На початку був командний рядок англ In the Beginning Was the Command Line есей Ніла Стівенсона опублікований 1999 року с

На початку... був командний рядок (англ. In the Beginning... Was the Command Line) — есей Ніла Стівенсона, опублікований 1999 року спершу в інтернеті, пізніше виданий книгою (в листопаді того ж року, видавництво Avon A, ).

Есей привернув увагу читачів, завдяки репутації автора як Хемінгвея хакерів ("the hacker Hemingway" пише Newsweek в анонсі Криптономікону, що вийшов того ж року) та викликав дискусію про майбутнє власницького програмного забезпечення в його змаганні з вільними кодом.

Огляд тем есею

Б'юїк (Buick Sport Wagon) — американський універсал 1960-х

У творі автор згадує перші власні досвіди роботи з ЕОМ у школі (, Ніл — випускник 1977 року) та перший персональний комп'ютер, використовує безліч метафор, алюзій і завдяки цьому оповідь про розвиток комп'ютерних наук є живою та забарвленою особистими переживаннями.

Одним із "головних героїв" есею є графічний інтерфейс, що зробив комп'ютери доступнішими для масового споживача, дав можливість корпораціям Майкрософт і Еппл заробляти гроші на створенні та продажі програмного забезпечення. Стівенсон викладає свої думки про корпоративну культуру й бізнес-стратегії корпорацій. Розповідає про свій користувацький досвід у зв'язку з продуктами згаданих корпорацій та спільнот, що розробляють безкоштовне програмне забезпечення.

Метафорично він прирівнює операційну систему з комп'ютерів Apple до розкішних європейських автомобілів, вікна корпорації Microsoft до універсалу, Лінукс називає вільним танком, а BeOS — бетмобілем. Стівенсон стверджує, що люди продовжують купувати універсал, незважаючи на безкоштовні танки, тому що не хочуть навчитися управляти танком; вони знають, що дилер універсалів має авторемонт, в якому зможуть зарадити, якщо автівка ламається. З цього порівняння, Стівенсон виводить, що Microsoft не є монополістом, а це звучало досить гостро для 1999 року, коли доля продуктів компанії на ринку ПК становила понад 90%. Натомість пропонує сприймати популярність Windows як приклад ефекту mind share (коли назва бренду переноситься на весь клас подібних продуктів, як то сталося зі ксероксом або з торговою маркою Hoover у Британії). Також він порівнює Microsoft зі студією Діснея, адже обидві компанії продають своїм шанувальникам візію, у яку вони, своєю чергою, «хочуть вірити».

Цікавим є порівняння досвіду звітування про помилки в системі Debian (#6518 [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]) та аналогічний випадок із Microsoft. В обох випадках практичний результат був задовільним, але виразна різниця полягала в небажанні м'якотілих визнавати існування помилок і, з іншого боку, відвертості й доступності розробників відкритого коду.

Розвиток есею в 2004 році

Динамічний розвиток комп'ютерної індустрії скоро поставив питання про справедливість оцінок Ніла Стівенсона, зокрема поява Mac ОС X, яку автор схвально сприйняв. 2004 року у відповідь на питання кореспондента Slashdot Стівенсон визнав, що за п'ять минулих років есей втратив актуальність.

З його дозволу Герретт Біркел написав есей The Command Line in 2004, оновивши інформацію та ведучи дискусію зі Стівенсоном (у вставках, залишаючи незмінним авторський текст).

Див. також

Примітки

The Hacker Hemingway. Newsweek (англ.). Процитовано 28 січня 2017.
. interviews.slashdot.org (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 28 січня 2017.
Birkel, G. (29 грудня 2004). . Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 1 лютого 2010.

Зовнішні посилання

Slashdot: Інтерв'ю з Нілом Стівенсоном
Сторінка з посиланням на повний оригінальний текст [ 18 лютого 2018 у Wayback Machine.]

[1] The Hacker Hemingway. Newsweek (англ.). Процитовано 28 січня 2017.

[2] . interviews.slashdot.org (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 28 січня 2017.

[3] Birkel, G. (29 грудня 2004). . Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 1 лютого 2010.