Нафтуле Брандвейн (англ. Naftule "Nifty" Brandwein чи Brandwine; 1884—1963) ― єврейський кларнетист, одна за найбільш впливових постатей в історії .
Нафтуле Брандвейн | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1884[1] |
Місце народження | Перемишляни |
Дата смерті | 1963[2] |
Місце смерті | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Професії | кларнетист, композитор, klezmer musician, студійний музикант |
Інструменти | кларнет |
Біографія
Народився в містечку Перемишляни на Галичині (нині Львівська область) у родині музиканта-клезмера. Батько, Песах Брандвейн, грав на скрипці і був весільним поетом-імпровізатором. Разом з 12 синами, він заснував найбільш відомий клезмерський гурт на Галичині. Першим учителем Нафтуле став його брат Азріель, який грав на корнеті.
У 1908 році Брандвейн емігрував до США, де невдовзі став зіркою, зробивши багато записів на грамплатівки і оголосивши себе «Королем клезмера». Певний час він грав в оркестрі Ейба Шварца, а у 1923 році організував власний оркестр. Найактивніший період в кар'єрі Брандвейна припав на середину 20-х років, після чого інтерес до його творчості почав спадати. У 1941 році Брандвейн здійснив свій останній запис, відомостей про його подальше життя вкрай мало. Відомо, що він жив і виступав у мережі готелів «Борщевий пояс» в Катскільських горах.
Дискографія
- 1997: King of the Klezmer Clarinet.
Цікаві факти
Нафтуле Брандвейн є дядьком Леопольда Козловського, якого називають останнім клезмером Галичини.
Примітки
- Rubin J. E. The art of the klezmer : improvisation and ornamentation in the commercial recordings of New York clarinettists Naftule Brandwein and Dave Tarras 1922-1929
- Deutsche Nationalbibliothek Record #134761200 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Naftule Brandwein ― King of the Klezmer Clarinet
- «Останній клейзмер Галичини» [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Deutsche Welle
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naftule Brandvejn angl Naftule Nifty Brandwein chi Brandwine 1884 1963 yevrejskij klarnetist odna za najbilsh vplivovih postatej v istoriyi Naftule BrandvejnOsnovna informaciyaData narodzhennya1884 1 Misce narodzhennyaPeremishlyaniData smerti1963 2 Misce smertiNyu Jork Nyu Jork SShAGromadyanstvoAvstro UgorshinaProfesiyiklarnetist kompozitor klezmer musician studijnij muzikantInstrumentiklarnetBiografiyaNarodivsya v mistechku Peremishlyani na Galichini nini Lvivska oblast u rodini muzikanta klezmera Batko Pesah Brandvejn grav na skripci i buv vesilnim poetom improvizatorom Razom z 12 sinami vin zasnuvav najbilsh vidomij klezmerskij gurt na Galichini Pershim uchitelem Naftule stav jogo brat Azriel yakij grav na korneti U 1908 roci Brandvejn emigruvav do SShA de nevdovzi stav zirkoyu zrobivshi bagato zapisiv na gramplativki i ogolosivshi sebe Korolem klezmera Pevnij chas vin grav v orkestri Ejba Shvarca a u 1923 roci organizuvav vlasnij orkestr Najaktivnishij period v kar yeri Brandvejna pripav na seredinu 20 h rokiv pislya chogo interes do jogo tvorchosti pochav spadati U 1941 roci Brandvejn zdijsniv svij ostannij zapis vidomostej pro jogo podalshe zhittya vkraj malo Vidomo sho vin zhiv i vistupav u merezhi goteliv Borshevij poyas v Katskilskih gorah Diskografiya1997 King of the Klezmer Clarinet Cikavi faktiNaftule Brandvejn ye dyadkom Leopolda Kozlovskogo yakogo nazivayut ostannim klezmerom Galichini PrimitkiRubin J E The art of the klezmer improvisation and ornamentation in the commercial recordings of New York clarinettists Naftule Brandwein and Dave Tarras 1922 1929 d Track Q22603187d Track Q22604401 Deutsche Nationalbibliothek Record 134761200 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Naftule Brandwein King of the Klezmer Clarinet Ostannij klejzmer Galichini 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Deutsche Welle