Дмитро Наришкін (вересень 1792 — 20 грудня 1831) — військовий і чиновник з роду Наришкіних, дійсний статський радник, цивільний губернатор Таврійської губернії.
Наришкін Дмитро Васильович | |
---|---|
Народився | 1792 Москва, Російська імперія |
Помер | 20 грудня 1831 Сімферополь, Російська імперія |
Військове звання | полковник |
Рід | Наришкіни |
Батько | d |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Молодший син генерал-майора Василя Наришкіна (1740—1800) від шлюбу з Ганною Воронцовою (1750—1807), старшою дочкою графа І. Воронцова, онукою кабінет-міністра Волинського Народився Москві і отримав домашнє виховання.
З 1810 служив підпрапорником у лейб-гвардії Семенівському полку. З 1812 року був ад'ютантом при генерал-лейтенанті Н. Раєвському. Брав участь у Французько-російській війні 1812 року, включаючи Бородинську битву. За відзнаки у битвах нагороджений орденами св. Анни 3-го ступеня та св. Володимира 4-го ступеня із бантом. У 1813 році зроблений підпоручиками, з 1814 року поручик, з 1815 року штабс-капітан. Надалі служив у Новоінгерманландському полку.
У 1823 році за станом здоров'я звільнений від військової служби у чині полковника. Наришкін страждав від наслідків численних поранень і потребував м'якого клімату. Його троюрідний брат генерал-губернатор Новоросії граф М. Воронцов, при якому Наришкін був ад'ютантом, виклопотав йому місце губернатора Таврії.
Обіймав цю посаду з 16 жовтня 1823 року по 17 квітня 1829 року. Впавши в божевілля, Наришкін був замінений О. Казначєєвим. За словами П. Вігеля, він був « надзвичайно добрий малий, добродушний, простий у зверненні, і мав у собі більш військового, ніж палацового».
Володар маєтків у Криму, у Володимирській, Тверській, Ярославській та Тамбовській губерніях. Помер 20 грудня 1831 року в Сімферополі від епілепсії, похований там же на Старому цвинтарі.
Сім'я
Дружина (з липня 1819 року) — Наталія Ростопчина (1797—1866), старша дочка генерала від інфантерії графа Ф. Ростопчина. Їхнє вінчання було в Парижі одночасно з вінчанням її сестри Софії з графом де Сегюром. Після одруження Наталія жила в основному в Криму, в Сімеїзі. Пізніше для освіти дітей переїхала до Петербурга. За відгуками сучасників, була розумною, люб'язною та освіченою жінкою; поглибленої у вивчення мов та літератури Франції та Англії, була миловидна, хоч і не красунею. Завдяки її заступництву художник Айвазовський був зарахований до Академії мистецтв. Залишила записки про перебування сім'ї Ростопчіних 1812 року в Ярославлі, які були видані її онукою 1912 року. Похована поряд із батьком на П'ятницькому цвинтарі у Москві. У шлюбі мала синів:
- Федір (21.04.1820 -1870), був одружений (з 3 вересня 1848) на фрейліні князівні Тетяні Долгоруковій (1824—1893), дочці обер-гофмаршала Н. Долгорукова. Вона хворіла на нервовий розлад і перебувала на лікуванні у доктора Роллера в Ілленау поблизу Бадена. Їхня єдина дочка, Наталія (1852—1923) була одружена з Ф. Опочініним. Помер від інфаркту у Дрездені.
- Анатолій (1829—1883), камергер, одружений з княжною Єлизаветою Куракіною (1838—1928), статс-дамі та обер-гофмейстерині імператриці Олександри Федорівни, кавалерственній дамі; у них син Кирило.
- Михайло, помер у віці 18 місяців, похований на П'ятницькому цвинтарі у Москві.
