Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Міцуко Аояма | |
|---|---|
| яп. クーデンホーフ光子 | |
 | |
| Ім'я при народженні | яп. 青山 光子 |
| Народилася | 7 липня 1874[1] Токіо-сіті[d], Японська імперія[1] |
| Померла | 27 серпня 1941[1] (67 років) Медлінг, Австрія |
| Поховання | d |
| Країна |  Японія Австрія |
| Батько | d[2] |
| Мати | d[2] |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі, d, Іда Фрідеріке Ґеррес і d |
| |
Міцу(ко) Аояма (яп. 青山みつ), у шлюбі Куденгове-Калерґі (нім. Mitsuko, Gräfin von Coudenhove-Kalergi; 7 липня 1874, Токіо, Японія — 27 серпня 1941, Медлінг, Третій Рейх, Третій Рейх) була однією з перших японок, що емігрували до Європи. З 1903 р. мала графський титул. Мати ідеолога європейської інтеграції Ріхарда Калерґі.
Життєпис
Міцуко була третьою дочкою Кіхаті Аоями, токійського торговця антикваріатом та оліями, та його дружини Цуне. У 17-річному віці Міцуко у Токіо зустріла австро-угорського дипломата Генріха Куденгове-Калергі (згодом графа), який часто відвідував магазин її батька, розташований неподалік австрійської місії. Як згадував їхній син Ріхард:
 | Доленосною подією у житті мого батька стала зустріч із Міцуко Аоямою. Йому було тридцять три, їй вісімнадцять. З погляду культурної приналежності вони мали настільки різне виховання, ніби вони впали на Землю кожен зі своєї планети. Міцуко народилася в Токіо через шість років після великої революції, що перетворила Японію з феодальної держави на сучасну державу. На її вихованні, тим щонайменше, цей політичний переворот не позначився. Її вчили читати, каліграфічно писати кілька тисяч китайських ієрогліфів; вона вчилася рахувати на дерев'яних японських лічильних машинках. Батьки вселяли їй основні ідеї буддизму та конфуціанської моралі. Також вона вчила, що Японію було створено сонячною богинею, праматір'ю мікадо. Вона слухала нескінченні легенди про героїв і святих, про душі та німфи, вивчала, як поклонятися своїм предкам та святим дарохоронницям. |  |
Якось кінь скинув молодого дипломата неподалік антикварного магазину. Зворушлива допомога Міцуко справила на Генріха Куденгова велике враження, і незабаром він зміг отримати згоду отця Міцуко на роботу дочки в австрійському посольстві. Незабаром граф Куденгове-Калерґі попросив Міцуко руки. У цей час (період Мейдзі, 1868—1912 рр.) Японія тільки почала відкриватися західному світу, і цей шлюб певною мірою перевертав японські традиції. Тим не менше, молодому дипломату вдалося отримати на нього дозвіл (злі мови стверджували, що Генріх отримав згоду батька нареченої після того, як заплатив його борги). 16 березня 1892 року відбулося весілля; перед цим Міцу Аояма охрестилася в токійському костелі, взявши ім'я Марія Текла (нім. Maria Thekla).
У Японії у Міцуко та Генріха народилося два сини — Йоганн і Ріхард. У 1896 році Генріх Куденхове-Калергі з дружиною і двома дітьми переїхав з Японії до Європи і, залишивши дипломатичну службу, оселився у родинному замку Побежовіце (Роншперг), на заході Чехії. Загалом у Генріха та Міцуко народилося семеро дітей: крім «японців» Ганса (Іоганна) та Ріхарда, у Чехії на світ з'явилися Герольф, Карл, Єлизавета, Іда та Ольга. Міцуко, хоч і прийняла західну культуру, так і не змогла повністю сприйняти європейський спосіб життя, перенісши японські звички до нового будинку. Все життя Міцуко підтримувала з Японією та своєю японською ріднею інтенсивні зв'язки, хоча ще раз побувати на батьківщині їй так не довелося. У будинку говорили кількома мовами, Міцуко спілкувалася з дітьми переважно японською, німецьку вивчила слабо. Захоплювалася живописом, створюючи полотна у східному дусі. Незважаючи на щирий католицизм, мабуть, у душі залишалася буддисткою. Після раптової смерті чоловіка в 1906 році, аж до повноліття старшого сина, Міцуко довелося керувати чеськими маєтками сім'ї. До першої світової війни Міцуко жила у Відні, де сяяла у вищому суспільстві та на обкладинках журналів, ставши окрасою віденських аристократичних та художніх кіл, часто відвідувала японське посольство. Її ім'ям названі парфуми Mitsouko марки Guerlain.
Під час війни Міцуко з дочками переселилася до свого чеського маєтку Півонь, де заснувала військовий лазарет. Після війни передала майно старшому синові Гансу як спадкоємцю. Після 1918 року, розпаду Австро-Угорщини та отримання Чехословаччини незалежності, вона переїхала на віллу в Медлінг під Віднем, де жила зі своєю дочкою Ольгою аж до своєї смерті. 28 серпня 1941 року, після другого інсульту, Міцуко померла. Похована на Хітцинському цвинтарі . Міцуко залишила спогади, записані німецькою її дочкою Ольгою.
Діти
- Йоганн Куденгове-Калерґі (1893—1965), народився в Токіо, помер у Німеччині
- Ріхард Ніколаус Куденгове-Калерґі (1894—1972), засновник Пан'європейського союзу, перший апологет європейської інтеграції.
- Герольф Куденгове-Калерґі, народився в Австро-Угорщині, батько журналістки Барбари Куденгове-Калерґі та художника Міхаеля Куденгове-Калерґі
- Іда Фрідеріке Ґеррес, поборниця жіночої емансипації, пізніше — католицька письменниця. Померла 1971 р. у Франкфурті
- Єлизавета, доктор економії та права, померла 1936 р. в Парижі
- Карл, помер 1987 р. в Швейцарії
- Ольга, померла 1976 р. у Баварії
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #132293625 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Посилання
- Історія сім'ї Куденгове-Калерґі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Радіо Прага: Японська господиня богемського замку [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina Micuko Aoyamayap クーデンホーフ光子Im ya pri narodzhenniyap 青山 光子Narodilasya7 lipnya 1874 1874 07 07 1 Tokio siti d Yaponska imperiya 1 Pomerla27 serpnya 1941 1941 08 27 1 67 rokiv Medling AvstriyaPohovannyadKrayina Yaponiya AvstriyaBatkod 2 Matid 2 U shlyubi zdDitiRihard Nikolas Kudengofe Kalergi d Ida Friderike Gerres i d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aoyama U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Micuko Micu ko Aoyama yap 青山みつ u shlyubi Kudengove Kalergi nim Mitsuko Grafin von Coudenhove Kalergi 7 lipnya 1874 18740707 Tokio Yaponiya 27 serpnya 1941 Medling Tretij Rejh Tretij Rejh bula odniyeyu z pershih yaponok sho emigruvali do Yevropi Z 1903 r mala grafskij titul Mati ideologa yevropejskoyi integraciyi Riharda Kalergi ZhittyepisMicuko bula tretoyu dochkoyu Kihati Aoyami tokijskogo torgovcya antikvariatom ta oliyami ta jogo druzhini Cune U 17 richnomu vici Micuko u Tokio zustrila avstro ugorskogo diplomata Genriha Kudengove Kalergi zgodom grafa yakij chasto vidviduvav magazin yiyi batka roztashovanij nepodalik avstrijskoyi misiyi Yak zgaduvav yihnij sin Rihard Dolenosnoyu podiyeyu u zhitti mogo batka stala zustrich iz Micuko Aoyamoyu Jomu bulo tridcyat tri yij visimnadcyat Z poglyadu kulturnoyi prinalezhnosti voni mali nastilki rizne vihovannya nibi voni vpali na Zemlyu kozhen zi svoyeyi planeti Micuko narodilasya v Tokio cherez shist rokiv pislya velikoyi revolyuciyi sho peretvorila Yaponiyu z feodalnoyi derzhavi na suchasnu derzhavu Na yiyi vihovanni tim shonajmenshe cej politichnij perevorot ne poznachivsya Yiyi vchili chitati kaligrafichno pisati kilka tisyach kitajskih iyeroglifiv vona vchilasya rahuvati na derev yanih yaponskih lichilnih mashinkah Batki vselyali yij osnovni ideyi buddizmu ta konfucianskoyi morali Takozh vona vchila sho Yaponiyu bulo stvoreno sonyachnoyu bogineyu pramatir yu mikado Vona sluhala neskinchenni legendi pro geroyiv i svyatih pro dushi ta nimfi vivchala yak poklonyatisya svoyim predkam ta svyatim darohoronnicyam Yakos kin skinuv molodogo diplomata