Тканина з набивним малюнком — лляна або бавовняна тканина, домоткана або фабричного виробництва з яскравим — зазвичай білим — візерунком.
Регіональні особливості
ЇЇ виробляли в різних частинах Європи, напр. у Моравії, Спіші та Ельзасі з 18 ст. Особливістю, яка поєднувала ельзаські тканини з тканинами, виробленими в Центральній Європі, був блакитний колір, від якого походять загальна назва "синій друк", наприклад, modrotisk — у Моравії , modrotlač — у Словаччині, blaudruck — у різних регіонах Німеччини, у Підгалі — спідниці, виготовлені цієї тканини у підгальських горян називають farbonica . Значне зростання популярності цього виду тканини припадає на другу половину 19 століття і пов'язане з розвитком ткацького виробництва. Тому набивна тканина подешевшала і стала постійним матеріалом для традиційного одягу, зокрема в Моравській Валахії, Підгалі та Спіші. З цих тканин виготовляли різноманітні елементи жіночого народного костюма: хустки, сорочки, насамперед спідниці та запаски . Більшість синьодрукарських майстерень у Словаччині діяли до середини 20 століття. У 2018 році проект було внесено ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини людства. Запис спільний для Чехії, Угорщини, Німеччини, Австрії та Словаччини.
Техніка виробу
На попередньо очищений від усіх забруднень лляний матеріал, потім бавовняний, так званим друкарським блоком наносили відповідну густу непроникну масу, так званий "резерв". Після висихання тканину обмивали холодними розчинами синіх барвників – індиго, які отримували з рослин. Щоб отримати два кольори візерунка, після висихання блоками наносили ще один шар маси і знову заливали фарбою. Потім їх висушували і промивали, щоб позбутися від засохлої маси. У місцях розташування маси тканина залишалася нефарбованою. Маса, яка була секретом кожного фарбувальника, не могла бути ні надто густою (бо не проникала б у тканину), ні надто рідкою (бо не залишалася на тканині). Ця техніка фарбування називається батик . Деякі красильники використовували віск і грязь для виготовлення мас.
Друкарський блок складався з двох дерев’яних дощок, з’єднаних шпильками. Одна з них мала бортик, різьблений або зашитий тонкими металевими прутами. Ця поверхня була позитивом зображення, що виникало на тканині ( негатив ). Друга дошка кріпилася зверху і служила ручкою. Друкарський блок готував сам красильщик або замовляв у скульптора .
Музейні колекції
Елементи жіночого одягу (хустки, спідниці), пошиті з набивного полотна, серед ін. в колекціях таких музеїв, як Валаський музей просто неба, Державний етнографічний музей у Варшаві , Татранський музей ім. д-ра Титуса Халубінського в Закопаному.
Друкарські блоки знаходяться в колекції напр. Етнографічний музей у Мартіні (філія Словацького національного музею ) . У польській літературі на цю тему, одяг з набивної тканини називали власне у словацькому контексті — drukowanicami.
Примітки
- M. Salichová (1975). Modrotisk na Valašsku (=sk) .
- [1], Zofia Rak, "Spódnica Podhalańska „Farbonica”"
- Kolory Europy: odzież i stroje ludowe. Katowice: Muzeum Śląskie. 2008. с. 69. ISBN . OCLC 679687937. .
- UNESCO - Blaudruck/Modrotisk/Kékfestés/Modrotlač, resist block printing and indigo dyeing in Europe. ich.unesco.org (англ.). Процитовано 24 квітня 2023.
- Roman Reinfuss (1953). Polskie druki ludowe na płótnie (=pl) . Warszawa: PIW.
- [2], Patryk Pawlaczyk (aut. rozdz.), "Czas Świętowania w kulturach Polski i Europy"
- [3], Peter Maráky, "Kultúrne Krásy Slovenska, Múzeá s celoslovensku pôsobnosťou"
- [4], Janina Orynżyna, "O sztukę ludowąː pamiętnik pracy"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tkanina z nabivnim malyunkom llyana abo bavovnyana tkanina domotkana abo fabrichnogo virobnictva z yaskravim zazvichaj bilim vizerunkom Nabivna tkanina v kostyumah zhiveckih goryan gurt Grojcowianie spidnicya farbonica Pidgal 1947 r kolekciya Derzhavnogo etnografichnogo muzeyu u Varshavi Pechatna hustka Bogemiya 19 stolittya kolekciya Voloskogo muzeyu v prirodiRegionalni osoblivostiSpidnicya z nabivnoyi tkanini v kostyumi pidgalskogo goryanina kolekciya Tatranskogo muzeyu d ra Titusa Halubinskogo v Zakopane Skripalka u tradicijnij printovanij spidnici Chehiya 2017 r YiYi viroblyali v riznih chastinah Yevropi napr u Moraviyi Spishi ta Elzasi z 18 st Osoblivistyu yaka poyednuvala elzaski tkanini z tkaninami viroblenimi v Centralnij Yevropi buv blakitnij kolir vid yakogo pohodyat zagalna nazva sinij druk napriklad modrotisk u Moraviyi modrotlac u Slovachchini blaudruck u riznih regionah Nimechchini u Pidgali spidnici vigotovleni ciyeyi tkanini u pidgalskih goryan nazivayut farbonica Znachne zrostannya populyarnosti cogo vidu tkanini pripadaye na drugu polovinu 19 stolittya i pov yazane z rozvitkom tkackogo virobnictva Tomu nabivna tkanina podeshevshala i stala postijnim materialom dlya tradicijnogo odyagu zokrema v Moravskij Valahiyi Pidgali ta Spishi Z cih tkanin vigotovlyali riznomanitni elementi zhinochogo narodnogo kostyuma hustki sorochki nasampered spidnici ta zapaski Bilshist sinodrukarskih majsteren u Slovachchini diyali do seredini 20 stolittya U 2018 roci proekt bulo vneseno YuNESKO do spisku nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva Zapis spilnij dlya Chehiyi Ugorshini Nimechchini Avstriyi ta Slovachchini Tehnika virobuNa poperedno ochishenij vid usih zabrudnen llyanij material potim bavovnyanij tak zvanim drukarskim blokom nanosili vidpovidnu gustu neproniknu masu tak zvanij rezerv Pislya visihannya tkaninu obmivali holodnimi rozchinami sinih barvnikiv indigo yaki otrimuvali z roslin Shob otrimati dva kolori vizerunka pislya visihannya blokami nanosili she odin shar masi i znovu zalivali farboyu Potim yih visushuvali i promivali shob pozbutisya vid zasohloyi masi U miscyah roztashuvannya masi tkanina zalishalasya nefarbovanoyu Masa yaka bula sekretom kozhnogo farbuvalnika ne mogla buti ni nadto gustoyu bo ne pronikala b u tkaninu ni nadto ridkoyu bo ne zalishalasya na tkanini Cya tehnika farbuvannya nazivayetsya batik Deyaki krasilniki vikoristovuvali visk i gryaz dlya vigotovlennya mas Drukarskij blok skladavsya z dvoh derev yanih doshok z yednanih shpilkami Odna z nih mala bortik rizblenij abo zashitij tonkimi metalevimi prutami Cya poverhnya bula pozitivom zobrazhennya sho vinikalo na tkanini negativ Druga doshka kripilasya zverhu i sluzhila ruchkoyu Drukarskij blok gotuvav sam krasilshik abo zamovlyav u skulptora Muzejni kolekciyiElementi zhinochogo odyagu hustki spidnici poshiti z nabivnogo polotna sered in v kolekciyah takih muzeyiv yak Valaskij muzej prosto neba Derzhavnij etnografichnij muzej u Varshavi Tatranskij muzej im d ra Titusa Halubinskogo v Zakopanomu Drukarski bloki znahodyatsya v kolekciyi napr Etnografichnij muzej u Martini filiya Slovackogo nacionalnogo muzeyu U polskij literaturi na cyu temu odyag z nabivnoyi tkanini nazivali vlasne u slovackomu konteksti drukowanicami PrimitkiM Salichova 1975 Modrotisk na Valassku sk 1 Zofia Rak Spodnica Podhalanska Farbonica Kolory Europy odziez i stroje ludowe Katowice Muzeum Slaskie 2008 s 69 ISBN 9788360353653 OCLC 679687937 ISBN 8360353654 UNESCO Blaudruck Modrotisk Kekfestes Modrotlac resist block printing and indigo dyeing in Europe ich unesco org angl Procitovano 24 kvitnya 2023 Roman Reinfuss 1953 Polskie druki ludowe na plotnie pl Warszawa PIW 2 Patryk Pawlaczyk aut rozdz Czas Swietowania w kulturach Polski i Europy 3 Peter Maraky Kulturne Krasy Slovenska Muzea s celoslovensku posobnostou 4 Janina Orynzyna O sztuke ludowaː pamietnik pracy