Нагороди
- Орден Святої Анни 3-го ступеня (знак на шпагу; після реформи ордену у 1815 році відповідає 4-му ступеню)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня з бантом
- Орден Святої Анни 2-го ступеня з алмазами
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (3 травня 1826)
- срібна медаль «На згадку Вітчизняної війни 1812 року»
- кавалерський хрест (Королівство Франція)
- Орден «Pour le Mérite» (13-18 жовтня 1814) (Королівство Пруссія)
- Орден Меча Лицарський хрест (RSO) (після реформи ордену у 1889 році відповідає лицарському хресту 1-го класу (RSO1kl)) (Королівство Швеція)
Примітки
- ГА РК. Фонд 312. оп. 1. д. 2. Метрические книги Александро-Невского собора в Симферополе.
- Ф. Ф. Вигель. Записки: В 2 кн. — М.: Захаров, 2003. — С. 1246.
- Маркевич А. И. Некрополь Симферополя. Старое христианское кладбище в Симферополе // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симферополь, 1918. — № 55 (12 липня). — С. 330–367.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 31 липня 2022.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.124. д.706. Метрические книги Иоанно-Предтеченской церкви при Каменноостровском дворце.
- Месяцеслов с росписью чиновных особ или общий штат Российской империи на лето от Рождества Христова 1825 : [В 2-х ч.]. — СПб. : Имп. Академия наук, 1825.
- Месяцеслов с росписью чиновных особ или общий штат Российской империи на лето от Рождества Христова 1829 : [В 2-х ч.]. — СПб. : Имп. Академия наук, 1829.
- Список кавалерам императорских российских орденов всех наименований на лето от Рождества Христова 1827. Часть III.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2012.
Література
- Руммель В. В., Голубцов В. В. Родословный сборник русских дворянских фамилий. — СПб.: Издание А. С. Суворина, 1887. — Т. 2. — С. 345.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Narishkin veresen 1792 20 grudnya 1831 vijskovij i chinovnik z rodu Narishkinih dijsnij statskij radnik civilnij gubernator Tavrijskoyi guberniyi Narishkin Dmitro VasilovichNarodivsya1792 Moskva Rosijska imperiyaPomer20 grudnya 1831 1831 12 20 Simferopol Rosijska imperiyaVijskove zvannyapolkovnikRidNarishkiniBatkodMatidU shlyubi zdDitidNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodshij sin general majora Vasilya Narishkina 1740 1800 vid shlyubu z Gannoyu Voroncovoyu 1750 1807 starshoyu dochkoyu grafa I Voroncova onukoyu kabinet ministra Volinskogo Narodivsya Moskvi i otrimav domashnye vihovannya Z 1810 sluzhiv pidprapornikom u lejb gvardiyi Semenivskomu polku Z 1812 roku buv ad yutantom pri general lejtenanti N Rayevskomu Brav uchast u Francuzko rosijskij vijni 1812 roku vklyuchayuchi Borodinsku bitvu Za vidznaki u bitvah nagorodzhenij ordenami sv Anni 3 go stupenya ta sv Volodimira 4 go stupenya iz bantom U 1813 roci zroblenij pidporuchikami z 1814 roku poruchik z 1815 roku shtabs kapitan Nadali sluzhiv u Novoingermanlandskomu polku Nataliya Fedorivna U 1823 roci za stanom zdorov ya zvilnenij vid vijskovoyi sluzhbi u chini polkovnika Narishkin strazhdav vid naslidkiv chislennih poranen i potrebuvav m yakogo klimatu Jogo troyuridnij brat general gubernator Novorosiyi graf M Voroncov pri yakomu Narishkin buv ad yutantom viklopotav jomu misce gubernatora Tavriyi Obijmav cyu posadu z 16 zhovtnya 1823 roku po 17 kvitnya 1829 roku Vpavshi v bozhevillya Narishkin buv zaminenij O Kaznachyeyevim Za slovami P Vigelya vin buv nadzvichajno dobrij malij dobrodushnij prostij u zvernenni i mav u sobi bilsh vijskovogo nizh palacovogo Volodar mayetkiv u Krimu u Volodimirskij Tverskij Yaroslavskij ta Tambovskij guberniyah Pomer 20 grudnya 1831 roku v Simferopoli vid epilepsiyi pohovanij tam zhe na Staromu cvintari Sim yaFedir i Tetyana Narishkini 1858 Druzhina z lipnya 1819 roku Nataliya Rostopchina 1797 1866 starsha dochka generala vid infanteriyi grafa F Rostopchina Yihnye vinchannya bulo v Parizhi odnochasno z vinchannyam yiyi sestri Sofiyi z grafom de Segyurom Pislya odruzhennya Nataliya zhila v osnovnomu v Krimu v Simeyizi Piznishe dlya osviti ditej pereyihala do Peterburga Za vidgukami suchasnikiv bula rozumnoyu lyub yaznoyu ta osvichenoyu zhinkoyu pogliblenoyi u vivchennya mov ta literaturi Franciyi ta Angliyi bula milovidna hoch i ne krasuneyu Zavdyaki yiyi zastupnictvu hudozhnik Ajvazovskij buv zarahovanij do Akademiyi mistectv Zalishila zapiski pro perebuvannya sim yi Rostopchinih 1812 roku v Yaroslavli yaki buli vidani yiyi onukoyu 1912 roku Pohovana poryad iz batkom na P yatnickomu cvintari u Moskvi U shlyubi mala siniv Fedir 21 04 1820 1870 buv odruzhenij z 3 veresnya 1848 na frejlini knyazivni Tetyani Dolgorukovij 1824 1893 dochci ober gofmarshala N Dolgorukova Vona hvorila na nervovij rozlad i perebuvala na likuvanni u doktora Rollera v Illenau poblizu Badena Yihnya yedina dochka Nataliya 1852 1923 bula odruzhena z F Opochininim Pomer vid infarktu u Drezdeni Anatolij 1829 1883 kamerger odruzhenij z knyazhnoyu Yelizavetoyu Kurakinoyu 1838 1928 stats dami ta ober gofmejsterini imperatrici Oleksandri Fedorivni kavalerstvennij dami u nih sin Kirilo Mihajlo pomer u vici 18 misyaciv pohovanij na P yatnickomu cvintari u Moskvi NagorodiOrden Svyatoyi Anni 3 go stupenya znak na shpagu pislya reformi ordenu u 1815 roci vidpovidaye 4 mu stupenyu Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z bantom Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya z almazami Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 3 travnya 1826 sribna medal Na zgadku Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku kavalerskij hrest Korolivstvo Franciya Orden Pour le Merite 13 18 zhovtnya 1814 Korolivstvo Prussiya Orden Mecha Licarskij hrest RSO pislya reformi ordenu u 1889 roci vidpovidaye licarskomu hrestu 1 go klasu RSO1kl Korolivstvo Shveciya PrimitkiGA RK Fond 312 op 1 d 2 Metricheskie knigi Aleksandro Nevskogo sobora v Simferopole F F Vigel Zapiski V 2 kn M Zaharov 2003 S 1246 Markevich A I Nekropol Simferopolya Staroe hristianskoe kladbishe v Simferopole Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Simferopol 1918 55 12 lipnya S 330 367 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2022 CGIA SPb f 19 op 124 d 706 Metricheskie knigi Ioanno Predtechenskoj cerkvi pri Kamennoostrovskom dvorce Mesyaceslov s rospisyu chinovnyh osob ili obshij shtat Rossijskoj imperii na leto ot Rozhdestva Hristova 1825 V 2 h ch SPb Imp Akademiya nauk 1825 Mesyaceslov s rospisyu chinovnyh osob ili obshij shtat Rossijskoj imperii na leto ot Rozhdestva Hristova 1829 V 2 h ch SPb Imp Akademiya nauk 1829 Spisok kavaleram imperatorskih rossijskih ordenov vseh naimenovanij na leto ot Rozhdestva Hristova 1827 Chast III Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2012 LiteraturaRummel V V Golubcov V V Rodoslovnyj sbornik russkih dvoryanskih familij SPb Izdanie A S Suvorina 1887 T 2 S 345