабельна.
Перспективи розвитку рекреації
З подальшим використанням рекреаційних ресурсів у рекреаційній і туристичній діяльності адміністрації парку необхідно здійснити організаційно-господарські заходи, які включають у себе будівництво та обладнання візит-центру, еколого-інформаційних пунктів, створення нових і облаштування уже існуючих екскурсійних та туристичних маршрутів, стежок, рекреаційних пунктів тощо. Саме ці заходи направлені на здійснення регулювання чисельності відвідувачів та підвищення місткості рекреаційних ділянок.
Геологічні об'єкти, мальовничі ландшафти
На території НПП «Бузький Гард» надзвичайно мальовничими є каньйоноподібні долини рр. Південний Буг, Арбузинка, Мертвовод.
Пороги, що до нашого часу збереглися на Південному Бузі, мають місцеву назву брояки. З ними, як і з багатьма островами та скелями, пов'язана велика кількість запорозько-гайдамацьких легенд і переказів, які зберігають пам'ять про козацьку старовину та бувальщини. Про минуле говорять їхні назви: Запорозька брояка, острів козака Мамая, скелі Турецький стіл і Пугач, Гайдамацька балка та інші.
Ця особливість забезпечила місцевості у 2008 році перемогу РЛП «Гранітно-степове Побужжя» у всеукраїнській акції «Сім чудес України» у другому етапі акції «Сім природних чудес України». У 2009 році в рамках конкурсу чотири природних об'єкти на території НПП «Бузький Гард» отримали відзнаки переможців.
- Краєвид Актівського каньйону
- Актівський каньйон восени
- Гранітні скелі біля р. Південний Буг
- Місце, де Південний Буг утворює згиб ("Інтеграл")
- Затоплений кар'єр () біля с. Мигія
Наукові дослідження та форуми
Восени 2004 року в НПП (тоді як РЛП «Гранітно-степове Побужжя») протягом тижня проходила XI Теріологічна школа-семінар, що мала назву «Дослідження гідрофільних угруповань ссавців» (11—16 жовтня 2004 року); головним організатором від приймаючої сторони був Владислав Артамонов.
Історико-культурне значення
Окрім цінності як об'єкт заповідного фонду Бузький Гард має також великий інтерес як об'єкт історичної спадщини, оскільки саме в цьому місці був центр Бугогардівської паланки Війська Запорозького часів Нової Січі (1734—1775 рр.).
Стан охорони біорізноманіття
Попри те, що цей національний парк має дуже маленьку площу заповідної зони — всього 307 га, порядку в ній немає. Саму заповідну зону поділено на 8 ділянок по 30-50 га.
У заповідній ділянці Петропавлівського каньйону Трикратського відділення не встановлені знаки «Заповідна зона», немає шлагбаумів на в'їзді до заповідної зони. Тут також відмічений незаконний випас корів, сміття від туристів, сліди порубок дерев туристами, а також сліди вогнищ і знайдені гільзи від мисливської рушниці.
У заповідній ділянці — острівний комплекс між селами Мигія і Грушівка на р. Південний Буг Мигіївського відділення відмічено незаконне встановлення на всіх островах наметів відпочивальників, а також розпалювання вогнищ. Ніде немає знаків «Заповідна зона». У заповідній ділянці Актовського каньйону Трикратського відділення не встановлені знаки «Заповідна зона», є сліди вогнищ, також виявлений незаконний заїзд автомашин.
Галерея
- Актівський каньйон біля с.Актове
Див. також
Ресурси Інтернету
- НПП «Бузький гард». Офіційний сайт [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Миколаївська обласна бібліотека для дітей імені В. О. Лягіна
- Про новостворений національний парк «Бузький Гард»: «Між Дністром і Бугом» З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні» [ 24 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Кто тревожится о «Гранитно-степном Побужье»? [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Инициатива облсовета по уничтожению созданных на Николаевщине национальных парков повредит интересам николаевцев [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Виноски
- Національний природний парк "Бузький Гард"
- Національний природний парк «Бузький Гард» wownature.in.ua
- Васильковский А. П. Перечень участков и отдельных объектов природы, заслуживающих охраны // Краеведение. 1929. Т. 6. № 6. С. 362—378.
- Бузький Гард [ 2022-11-05 у Wayback Machine.] Сайт Миколаївської обласної Ради
- Теріологічна школа: хроніка щорічних семінарів [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Вебсайт Українського теріологічного товариства НАН України www.terioshkola.org.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gard Bu zkij Gard nacionalnij prirodnij park v Ukrayini v mezhah Mikolayivskoyi oblasti na richci Pivdennij Bug Istorichna nazva kozackoyi palanki Vijska Zaporozkogo yaka rozmishuvalasya na misci zlittya richok i Pivdennij Bug Nacionalnij prirodnij park Buzkij Gard 48 02 22 pn sh 30 56 48 sh d 48 03972222002777670 pn sh 30 94666667002777771 sh d 48 03972222002777670 30 94666667002777771 Koordinati 48 02 22 pn sh 30 56 48 sh d 48 03972222002777670 pn sh 30 94666667002777771 sh d 48 03972222002777670 30 94666667002777771Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Mikolayivska oblastPlosha 6138 13 gaZasnovano 2009 r Operator Direkciya NPP Buzkij gard 55223 Mikolayivska oblast Pervomajskij rajon selo Migiya vul Pervomajska 85 Direktor Artamonov Vladislav AlbertovichVebstorinka buzkiy gard orgBuzkij Gard nacionalnij prirodnij park Mikolayivska oblast Buzkij Gard u VikishovishiIstoriyaInformaciya pro unikalnij prirodnij landshaft ninishnogo NPP bula vidoma daleko za mezhami Ukrayini she u 1920 rokah 1929 roku v zhurnali Kraevedenie Leningrad bulo opublikovano Perelik dilyanok i okremih ob yektiv prirodi sho potrebuyut ohoroni sho mistivsya na toj chas u kartoteci Komisiyi z ohoroni prirodi pam yatok mistectva pobutu i starovini pri Leningradskij grupi Centralnogo Byuro Krayeznavstva Dlya druku vityag po vsih odinicyah todishnogo SRSR pidgotuvav A P Vasilkivskij Informaciya pro urochishe takozh vklyuchena do statti v pereliku 250 najvazhlivishih ob yektiv prirodi sho potrebuyut zapovidannya v SRSR Z istoriyi formuvannyaNPP Buzkij Gard stvoreno Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 30 04 2009 279 2009 Vidpovidno do Ukazu Prezidenta rozrobleno i zatverdzheno nakazom Ministra ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha vid 19 06 2009 roku Polozhennya pro NPP Buzkij Gard Sered inshih znachnih zusil shodo stvorennya Nacionalnogo prirodnogo parku doklav vidomij ukrayinskij prirodoohoronec Sergij Tarashuk Teritoriya NPP chastkovo zbigayetsya z RLP Granitno stepove Pobuzhzhya prote na sogodni ce dvi rizni prirodoohoronni odinici ustanovi u kozhnoyi z yakih ye svoyi zadachi pidporyadkuvannya i upravlinnya Popri ce v ukrayinskij vikipediyi regulyarno vinikayut propoziciyi vvazhati ci dvi ustanovi odniyeyu ta ob yednati vidpovidni statti RLP pidporyadkovanij oblradi i maye ofis u Pervomajsku NPP pidporyadkovanij Minprirodi i maye ofis u Migiyi RoztashuvannyaNacionalnij prirodnij park Buzkij Gard roztashovanij v dolini richki Pivdennij Bug vid mista Pervomajsk do smt Oleksandrivka Voznesenskogo rajonu a takozh u dolini richki Velika Korabelna vid sela Blagodatne do sela Semenivka Arbuzinskogo rajonu ta richki Mertvovod vid sela Petropavlivka Bratskogo rajonu do sela Aktovogo Voznesenskogo rajonu vklyuchayuchi dolinu richki Arbuzinka vid sela Trikrati do sela Aktovogo Porogi na svitankuPorogi Pivdennogo Bugu Najvisha visota na teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku 120 m nad rivnem morya bilya sela Migiya Pervomajskogo rajonu v urochishi Litnij hutir Najvisha visota 17 m urochishe Gard z pravogo berega richki Pivdennij Bug v okolicyah sela Bogdanivka Zagalna plosha teritoriyi parku stanovit 6138 13 ga v tomu chisli 2650 85 ga zemel sho nadayutsya parku u postijne koristuvannya i 3487 28 ga zemel sho vklyuchayutsya do jogo skladu bez viluchennya u vlasnikiv zemelnih dilyanok ta zemlekoristuvachiv Nacionalnij prirodnij park Buzkij Gard roztashovanij na pivdenno zahidnomu shili najbilshoyi geostrukturnoyi oblasti Ukrayini Ukrayinskogo kristalichnogo shita sho skladenij tovsheyu trishinuvatih skelnih porid nizhnogo proterozoyu produktami yih vivitryuvannya yaka vkrita osadovimi utvorennyami riznogo stupenya obvodnenosti U mezhah parku chitko vidilyayetsya plato z pologimi shilami Plato rozsichene dolinami richok Pivdennij Bug Migijskij Tashlik Korabelna Mertvovod Arbuzinka ta Bakshala na okremi dilyanki sho u svoyu chergu rozchlenovani merezheyu balok ta yariv najbilshi z yakih vpadayut bezposeredno u dolinu richki Pivdennij Bug Takih balok na livoberezhzhi richki narahovuyetsya 13 a na pravoberezhzhi 16 Teritoriyi PZF u skladi ParkuOb yekti prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya sho vhodyat do skladu teritoriyi Parku ihtiologichnij zakaznik Pivdennobuzkij 40 0 ga botanichna pam yatka prirodi Girlo richki Bakshala 5 0 ga geologichna pam yatka prirodi Protichanska skelya 0 03 ga geologichna pam yatka prirodi Tureckij stil 0 01 ga zapovidne urochishe Labirint 247 0 ga zapovidne urochishe Vasileva pasika 252 0 ga zapovidne urochishe Livoberezhzhya 226 0 ga zapovidne urochishe Litnij hutir Skarzhinskogo 105 7 ga KlimatKlimat rajonu roztashuvannya NPP Buzkij Gard ye pomirno kontinentalnim z harakternimi dlya stepovoyi zoni osoblivostyami Region roztashovanij u Pivnichno stepovij pidzoni Vin harakterizuyetsya malosnizhnoyu porivnyano teployu nestijkoyu zimoyu zharkim litom z nedostatnim i nestijkim zvolozhennyam chastoyu povtoryuvanistyu posuh i suhoviyiv Temperatura povitrya protyagom roku zminyuyetsya v shirokomu diapazoni vid 34 C do 39 C Temperatura vishe 0 C trimayetsya tut dev yat misyaciv GruntiOsnovnoyu gruntotvirnoyu porodoyu na teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Buzkij Gard ye lesi Z pivnochi na pivden voni vkrivayut uves prostir mizhrichchya Oseredok vidslonennya porid Za mehanichnim skladom lesi pershogo yarusu perevazhno legkosuglinisti i vazhkosuglinisti Voni mistyat vid 15 do 16 CaCO3 sho obumovlyuye u procesi gruntoutvorennya zakriplennya produktiv rozpadu organichnih mas gumusnih z yednan i yak naslidok utvorennya rodyuchih chornozemiv U ponizhennyah relyefu podekudi traplyayutsya ogleyeni lesi yaki vidznachayutsya nespriyatlivimi dlya gruntoutvorennya fizichnimi yakostyami shilnoyu budovoyu i nizkoyu vodoproniknistyu Na davnih terasah traplyayutsya lesopodibni suglinki sho vidznachayutsya legkim mehanichnim skladom Na shilah dolini r Pivdennij Bug ta jogo pritok po balkah u miscyah de sposterigayutsya vidslonennya granitiv ta gnejsiv utvoryuyetsya elyuvij magmatichnih porid Majzhe na vsij teritoriyi parku lesi pidsteleni chervono burimi glinami yaki harakterizuyutsya vazhkim mehanichnim skladom ta visokoyu vodoproniknistyu Ce obumovlyuye utvorennya chornozemiv riznogo stupenyu zasolenosti FloraFlora NPP Buzkij Gard nalichuye bilshe nizh 1000 vidiv roslin Inventarizacijnimi doslidzhennyami na teritoriyi parku viyavleno 861 vid pokritonasinnih roslin 2 vidi golonasinnih 10 vidiv paporotej 4 vidi hvoshiv 76 vidiv mohopodibnih 46 vidiv lishajnikiv ta 141 vid vodorostej 34 predstavniki miscevoyi flori zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 6 do Yevropejskogo chervonogo spisku 5 do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi 2 do Bernskoyi konvenciyi Odinadcyat roslinnih ugrupovan zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Sered ridkisnih vidiv tut predstavleni gvozdika buzka Dianthus hypanicus meringiya buzka Moehringia hypanica gromovik granitnij Onosma graniticola rutvicya smerdyucha Thalictrum foetidum chistec vuzkolistij Stachys angustifolia tyulpan buzkij Tulipa hypanica kovila granitna Stipa graniticola ta bagato inshih Gvozdika buzkaFaunaNa sogodni na teritoriyi parku meshkaye 22 vidi hrebetnih tvarin sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 5 do Yevropejskogo chervonogo spisku 5 do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi 176 do Bernskoyi konvenciyi Sered pereliku ridkisnih vidiv poloz lisovij vidra richkova Lutra lutra marena dniprovska Barbus barbus borysthenicus orel karlik Hieraaetus pennatus pidorlik malij Aquila pomarina yashirka zelena Lacerta viridis ta bagato inshih Chiselnist bezhrebetnih za ocinkoyu fahivciv syagaye ponad 11000 vidiv Sered nih na teritoriyi parku vidmicheno 23 vidi sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 10 do Yevropejskogo chervonogo spisku 4 do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi 7 do Bernskoyi konvenciyi Ridkisnimi ye dozorec imperator Anax imperator dibka stepova Saga pedo krasotil pahuchij Calosoma sycophanta poliksena Zerynthia polyxena dzhmil glinistij Bombus argillaceus tosho Poloz lisovij Yashirka zelenaRekreaciyaZavdyaki svoyemu roztashuvannyu teritoriya nacionalnogo prirodnogo parku Buzkij Gard u dostatnij kilkosti maye malovnichi kutochki pridatni dlya vidpochinku ozdorovcho piznavalnoyi rekreaciyi tosho Najprivablivishimi dlya vidviduvachiv ye urochisha Protich Gromove Labirint Gard ta inshi Dlya girskogo turizmu skelelazinnya najcinnishimi ye vihodi kristalichnih porid v urochishi Gromove skelya Gromova v urochishi Romanova Balka skelya Kraplya v Aktovskomu kanjoni Osnovna chastina vodnih rekreacijnih resursiv predstavlena richkoyu Pivdennij Bug de prohodyat vodni marshruti po porogah II III kategoriyi skladnosti na plavzasobah riznih klasiv rafti katamarani kayaki Vsya dilyanka rusla richki de prohodyat vodni marshruti vid s Migiyi do s Bogdanivki maye populyarnist sered lyubiteliv aktivnogo vidu vidpochinku Najvidviduvanishimi ye urochishe Protich ta girlo richki Velika Korabelna Perspektivi rozvitku rekreaciyiZ podalshim vikoristannyam rekreacijnih resursiv u rekreacijnij i turistichnij diyalnosti administraciyi parku neobhidno zdijsniti organizacijno gospodarski zahodi yaki vklyuchayut u sebe budivnictvo ta obladnannya vizit centru ekologo informacijnih punktiv stvorennya novih i oblashtuvannya uzhe isnuyuchih ekskursijnih ta turistichnih marshrutiv stezhok rekreacijnih punktiv tosho Same ci zahodi napravleni na zdijsnennya regulyuvannya chiselnosti vidviduvachiv ta pidvishennya mistkosti rekreacijnih dilyanok Geologichni ob yekti malovnichi landshaftiNa teritoriyi NPP Buzkij Gard nadzvichajno malovnichimi ye kanjonopodibni dolini rr Pivdennij Bug Arbuzinka Mertvovod Aktovskij kanjon Porogi sho do nashogo chasu zbereglisya na Pivdennomu Buzi mayut miscevu nazvu broyaki Z nimi yak i z bagatma ostrovami ta skelyami pov yazana velika kilkist zaporozko gajdamackih legend i perekaziv yaki zberigayut pam yat pro kozacku starovinu ta buvalshini Pro minule govoryat yihni nazvi Zaporozka broyaka ostriv kozaka Mamaya skeli Tureckij stil i Pugach Gajdamacka balka ta inshi Cya osoblivist zabezpechila miscevosti u 2008 roci peremogu RLP Granitno stepove Pobuzhzhya u vseukrayinskij akciyi Sim chudes Ukrayini u drugomu etapi akciyi Sim prirodnih chudes Ukrayini U 2009 roci v ramkah konkursu chotiri prirodnih ob yekti na teritoriyi NPP Buzkij Gard otrimali vidznaki peremozhciv Krayevid Aktivskogo kanjonu Aktivskij kanjon voseni Granitni skeli bilya r Pivdennij Bug Misce de Pivdennij Bug utvoryuye zgib Integral Zatoplenij kar yer bilya s MigiyaNaukovi doslidzhennya ta forumiVoseni 2004 roku v NPP todi yak RLP Granitno stepove Pobuzhzhya protyagom tizhnya prohodila XI Teriologichna shkola seminar sho mala nazvu Doslidzhennya gidrofilnih ugrupovan ssavciv 11 16 zhovtnya 2004 roku golovnim organizatorom vid prijmayuchoyi storoni buv Vladislav Artamonov Istoriko kulturne znachennyaOkrim cinnosti yak ob yekt zapovidnogo fondu Buzkij Gard maye takozh velikij interes yak ob yekt istorichnoyi spadshini oskilki same v comu misci buv centr Bugogardivskoyi palanki Vijska Zaporozkogo chasiv Novoyi Sichi 1734 1775 rr Tureckij stil Nazva svidchit sho v cih miscyah perebuvali kozakiStan ohoroni bioriznomanittyaPopri te sho cej nacionalnij park maye duzhe malenku ploshu zapovidnoyi zoni vsogo 307 ga poryadku v nij nemaye Samu zapovidnu zonu podileno na 8 dilyanok po 30 50 ga U zapovidnij dilyanci Petropavlivskogo kanjonu Trikratskogo viddilennya ne vstanovleni znaki Zapovidna zona nemaye shlagbaumiv na v yizdi do zapovidnoyi zoni Tut takozh vidmichenij nezakonnij vipas koriv smittya vid turistiv slidi porubok derev turistami a takozh slidi vognish i znajdeni gilzi vid mislivskoyi rushnici U zapovidnij dilyanci ostrivnij kompleks mizh selami Migiya i Grushivka na r Pivdennij Bug Migiyivskogo viddilennya vidmicheno nezakonne vstanovlennya na vsih ostrovah nametiv vidpochivalnikiv a takozh rozpalyuvannya vognish Nide nemaye znakiv Zapovidna zona U zapovidnij dilyanci Aktovskogo kanjonu Trikratskogo viddilennya ne vstanovleni znaki Zapovidna zona ye slidi vognish takozh viyavlenij nezakonnij zayizd avtomashin GalereyaAktivskij kanjon bilya s AktoveDiv takozhGard urochishe Aktivskij kanjonResursi InternetuNPP Buzkij gard Oficijnij sajt 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Mikolayivska oblasna biblioteka dlya ditej imeni V O Lyagina Pro novostvorenij nacionalnij park Buzkij Gard Mizh Dnistrom i Bugom Z seriyi Novij zlet prirodno zapovidnoyi spravi na Ukrayini 24 chervnya 2012 u Wayback Machine Kto trevozhitsya o Granitno stepnom Pobuzhe 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Iniciativa oblsoveta po unichtozheniyu sozdannyh na Nikolaevshine nacionalnyh parkov povredit interesam nikolaevcev 29 zhovtnya 2014 u Wayback Machine VinoskiNacionalnij prirodnij park Buzkij Gard Nacionalnij prirodnij park Buzkij Gard wownature in ua Vasilkovskij A P Perechen uchastkov i otdelnyh obektov prirody zasluzhivayushih ohrany Kraevedenie 1929 T 6 6 S 362 378 Buzkij Gard 2022 11 05 u Wayback Machine Sajt Mikolayivskoyi oblasnoyi Radi Teriologichna shkola hronika shorichnih seminariv 10 listopada 2013 u Wayback Machine Vebsajt Ukrayinskogo teriologichnogo tovaristva NAN Ukrayini www terioshkola org ua