Оповідач — Той, хто оповідає що-небудь, розповідає про щось, також особа в оповідному художньому творі, від імені якої письменник веде розповідь про людей і події.
Автор може не називати оповідача, але завжди наділяє його рисами характеру, що проявляються у манері говорити, у ставленні до людей і подій, про яких йдеться у творі.
Типологія нараторів
Проблеми форматування наративу засвідчені численними літературознавчими дослідженнями , , Ж.Женетта, М.Ткачука, Р.Гром’яка, та інших.
Три типи наратора за функціональною ознакою
1) гомодієгетичний наратор (грец. homos – рівний, однаковий) – оповідач, що функціонує в тексті, є учасником подій, про які йдеться (оповідач у новелі «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника); розповідь здебільшого відбувається від першої особи;
2) гетеродієгетичний наратор (грец. heteros–інший) – оповідач, що перебуває в художньому світі, але поза дією; сторонній спостерігач (обсерватор); розповідь – від першої особи (кіноповість «Зачарована Десна» О. Довженка);
3) екстрадієгетичний наратор – власне автор, який веде за собою читача, коментує події, висловлює свої роздуми; розповідає від третьої особи, оскільки він перебуває поза художнім світом (роман «Залишинець» В. Шкляра).
Наратор «народжується і здійснює себе у слові» (М. Гайдеґґер), але не зливається повністю з автором. Його функція насамперед полягає в організації оповіді (викладу)»
Типологія Ж. Женетта
Класифікаційну модель для вирізнення наративних типів представляє чотиричленна типологія Ж. Женетта: гетеродієгетичний наратор в екстрадієгетичній ситуації – розповідає історію, де він не виконує функції персонажа; гетеродієгетичний наратор в інтрадієгетичній ситуації – оповідач другого ступеня, котрий розповідає історії, в яких він, як правило, відсутній („текст у тексті»); гомодієгетичний наратор в екстрадієгетичній ситуації – розказує власну історію, в якій він фігурує як персонаж; гомодієгетичний наратор в інтрадієгетичній ситуації – оповідач другого ступеня, що розповідає власну історію.
Авторська розповідь першого рівня (гетеродієгетичний наратор в екстрадієгетичній ситуації)
Гетеродієгетичний наратор позиціонується у тексті літературного твору як оповідна інстанція поза межами викладеної історії з одночасним оприявненням себе як джерела інформації, оцінного ставлення, тенденційності викладу, окреслення емоційності твору тощо. Тобто йдеться про наратора, який перебуває поза межами викладеної історії як її учасник, однак присутній в розповіді про неї, будучи співрозмовником чи спостерігачем, граматично виявляється як виклад від першої особи. Названий тип наратора переважно ототожнюється із автором твору. За визначенням, експліцитний автор – «фігура в тексті», розповідач, який належить світові художнього вимислу і веде розповідь від своєї особи, тобто «фіктивний автор» цілого твору чи його частини і є персонажем цього світу. Гетеродієгетичний наратор в екстрадієгетичній ситуації переважно підкреслює деяку обмеженість власного знання про описувану історію, часто мотивує це обмеження важливими для нього чинниками (найчастіше – фізичною відсутністю між окремими епізодами).
Авторська розповідь другого рівня (гетеродієгетичний наратор у інтрадієгетичній ситуації)
Поняття гетеродієгетичного наратора в інтрадієгетичній ситуації виводимо із комплексу семантики: «гетеро-» – від грец. ετερος – інший та «інтра-» від лат. intro – всередину і називаємо ним такого наратора, який репрезентує історію, де він відсутній у будь-якій формі, а граматично виявляється як виклад від третьої особи [33]. Саме «винесення» наратора за межі дієгетичного простору сприяє моделюванню співвідношення самостійності рефлексій тексту із принципово важливими його змістовими чи формальними елементами. Позиція «поза дієгезисом» важлива у структурі викладу також і тим, що читач не потребує синхронізації переконань чи думок розповідача з думками чи настроєм самих персонажів, тому ставлення в процесі читання може довільно змінюватися і набувати самодостатності. Категорія гетеродієгетичного наратора в екстрадієгетичній ситуації є моделлю імпліцитного зображення наратора, тобто зображення, цілісність якого досягається поєднанням ряду текстових вказівників.
Персонажна розповідь першого рівня (гомодієгетичний наратор в екстрадієгетичній ситуації)
Сконцентрованість змісту творів малої форми, зосередження індивідуалізації наративної історії через незначну кількість персонажів дають можливість типологізувати один із варіантів авторської наративної стратегії – втілення у розповідному тексті функції гомодієгетичного наратора, який форматує екстрадієгетичну ситуацію. Ідеться про наратора, який розповідає історію, де сам виявляється двояко: і як персонаж, і як викладова субстанція, що прагне до максимального відсторонення від безпосередньої подієвості задля створення враження цілковитої об’єктивності розповіді «про себе» [33]. Присутність наратора-персонажа якраз і спроможна диференціювати узвичаєне, нормативне у фікційному часопросторі художнього твору та погляд «стороннього зацікавленого» у перипетіях розгортання сюжету. В єдиному розповідному малюнку синтезуються і взаємопереплітаються як фактичні події, так і їх рецепція та інтерпретація. Адже учасник сприймає «зсередини» контекст наративної історії, далі для нього самозрозумілим є згромадження подій та їх осмислення. Гомодієгетичний наратор забезпечує фікційному світові збереження суб’єкта дії, внутрішній контраст змін, що відбуваються з цим суб’єктом, а також хронологічний порядок розгортання нарації. Окреслення фізичної присутності викладового центру в художньому часопросторі проектує рецептивну ілюзію цілковитої реальності наративної історії, додає окремим подіям конкретики і переконливості.
Персонажна розповідь другого рівня (гомодієгетичний наратор в інтрадієгетичній ситуації)
Яскраво індивідуалізований тип гомодієгетичного наратора в інтрадієгетичній ситуації: «гомо-» – від грец. ομος – рівний, однаковий; «інтра-» від лат. intro – всередину. Такий наратор упізнається за ототожненим виявом своєї приватної історії з максимальною самопрезентацією та індивідуалізованим утіленням певної емоційності. Введення вторинного наратора у матерію тексту може відбуватися одночасно з презентацією первинного наратора різним обсягом художнього часопростору або з формальним окресленням його відсутності [33]. На відміну від гомодієгетичного наратора, що кореспондує екстрадієгезис, тут відбувається активніше дистанціювання наратора, який розповідає, від автора, який пережив певну ситуацію. Читач стає не стільки співавтором наративного дискурсу, скільки спостерігачем внутрішньої трансформації джерела викладу.
Типологія В. Шміда
За визначенням В. Шміда, наратор – адресант фіктивної наративної комунікації. Поняття є досить поширеним, його ототожнюють з розповідачем чи оповідачем. Наратор констатується в тексті і сприймається читачем не як абстрактна функція, а як суб’єкт, неминуче наділений певними антропоморфними рисами мислення та мови. В. Шмід визначив основні риси наратора: всезнання та всюдисущість, здатність проникнути у найбільш потаємні закутки свідомості персонажів, наявність певної точки зору на події та ситуації. Видатний вчений ділив нарацію на:
- первинну недієгетичну (екстрагетеродієгетичну),
- первинну дієгетичну (екстрагомодієгетичну),
- вторинну недієгетичну (інтрагетеродієгетичну),
- вторинну дієгетичну (інтрагомодієгетичну),
- третинну недієгетичну (метагетеродієгетичну) і
- третинну дієгетичну (метагомодієгетичну).
Типологія наратора, запропонована В. Шмідом, загалом тотожна типології Ж. Женетта: „дієгетичним будемо називати такого наратора, який оповідає про самого себе як про фігуру в дієгезисі. Дієгетичний наратор фігурує у двох планах – і в оповіді (як її суб’єкт), і оповідній історії (як об’єкт). Недієгетичний же наратор оповідає не про самого себе як про фігуру дієгезису, а лише про інші фігури”. Тобто ключовим для встановлення типів наратора можемо вважати як двояке його поводження у реальній для фікційного світу події, так і двоякий спосіб здійснення розповіді про цю подію.
Дивись також
Примітки
- Оповідач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- 302/mode/1up?view=theater Дистанція наратора; Драматизований наратор // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 284-285; 302.
- 112; 157-158; 366; 484; 537; 579; 596/mode/1up?view=theater Наратор; Недраматизований наратор; Нейтральне всевідання; Оповідач; Самосвідомий наратор; Ти-форма; Фокалізатор; Чуже слово; Явний наратор // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 95-96; 112; 157-158; 366; 484; 537; 579; 596.
- Драненко Г. Ф. Автор, наратор і протагоніст як агенти й суб’єкти перетину та перестанови (само)ідентичностей у сучасному біографічному дискурсі // Питання літературознавства. – 2013. – № 88. – С. 89–105.
- Білоус П. В. Теорія літератури: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К. : Академвидав, 2013. – С. 194.
- Л. В. МАЦЕВКО-БЕКЕРСЬКА ТИПОЛОГІЯ НАРАТОРА: КОМУНІКАТИВНІ АСПЕКТИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ // http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2013/11/14.4.8.pdf
- Шмид В. Нарратология. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – 312 с.
- Лідія Мацевко-Бекерська НАРАТОЛОГІЧНА ПРОЕКЦІЯ КОНЦЕПТУ „ГЕРОЙ” // http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/18496/32-Matsevsko-Bekerska.pdf?sequence=1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opovidach Toj hto opovidaye sho nebud rozpovidaye pro shos takozh osoba v opovidnomu hudozhnomu tvori vid imeni yakoyi pismennik vede rozpovid pro lyudej i podiyi Avtor mozhe ne nazivati opovidacha ale zavzhdi nadilyaye jogo risami harakteru sho proyavlyayutsya u maneri govoriti u stavlenni do lyudej i podij pro yakih jdetsya u tvori Tipologiya naratoriv Problemi formatuvannya narativu zasvidcheni chislennimi literaturoznavchimi doslidzhennyami Zh Zhenetta M Tkachuka R Grom yaka ta inshih Tri tipi naratora za funkcionalnoyu oznakoyu 1 gomodiyegetichnij narator grec homos rivnij odnakovij opovidach sho funkcionuye v teksti ye uchasnikom podij pro yaki jdetsya opovidach u noveli Tri zozuli z poklonom Grigora Tyutyunnika rozpovid zdebilshogo vidbuvayetsya vid pershoyi osobi 2 geterodiyegetichnij narator grec heteros inshij opovidach sho perebuvaye v hudozhnomu sviti ale poza diyeyu storonnij sposterigach observator rozpovid vid pershoyi osobi kinopovist Zacharovana Desna O Dovzhenka 3 ekstradiyegetichnij narator vlasne avtor yakij vede za soboyu chitacha komentuye podiyi vislovlyuye svoyi rozdumi rozpovidaye vid tretoyi osobi oskilki vin perebuvaye poza hudozhnim svitom roman Zalishinec V Shklyara Narator narodzhuyetsya i zdijsnyuye sebe u slovi M Gajdegger ale ne zlivayetsya povnistyu z avtorom Jogo funkciya nasampered polyagaye v organizaciyi opovidi vikladu Tipologiya Zh Zhenetta Klasifikacijnu model dlya viriznennya narativnih tipiv predstavlyaye chotirichlenna tipologiya Zh Zhenetta geterodiyegetichnij narator v ekstradiyegetichnij situaciyi rozpovidaye istoriyu de vin ne vikonuye funkciyi personazha geterodiyegetichnij narator v intradiyegetichnij situaciyi opovidach drugogo stupenya kotrij rozpovidaye istoriyi v yakih vin yak pravilo vidsutnij tekst u teksti gomodiyegetichnij narator v ekstradiyegetichnij situaciyi rozkazuye vlasnu istoriyu v yakij vin figuruye yak personazh gomodiyegetichnij narator v intradiyegetichnij situaciyi opovidach drugogo stupenya sho rozpovidaye vlasnu istoriyu Avtorska rozpovid pershogo rivnya geterodiyegetichnij narator v ekstradiyegetichnij situaciyi Geterodiyegetichnij narator pozicionuyetsya u teksti literaturnogo tvoru yak opovidna instanciya poza mezhami vikladenoyi istoriyi z odnochasnim opriyavnennyam sebe yak dzherela informaciyi ocinnogo stavlennya tendencijnosti vikladu okreslennya emocijnosti tvoru tosho Tobto jdetsya pro naratora yakij perebuvaye poza mezhami vikladenoyi istoriyi yak yiyi uchasnik odnak prisutnij v rozpovidi pro neyi buduchi spivrozmovnikom chi sposterigachem gramatichno viyavlyayetsya yak viklad vid pershoyi osobi Nazvanij tip naratora perevazhno ototozhnyuyetsya iz avtorom tvoru Za viznachennyam eksplicitnij avtor figura v teksti rozpovidach yakij nalezhit svitovi hudozhnogo vimislu i vede rozpovid vid svoyeyi osobi tobto fiktivnij avtor cilogo tvoru chi jogo chastini i ye personazhem cogo svitu Geterodiyegetichnij narator v ekstradiyegetichnij situaciyi perevazhno pidkreslyuye deyaku obmezhenist vlasnogo znannya pro opisuvanu istoriyu chasto motivuye ce obmezhennya vazhlivimi dlya nogo chinnikami najchastishe fizichnoyu vidsutnistyu mizh okremimi epizodami Avtorska rozpovid drugogo rivnya geterodiyegetichnij narator u intradiyegetichnij situaciyi Ponyattya geterodiyegetichnogo naratora v intradiyegetichnij situaciyi vivodimo iz kompleksu semantiki getero vid grec eteros inshij ta intra vid lat intro vseredinu i nazivayemo nim takogo naratora yakij reprezentuye istoriyu de vin vidsutnij u bud yakij formi a gramatichno viyavlyayetsya yak viklad vid tretoyi osobi 33 Same vinesennya naratora za mezhi diyegetichnogo prostoru spriyaye modelyuvannyu spivvidnoshennya samostijnosti refleksij tekstu iz principovo vazhlivimi jogo zmistovimi chi formalnimi elementami Poziciya poza diyegezisom vazhliva u strukturi vikladu takozh i tim sho chitach ne potrebuye sinhronizaciyi perekonan chi dumok rozpovidacha z dumkami chi nastroyem samih personazhiv tomu stavlennya v procesi chitannya mozhe dovilno zminyuvatisya i nabuvati samodostatnosti Kategoriya geterodiyegetichnogo naratora v ekstradiyegetichnij situaciyi ye modellyu implicitnogo zobrazhennya naratora tobto zobrazhennya cilisnist yakogo dosyagayetsya poyednannyam ryadu tekstovih vkazivnikiv Personazhna rozpovid pershogo rivnya gomodiyegetichnij narator v ekstradiyegetichnij situaciyi Skoncentrovanist zmistu tvoriv maloyi formi zoseredzhennya individualizaciyi narativnoyi istoriyi cherez neznachnu kilkist personazhiv dayut mozhlivist tipologizuvati odin iz variantiv avtorskoyi narativnoyi strategiyi vtilennya u rozpovidnomu teksti funkciyi gomodiyegetichnogo naratora yakij formatuye ekstradiyegetichnu situaciyu Idetsya pro naratora yakij rozpovidaye istoriyu de sam viyavlyayetsya dvoyako i yak personazh i yak vikladova substanciya sho pragne do maksimalnogo vidstoronennya vid bezposerednoyi podiyevosti zadlya stvorennya vrazhennya cilkovitoyi ob yektivnosti rozpovidi pro sebe 33 Prisutnist naratora personazha yakraz i spromozhna diferenciyuvati uzvichayene normativne u fikcijnomu chasoprostori hudozhnogo tvoru ta poglyad storonnogo zacikavlenogo u peripetiyah rozgortannya syuzhetu V yedinomu rozpovidnomu malyunku sintezuyutsya i vzayemopereplitayutsya yak faktichni podiyi tak i yih recepciya ta interpretaciya Adzhe uchasnik sprijmaye zseredini kontekst narativnoyi istoriyi dali dlya nogo samozrozumilim ye zgromadzhennya podij ta yih osmislennya Gomodiyegetichnij narator zabezpechuye fikcijnomu svitovi zberezhennya sub yekta diyi vnutrishnij kontrast zmin sho vidbuvayutsya z cim sub yektom a takozh hronologichnij poryadok rozgortannya naraciyi Okreslennya fizichnoyi prisutnosti vikladovogo centru v hudozhnomu chasoprostori proektuye receptivnu ilyuziyu cilkovitoyi realnosti narativnoyi istoriyi dodaye okremim podiyam konkretiki i perekonlivosti Personazhna rozpovid drugogo rivnya gomodiyegetichnij narator v intradiyegetichnij situaciyi Yaskravo individualizovanij tip gomodiyegetichnogo naratora v intradiyegetichnij situaciyi gomo vid grec omos rivnij odnakovij intra vid lat intro vseredinu Takij narator upiznayetsya za ototozhnenim viyavom svoyeyi privatnoyi istoriyi z maksimalnoyu samoprezentaciyeyu ta individualizovanim utilennyam pevnoyi emocijnosti Vvedennya vtorinnogo naratora u materiyu tekstu mozhe vidbuvatisya odnochasno z prezentaciyeyu pervinnogo naratora riznim obsyagom hudozhnogo chasoprostoru abo z formalnim okreslennyam jogo vidsutnosti 33 Na vidminu vid gomodiyegetichnogo naratora sho koresponduye ekstradiyegezis tut vidbuvayetsya aktivnishe distanciyuvannya naratora yakij rozpovidaye vid avtora yakij perezhiv pevnu situaciyu Chitach staye ne stilki spivavtorom narativnogo diskursu skilki sposterigachem vnutrishnoyi transformaciyi dzherela vikladu Tipologiya V Shmida Za viznachennyam V Shmida narator adresant fiktivnoyi narativnoyi komunikaciyi Ponyattya ye dosit poshirenim jogo ototozhnyuyut z rozpovidachem chi opovidachem Narator konstatuyetsya v teksti i sprijmayetsya chitachem ne yak abstraktna funkciya a yak sub yekt neminuche nadilenij pevnimi antropomorfnimi risami mislennya ta movi V Shmid viznachiv osnovni risi naratora vseznannya ta vsyudisushist zdatnist proniknuti u najbilsh potayemni zakutki svidomosti personazhiv nayavnist pevnoyi tochki zoru na podiyi ta situaciyi Vidatnij vchenij diliv naraciyu na pervinnu nediyegetichnu ekstrageterodiyegetichnu pervinnu diyegetichnu ekstragomodiyegetichnu vtorinnu nediyegetichnu intrageterodiyegetichnu vtorinnu diyegetichnu intragomodiyegetichnu tretinnu nediyegetichnu metageterodiyegetichnu i tretinnu diyegetichnu metagomodiyegetichnu Tipologiya naratora zaproponovana V Shmidom zagalom totozhna tipologiyi Zh Zhenetta diyegetichnim budemo nazivati takogo naratora yakij opovidaye pro samogo sebe yak pro figuru v diyegezisi Diyegetichnij narator figuruye u dvoh planah i v opovidi yak yiyi sub yekt i opovidnij istoriyi yak ob yekt Nediyegetichnij zhe narator opovidaye ne pro samogo sebe yak pro figuru diyegezisu a lishe pro inshi figuri Tobto klyuchovim dlya vstanovlennya tipiv naratora mozhemo vvazhati yak dvoyake jogo povodzhennya u realnij dlya fikcijnogo svitu podiyi tak i dvoyakij sposib zdijsnennya rozpovidi pro cyu podiyu Divis takozhOpovidannya NarativPrimitkiOpovidach Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Posilannya302 mode 1up view theater Distanciya naratora Dramatizovanij narator Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 284 285 302 112 157 158 366 484 537 579 596 mode 1up view theater Narator Nedramatizovanij narator Nejtralne vsevidannya Opovidach Samosvidomij narator Ti forma Fokalizator Chuzhe slovo Yavnij narator Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 95 96 112 157 158 366 484 537 579 596 Dranenko G F Avtor narator i protagonist yak agenti j sub yekti peretinu ta perestanovi samo identichnostej u suchasnomu biografichnomu diskursi Pitannya literaturoznavstva 2013 88 S 89 105 Bilous P V Teoriya literaturi navch posib P V Bilous K Akademvidav 2013 S 194 L V MACEVKO BEKERSKA TIPOLOGIYa NARATORA KOMUNIKATIVNI ASPEKTI HUDOZhNOGO DISKURSU http litzbirnyk com ua wp content uploads 2013 11 14 4 8 pdf Shmid V Narratologiya M Yazyki slavyanskoj kultury 2003 312 s Lidiya Macevko Bekerska NARATOLOGIChNA PROEKCIYa KONCEPTU GEROJ http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 18496 32 Matsevsko Bekerska pdf sequence 1Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim