Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Надія Костянтинівна Малаксіано (1862, Таганрог — 8 листопада 1889), у шлюбі Сигида — революціонерка-народниця, вчителька. Одна з найкращих знайомих Павла Грабовського. Уродженка Донщини.
| Сигида Надія Костянтинівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1862 Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія |
| Померла | 8 листопада 1889 Усть-Карськ, Росія ·отруєння |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | політична діячка |
| Alma mater | Маріїнська гімназія (Таганрог) |
| Партія | Народна воля |
| Конфесія | православ'я |
| |
Біографія
Надія Малоксіяно — грекиня за походженням. Вона народилася в Таганрозі у 1863 році. Після закінчення гімназії працювала вчителькою в школі. Одружилася зі службовцем таганрозького окружного суду . Обоє були членами революційних народницьких гуртків. У 1885 році у їхньому домі було виявлено підпільну друкарню і обох заарештовано. Чоловіка було засуджено до смертної кари, згодом замінено на довічну каторгу на Сахаліні, де він скоро помер, а Надію Сигиду було засуджено на 8 років каторги на Карі.
Сигида і Грабовський
Етапний шлях від московських Бутирок до Іркутська Надія Сигида і Павло Грабовський пройшли разом. Чотирьох місяців спілкування вистачило для симпатії на все життя. Смерть Надії Сигиди була великим ударом для Грабовського. Він разом з іншими політичними в'язнями складає, підписує і віддруковує протест «Русскому правительству», спрямований проти нелюдського ставлення до революціонерів і страшних умов, у яких вони перебували в різних місцях Росії. За це Грабовського було знову кинуто до в'язниці на три з половиною роки. Грабовський називав Надію Сигиду «зорею ясною», музою, сестрою. Помираючи, він заповідав покласти в труну пасмо волосся Надії Сигиди, яке вона подарувала йому, розлучаючись.
Грабовський ніколи не розставався з думкою про Надію Сигиду. Він часто згадував її в листах до Івана Франка, Бориса Грінченка, присвятив понад 30 віршів Надії Сигиді.
 | До Н. К. С. Такої певної, святої, Таку не часто скинеш оком, |  |
На Карі
Докладніше: Карійська трагедія.
Потрапивши до Карійської в'язниці, Надія Сигида відразу стала центральною постаттю у жорстокому протистоянні між політичними в'язнями та тюремною адміністрацією, що набирало тоді значних обертів на цій каторзі, і яке увійшло в історію політичної боротьби в Російській імперії під назвою «Карійської трагедії». 11 серпня 1888 року Карійську каторгу відвідав з інспекційним візитом приамурський генерал-губернатор барон Корф. Усі в'язні повинні були вставати в його присутності, але засуджена революціонерка Єлизавета Ковальська (родом з села Сонцівка Харківської губернії), відмовилася це зробити, за що була переведена під суворе одиночне ув'язнення в тюремний замок. На знак протесту її товариші зажадали звільнити коменданта в'язниці і кілька разів оголошували тривалі голодування. Але тюремне керівництво у відповідь лише глузувало та знущалося з в'язнів. У результаті чергового конфлікту Надія Сигида вдарила по обличчю жандармського офіцера Масюкова, який найбільше ображав жінок.
Цей сміливий вчинок відразу став відомим як серед в'язнів (а на Карійській каторзі знаходилися й жінки, й чоловіки), так і серед найвищого тюремного керівництва. Приамурський генерал-губернатор барон Корф видав особисте розпорядження про дозвіл до застосування сили і тілесних покарань у відношенні до політв'язнів, чим відверто порушив кримінальні закони Російської імперії, які дозволяли побиття різками лише кримінальних злочинців. На підставі підписаної ним же інструкції, барон Корф наказав покарати Надію Сигиду ста ударами різок, і 7 листопада 1889 року вона була піддана тілесному покаранню.
У результаті, не маючи вже інших можливостей для боротьби, Надія Сигида разом з іще трьома засудженими жінками, вирішила прийняти смертельну дозу морфію, аби ціною власної загибелі привернути увагу російського та світового суспільства до важких умов утримання політв'язнів у російських тюрмах, до адміністративного свавілля, яке панувало скрізь на російських каторгах. Так, тієї ж самої ночі, в результаті отруєння цей світ покинули чотири жінки — всі вони були пов'язані своїм місцем народження з Україною. Крім Надії Сигиди, це були Марія Калюжна з міста Лебедина Харківської губернії, уродженка Катеринослава Марія Ковалевська та Надія Смирницька з Київської губернії. Марії Ковалевської залишалося зачекати лише два місяці до закінчення ув'язнення, але вона обрала тяжку путь разом зі своїми посестрами.
Вже наступного дня про трагічну загибель революціонерок стало відомо й у чоловічому таборі. Польський революціонер Фелікс Кон запропонував чоловікам підтримати жінок. 16 політв'язнів спробувало отруїтися, але тюремна влада після випадку з жінками була насторожі, і тюремні лікарі встигли врятувати життя більшості отруєних. Загинули лише двоє — Іван Калюжний (брат Марії Калюжної та чоловік Надії Смирницької) і (уродженець Смоленщини).
Про Карійську трагедію майже відразу стало відомо світовій громадськості. Багато посприяв розповсюдженню інформації про загибель політв'язнів і Павло Грабовський. Через нього сумна звістка поширилася Західною Україною, а звідти розійшлася європейськими країнами. Ліберальна преса розпочала чергову критичну кампанію проти російського царату. Російській владі довелося виправдовуватися у своїх варварських вчинках, адже реноме її виявилося сильно підмоченим. Під впливом масових протестів уряд був змушений заборонити застосування тілесних покарань щодо всіх жінок (не тільки політично ув'язнених). Вже 1890 року Карійська політична в'язниця була ліквідована, а політичних в'язнів перевели в Акатуйську тюрму. Барону Корфу вдалося уникнути навіть адміністративної догани, він спокійно помер на своїй губернаторській посаді, але більшовики після революції 1917 року йому помстилися, сплюндрувавши могилу барона в Успенському соборі Хабаровська.
Джерела
- Сухий О. Сигида Надія Костянтинівна // Довідник з історії України. — 2-ге видання. — К., 2011. — С. 746.
- Ігор Роздобудько. Герої і антигерої боротьби за свободу. // Донщина та далі на Схід.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadiya Kostyantinivna Malaksiano 1862 Taganrog 8 listopada 1889 u shlyubi Sigida revolyucionerka narodnicya vchitelka Odna z najkrashih znajomih Pavla Grabovskogo Urodzhenka Donshini Sigida Nadiya KostyantinivnaNarodilasya1862 Taganrog Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomerla8 listopada 1889 1889 11 08 Ust Karsk Rosiya otruyennyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitichna diyachkaAlma materMariyinska gimnaziya Taganrog PartiyaNarodna volyaKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNadiya Maloksiyano grekinya za pohodzhennyam Vona narodilasya v Taganrozi u 1863 roci Pislya zakinchennya gimnaziyi pracyuvala vchitelkoyu v shkoli Odruzhilasya zi sluzhbovcem taganrozkogo okruzhnogo sudu Oboye buli chlenami revolyucijnih narodnickih gurtkiv U 1885 roci u yihnomu domi bulo viyavleno pidpilnu drukarnyu i oboh zaareshtovano Cholovika bulo zasudzheno do smertnoyi kari zgodom zamineno na dovichnu katorgu na Sahalini de vin skoro pomer a Nadiyu Sigidu bulo zasudzheno na 8 rokiv katorgi na Kari Sigida i GrabovskijEtapnij shlyah vid moskovskih Butirok do Irkutska Nadiya Sigida i Pavlo Grabovskij projshli razom Chotiroh misyaciv spilkuvannya vistachilo dlya simpatiyi na vse zhittya Smert Nadiyi Sigidi bula velikim udarom dlya Grabovskogo Vin razom z inshimi politichnimi v yaznyami skladaye pidpisuye i viddrukovuye protest Russkomu pravitelstvu spryamovanij proti nelyudskogo stavlennya do revolyucioneriv i strashnih umov u yakih voni perebuvali v riznih miscyah Rosiyi Za ce Grabovskogo bulo znovu kinuto do v yaznici na tri z polovinoyu roki Grabovskij nazivav Nadiyu Sigidu zoreyu yasnoyu muzoyu sestroyu Pomirayuchi vin zapovidav poklasti v trunu pasmo volossya Nadiyi Sigidi yake vona podaruvala jomu rozluchayuchis Grabovskij nikoli ne rozstavavsya z dumkoyu pro Nadiyu Sigidu Vin chasto zgaduvav yiyi v listah do Ivana Franka Borisa Grinchenka prisvyativ ponad 30 virshiv Nadiyi Sigidi Do N K S Takoyi pevnoyi svyatoyi Takoyi ridnoyi yak ti Takoyi shiroyi prostoyi Vzhe bilshe mabut ne znajti Taku ne chasto skinesh okom Takoyu tilki sho marit A raz zustrinesh nenarokom Naviki dolyu ozorit Na KariDokladnishe Karijska tragediya Karijska v yaznicya Potrapivshi do Karijskoyi v yaznici Nadiya Sigida vidrazu stala centralnoyu postattyu u zhorstokomu protistoyanni mizh politichnimi v yaznyami ta tyuremnoyu administraciyeyu sho nabiralo todi znachnih obertiv na cij katorzi i yake uvijshlo v istoriyu politichnoyi borotbi v Rosijskij imperiyi pid nazvoyu Karijskoyi tragediyi 11 serpnya 1888 roku Karijsku katorgu vidvidav z inspekcijnim vizitom priamurskij general gubernator baron Korf Usi v yazni povinni buli vstavati v jogo prisutnosti ale zasudzhena revolyucionerka Yelizaveta Kovalska rodom z sela Soncivka Harkivskoyi guberniyi vidmovilasya ce zrobiti za sho bula perevedena pid suvore odinochne uv yaznennya v tyuremnij zamok Na znak protestu yiyi tovarishi zazhadali zvilniti komendanta v yaznici i kilka raziv ogoloshuvali trivali goloduvannya Ale tyuremne kerivnictvo u vidpovid lishe gluzuvalo ta znushalosya z v yazniv U rezultati chergovogo konfliktu Nadiya Sigida vdarila po oblichchyu zhandarmskogo oficera Masyukova yakij najbilshe obrazhav zhinok Cej smilivij vchinok vidrazu stav vidomim yak sered v yazniv a na Karijskij katorzi znahodilisya j zhinki j choloviki tak i sered najvishogo tyuremnogo kerivnictva Priamurskij general gubernator baron Korf vidav osobiste rozporyadzhennya pro dozvil do zastosuvannya sili i tilesnih pokaran u vidnoshenni do politv yazniv chim vidverto porushiv kriminalni zakoni Rosijskoyi imperiyi yaki dozvolyali pobittya rizkami lishe kriminalnih zlochinciv Na pidstavi pidpisanoyi nim zhe instrukciyi baron Korf nakazav pokarati Nadiyu Sigidu sta udarami rizok i 7 listopada 1889 roku vona bula piddana tilesnomu pokarannyu U rezultati ne mayuchi vzhe inshih mozhlivostej dlya borotbi Nadiya Sigida razom z ishe troma zasudzhenimi zhinkami virishila prijnyati smertelnu dozu morfiyu abi cinoyu vlasnoyi zagibeli privernuti uvagu rosijskogo ta svitovogo suspilstva do vazhkih umov utrimannya politv yazniv u rosijskih tyurmah do administrativnogo svavillya yake panuvalo skriz na rosijskih katorgah Tak tiyeyi zh samoyi nochi v rezultati otruyennya cej svit pokinuli chotiri zhinki vsi voni buli pov yazani svoyim miscem narodzhennya z Ukrayinoyu Krim Nadiyi Sigidi ce buli Mariya Kalyuzhna z mista Lebedina Harkivskoyi guberniyi urodzhenka Katerinoslava Mariya Kovalevska ta Nadiya Smirnicka z Kiyivskoyi guberniyi Mariyi Kovalevskoyi zalishalosya zachekati lishe dva misyaci do zakinchennya uv yaznennya ale vona obrala tyazhku put razom zi svoyimi posestrami Vzhe nastupnogo dnya pro tragichnu zagibel revolyucionerok stalo vidomo j u cholovichomu tabori Polskij revolyucioner Feliks Kon zaproponuvav cholovikam pidtrimati zhinok 16 politv yazniv sprobuvalo otruyitisya ale tyuremna vlada pislya vipadku z zhinkami bula nastorozhi i tyuremni likari vstigli vryatuvati zhittya bilshosti otruyenih Zaginuli lishe dvoye Ivan Kalyuzhnij brat Mariyi Kalyuzhnoyi ta cholovik Nadiyi Smirnickoyi i urodzhenec Smolenshini Pro Karijsku tragediyu majzhe vidrazu stalo vidomo svitovij gromadskosti Bagato pospriyav rozpovsyudzhennyu informaciyi pro zagibel politv yazniv i Pavlo Grabovskij Cherez nogo sumna zvistka poshirilasya Zahidnoyu Ukrayinoyu a zvidti rozijshlasya yevropejskimi krayinami Liberalna presa rozpochala chergovu kritichnu kampaniyu proti rosijskogo caratu Rosijskij vladi dovelosya vipravdovuvatisya u svoyih varvarskih vchinkah adzhe renome yiyi viyavilosya silno pidmochenim Pid vplivom masovih protestiv uryad buv zmushenij zaboroniti zastosuvannya tilesnih pokaran shodo vsih zhinok ne tilki politichno uv yaznenih Vzhe 1890 roku Karijska politichna v yaznicya bula likvidovana a politichnih v yazniv pereveli v Akatujsku tyurmu Baronu Korfu vdalosya uniknuti navit administrativnoyi dogani vin spokijno pomer na svoyij gubernatorskij posadi ale bilshoviki pislya revolyuciyi 1917 roku jomu pomstilisya splyundruvavshi mogilu barona v Uspenskomu sobori Habarovska DzherelaSuhij O Sigida Nadiya Kostyantinivna Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vidannya K 2011 S 746 Igor Rozdobudko Geroyi i antigeroyi borotbi za svobodu Donshina ta dali na Shid