Міхась Скобла — білоруський поет, прозаїк, перекладач. Член Національної спілки письменників Білорусі. Автор більше десяти книжок. Лауреат літературних премій.
Міхась Скобла | |
---|---|
біл. Міхась Уладзіміравіч Скобла | |
Народився | 23 листопада 1966 (57 років) d, d, Зельвенський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР |
Країна | Білорусь |
Місце проживання | Мінськ |
Діяльність | есеїст, перекладач, прозаїк, поет, пародист |
Alma mater | філологічний факультет БДУ |
Знання мов | білоруська і російська[1] |
Заклад | d, d, Радіо Свобода і Народная Воля |
Членство | d і Спілка білоруських письменників |
Напрямок | поезія |
Жанр | поезія, d і есей |
Нагороди | |
|
Життєпис
Закінчив Деречинську середню школу (1984) та білорусько-російське відділення філологічного факультету Білоруського державного університету (1991). Наприкінці 1980-х років він був членом Товариства Талака, яке займалося відродженням білоруської культури.
Працював заступником головного редактора журналу «Родне слово» та видавництва «Білоруська книгозбірня» при Міністерстві культури та преси, а також вів авторську програму «Вільна студія» на Радіо Свобода (1998-2017). З 2017 року - оглядач газети «Народна воля».
Член Спілки письменників Білорусі (з 1991), був заступником голови Спілки письменників Білорусі (2002-2010).
Одружений. Має дочку Софію та сина В’ячеслава. Живе в Мінську.
Творчість
Автор книг біл. «Вечны зніч» (1990), біл. «Розгі ў розніцу» (1993), біл. «Вочы савы» (1994), біл. «Камень-перунок» (1998), біл. «Дзярэчынскі дыярыюш» (1999), біл. «Нашэсце поўні» (2001), біл. «Акно для матылькоў» (2009), біл. «Вольная студыя» (2009), біл. «Саркафагі страху» (2016), біл. «Камізэлька для месяца» (2016), біл. «Выспятак ад Скарыны» (2017). Укладач поетичних антологій біл. «Краса і сіла: беларуская паэзія ХХ стагоддзя» (2003) і біл. «Галасы з-за небакраю: паэзія свету ў беларускіх перакладах ХХ стагоддзя» (2008).
Уклав і прокоментував видання в серії біл. «Беларускі кнігазбор» однотомники Уладзіміра Жилки (1998), Лариси Геніюш (2000), Ригора Крушини (2005), Ригора Барадуліна (2008); а також збірки творів Алеся Салав'я (2010), Лариси Геніюш (у 2 тамах; 2010), мемуарні збірки Мікалая Улашчика (2016) і Міхася Стральцова (2017). Опублікував томи епістолярної спадщини Лариси Геніюш — біл. «Каб вы ведалі» (2005) і біл. «Лісты з Зэльвы» (2012), Зоськи Верас — біл. «Я помню ўсё» (2013) і біл. «Пакуль рука пяро трымае» (2015).
Книга біл. «Высьпятак ад Скарыны» (2017) містить блоги та діалоги Михайла Скобли, у яких автор пропонує свою відповідь на питання: чому Франциск Скорина радів би, на що гнівався, чим тішився, за що і кому він дав би прочуханки в сьогоднішній Білорусі..
Примітки
- CONOR.Sl
- У «Галіяфах» адкрылі выставу, прысвечаную 30-годдзю «Талакі». Наша Ніва. 23 грудня 2015. Процитовано 7 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skobla Mihas Skobla biloruskij poet prozayik perekladach Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Bilorusi Avtor bilshe desyati knizhok Laureat literaturnih premij Mihas Skoblabil Mihas Uladzimiravich SkoblaNarodivsya23 listopada 1966 1966 11 23 57 rokiv d d Zelvenskij rajon Grodnenska oblast Biloruska RSR SRSRKrayina BilorusMisce prozhivannyaMinskDiyalnisteseyist perekladach prozayik poet parodistAlma materfilologichnij fakultet BDUZnannya movbiloruska i rosijska 1 Zakladd d Radio Svoboda i Narodnaya VolyaChlenstvod i Spilka biloruskih pismennikivNapryamokpoeziyaZhanrpoeziya d i esejNagorodid 2000 d 2016 Glinyanij Veles 2016 Voyin Svitla 2016 d 2020 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZakinchiv Derechinsku serednyu shkolu 1984 ta bilorusko rosijske viddilennya filologichnogo fakultetu Biloruskogo derzhavnogo universitetu 1991 Naprikinci 1980 h rokiv vin buv chlenom Tovaristva Talaka yake zajmalosya vidrodzhennyam biloruskoyi kulturi Pracyuvav zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Rodne slovo ta vidavnictva Biloruska knigozbirnya pri Ministerstvi kulturi ta presi a takozh viv avtorsku programu Vilna studiya na Radio Svoboda 1998 2017 Z 2017 roku oglyadach gazeti Narodna volya Chlen Spilki pismennikiv Bilorusi z 1991 buv zastupnikom golovi Spilki pismennikiv Bilorusi 2002 2010 Odruzhenij Maye dochku Sofiyu ta sina V yacheslava Zhive v Minsku TvorchistAvtor knig bil Vechny znich 1990 bil Rozgi y roznicu 1993 bil Vochy savy 1994 bil Kamen perunok 1998 bil Dzyarechynski dyyaryyush 1999 bil Nashesce poyni 2001 bil Akno dlya matylkoy 2009 bil Volnaya studyya 2009 bil Sarkafagi strahu 2016 bil Kamizelka dlya mesyaca 2016 bil Vyspyatak ad Skaryny 2017 Ukladach poetichnih antologij bil Krasa i sila belaruskaya paeziya HH stagoddzya 2003 i bil Galasy z za nebakrayu paeziya svetu y belaruskih perakladah HH stagoddzya 2008 Uklav i prokomentuvav vidannya v seriyi bil Belaruski knigazbor odnotomniki Uladzimira Zhilki 1998 Larisi Geniyush 2000 Rigora Krushini 2005 Rigora Baradulina 2008 a takozh zbirki tvoriv Alesya Salav ya 2010 Larisi Geniyush u 2 tamah 2010 memuarni zbirki Mikalaya Ulashchika 2016 i Mihasya Stralcova 2017 Opublikuvav tomi epistolyarnoyi spadshini Larisi Geniyush bil Kab vy vedali 2005 i bil Listy z Zelvy 2012 Zoski Veras bil Ya pomnyu ysyo 2013 i bil Pakul ruka pyaro trymae 2015 Kniga bil Vyspyatak ad Skaryny 2017 mistit blogi ta dialogi Mihajla Skobli u yakih avtor proponuye svoyu vidpovid na pitannya chomu Francisk Skorina radiv bi na sho gnivavsya chim tishivsya za sho i komu vin dav bi prochuhanki v sogodnishnij Bilorusi PrimitkiCONOR Sl d Track Q16744133 U Galiyafah adkryli vystavu prysvechanuyu 30 goddzyu Talaki Nasha Niva 23 grudnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2019 Arhiv originalu za 11 veresnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2021