Насер озеро Насера араб بحيرة ناصر бухайрат Насер величезне водосховище на півдні Єгипту і півночі Судану Щиро кажучи на

Насер, озеро Насера (араб. بحيرة ناصر‎ — «бухайрат Насер») — величезне водосховище на півдні Єгипту і півночі Судану. Щиро кажучи, назва Насер відноситься тільки до більшої частини водосховища, яке розташовано на єгипетській території (83 % від загальної площі), суданська частина водосховища називається Нубійське озеро (араб. بحيرة نوبية‎ — «бухайрат Нубія»). Суданський терен біля Ваді-Хальфа значною мірою затоплено озером Насер/Нубійським озером.

Озеро Насера араб. بحيرة ناصر‎
Вид з Абу-Сімбел Вид з Абу-Сімбел
22°30′00″ пн. ш. 31°51′36″ сх. д. / 22.500000000028° пн. ш. 31.86000000002777810° сх. д.Координати: 22°30′00″ пн. ш. 31°51′36″ сх. д. / 22.500000000028° пн. ш. 31.86000000002777810° сх. д.
Розташування
Країна	Єгипет і Судан
Регіон	Асуан
Геологічні дані
Тип	Водосховище
Розміри
Площа поверхні	5 250 км²
Висота	183 м
Глибина середня	25.2 м
Глибина макс.	180 м
Довжина	550 км
Ширина	35 км
Берегова лінія	7 844 км
Об'єм	132 км³
Вода
Басейн
↑ Водний басейн	Басейн Нілу
Вливаються	Ніл
Витікають	Ніл
Інше
Дамба, гребля	Асуанські греблі
Geonames	369348
Мапа показуюча розташування водосховища Мапа показуюча розташування водосховища
Насер (водосховище) (Єгипет)


Насер у Вікісховищі

Водосховище було створено в результаті будівництва Асуанських дамб через річку Ніл в період 1958—1970 рр. Озеро названо на честь президента Гамаля Абдель Насера, який ініціював спірний проєкт висотної греблі.

Опис

Озеро має близько 550 км завдовжки і 35 км завширшки у найширшому місці, розташованому поруч з тропіком Рака. Має загальну площу 5250 км² і місткість приблизно 157 км³ води.

Історія

Єгипетська частина водосховища названа на честь президента Гамаля Абдель Насера, який був головним ініціатором спірного проєкту висотної греблі.

Коли озеро Насера створювалося в результаті будівництва Асуанської греблі через Ніл, у 1958—1970 були проведені великі проєкти переселення.

Кілька важливих Нубійских і давньоєгипетських археологічних розкопок були демонтовані блок за блоком, і переїхали до вищих районів, в першу чергу Абу-Сімбел. Суданський річковий порт і залізничний вокзал Ваді Халфа були затоплені, нове місто будувалося неподалік, а також нубійська громада Єгипту — кілька сотень тисяч людей — була змушена переселитися.

Підйом рівня води в озері в 1990-х призвів до того, що вода почала виливатися на захід від озера, утворюючи 4 озера Тошка, починаючи з 1998.

Пороми доставляють пасажирів і автотранспорт між Асуаном в Єгипті і Ваді-Халф, звідки є залізниця на Хартум, столицю Судану.

Так як заборонено перетинати судано-єгипетський кордон по суші, і немає асфальтованих доріг, що з'єднують обидві країни, пороми є єдиною альтернативою повітряному транспорту; в наш час^[] вони є ланкою шосе Каїр-Кейптаун.