Наумов Микола Григорович

Микола Григорович Наумов (25 листопада (8 грудня) 1909, Юзівка, Російська імперія — 21 лютого 1996, Донецьк, Україна) — український радянський футболіст, по завершенні кар'єри — футбольний тренер та арбітр. Перший головний тренер та капітан в історії «Шахтаря» (Донецьк).

Микола Наумов
Особисті дані
Повне ім'я	Микола Григорович Наумов
Народження	25 листопада (8 грудня) 1909
	Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	21 лютого 1996(1996-02-21) (86 років)
	Донецьк, Україна
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1927–1929 К-да копальні «Будьонівська» ? (?) 1930–1934 «Динамо» (Сталіно) ? (?) 1935 «Динамо» (Дніпропетровськ) ? (?) 1936–1941 «Стахановець» (Сталіно) 44 (7)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1936–1937 «Стахановець» (Сталіно) 1938–1941 «Стахановець» (Сталіно) (асист.) 1946 «Шахтар» (Сталіно) 1947–1949 «Шахтар» (Сталіно) (асист.) 1960 «Шахтар» (Сталіно) (асист.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

У 1927 році розпочав футбольну кар'єру в команді копальні «Будьонівська».

У 1930 році став футболістом «Динамо» (Сталіно). У 1935 році переїхав до дніпропетровського «Динамо».

У 1936 році його запросили до новоствореної команди майстрів «Стахановця» (Сталіно), де він став граючим тренером і закінчив футбольну кар'єру в 1941 році. У вищому дивізіоні СРСР провів 24 матчі, забив 1 гол

Тренерська кар'єра

На початку 1936 року він очолив «Стахановець». У 1937 році команда стала бронзовим призером Групи «В» чемпіонату СРСР і після реорганізації системи ліги на наступний сезон потрапила одразу у Групу «А», вищий дивізіон країни. Після цього на початку 1938 року посаду головного тренера обійняв Василь Борисенко, який закінчив Московське тренувальне училище, а Наумов залишився в тренерському складі на посаді помічника.

Після початку радянсько-німецької війни його призвали до Червоної армії. По закінченні війни він повернувся в клуб, який змінив ім'я на «Шахтар». У 1946 році разом з Адамом Бемом та Олексієм Костилєвим він очолив «Шахтар», а потім до 1949 року входив до тренерського штабу «Шахтаря».

У 1960 році він знову ненадовго повернувся до донецького клубу, працюючи асистентом, після чого протягом багатьох років тренував дітей у місцевому спортивному товаристві «Трудові резерви».

Він також працював лінійним суддею на матчах вищого дивізіону СРСР.

21 лютого 1996 року помер у Донецьку у віці 86 років.

Примітки

2. «Шахтеру» — 75! Портрет тренера. Василий Борисенко

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль на ukr-footbal.org.ua