Ві́ктор Вале́рійович Налива́йко (12 квітня 1981 — 12 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Наливайко Віктор Валерійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 квітня 1981 Мирославль |
Смерть | 12 серпня 2014 (33 роки) Міусинськ |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | |
Вид ЗС | |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Народився 1981 року в селі Мирославль (Баранівський район, Житомирська область). Батьки Віктора померли. 1996 року закінчив 9 класів ЗОШ села Мирославль, потім — ПТУ за спеціальністю «слюсар». У 1999—2000 роках проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ.
У часі війни мобілізований в березні 2014-го — старший стрілець, водій-електрик медичної роти 30-ї окремої механізованої бригади. З весни 2014 року перебував на адміністративній межі з окупованою Автономною Республікою Крим; з літа 2014 року брав участь в боях на сході України. Учасник боїв за висоту Савур-Могила та Степанівку. Під час цих боїв з головним сержантом взводу під постійними мінометним обстрілом брав участь у пошуках зниклих військовослужбовців і техніки підрозділу на ворожій території.
Протягом тижня відпрацьовував завдання по зачистці вулиць і будівель Міусинська, брав у полон терористів. Загинув у бою поблизу Міусинська (Луганська область) 12 серпня 2014 року від осколкового пораення в голову. Того ж дня до тітки зателефонували з номера Віктора невідомі та сказали, що він не здався в полон і його вбили. Сказали: «випийте 100 грам за героя, загинув як справжній солдат. Шукайте його тіло прикопаним біля магазину в селі Міусинськ». 12 грудня 2014-го ексгумований пошуковцями місії «Евакуація-200». Ідентифікований за експертизою ДНК.
14 травня 2015 року воїна провели в останню путь з військовими почестями у рідному селі Мирославль.
Без Віктора лишились тітка Ганна Молодковець, яка доглядала за дітьми після смерті батьків, брат 1990 р.н. та сестра.
17 грудня 2022 року в боях з окупантами загинув його рідний брат Наливайко Іван Валерійович.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (4.7.2016, посмертно)
- його портрет розмішений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 38
- вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.
- 27 вересня 2015 року в селі Мирославль біля пам'ятника загиблим землякам під час Другої світової війни відкрито пам'ятний знак Віктору Наливайку.
Примітки
Джерела
- Наливайко Віктор Валерійович
- Указ Президента України від 4 липня 2016 року року № 291/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- Український Меморіал
![]() | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет