Дмитро́ Олексі́йович Мі́щенко (18 листопада 1921, Степанівка Перша — 4 квітня 2016, Київ) — український письменник, літературознавець, кандидат філологічних наук з 1955 року; член Спілки письменників України з 1956 року.
Міщенко Дмитро Олексійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 18 листопада 1921 Степанівка Перша, Україна | |||
Помер | 4 квітня 2016 (94 роки) Київ, Україна | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1951) | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | історичний роман | |||
Членство | Спілка радянських письменників України | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 18 листопада 1921 року в селі Степанівці Першій (нині Приазовський район Запорізької області, Україна) в селянській сім'ї. У 1941 році закінчив середню школу. У Червоній армії з серпня 1941 року. Після короткострокового навчання в Краснодарському мінометному училищі відбув на фронт німецько-радянської війни. Як командир батареї польової артилерії брав участь у боях на Південному, Сталінградському, Південно-Західному, Першому, Другому та Четвертому Українських фронтах, у штурмі Берліна і звільненні Праги. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня (23 травня 1944), Червоної Зірки (23 жовтня 1944). Член ВКП(б) з 1945 року.
Протягом 1946—1951 років навчався на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, а з 1951 по 1954 рік — в аспірантурі того ж університету. 1955 року захистив кандидатську дисертацію «Розвиток реалізму в творчості Михайла Коцюбинського».
Був на видавничий роботі, зокрема у 1954—1956 роках працював старшим редактором видавництва «Радянський письменник»; у 1956—1961 роках — заступником головного редактора Держлітвидаву України; у 1961—1964 роках — старшим редактором та у 1964—1973 роках — головним редактором видавництва «Радянський письменник». Помер у Києві 4 квітня 2016 року.
Творчість
Друковатися почав з 1949 року (стаття «Великий реаліст» про Панаса Мирного). У творчому доробку — повісті, оповідання, романи, зокрема історичні. Писав про сучасність і героїчне минуле українського народу. Автор книжок:
- оповідання і повісті
- «Сини моря» (1955);
- «Весняна повінь» (1960);
- «Батьківська лінія» (1960);
- «Доля поета» (1961);
- «Очі дівочі» (1964);
- «Шибенники» (1965);
- «Ніна Сагайдак» (1966; 1970, 1986 — російською);
- «У морі затишку немає» (1970);
- «Віра, надія, любов» (1971; 1979, 1991 — російською);
- «Особисто відповідальний» (1973; 1974 — російською; 1978 — болгарською);
- «Земля гонить соки» (1976);
- «Друге заміжжя» (1980);
- романи
- «Сіверяни» (1959, 1961, 1969, 1981, 1999; 1972 — росйською; 1986 — англійською);
- «Чому несходяться дороги» (1963, 1967, 1971; 1974 — російською);
- «Вітри приносять грозу» (1968, 1971, 1981; 1979 — російською);
- «Честь роду» (1977, 1986);
- «Найвищий закон» (1978, 1981; 1986, 1991 — російською);
- «Синьоока Тивер» (1983, 1985, 1986, 1991; 1990—1991, 1996 — російською);
- «Лихі літа ойкумени» (1985, 1991; 1990-91 — російською);
- «Розплата» (1987, 1991);
- «Полювання на Жар-птицю» (1990);
- «Хліб наш насущний» (1990);
- «Бунтівний князь» (1993);
- «Батальйон необмундированих» (1995; 1991 — російською);
- «Згубні вітри над оазою» (1997);
- «Не полишу тебе самотньою» (1997).
Автор монографії «Розвиток реалізму в творчості Михайла Коцюбинського» (1957).
1991 у Києві вийшло 2-томне видання «Вибрані твори».
В останні роки життя часто виступав у пресі з публіцистичними статтями.
Відзнаки
- Медаль «За трудову відзнаку» (1971);
- Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1981);
- Медаль Антона Макаренка (1982, за роман «Вітри приносять грозу»);
- Премія імені Фадєєва (1989);
- Державна премія України імені Тараса Шевченка (1993, за збірки «Полювання на жар-птицю» та «Особисто відповідальний»).
Сім'я
- Батько Олексій Михайлович (1884—1924) і мати Параска Опанасівна (1883—1953) — селяни;
- Дружина Ніна Василівна (нар. 1929) — учитель української мови і літератури, пенсіонерка;
- Син Михайло (нар. 1962) — український соціолог, кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, старший консультант Національного інституту стратегічних досліджень, заступник директора соціологічних програм Центру Разумкова;
- Син Дмитро (1964) — провідний інженер Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України.
Примітки
- Мищенко Дмитрий Алексеевич / Память народа. (рос.)
- Міщенко Дмитро Олексійович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Література
- Міщенко Дмитро Олексійович // Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд. Олег Килимник. — К. : Радянський письменник, 1960. — 580 с. — С. 330—331;
- Міщенко Дмитро Олексійович // Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 180—181;
- В. А. Бурбела. Міщенко Дмитро Олексійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н., С. 388;
- Міщенко Дмитро Олексійович // Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — . — С. 397.
