Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наукова бібліотека Національного університету «Запорізька політехніка» — одна з найбільших наукових вузівських бібліотек Запоріжжя. Заснована 1900 року в Запоріжжі. Бібліотека є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-просвітницьким структурним підрозділом і забезпечує творами друку та іншими інформаційними матеріалами навчальний, науковий та виховний процеси університету. З 1972 року — очолює роботу методичного об'єднання бібліотек закладів вищої освіти Запорізького регіону, до складу якого входять 7 бібліотек (Національний університет «Запорізька політехніка», Запорізький національний університет, Запорізький державний медичний університет, Запорізька державна інженерна академія (увійшла до складу ЗНУ), Таврійський державний агротехнологічний університет (м. Мелітополь), Мелітопольський державний педагогічний університет, Бердянський державний педагогічний університет).
| Наукова бібліотека Національного університету «Запорізька політехніка» | |
|---|---|
| Країна: |  Україна |
| Тип: | університетська, спеціальна |
| Складова | Національний університет «Запорізька політехніка» |
| Розташування | Запоріжжя |
| Адреса | 69063, Україна, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64 |
| Заснована | 1900 |
| Фонди: | понад 900 тис. одиниць зберігання |
| Директор: | Кучерук Раїса Іванівна |
| Сайт: | library.zntu.edu.ua |
Історія
Бібліотека заснована 1900 року як бібліотека Олександрівського середнього механіко-технічного училища, пізніше — бібліотека Індустріального технікуму (з 1921 року), з 1930 року — бібліотека інституту сільгоспмашинобудування ім. В. Я. Чубаря, з липня 1944 року — бібліотека Запорізького автомеханічного інституту, з 1947 року — бібліотека Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування, з 1957 року — бібліотека машинобудівного інституту ім. В. Я. Чубаря, з 1994 року — бібліотека Запорізького державного технічного університету, з 2001 року — бібліотека Запорізького національного технічного університету. Назву «Наукова бібліотека ЗНТУ» було в ведено в обіг з 19 жовтня 2004 року. Наказом Міністерства освіти та науки України № 420 від 1 квітня 2019 року «ЩОДО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ» було змінено офіційну назву заклада вищої освіти на Національний університет «Запорізька політехніка». Відповідно, сучасна назва книгозбірні — наукова бібліотека Національного університету «Запорізька політехніка».
Наукова бібліотека, як і Національний університет «Запорізька політехніка», веде свій родовід з 1900 року, коли в повітовому місті Олександрівську (Олександрівський повіт, Катеринославська губернія) було відкрито середнє семикласне механіко-технічне училище — перший в Україні середній навчальний заклад, який готував техніків-механіків для промислових підприємств.
Високий рівень навчального процесу, технічного оснащення матеріальної бази, успішна діяльність досвідчених, талановитих педагогів, забезпечили училищу високий авторитет та широку популярність. Технічне училище визнавалось одним із найкращих не тільки в Україні, а й у всій Російській імперії та Європі.
Навчальний процес розпочався ще задовго до появи головного корпусу — у приміщенні початкової школи у вересні 1900 року. За півтора року були споруджені красиві дво- та триповерхові будівлі, що дозволило вже 15 серпня 1901 року розпочати заняття безпосередньо в новому училищі. У головному корпусі містилися 8 навчальних класів, у тому числі для креслення й малювання, виробничі майстерні, бібліотека, на 3-му поверсі — актова зала, вестибюль.
Навчальні програми передбачали поєднання технічної і гуманітарної освіти. Тому учні здобували фундаментальні теоретичні і практичні знання — з історії, географії, механіки, фізики, математики, геометрії, електротехніки, основ опору матеріалів, технології оброблення металів і деревини. У навчальних планах були Закон Божий, хімія, російська і німецька мови, малювання, чистописання, бухгалтерія, співи. П'яту частину навчального часу відводилось для роботи в майстернях.
В училищі переважали новітні методи і форми викладання, були запроваджені новий правопис, практичні заняття з дослідами. Велика увага надавалась виробничій практиці. Кількість читачів тогочасної бібліотеки нараховувала 80 осіб. Велику допомогу науковій та виховній роботі з учнями надавали Фундаментальна та учнівська бібліотеки. Фундаментальна бібліотека нараховувала тоді 2731 книгу (2683 назви).
У 1900 році, одночасно з училищем, була створена нижча реміснича школа у складі двох відділень: слюсарно-токарного і столярно-модельного. У 1907 році відкрили третє — ливарне відділення. Бажаючих вступити в ремісничу школу, особливо на слюсарно-токарне відділення, було багато, тому прийом здійснювався за конкурсом через вступні іспити з таких предметів: Закон Божий, російська мова та арифметика.
Навчання і виховання вели не лише в аудиторіях, класах, а й поза ними. Учні бували на археологічних та історичних екскурсіях по рідному краю — біля Дніпра і в степах. Влаштовували прогулянки берегами Дніпра, Хортицею, проводили розкопки курганів за участю історика, збирача місцевої старовини Якова Новицького, збирали колекції старожитностей з курганів і власних домівок, записували розповіді місцевих мешканців про назви скель, печер на берегах Дніпра, пов'язаних з іменами героїв козацтва.
В училищі урочисто відзначалися ювілеї, пам'ятні дати, проводилися концерти художньої самодіяльності. Учні брали участь у літературних вечорах, читацьких конференціях. В актовій залі училища 21-22 лютого 1902 року проходили Гоголівські дні, присвячені 50-річчю від дня смерті великого письменника. Їх підготували педагогічні колективи технічного училища та жіночої гімназії, громадські організації міста. Відбулися урочисті збори з доповідями і концертами. Учні святково оформили сцену і залу картинами, декораціями.
22 і 23 квітня 1902 року відбулися Дні пам'яті поета В. А. Жуковського. У перший день — урочисті збори, присвячені 50-річчю від дня смерті В. А. Жуковського (1783—1852 рр.), а на другий — літературні читання. Олександрівська міська управа на честь пам'яті письменника перейменувала вулицю Ярмарківську, де знаходилось технічне училище на вулицю Жуковського. 4 грудня 1913 року училище стало називатися «Олександрівське імені імператора Миколи Олександровича середнє механіко-технічне училище з нижчою при ньому ремісничою школою».
Учнівська бібліотека, якою завідував викладач російської мови і математики О. І. Калінін, налічувала на 1 січня 1916 року 2683 книги 1688 найменувань, в основному навчальної і художньої літератури. В училищі розуміли, що справжня бібліотека і може бути лише тоді, коли користуються нею читачі і вона сприяє розумовому їх розвитку. Всі книги були розподілені для трьох вікових категорій учнів (молодша, середня і старша). Книги видавалися раз на тиждень кожному класу, а також на вихідні і святкові дні. Учні читали від 2 до 8 книг на місяць, в середньому за рік — по сто і більше книг. За інтенсивністю читання учні ділилися на категорії: учні, які мало читають (до 15 книг на рік) і такі, що читають багато (до 60 книг на рік) — це переважно відмінники навчання. Активніше читали учні молодших класів (1-2 класу). Найбільшу зацікавленість проявляли до творів О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, М. Ю. Лермонтова, І. А. Крилова, О. С. Грибоєдова, А. П. Чехова, Л. М. Толстого, І. С. Тургенєва, Ф. М. Достоєвського, Л. В. Соловйова, Вальтера Скотта, Уільяма Шекспіра. В старших класах — до книг з історії, філософії, психології та художньої літератури.
В 20-ті, 30-ті роки неодноразово змінюється статус навчального закладу. 18 листопада 1920 р. Олександрівське механіко-технічне училище реорганізовано в 3-річний індустріальний технікум, а 11 липня 1930 р. — в інститут сільськогосподарського машинобудування. За десятиріччя більш ніж у 9 разів збільшився книжковий фонд інститутської бібліотеки (з 6400 екземплярів на початок 1925 р. — до 59000 на 1 січня 1935 року). Із загальної кількості літератури 42 % припадало на книги з технічних дисциплін, 32 % — з соціально-економічних, 13 % — з математичних наук і близько 9 % — художні. Однак забезпеченість студентів спеціальної навчальною літературою не задовольняла їхні потреби.
В серпні 1941 року інститут був евакуйований в місто Барнаул Алтайського краю, були вивезені найцінніші книги бібліотеки.
До евакуації книжковий фонд бібліотеки становив уже 75000 екземплярів. Частину фонду співробітники бібліотеки, серед яких була й Олександра Абрамівна Меркулова, сховали в підвальному приміщенні житлового будинку, який знаходився недалеко від бібліотеки інституту. Багато книжок, особливо обкладинки, були зіпсовані надмірною вологістю, але й дотепер у читачів є можливість ознайомитися із літературою кінця 19-го — початку 20-го століть. Проте більша частина книжок за часів війни була знищена. І якщо напередодні війни фонд становив 75000 екземплярів, то в 1945 році він нараховував лише 30000 екземплярів.
Після війни бібліотека розташовувалась в непристосованій одноповерховій будівлі, приміщенні зі столовою. Головний корпус перетворився на руїни. Навчальний процес та роботу в інституті довелося налагоджувати в тяжких умовах. Під аудиторії пристосовували коридори колишнього корпусу. Через нестачу аудиторій лекції читались в потоках, які складались із 6-7 груп. Підручників не вистачало, на групу в середньому видавалось 7 екземплярів. Особливо бракувало підручників з теорії машин та механізмів, політекономії та інших дисциплін. Були великі черги в читальних залах, а на абонементі книги видавали за талончиками із записом в картці.
У 60-ті роки площа бібліотечних приміщень істотно збільшилась: у відбудованому головному корпусі тепер вже машинобудівного інституту імені В. Я. Чубаря були розташовані читальний зал для професорсько-викладацького складу, читальний зал для студентів, абонемент. Зусиллями співробітників бібліотеки, за допомогою викладачів та студентів бібліотека почала зростати.
З вересня 1987 року після введення в експлуатацію 5-го корпусу інституту, прибудованого до головного корпусу, бібліотека отримала приміщення в новобудові — і зайняла весь другий поверх. Привітно розчинили свої двері нові читацькі зали і абонементи, що істотно збільшило можливості бібліотеки в обслуговуванні читачів — тепер з літературою можуть одночасно працювати 300 читачів. До їх послуг 850-тисячний книжковий фонд та багата колекція різноманітних періодичних видань: вітчизняні та закордонні науково-технічні журнали від перших років їх видання («Сталь» — 1940 рік, «Журнал технічної фізики» — з 1931 року, «Електронна обробка металів» — з 1965 року та інші). Довідково-інформаційний фонд бібліотеки формується цілеспрямовано відповідно до завдань комплексного інформаційного забезпечення діяльності інституту. Він містить видання з суспільних наук, технічну і художню літературу, мистецтво, спорт та інше. В фонді зберігаються вітчизняні і закордонні науково-технічні журнали, кандидатські і докторські дисертації, звіти про науково-дослідницькі розробки, виконані в інституті, нормативно-технічна документація, переклади статей з іноземних журналів. Надійність, повноту і оперативність пошуку потрібних видань забезпечує довідково-пошуковий апарат бібліотеки: система каталогів і карток і довідково-інформаційні видання.
Структура
1. Відділ абонементів та зберігання фондів:
- сектор зберігання фондів;
- абонемент наукової літератури;
- абонемент навчальної літератури студентів денного відділення;
- абонемент навчальної літератури студентів заочного відділення;
- абонемент художньої літератури.
2. Відділ читальних залів:
- читальний зал навчальної технічної літератури та мовознавства;
- читальний зал наукової літератури та нормативно-технічної документації;
- читальний зал економіко-гуманітарної літератури;
- читальний зал мистецтвознавчої літератури;
- читальний зал комп'ютерної літератури та електронних ресурсів;
- читальний зал періодичних видань та МБА (міжбібліотечний абонемент).
3. Відділ науково-бібліографічної роботи.
- зал каталогів;
- зал електронних каталогів.
4. Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення:
- зал електронних ресурсів.
5. Відділ комплектування документів.
6. Відділ наукової обробки документів та організації каталогів.
7. Науково-методичний відділ.
Примітки
- ЩОДО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Міністерство освіти та науки України.
- Наводиться за: Запорізький національний технічний університет: історичний нарис 1900—2010 [Текст] / Б. В. Гордєєв, М. В. Дєдков, П. М. Жижиян [та ін.]. — Запоріжжя: Мотор Січ, 2011. — стор. 6
- Наводиться за: Запорізький національний технічний університет: історичний нарис 1900—2010 [Текст] / Б. В. Гордєєв, М. В. Дєдков, П. М. Жижиян [та ін.]. — Запоріжжя: Мотор Січ, 2011. — стор. 11
- Наводиться за: Запорізький національний технічний університет: історичний нарис 1900—2010 [Текст] / Б. В. Гордєєв, М. В. Дєдков, П. М. Жижиян [та ін.]. — Запоріжжя: Мотор Січ, 2011. — стор. 13
- Наводиться за: Запорізький національний технічний університет: історичний нарис 1900—2010 [Текст] / Б. В. Гордєєв, М. В. Дєдков, П. М. Жижиян [та ін.]. — Запоріжжя: Мотор Січ, 2011. — стор. 26
- Наводиться за: Запорізький національний технічний університет: історичний нарис 1900—2010 [Текст] / Б. В. Гордєєв, М. В. Дєдков, П. М. Жижиян [та ін.]. — Запоріжжя: Мотор Січ, 2011. — стор. 49
Джерела
- Александровское среднее семиклассное механико-техническое училище, 1900—1902 [Текст]. — Александровск, Екатер. губ. : Типография Б. Я. Штерн, 1902. — 57 с.
- Запорізький державний технічний університет: Історичний нарис (1900—2000)./ Ред.колегія: С. Б. Беліков та інш.; Авт.колектив: О. Ф. Бічевой та інш. — Запоріжжя: Дике Поле, 2000.- 320с. URL: http://library.zntu.edu.ua/el_book/history_ZNTU/index.html
- Запорізький національний технічний університет: історичний нарис 1900—2010 [Текст] / Б. В. Гордєєв, М. В. Дєдков, П. М. Жижиян [та ін.]. — Запоріжжя: Мотор Січ, 2011. — 663 стор. — -26-04.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukova biblioteka Nacionalnogo universitetu Zaporizka politehnika odna z najbilshih naukovih vuzivskih bibliotek Zaporizhzhya Zasnovana 1900 roku v Zaporizhzhi Biblioteka ye navchalnim naukovim informacijnim ta kulturno prosvitnickim strukturnim pidrozdilom i zabezpechuye tvorami druku ta inshimi informacijnimi materialami navchalnij naukovij ta vihovnij procesi universitetu Z 1972 roku ocholyuye robotu metodichnogo ob yednannya bibliotek zakladiv vishoyi osviti Zaporizkogo regionu do skladu yakogo vhodyat 7 bibliotek Nacionalnij universitet Zaporizka politehnika Zaporizkij nacionalnij universitet Zaporizkij derzhavnij medichnij universitet Zaporizka derzhavna inzhenerna akademiya uvijshla do skladu ZNU Tavrijskij derzhavnij agrotehnologichnij universitet m Melitopol Melitopolskij derzhavnij pedagogichnij universitet Berdyanskij derzhavnij pedagogichnij universitet Naukova biblioteka Nacionalnogo universitetu Zaporizka politehnika Krayina UkrayinaTip universitetska specialnaSkladovaNacionalnij universitet Zaporizka politehnika RoztashuvannyaZaporizhzhyaAdresa69063 Ukrayina m Zaporizhzhya vul Zhukovskogo 64Zasnovana1900Fondi ponad 900 tis odinic zberigannyaDirektor Kucheruk Rayisa IvanivnaSajt library zntu edu uaIstoriyaBiblioteka zasnovana 1900 roku yak biblioteka Oleksandrivskogo serednogo mehaniko tehnichnogo uchilisha piznishe biblioteka Industrialnogo tehnikumu z 1921 roku z 1930 roku biblioteka institutu silgospmashinobuduvannya im V Ya Chubarya z lipnya 1944 roku biblioteka Zaporizkogo avtomehanichnogo institutu z 1947 roku biblioteka Zaporizkogo institutu silskogospodarskogo mashinobuduvannya z 1957 roku biblioteka mashinobudivnogo institutu im V Ya Chubarya z 1994 roku biblioteka Zaporizkogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu z 2001 roku biblioteka Zaporizkogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu Nazvu Naukova biblioteka ZNTU bulo v vedeno v obig z 19 zhovtnya 2004 roku Nakazom Ministerstva osviti ta nauki Ukrayini 420 vid 1 kvitnya 2019 roku ShODO PEREJMENUVANNYa ZAPORIZKOGO NACIONALNOGO TEHNIChNOGO UNIVERSITETU bulo zmineno oficijnu nazvu zaklada vishoyi osviti na Nacionalnij universitet Zaporizka politehnika Vidpovidno suchasna nazva knigozbirni naukova biblioteka Nacionalnogo universitetu Zaporizka politehnika Naukova biblioteka yak i Nacionalnij universitet Zaporizka politehnika vede svij rodovid z 1900 roku koli v povitovomu misti Oleksandrivsku Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya bulo vidkrito serednye semiklasne mehaniko tehnichne uchilishe pershij v Ukrayini serednij navchalnij zaklad yakij gotuvav tehnikiv mehanikiv dlya promislovih pidpriyemstv Visokij riven navchalnogo procesu tehnichnogo osnashennya materialnoyi bazi uspishna diyalnist dosvidchenih talanovitih pedagogiv zabezpechili uchilishu visokij avtoritet ta shiroku populyarnist Tehnichne uchilishe viznavalos odnim iz najkrashih ne tilki v Ukrayini a j u vsij Rosijskij imperiyi ta Yevropi Plan primishennya Aleksandrovskoe srednee semiklassnoe mehaniko tehnicheskoe uchilishe 1900 1902 Tekst Aleksandrovsk Ekater gub Tipografiya B Ya Shtern 1902 57 s Navchalnij proces rozpochavsya she zadovgo do poyavi golovnogo korpusu u primishenni pochatkovoyi shkoli u veresni 1900 roku Za pivtora roku buli sporudzheni krasivi dvo ta tripoverhovi budivli sho dozvolilo vzhe 15 serpnya 1901 roku rozpochati zanyattya bezposeredno v novomu uchilishi U golovnomu korpusi mistilisya 8 navchalnih klasiv u tomu chisli dlya kreslennya j malyuvannya virobnichi majsterni biblioteka na 3 mu poversi aktova zala vestibyul Pomesheniya uchilisha Aleksandrovskoe srednee semiklassnoe mehaniko tehnicheskoe uchilishe 1900 1902 Tekst Aleksandrovsk Ekater gub Tipografiya B Ya Shtern 1902 s 19 Navchalni programi peredbachali poyednannya tehnichnoyi i gumanitarnoyi osviti Tomu uchni zdobuvali fundamentalni teoretichni i praktichni znannya z istoriyi geografiyi mehaniki fiziki matematiki geometriyi elektrotehniki osnov oporu materialiv tehnologiyi obroblennya metaliv i derevini U navchalnih planah buli Zakon Bozhij himiya rosijska i nimecka movi malyuvannya chistopisannya buhgalteriya spivi P yatu chastinu navchalnogo chasu vidvodilos dlya roboti v majsternyah V uchilishi perevazhali novitni metodi i formi vikladannya buli zaprovadzheni novij pravopis praktichni zanyattya z doslidami Velika uvaga nadavalas virobnichij praktici Kilkist chitachiv togochasnoyi biblioteki narahovuvala 80 osib Veliku dopomogu naukovij ta vihovnij roboti z uchnyami nadavali Fundamentalna ta uchnivska biblioteki Fundamentalna biblioteka narahovuvala todi 2731 knigu 2683 nazvi U 1900 roci odnochasno z uchilishem bula stvorena nizhcha remisnicha shkola u skladi dvoh viddilen slyusarno tokarnogo i stolyarno modelnogo U 1907 roci vidkrili tretye livarne viddilennya Bazhayuchih vstupiti v remisnichu shkolu osoblivo na slyusarno tokarne viddilennya bulo bagato tomu prijom zdijsnyuvavsya za konkursom cherez vstupni ispiti z takih predmetiv Zakon Bozhij rosijska mova ta arifmetika Navchannya i vihovannya veli ne lishe v auditoriyah klasah a j poza nimi Uchni buvali na arheologichnih ta istorichnih ekskursiyah po ridnomu krayu bilya Dnipra i v stepah Vlashtovuvali progulyanki beregami Dnipra Horticeyu provodili rozkopki kurganiv za uchastyu istorika zbiracha miscevoyi starovini Yakova Novickogo zbirali kolekciyi starozhitnostej z kurganiv i vlasnih domivok zapisuvali rozpovidi miscevih meshkanciv pro nazvi skel pecher na beregah Dnipra pov yazanih z imenami geroyiv kozactva Storinka 1 programi vshanuvannya pam yati pismennika M V Gogolya 1902 rik Aleksandrovskoe srednee semiklassnoe mehaniko tehnicheskoe uchilishe 1900 1902 Tekst Aleksandrovsk Ekater gub Tipografiya B Ya Shtern 1902 s 49 Storinka 2 programi vshanuvannya pam yati pismennika M V Gogolya 1902 rik Aleksandrovskoe srednee semiklassnoe mehaniko tehnicheskoe uchilishe 1900 1902 Tekst Aleksandrovsk Ekater gub Tipografiya B Ya Shtern 1902 s 50 V uchilishi urochisto vidznachalisya yuvileyi pam yatni dati provodilisya koncerti hudozhnoyi samodiyalnosti Uchni brali uchast u literaturnih vechorah chitackih konferenciyah V aktovij zali uchilisha 21 22 lyutogo 1902 roku prohodili Gogolivski dni prisvyacheni 50 richchyu vid dnya smerti velikogo pismennika Yih pidgotuvali pedagogichni kolektivi tehnichnogo uchilisha ta zhinochoyi gimnaziyi gromadski organizaciyi mista Vidbulisya urochisti zbori z dopovidyami i koncertami Uchni svyatkovo oformili scenu i zalu kartinami dekoraciyami 22 i 23 kvitnya 1902 roku vidbulisya Dni pam yati poeta V A Zhukovskogo U pershij den urochisti zbori prisvyacheni 50 richchyu vid dnya smerti V A Zhukovskogo 1783 1852 rr a na drugij literaturni chitannya Oleksandrivska miska uprava na chest pam yati pismennika perejmenuvala vulicyu Yarmarkivsku de znahodilos tehnichne uchilishe na vulicyu Zhukovskogo 4 grudnya 1913 roku uchilishe stalo nazivatisya Oleksandrivske imeni imperatora Mikoli Oleksandrovicha serednye mehaniko tehnichne uchilishe z nizhchoyu pri nomu remisnichoyu shkoloyu Uchnivska biblioteka yakoyu zaviduvav vikladach rosijskoyi movi i matematiki O I Kalinin nalichuvala na 1 sichnya 1916 roku 2683 knigi 1688 najmenuvan v osnovnomu navchalnoyi i hudozhnoyi literaturi V uchilishi rozumili sho spravzhnya biblioteka i mozhe buti lishe todi koli koristuyutsya neyu chitachi i vona spriyaye rozumovomu yih rozvitku Vsi knigi buli rozpodileni dlya troh vikovih kategorij uchniv molodsha serednya i starsha Knigi vidavalisya raz na tizhden kozhnomu klasu a takozh na vihidni i svyatkovi dni Uchni chitali vid 2 do 8 knig na misyac v serednomu za rik po sto i bilshe knig Za intensivnistyu chitannya uchni dililisya na kategoriyi uchni yaki malo chitayut do 15 knig na rik i taki sho chitayut bagato do 60 knig na rik ce perevazhno vidminniki navchannya Aktivnishe chitali uchni molodshih klasiv 1 2 klasu Najbilshu zacikavlenist proyavlyali do tvoriv O S Pushkina M V Gogolya M Yu Lermontova I A Krilova O S Griboyedova A P Chehova L M Tolstogo I S Turgenyeva F M Dostoyevskogo L V Solovjova Valtera Skotta Uilyama Shekspira V starshih klasah do knig z istoriyi filosofiyi psihologiyi ta hudozhnoyi literaturi V 20 ti 30 ti roki neodnorazovo zminyuyetsya status navchalnogo zakladu 18 listopada 1920 r Oleksandrivske mehaniko tehnichne uchilishe reorganizovano v 3 richnij industrialnij tehnikum a 11 lipnya 1930 r v institut silskogospodarskogo mashinobuduvannya Za desyatirichchya bilsh nizh u 9 raziv zbilshivsya knizhkovij fond institutskoyi biblioteki z 6400 ekzemplyariv na pochatok 1925 r do 59000 na 1 sichnya 1935 roku Iz zagalnoyi kilkosti literaturi 42 pripadalo na knigi z tehnichnih disciplin 32 z socialno ekonomichnih 13 z matematichnih nauk i blizko 9 hudozhni Odnak zabezpechenist studentiv specialnoyi navchalnoyu literaturoyu ne zadovolnyala yihni potrebi V serpni 1941 roku institut buv evakujovanij v misto Barnaul Altajskogo krayu buli vivezeni najcinnishi knigi biblioteki Do evakuaciyi knizhkovij fond biblioteki stanoviv uzhe 75000 ekzemplyariv Chastinu fondu spivrobitniki biblioteki sered yakih bula j Oleksandra Abramivna Merkulova shovali v pidvalnomu primishenni zhitlovogo budinku yakij znahodivsya nedaleko vid biblioteki institutu Bagato knizhok osoblivo obkladinki buli zipsovani nadmirnoyu vologistyu ale j doteper u chitachiv ye mozhlivist oznajomitisya iz literaturoyu kincya 19 go pochatku 20 go stolit Prote bilsha chastina knizhok za chasiv vijni bula znishena I yaksho naperedodni vijni fond stanoviv 75000 ekzemplyariv to v 1945 roci vin narahovuvav lishe 30000 ekzemplyariv Pislya vijni biblioteka roztashovuvalas v nepristosovanij odnopoverhovij budivli primishenni zi stolovoyu Golovnij korpus peretvorivsya na ruyini Navchalnij proces ta robotu v instituti dovelosya nalagodzhuvati v tyazhkih umovah Pid auditoriyi pristosovuvali koridori kolishnogo korpusu Cherez nestachu auditorij lekciyi chitalis v potokah yaki skladalis iz 6 7 grup Pidruchnikiv ne vistachalo na grupu v serednomu vidavalos 7 ekzemplyariv Osoblivo brakuvalo pidruchnikiv z teoriyi mashin ta mehanizmiv politekonomiyi ta inshih disciplin Buli veliki chergi v chitalnih zalah a na abonementi knigi vidavali za talonchikami iz zapisom v kartci U 60 ti roki plosha bibliotechnih primishen istotno zbilshilas u vidbudovanomu golovnomu korpusi teper vzhe mashinobudivnogo institutu imeni V Ya Chubarya buli roztashovani chitalnij zal dlya profesorsko vikladackogo skladu chitalnij zal dlya studentiv abonement Zusillyami spivrobitnikiv biblioteki za dopomogoyu vikladachiv ta studentiv biblioteka pochala zrostati Z veresnya 1987 roku pislya vvedennya v ekspluataciyu 5 go korpusu institutu pribudovanogo do golovnogo korpusu biblioteka otrimala primishennya v novobudovi i zajnyala ves drugij poverh Privitno rozchinili svoyi dveri novi chitacki zali i abonementi sho istotno zbilshilo mozhlivosti biblioteki v obslugovuvanni chitachiv teper z literaturoyu mozhut odnochasno pracyuvati 300 chitachiv Do yih poslug 850 tisyachnij knizhkovij fond ta bagata kolekciya riznomanitnih periodichnih vidan vitchiznyani ta zakordonni naukovo tehnichni zhurnali vid pershih rokiv yih vidannya Stal 1940 rik Zhurnal tehnichnoyi fiziki z 1931 roku Elektronna obrobka metaliv z 1965 roku ta inshi Dovidkovo informacijnij fond biblioteki formuyetsya cilespryamovano vidpovidno do zavdan kompleksnogo informacijnogo zabezpechennya diyalnosti institutu Vin mistit vidannya z suspilnih nauk tehnichnu i hudozhnyu literaturu mistectvo sport ta inshe V fondi zberigayutsya vitchiznyani i zakordonni naukovo tehnichni zhurnali kandidatski i doktorski disertaciyi zviti pro naukovo doslidnicki rozrobki vikonani v instituti normativno tehnichna dokumentaciya perekladi statej z inozemnih zhurnaliv Nadijnist povnotu i operativnist poshuku potribnih vidan zabezpechuye dovidkovo poshukovij aparat biblioteki sistema katalogiv i kartok i dovidkovo informacijni vidannya Struktura1 Viddil abonementiv ta zberigannya fondiv sektor zberigannya fondiv abonement naukovoyi literaturi abonement navchalnoyi literaturi studentiv dennogo viddilennya abonement navchalnoyi literaturi studentiv zaochnogo viddilennya abonement hudozhnoyi literaturi 2 Viddil chitalnih zaliv chitalnij zal navchalnoyi tehnichnoyi literaturi ta movoznavstva chitalnij zal naukovoyi literaturi ta normativno tehnichnoyi dokumentaciyi chitalnij zal ekonomiko gumanitarnoyi literaturi chitalnij zal mistectvoznavchoyi literaturi chitalnij zal komp yuternoyi literaturi ta elektronnih resursiv chitalnij zal periodichnih vidan ta MBA mizhbibliotechnij abonement 3 Viddil naukovo bibliografichnoyi roboti zal katalogiv zal elektronnih katalogiv 4 Viddil informacijnih tehnologij ta komp yuternogo zabezpechennya zal elektronnih resursiv 5 Viddil komplektuvannya dokumentiv 6 Viddil naukovoyi obrobki dokumentiv ta organizaciyi katalogiv 7 Naukovo metodichnij viddil PrimitkiShODO PEREJMENUVANNYa ZAPORIZKOGO NACIONALNOGO TEHNIChNOGO UNIVERSITETU Ministerstvo osviti ta nauki Ukrayini Navoditsya za Zaporizkij nacionalnij tehnichnij universitet istorichnij naris 1900 2010 Tekst B V Gordyeyev M V Dyedkov P M Zhizhiyan ta in Zaporizhzhya Motor Sich 2011 stor 6 Navoditsya za Zaporizkij nacionalnij tehnichnij universitet istorichnij naris 1900 2010 Tekst B V Gordyeyev M V Dyedkov P M Zhizhiyan ta in Zaporizhzhya Motor Sich 2011 stor 11 Navoditsya za Zaporizkij nacionalnij tehnichnij universitet istorichnij naris 1900 2010 Tekst B V Gordyeyev M V Dyedkov P M Zhizhiyan ta in Zaporizhzhya Motor Sich 2011 stor 13 Navoditsya za Zaporizkij nacionalnij tehnichnij universitet istorichnij naris 1900 2010 Tekst B V Gordyeyev M V Dyedkov P M Zhizhiyan ta in Zaporizhzhya Motor Sich 2011 stor 26 Navoditsya za Zaporizkij nacionalnij tehnichnij universitet istorichnij naris 1900 2010 Tekst B V Gordyeyev M V Dyedkov P M Zhizhiyan ta in Zaporizhzhya Motor Sich 2011 stor 49DzherelaAleksandrovskoe srednee semiklassnoe mehaniko tehnicheskoe uchilishe 1900 1902 Tekst Aleksandrovsk Ekater gub Tipografiya B Ya Shtern 1902 57 s Zaporizkij derzhavnij tehnichnij universitet Istorichnij naris 1900 2000 Red kolegiya S B Belikov ta insh Avt kolektiv O F Bichevoj ta insh Zaporizhzhya Dike Pole 2000 320s URL http library zntu edu ua el book history ZNTU index html Zaporizkij nacionalnij tehnichnij universitet istorichnij naris 1900 2010 Tekst B V Gordyeyev M V Dyedkov P M Zhizhiyan ta in Zaporizhzhya Motor Sich 2011 663 stor ISBN 978 966 2906 26 04