nepodalik antikvarnogo magazinu Zvorushliva dopomoga Micuko spravila na Genriha Kudengova velike vrazhennya i nezabarom vin zmig otrimati zgodu otcya Micuko na robotu dochki v avstrijskomu posolstvi Nezabarom graf Kudengove Kalergi poprosiv Micuko ruki U cej chas period Mejdzi 1868 1912 rr Yaponiya tilki pochala vidkrivatisya zahidnomu svitu i cej shlyub pevnoyu miroyu perevertav yaponski tradiciyi Tim ne menshe molodomu diplomatu vdalosya otrimati na nogo dozvil zli movi stverdzhuvali sho Genrih otrimav zgodu batka narechenoyi pislya togo yak zaplativ jogo borgi 16 bereznya 1892 roku vidbulosya vesillya pered cim Micu Aoyama ohrestilasya v tokijskomu kosteli vzyavshi im ya Mariya Tekla nim Maria Thekla U Yaponiyi u Micuko ta Genriha narodilosya dva sini Jogann i Rihard U 1896 roci Genrih Kudenhove Kalergi z druzhinoyu i dvoma ditmi pereyihav z Yaponiyi do Yevropi i zalishivshi diplomatichnu sluzhbu oselivsya u rodinnomu zamku Pobezhovice Ronshperg na zahodi Chehiyi Zagalom u Genriha ta Micuko narodilosya semero ditej krim yaponciv Gansa Ioganna ta Riharda u Chehiyi na svit z yavilisya Gerolf Karl Yelizaveta Ida ta Olga Micuko hoch i prijnyala zahidnu kulturu tak i ne zmogla povnistyu sprijnyati yevropejskij sposib zhittya perenisshi yaponski zvichki do novogo budinku Vse zhittya Micuko pidtrimuvala z Yaponiyeyu ta svoyeyu yaponskoyu ridneyu intensivni zv yazki hocha she raz pobuvati na batkivshini yij tak ne dovelosya U budinku govorili kilkoma movami Micuko spilkuvalasya z ditmi perevazhno yaponskoyu nimecku vivchila slabo Zahoplyuvalasya zhivopisom stvoryuyuchi polotna u shidnomu dusi Nezvazhayuchi na shirij katolicizm mabut u dushi zalishalasya buddistkoyu Pislya raptovoyi smerti cholovika v 1906 roci azh do povnolittya starshogo sina Micuko dovelosya keruvati cheskimi mayetkami sim yi Do pershoyi svitovoyi vijni Micuko zhila u Vidni de syayala u vishomu suspilstvi ta na obkladinkah zhurnaliv stavshi okrasoyu videnskih aristokratichnih ta hudozhnih kil chasto vidviduvala yaponske posolstvo Yiyi im yam nazvani parfumi Mitsouko marki Guerlain Pid chas vijni Micuko z dochkami pereselilasya do svogo cheskogo mayetku Pivon de zasnuvala vijskovij lazaret Pislya vijni peredala majno starshomu sinovi Gansu yak spadkoyemcyu Pislya 1918 roku rozpadu Avstro Ugorshini ta otrimannya Chehoslovachchini nezalezhnosti vona pereyihala na villu v Medling pid Vidnem de zhila zi svoyeyu dochkoyu Olgoyu azh do svoyeyi smerti 28 serpnya 1941 roku pislya drugogo insultu Micuko pomerla Pohovana na Hitcinskomu cvintari Micuko zalishila spogadi zapisani nimeckoyu yiyi dochkoyu Olgoyu DitiJogann Kudengove Kalergi 1893 1965 narodivsya v Tokio pomer u Nimechchini Rihard Nikolaus Kudengove Kalergi 1894 1972 zasnovnik Pan yevropejskogo soyuzu pershij apologet yevropejskoyi integraciyi Gerolf Kudengove Kalergi narodivsya v Avstro Ugorshini batko zhurnalistki Barbari Kudengove Kalergi ta hudozhnika Mihaelya Kudengove Kalergi Ida Friderike Gerres pobornicya zhinochoyi emansipaciyi piznishe katolicka pismennicya Pomerla 1971 r u Frankfurti Yelizaveta doktor ekonomiyi ta prava pomerla 1936 r v Parizhi Karl pomer 1987 r v Shvejcariyi Olga pomerla 1976 r u BavariyiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132293625 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326PosilannyaIstoriya sim yi Kudengove Kalergi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Radio Praga Yaponska gospodinya bogemskogo zamku 7 lipnya 2018 u Wayback Machine