- Міщенко Дмитро Олексійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 264-265.;
- В. А. Бурбела. Міщенко Дмитро Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Oleksi jovich Mi shenko 18 listopada 1921 Stepanivka Persha 4 kvitnya 2016 Kiyiv ukrayinskij pismennik literaturoznavec kandidat filologichnih nauk z 1955 roku chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1956 roku Mishenko Dmitro OleksijovichNarodivsya18 listopada 1921 1921 11 18 Stepanivka Persha UkrayinaPomer4 kvitnya 2016 2016 04 04 94 roki Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpismennikAlma materFilologichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1951 Mova tvorivukrayinskaZhanristorichnij romanChlenstvoSpilka radyanskih pismennikiv UkrayiniPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mishenko ZhittyepisNarodivsya 18 listopada 1921 roku v seli Stepanivci Pershij nini Priazovskij rajon Zaporizkoyi oblasti Ukrayina v selyanskij sim yi U 1941 roci zakinchiv serednyu shkolu U Chervonij armiyi z serpnya 1941 roku Pislya korotkostrokovogo navchannya v Krasnodarskomu minometnomu uchilishi vidbuv na front nimecko radyanskoyi vijni Yak komandir batareyi polovoyi artileriyi brav uchast u boyah na Pivdennomu Stalingradskomu Pivdenno Zahidnomu Pershomu Drugomu ta Chetvertomu Ukrayinskih frontah u shturmi Berlina i zvilnenni Pragi Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 23 travnya 1944 Chervonoyi Zirki 23 zhovtnya 1944 Chlen VKP b z 1945 roku Protyagom 1946 1951 rokiv navchavsya na filologichnomu fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka a z 1951 po 1954 rik v aspiranturi togo zh universitetu 1955 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Rozvitok realizmu v tvorchosti Mihajla Kocyubinskogo Buv na vidavnichij roboti zokrema u 1954 1956 rokah pracyuvav starshim redaktorom vidavnictva Radyanskij pismennik u 1956 1961 rokah zastupnikom golovnogo redaktora Derzhlitvidavu Ukrayini u 1961 1964 rokah starshim redaktorom ta u 1964 1973 rokah golovnim redaktorom vidavnictva Radyanskij pismennik Pomer u Kiyevi 4 kvitnya 2016 roku TvorchistDrukovatisya pochav z 1949 roku stattya Velikij realist pro Panasa Mirnogo U tvorchomu dorobku povisti opovidannya romani zokrema istorichni Pisav pro suchasnist i geroyichne minule ukrayinskogo narodu Avtor knizhok opovidannya i povisti Sini morya 1955 Vesnyana povin 1960 Batkivska liniya 1960 Dolya poeta 1961 Ochi divochi 1964 Shibenniki 1965 Nina Sagajdak 1966 1970 1986 rosijskoyu U mori zatishku nemaye 1970 Vira nadiya lyubov 1971 1979 1991 rosijskoyu Osobisto vidpovidalnij 1973 1974 rosijskoyu 1978 bolgarskoyu Zemlya gonit soki 1976 Druge zamizhzhya 1980 romani Siveryani 1959 1961 1969 1981 1999 1972 rosjskoyu 1986 anglijskoyu Chomu neshodyatsya dorogi 1963 1967 1971 1974 rosijskoyu Vitri prinosyat grozu 1968 1971 1981 1979 rosijskoyu Chest rodu 1977 1986 Najvishij zakon 1978 1981 1986 1991 rosijskoyu Sinooka Tiver 1983 1985 1986 1991 1990 1991 1996 rosijskoyu Lihi lita ojkumeni 1985 1991 1990 91 rosijskoyu Rozplata 1987 1991 Polyuvannya na Zhar pticyu 1990 Hlib nash nasushnij 1990 Buntivnij knyaz 1993 Bataljon neobmundirovanih 1995 1991 rosijskoyu Zgubni vitri nad oazoyu 1997 Ne polishu tebe samotnoyu 1997 Avtor monografiyi Rozvitok realizmu v tvorchosti Mihajla Kocyubinskogo 1957 1991 u Kiyevi vijshlo 2 tomne vidannya Vibrani tvori V ostanni roki zhittya chasto vistupav u presi z publicistichnimi stattyami VidznakiMedal Za trudovu vidznaku 1971 Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1981 Medal Antona Makarenka 1982 za roman Vitri prinosyat grozu Premiya imeni Fadyeyeva 1989 Derzhavna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1993 za zbirki Polyuvannya na zhar pticyu ta Osobisto vidpovidalnij Sim yaBatko Oleksij Mihajlovich 1884 1924 i mati Paraska Opanasivna 1883 1953 selyani Druzhina Nina Vasilivna nar 1929 uchitel ukrayinskoyi movi i literaturi pensionerka Sin Mihajlo nar 1962 ukrayinskij sociolog kandidat sociologichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Institutu sociologiyi NAN Ukrayini starshij konsultant Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen zastupnik direktora sociologichnih program Centru Razumkova Sin Dmitro 1964 providnij inzhener Institutu elektrozvaryuvannya imeni Yevgena Patona NAN Ukrayini PrimitkiMishenko Dmitrij Alekseevich Pamyat naroda ros Mishenko Dmitro Oleksijovich Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka LiteraturaMishenko Dmitro Oleksijovich Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik uporyad Oleg Kilimnik K Radyanskij pismennik 1960 580 s S 330 331 Mishenko Dmitro Oleksijovich Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik avt uporyad V K Koval V P Pavlovska K Radyanskij pismennik 1981 327 s S 180 181 V A Burbela Mishenko Dmitro Oleksijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1995 T 3 K N S 388 Mishenko Dmitro Oleksijovich Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 768 s ISBN 978 966 7575 81 6 S 397 Mishenko Dmitro Oleksijovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 264 265 V A Burbela Mishenko Dmitro Oleksijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2019 T 21 Mikro Moya 712 s ISBN 978 966 02 9001 3