Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2008) |
Наказ стріляти (нім. Schießbefehl) — термін у Німецькій Демократичній Республіці (Східна Німеччина) для постійних наказів, які дозволяли використання смертоносної сили прикордонними військами для запобігання Republikflucht (дезертирство) на внутрішньонімецькому кордоні з 1960 до 1989 рік.
Schießbefehl рекомендував охоронцям використовувати вогнепальну зброю для припинення несанкціонованого перетину кордону в напрямку Західної Німеччини та процедури для приховування інцидентів від громадськості. Були видані різні накази Schießbefehl, і їхні інструкції щодо запобігання виїзду східних німців не були офіційно законними до 1982 року та порушували статтю 13 Загальної декларації прав людини, за оцінками, від 300 до 400 людей загинули на внутрішньонімецькому кордоні під час його існування. Після возз’єднання Німеччини в 1990 році Берлінський окружний суд звинуватив лідера Східної Німеччини Еріха Хонеккера в масових вбивствах за наказами Schießbefehl, але його погіршення здоров’я та судові суперечки щодо юрисдикції спричинили припинення процесу над ним.
Наказ стріляти
Прописана процедура
Прикордонні війська Німецької Демократичної Республіки (Grenztruppen der DDR) — прикордонна охорона Німецької Демократичної Республіки (Східна Німеччина) і до жовтня 1949 року радянської зони окупації, завданням якої було запобігання масовій міграції східних німців на захід. відомий як Republikflucht. Це питання викликало серйозне політичне занепокоєння для уряду Східної Німеччини, оскільки ідея про те, що будь-який громадянин комуністичної Східної Німеччини добровільно втече на капіталістичний Захід, була джерелом ідеологічного збентеження, а запобігання таким перебігам було давньою метою. Спочатку Прикордонні війська формально не були інтегровані в регулярні збройні сили, Національну народну армію (НВА), але зазвичай мали стрілецьку зброю військового рівня, таку як автомати Калашникова або напівавтоматичні карабіни SKS. З 1945 року радянські та східнонімецькі прикордонники отримали постійні накази, які зазвичай називають Schießbefehl («наказ вести вогонь»), які наказували їм дотримуватися певних правил ведення бою при зустрічі з особами, які незаконно переміщуються в межах прикордонної смуги:
- По-перше, щоб вигукнути "Halt, stehenbleiben, oder ich schieße!" («Стій, стій або я буду стріляти»).
- Далі зробити попереджувальний постріл.
- Нарешті, якщо втікач не підкорився, зробити прицільний постріл, бажано в ноги, щоб зупинити людину.
Прикордонним військам було наказано уникати стрільби в напрямку території Західного Берліна та Західної Німеччини.
Усі події на прикордонних заставах трималися в таємниці від широкої громадськості, кожна спроба чи успішна втеча супроводжувалася офіційним розслідуванням військової прокуратури та Міністерства державної безпеки (Штазі). Після припинення потенційної спроби втечі стрілець отримував спеціальну відпустку та винагороджувався подяками та грошовими преміями. Часто стрільця переводили в іншу військову частину і наказували мовчати. Навпаки, коли втікачу вдалося перетнути кордон із Західною Німеччиною, до тих прикордонників, які не змогли запобігти «Grenzverletzung und Republikflucht» (порушення кордону та дезертирство з Республіки), вживалися дисциплінарні заходи, які часто включали тюремне ув’язнення. у сумнозвісній військовій в’язниці в Шведті. Багато прикордонників намагалися дозволити втікачам втекти, відводячи такі звинувачення, навмисно стріляючи не в ціль. Коли потенційних втікачів вбивали, на сім'ю накладалися суворі правила щодо похорону; наприклад, у місцевих газетах не можна було друкувати некрологи. Щоб уникнути негативної преси, Schießbefehl було призупинено на державні свята або державні візити.
У 1968 році було засновано Einsatzkompanie як спеціальний підрозділ Штазі, призначений для запобігання втечі охоронців з прикордонних військ.
Берлінська стіна
Східна Німеччина почала посилювати свої еміграційні закони в 1950-х роках, створюючи дедалі суворіші критерії для легальної міграції до країн, що не входять до Варшавського договору, включаючи вимоги щодо скасування реєстрації в органах влади Східної Німеччини та дозвіл покинути країну під загрозою тюремного ув’язнення до трьох років. років. Будівництво Берлінської стіни 13 серпня 1961 року призвело до фактичної нелегалізації Republikflucht, коли закон дозволяв легальний перетин кордону лише на так званих Grenzübergangsstellen («контрольно-пропускних пунктах»), а запити на міграцію отримували дуже обмежене схвалення від влади. КПП «Чарлі» був особливим, оскільки це був один із небагатьох пунктів перетину кордону в Берліні, куди іноземці могли в’їхати до Східного Берліна. В інших місцях були розміщені попереджувальні знаки, які закликали людей не заходити в прикордонну зону, відому як «смуги смерті», і будь-яке порушення вважалося кримінальним діянням.
Після будівництва Берлінської стіни, коли дозвіл східних німців на територію Західної Німеччини та Західного Берліна було неймовірно складним, кількість мігрантів різко впала з сотень тисяч до кількох сотень на рік. Нова міграційна система особливо дискримінувала молодих східних німців, що спонукало багатьох до відчайдушної втечі через внутрішній кордон Німеччини, попри небезпеку.
Смерті
6 лютого 1989 року Schießbefehl було офіційно скасовано. Загалом офіційно близько 260 людей були вбиті під час спроби перетнути Берлінську стіну, на головному кордоні Схід-Захід або через Балтійське море. Точну кількість загиблих важко оцінити (див. Смерті на кордоні внутрішньої Німеччини), і невідома кількість була важко поранена та пізніше заарештована. Жертвами цієї системи є також прикордонники, яких розстріляли втікачі та їхні прибічники. Тільки в Берліні протягом 28 років було вбито 190 людей, а останньою відомою жертвою Берлінської стіни став Кріс Геффруа.
Випадки Schießbefehl на кордоні також були зафіксовані Bundesgrenzschutz (BGS або Федеральна прикордонна охорона, західнонімецькі прикордонники), поліцією Західного Берліна та військовою поліцією союзних сил. Файли були зібрані в центральному реєстраційному офісі в Зальцгіттері.
Возз'єднання
Після возз’єднання Німеччини в жовтні 1990 року Todesschützen («Смертельні стрільці»: солдати, які нібито вбивали тих, хто намагався втекти зі Східної Німеччини) були притягнуті до суду у федеральних судах у тому, що було відомо як Mauerschützen-Prozesse («Стінні стрілки»). Також до суду висунули звинувачення високопоставленим офіцерам Прикордонних військ і Ради національної оборони Східної Німеччини. Вироки загалом погоджувалися з тим, що навіть звичайний солдат мав і повинен був визнати, що східнонімецькі прикордонні закони настільки суперечать Міжнародному пакту про громадянські та політичні права, який Східна Німеччина підписала та ратифікувала, що вони не є законом у майже не формалізувала несправедливість, і тому солдати повинні були не слухатися своїх командирів.
Дивись також
- Постенпфліхт
зовнішні посилання
- Бі-Бі-Сі: Знайдено німецьку "ліцензію на вбивство".
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2008 Troye prikordonnikiv u storozhovij vezhi na vnutrishnomu kordoni Nimechchini v 1984 roci Nakaz strilyati nim Schiessbefehl termin u Nimeckij Demokratichnij Respublici Shidna Nimechchina dlya postijnih nakaziv yaki dozvolyali vikoristannya smertonosnoyi sili prikordonnimi vijskami dlya zapobigannya Republikflucht dezertirstvo na vnutrishnonimeckomu kordoni z 1960 do 1989 rik Schiessbefehl rekomenduvav ohoroncyam vikoristovuvati vognepalnu zbroyu dlya pripinennya nesankcionovanogo peretinu kordonu v napryamku Zahidnoyi Nimechchini ta proceduri dlya prihovuvannya incidentiv vid gromadskosti Buli vidani rizni nakazi Schiessbefehl i yihni instrukciyi shodo zapobigannya viyizdu shidnih nimciv ne buli oficijno zakonnimi do 1982 roku ta porushuvali stattyu 13 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini za ocinkami vid 300 do 400 lyudej zaginuli na vnutrishnonimeckomu kordoni pid chas jogo isnuvannya Pislya vozz yednannya Nimechchini v 1990 roci Berlinskij okruzhnij sud zvinuvativ lidera Shidnoyi Nimechchini Eriha Honekkera v masovih vbivstvah za nakazami Schiessbefehl ale jogo pogirshennya zdorov ya ta sudovi superechki shodo yurisdikciyi sprichinili pripinennya procesu nad nim Nakaz strilyatiPropisana procedura Prikordonni vijska Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Grenztruppen der DDR prikordonna ohorona Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Shidna Nimechchina i do zhovtnya 1949 roku radyanskoyi zoni okupaciyi zavdannyam yakoyi bulo zapobigannya masovij migraciyi shidnih nimciv na zahid vidomij yak Republikflucht Ce pitannya viklikalo serjozne politichne zanepokoyennya dlya uryadu Shidnoyi Nimechchini oskilki ideya pro te sho bud yakij gromadyanin komunistichnoyi Shidnoyi Nimechchini dobrovilno vteche na kapitalistichnij Zahid bula dzherelom ideologichnogo zbentezhennya a zapobigannya takim perebigam bulo davnoyu metoyu Spochatku Prikordonni vijska formalno ne buli integrovani v regulyarni zbrojni sili Nacionalnu narodnu armiyu NVA ale zazvichaj mali strilecku zbroyu vijskovogo rivnya taku yak avtomati Kalashnikova abo napivavtomatichni karabini SKS Z 1945 roku radyanski ta shidnonimecki prikordonniki otrimali postijni nakazi yaki zazvichaj nazivayut Schiessbefehl nakaz vesti vogon yaki nakazuvali yim dotrimuvatisya pevnih pravil vedennya boyu pri zustrichi z osobami yaki nezakonno peremishuyutsya v mezhah prikordonnoyi smugi Po pershe shob viguknuti Halt stehenbleiben oder ich schiesse Stij stij abo ya budu strilyati Dali zrobiti poperedzhuvalnij postril Nareshti yaksho vtikach ne pidkorivsya zrobiti pricilnij postril bazhano v nogi shob zupiniti lyudinu Prikordonnim vijskam bulo nakazano unikati strilbi v napryamku teritoriyi Zahidnogo Berlina ta Zahidnoyi Nimechchini Vid na Berlinsku stinu iz Zahidnogo Berlina v 1986 roci na yakomu zobrazhena smuga smerti pobudovana na kolishnomu Lyujzenshtadtskomu kanali v Krojcberzi Usi podiyi na prikordonnih zastavah trimalisya v tayemnici vid shirokoyi gromadskosti kozhna sproba chi uspishna vtecha suprovodzhuvalasya oficijnim rozsliduvannyam vijskovoyi prokuraturi ta Ministerstva derzhavnoyi bezpeki Shtazi Pislya pripinennya potencijnoyi sprobi vtechi strilec otrimuvav specialnu vidpustku ta vinagorodzhuvavsya podyakami ta groshovimi premiyami Chasto strilcya perevodili v inshu vijskovu chastinu i nakazuvali movchati Navpaki koli vtikachu vdalosya peretnuti kordon iz Zahidnoyu Nimechchinoyu do tih prikordonnikiv yaki ne zmogli zapobigti Grenzverletzung und Republikflucht porushennya kordonu ta dezertirstvo z Respubliki vzhivalisya disciplinarni zahodi yaki chasto vklyuchali tyuremne uv yaznennya u sumnozvisnij vijskovij v yaznici v Shvedti Bagato prikordonnikiv namagalisya dozvoliti vtikacham vtekti vidvodyachi taki zvinuvachennya navmisno strilyayuchi ne v cil Koli potencijnih vtikachiv vbivali na sim yu nakladalisya suvori pravila shodo pohoronu napriklad u miscevih gazetah ne mozhna bulo drukuvati nekrologi Shob uniknuti negativnoyi presi Schiessbefehl bulo prizupineno na derzhavni svyata abo derzhavni viziti U 1968 roci bulo zasnovano Einsatzkompanie yak specialnij pidrozdil Shtazi priznachenij dlya zapobigannya vtechi ohoronciv z prikordonnih vijsk Berlinska stina Shidna Nimechchina pochala posilyuvati svoyi emigracijni zakoni v 1950 h rokah stvoryuyuchi dedali suvorishi kriteriyi dlya legalnoyi migraciyi do krayin sho ne vhodyat do Varshavskogo dogovoru vklyuchayuchi vimogi shodo skasuvannya reyestraciyi v organah vladi Shidnoyi Nimechchini ta dozvil pokinuti krayinu pid zagrozoyu tyuremnogo uv yaznennya do troh rokiv rokiv Budivnictvo Berlinskoyi stini 13 serpnya 1961 roku prizvelo do faktichnoyi nelegalizaciyi Republikflucht koli zakon dozvolyav legalnij peretin kordonu lishe na tak zvanih Grenzubergangsstellen kontrolno propusknih punktah a zapiti na migraciyu otrimuvali duzhe obmezhene shvalennya vid vladi KPP Charli buv osoblivim oskilki ce buv odin iz nebagatoh punktiv peretinu kordonu v Berlini kudi inozemci mogli v yihati do Shidnogo Berlina V inshih miscyah buli rozmisheni poperedzhuvalni znaki yaki zaklikali lyudej ne zahoditi v prikordonnu zonu vidomu yak smugi smerti i bud yake porushennya vvazhalosya kriminalnim diyannyam Pislya budivnictva Berlinskoyi stini koli dozvil shidnih nimciv na teritoriyu Zahidnoyi Nimechchini ta Zahidnogo Berlina bulo nejmovirno skladnim kilkist migrantiv rizko vpala z soten tisyach do kilkoh soten na rik Nova migracijna sistema osoblivo diskriminuvala molodih shidnih nimciv sho sponukalo bagatoh do vidchajdushnoyi vtechi cherez vnutrishnij kordon Nimechchini popri nebezpeku Smerti6 lyutogo 1989 roku Schiessbefehl bulo oficijno skasovano Zagalom oficijno blizko 260 lyudej buli vbiti pid chas sprobi peretnuti Berlinsku stinu na golovnomu kordoni Shid Zahid abo cherez Baltijske more Tochnu kilkist zagiblih vazhko ociniti div Smerti na kordoni vnutrishnoyi Nimechchini i nevidoma kilkist bula vazhko poranena ta piznishe zaareshtovana Zhertvami ciyeyi sistemi ye takozh prikordonniki yakih rozstrilyali vtikachi ta yihni pribichniki Tilki v Berlini protyagom 28 rokiv bulo vbito 190 lyudej a ostannoyu vidomoyu zhertvoyu Berlinskoyi stini stav Kris Geffrua Vipadki Schiessbefehl na kordoni takozh buli zafiksovani Bundesgrenzschutz BGS abo Federalna prikordonna ohorona zahidnonimecki prikordonniki policiyeyu Zahidnogo Berlina ta vijskovoyu policiyeyu soyuznih sil Fajli buli zibrani v centralnomu reyestracijnomu ofisi v Zalcgitteri Vozz yednannyaPislya vozz yednannya Nimechchini v zhovtni 1990 roku Todesschutzen Smertelni strilci soldati yaki nibito vbivali tih hto namagavsya vtekti zi Shidnoyi Nimechchini buli prityagnuti do sudu u federalnih sudah u tomu sho bulo vidomo yak Mauerschutzen Prozesse Stinni strilki Takozh do sudu visunuli zvinuvachennya visokopostavlenim oficeram Prikordonnih vijsk i Radi nacionalnoyi oboroni Shidnoyi Nimechchini Viroki zagalom pogodzhuvalisya z tim sho navit zvichajnij soldat mav i povinen buv viznati sho shidnonimecki prikordonni zakoni nastilki superechat Mizhnarodnomu paktu pro gromadyanski ta politichni prava yakij Shidna Nimechchina pidpisala ta ratifikuvala sho voni ne ye zakonom u majzhe ne formalizuvala nespravedlivist i tomu soldati povinni buli ne sluhatisya svoyih komandiriv Divis takozhPostenpflihtzovnishni posilannyaBi Bi Si Znajdeno nimecku licenziyu na vbivstvo