Натан Ілліч Забара нар. 27 грудня 1908, Рогачів, Волинська губернія, Російська імперія — пом. 19 лютого 1975, Київ, УРСР) — єврейський письменник, писав мовою їдиш.
Натан Забара | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 27 грудня 1908 Рогачів, Волинська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 19 лютого 1975 (66 років) Київ, УРСР | |||
Країна | СРСР | |||
Національність | єврей | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | їдиш | |||
| ||||
Біографія
Письменник Натан Забара народився 27 грудня 1908 року у волинському селі Рогачів у сім'ї гончара. У 1925 році він переїхав до Києва, закінчивши того року [ru] у місті Новоград-Волинський. Там він вступив в Інститут єврейської культури, працюючи водночас на київських будівництвах. У 1931 році був призваний до Червоної Армії.
Натан Забара навчався у аспірантурі Інституту єврейської культури АН УРСР піля демобілізації. З 1941 по 1947 рік служив у діючій армії, а вже пізніше — на території НДР, у Центральній групі військ. Був нагороджений орденом Червоної Зірки і численними медалями.
У 1951 році, як і деяких інших єврейських письменників, його було заарештовано за «націоналістичну пропаганду». Зважаючи на те, що Забара свого часу служив у радянській армії на території Німеччини, йому приписали ще й «підривну діяльність» та «контакти з іноземними розвідками». Попри абсурдність звинувачень, Особлива судова колегія при МДБ УРСР визнала письменника винним і засудила до 10 років заслання в Магаданські табори. Перебуваючи на засланні, Натан Забара влаштовував для єврейської молоді на Колимі пасхальні седери, залучав її до національних традицій і культури.
6 липня 1956 Комісія з перегляду прав безпідставно репресованих радянських громадян реабілітувала Натана Забару і дозволила йому повернутися до Києва. Вийшовши на волю, він став одним з перших нелегальних викладачів івриту у Києві.
19 лютого 1975 року він помер, тяжко хворіючи внаслідок перебування у сталінських таборах.
Творчий шлях
У 1930 році він почав друкуватися — його повісті й оповідання з'являлися в газетах Києва, Москви, Мінська, Біробіджана, в журналах «Советіш літератур», «Штерн» та ін. Окремими книжками вийшли «Радіороман» про оволодіння новою військовою технікою (1932), роман «Ніловка» про зміни в житті євреїв СРСР (1934), «З країни в країну» (1938), «Тато» (1940), книга нарисів «Люди і часи» (1938).
У 1965 році з'явився на світ роман «Сьогодні народжується світ», який був навіяний його фронтовим життям в роки Другої світової війни та службою кореспондентом радянської преси в післявоєнній Східній Німеччині і ще декілька повістей.
Роман-хроніка «Звичайна мама», про першого радянського коменданта Зимового палацу і червоного комісара Києва Григорія Чудновського, вийшов у 1967 році.
Твори
Джерела
- Шломо Громан. Дважды исторический роман Натана Забары [ 19 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Natan Illich Zabara nar 27 grudnya 1908 Rogachiv Volinska guberniya Rosijska imperiya pom 19 lyutogo 1975 Kiyiv URSR yevrejskij pismennik pisav movoyu yidish Natan ZabaraNarodivsya27 grudnya 1908 1908 12 27 Rogachiv Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 lyutogo 1975 1975 02 19 66 rokiv Kiyiv URSRKrayina SRSRNacionalnistyevrejDiyalnistpismennikMova tvorivyidish U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zabara BiografiyaPismennik Natan Zabara narodivsya 27 grudnya 1908 roku u volinskomu seli Rogachiv u sim yi gonchara U 1925 roci vin pereyihav do Kiyeva zakinchivshi togo roku ru u misti Novograd Volinskij Tam vin vstupiv v Institut yevrejskoyi kulturi pracyuyuchi vodnochas na kiyivskih budivnictvah U 1931 roci buv prizvanij do Chervonoyi Armiyi Natan Zabara navchavsya u aspiranturi Institutu yevrejskoyi kulturi AN URSR pilya demobilizaciyi Z 1941 po 1947 rik sluzhiv u diyuchij armiyi a vzhe piznishe na teritoriyi NDR u Centralnij grupi vijsk Buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki i chislennimi medalyami U 1951 roci yak i deyakih inshih yevrejskih pismennikiv jogo bulo zaareshtovano za nacionalistichnu propagandu Zvazhayuchi na te sho Zabara svogo chasu sluzhiv u radyanskij armiyi na teritoriyi Nimechchini jomu pripisali she j pidrivnu diyalnist ta kontakti z inozemnimi rozvidkami Popri absurdnist zvinuvachen Osobliva sudova kolegiya pri MDB URSR viznala pismennika vinnim i zasudila do 10 rokiv zaslannya v Magadanski tabori Perebuvayuchi na zaslanni Natan Zabara vlashtovuvav dlya yevrejskoyi molodi na Kolimi pashalni sederi zaluchav yiyi do nacionalnih tradicij i kulturi 6 lipnya 1956 Komisiya z pereglyadu prav bezpidstavno represovanih radyanskih gromadyan reabilituvala Natana Zabaru i dozvolila jomu povernutisya do Kiyeva Vijshovshi na volyu vin stav odnim z pershih nelegalnih vikladachiv ivritu u Kiyevi 19 lyutogo 1975 roku vin pomer tyazhko hvoriyuchi vnaslidok perebuvannya u stalinskih taborah Tvorchij shlyah U 1930 roci vin pochav drukuvatisya jogo povisti j opovidannya z yavlyalisya v gazetah Kiyeva Moskvi Minska Birobidzhana v zhurnalah Sovetish literatur Shtern ta in Okremimi knizhkami vijshli Radioroman pro ovolodinnya novoyu vijskovoyu tehnikoyu 1932 roman Nilovka pro zmini v zhitti yevreyiv SRSR 1934 Z krayini v krayinu 1938 Tato 1940 kniga narisiv Lyudi i chasi 1938 U 1965 roci z yavivsya na svit roman Sogodni narodzhuyetsya svit yakij buv naviyanij jogo frontovim zhittyam v roki Drugoyi svitovoyi vijni ta sluzhboyu korespondentom radyanskoyi presi v pislyavoyennij Shidnij Nimechchini i she dekilka povistej Roman hronika Zvichajna mama pro pershogo radyanskogo komendanta Zimovogo palacu i chervonogo komisara Kiyeva Grigoriya Chudnovskogo vijshov u 1967 roci Tvori Radioroman 1932 Nilovka 1934 Z krayini v krayinu 1938 Lyudi i chas 1938 Tato 1940 Sogodni narodzhuyetsya svit 1965 Zvichajna mama 1967 Koleso krutitsya DzherelaShlomo Groman Dvazhdy istoricheskij roman Natana Zabary 19 travnya 2012 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro literatora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi