Комп'ютерна верстка (англ. Desktop publishing або DTP) — поєднання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макета для друку в типографії або на принтері.
Користувач або дизайнер-верстальник створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. Залежно від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, множильному апараті або в спеціалізованих типографіях.
Для комп'ютерної верстки частіше за все використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовуватися Scribus, Microsoft Publisher, та інші.
Використовуючи термін Комп'ютерна верстка, мають на увазі не лише створення макета сторінки (page layout) для книг та журналів, цей термін застосовується і до створення макетів рекламних оголошень, упаковки, дизайну виставкових стендів, роздаткових матеріалів тощо.
Історія
Комп'ютерна верстка була започаткована в 1985 році, коли вийшла створена компанією програма і персональний лазерний принтер компанії Apple Computer. Можливість створити WYSIWYG-макет сторінки на екрані монітора, а потім роздрукувати його на принтері була новою як для комп'ютерної індустрії, так і для друкарської справи. Термін desktop publishing був вигаданий , засновником .
З погляду сучасності ранні системи комп'ютерної верстки були досить примітивними. Зв'язка — — Macintosh 512K була не зовсім стабільною, часто зависала, використовувався чорно-білий екран, неможливо було контролювати трекінг, кернінг (додавання або видалення проміжків між літерами для покращення візуального сприйняття) та інші важливі для верстки параметри, а також різницю між виглядом на екрані монітора та друкованим примірником. Однак на той час відгуки про системи були схвальними.
Технології, розроблені Adobe Systems, заклали фундамент для подальшого розвитку комп'ютерної верстки. Принтери та LaserWriter Plus містили у вбудованій ROM-пам'яті шрифти, що масштабуються від Adobe.
1986-го вийшла програма для комп'ютерів під ОС MS-DOS. В той час коли PageMaker імітувала процес створення макета сторінки вручну, Ventura Publisher автоматизувала цей процес шляхом використання тегів (англ. tags) та таблиць стилів (англ. style sheet), що дало змогу автоматизувати процес створення індексів та елементів макета сторінки. Тому Ventura Publisher була зручніша за PageMaker при створенні макетів книг та багатосторінкових документів.
У той час комп'ютерна верстка сприймалася як непридатна для широкого використання, багато в чому завдяки недосвідченим користувачам, що розробляли погано організовані макети. Однак професійне використання технологій комп'ютерної верстки вже тоді давало змогу отримувати добрі результати. Наприклад, журнал наприкінці 1986 року став першим повноколірним виданням, підготовленим методами комп'ютерної верстки.
Наприкінці 1990-х майже вся верстка стала комп'ютерною. Гнучкість і швидкість комп'ютерної підготовки до друку значно скоротили часові й трудові витрати для всіх типів публікацій. дала можливість значно скоротити також час, потрібний для підготовки до друку інструкцій та каталогів.
Сучасні системи
Покращення й розширення інструментів для роботи з текстом та графікою для комп'ютерів привернуло увагу професійної друкарської спільноти до систем комп'ютерної верстки. Переломним моментом до цього стала програма QuarkXPress у 1990-х, а також розширення бази комп'ютерних шрифтів. QuarkXPress була панівною системою на ринку. На початку 2000-х набрала популярності програма Adobe InDesign. Це сталося завдяки великим можливостям програми, а також інтеграції з іншими програмами від Adobe, що були домінуючими у сфері комп'ютерного дизайну, обробки зображень та фотографій, аудіо та відео редагування.
Див. також
Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komp yuterna verstka angl Desktop publishing abo DTP poyednannya personalnogo komp yutera ta specialnogo programnogo zabezpechennya dlya stvorennya maketa dlya druku v tipografiyi abo na printeri Koristuvach abo dizajner verstalnik stvoryuye maket storinki sho mistit tekst grafiku fotografiyi ta inshi vizualni elementi Zalezhno vid neobhidnoyi kilkosti ta yakosti materialiv druk mozhe vidbuvatisya na printeri mnozhilnomu aparati abo v specializovanih tipografiyah Dlya komp yuternoyi verstki chastishe za vse vikoristovuyutsya programi QuarkXPress Adobe InDesign takozh mozhut vikoristovuvatisya Scribus Microsoft Publisher ta inshi Vikoristovuyuchi termin Komp yuterna verstka mayut na uvazi ne lishe stvorennya maketa storinki page layout dlya knig ta zhurnaliv cej termin zastosovuyetsya i do stvorennya maketiv reklamnih ogoloshen upakovki dizajnu vistavkovih stendiv rozdatkovih materialiv tosho IstoriyaKomp yuterna verstka bula zapochatkovana v 1985 roci koli vijshla stvorena kompaniyeyu programa i personalnij lazernij printer kompaniyi Apple Computer Mozhlivist stvoriti WYSIWYG maket storinki na ekrani monitora a potim rozdrukuvati jogo na printeri bula novoyu yak dlya komp yuternoyi industriyi tak i dlya drukarskoyi spravi Termin desktop publishing buv vigadanij zasnovnikom Z poglyadu suchasnosti ranni sistemi komp yuternoyi verstki buli dosit primitivnimi Zv yazka Macintosh 512K bula ne zovsim stabilnoyu chasto zavisala vikoristovuvavsya chorno bilij ekran nemozhlivo bulo kontrolyuvati treking kerning dodavannya abo vidalennya promizhkiv mizh literami dlya pokrashennya vizualnogo sprijnyattya ta inshi vazhlivi dlya verstki parametri a takozh riznicyu mizh viglyadom na ekrani monitora ta drukovanim primirnikom Odnak na toj chas vidguki pro sistemi buli shvalnimi Tehnologiyi rozrobleni Adobe Systems zaklali fundament dlya podalshogo rozvitku komp yuternoyi verstki Printeri ta LaserWriter Plus mistili u vbudovanij ROM pam yati shrifti sho masshtabuyutsya vid Adobe 1986 go vijshla programa dlya komp yuteriv pid OS MS DOS V toj chas koli PageMaker imituvala proces stvorennya maketa storinki vruchnu Ventura Publisher avtomatizuvala cej proces shlyahom vikoristannya tegiv angl tags ta tablic stiliv angl style sheet sho dalo zmogu avtomatizuvati proces stvorennya indeksiv ta elementiv maketa storinki Tomu Ventura Publisher bula zruchnisha za PageMaker pri stvorenni maketiv knig ta bagatostorinkovih dokumentiv U toj chas komp yuterna verstka sprijmalasya yak nepridatna dlya shirokogo vikoristannya bagato v chomu zavdyaki nedosvidchenim koristuvacham sho rozroblyali pogano organizovani maketi Odnak profesijne vikoristannya tehnologij komp yuternoyi verstki vzhe todi davalo zmogu otrimuvati dobri rezultati Napriklad zhurnal naprikinci 1986 roku stav pershim povnokolirnim vidannyam pidgotovlenim metodami komp yuternoyi verstki Naprikinci 1990 h majzhe vsya verstka stala komp yuternoyu Gnuchkist i shvidkist komp yuternoyi pidgotovki do druku znachno skorotili chasovi j trudovi vitrati dlya vsih tipiv publikacij dala mozhlivist znachno skorotiti takozh chas potribnij dlya pidgotovki do druku instrukcij ta katalogiv Suchasni sistemi Pokrashennya j rozshirennya instrumentiv dlya roboti z tekstom ta grafikoyu dlya komp yuteriv privernulo uvagu profesijnoyi drukarskoyi spilnoti do sistem komp yuternoyi verstki Perelomnim momentom do cogo stala programa QuarkXPress u 1990 h a takozh rozshirennya bazi komp yuternih shriftiv QuarkXPress bula panivnoyu sistemoyu na rinku Na pochatku 2000 h nabrala populyarnosti programa Adobe InDesign Ce stalosya zavdyaki velikim mozhlivostyam programi a takozh integraciyi z inshimi programami vid Adobe sho buli dominuyuchimi u sferi komp yuternogo dizajnu obrobki zobrazhen ta fotografij audio ta video redaguvannya Div takozhSkladannya drukarstvo Verstka Shpalta Dizajner verstalnik Ce nezavershena stattya pro informacijni tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi