Місце викопної фауни біля села Калфа (молд./рум. Amplasamentul de faună de lângă satul Calfa) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Аненій-Нойському районі Молдови. Розташоване на північний захід від села Калфа, на схід від мосту через залізницю, на правому березі річки Бик. Має площу 35 га, або 11,79 га за деякими пізнішими оцінками. Об'єкт перебуває у віданні сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вієрул».
46°54′44″ пн. ш. 29°22′01″ сх. д. / 46.91230200002777195° пн. ш. 29.367102000027777819° сх. д.Координати: 46°54′44″ пн. ш. 29°22′01″ сх. д. / 46.91230200002777195° пн. ш. 29.367102000027777819° сх. д. | |
Країна | Молдова |
---|---|
Розташування | Аненій-Нойський район |
Площа | 35 га |
Статус: | d[1] |
Місце викопної фауни біля села Калфа (Молдова) | |
Місце викопної фауни біля села Калфа у Вікісховищі |
Опис
Скам'янілий пункт Калфа відкритий на початку XX століття російським геологом Володимиром Ласкарєвим. У другій половині XX століття стоянка вивчена більш ретельно, в тому числі палеонтологом Александру Лунгу.
На стоянці знайдено скелетні останки ссавців, птахів, рептилій, риб, молюсків і деяких рослин, накопичених в основі сарматської скелі. Колекція є однією з найбагатших, найрізноманітніших і найдавніших середньосарматських у Європі.
Більшість виявлених тварин були ссавцями ( Hemisorex suhovi, Proochotona calfense, Neocricetodon (Kowalskia) moldavica, Mahairodus lascarevi, Hippotherium sarmaticum, Lagomeryx flerovi, Schizochoerus vallezensis), менше рептиліями (Sarmatemys lungui, Vipera sarmatica) та іншими.
Стратиграфічний розріз
Стратиграфія стоянки Калфа представлена такими розділами:
Немає. | Товщина (м) | Назва |
---|---|---|
1 | 0,3 | чорнозем |
2 | 2.5 | глина |
3 | 1.5 | викопний ґрунт |
4 | 1.4 | діагонально розташовані піщані лінзи |
5 | 1.7 | гравій різного розміру |
6 | 1.7 | вапнякова глина з скам'янілістю тварин і гравій |
7 | 0,7 | вапняк із скам'янілостями тварин |
8 | 0,2 | вапняк з гравієм |
9 | 0,3-1,2 | піщана глина |
10 | 1.3 | вапняк з валунами |
11 | 0,2-0,3 | вапняна глина з валунами |
12 | 0,5-0,6 | вапняк з валунами та викопною фауною |
13 | 0,2 | |
14 | 0,6-0,7 | |
15 | вапняк з ерозіями в основі |
Статус охорони
Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 13.03.1962 р. № 111 об'єкт взято під охорону держави. Охоронний статус підтверджено Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 р. № 5 та Законом № 1538 від 25 лютого 1998 року про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам'ятки природи є сільськогосподарський виробничий кооператив "Вієрул".
Палеонтологічна стоянка становить особливий інтерес для вивчення еволюції верхньоміоценової наземної фауни хребетних у Молдові та на всьому континенті.
Станом на 2016 рік природна територія не розмежована, немає жодного інформаційного табло чи будь-якого попередження про охоронний статус. На території заповідної території видобувають камінь.
Бібліографія
- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 80-81. ISBN .
Примітки
- http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- Postolache та ін., 2016, с. 80.
- Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Процитовано 7 серпня 2017.
- Postolache та ін., 2016, с. 81.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Misce vikopnoyi fauni bilya sela Kalfa mold rum Amplasamentul de faună de langă satul Calfa pam yatka prirodi geologichnogo abo paleontologichnogo tipu v Anenij Nojskomu rajoni Moldovi Roztashovane na pivnichnij zahid vid sela Kalfa na shid vid mostu cherez zaliznicyu na pravomu berezi richki Bik Maye ploshu 35 ga abo 11 79 ga za deyakimi piznishimi ocinkami Ob yekt perebuvaye u vidanni silskogospodarskogo virobnichogo kooperativu Viyerul Misce vikopnoyi fauni bilya sela Kalfa46 54 44 pn sh 29 22 01 sh d 46 91230200002777195 pn sh 29 367102000027777819 sh d 46 91230200002777195 29 367102000027777819 Koordinati 46 54 44 pn sh 29 22 01 sh d 46 91230200002777195 pn sh 29 367102000027777819 sh d 46 91230200002777195 29 367102000027777819Krayina MoldovaRoztashuvannyaAnenij Nojskij rajonPlosha35 gaStatus d 1 Misce vikopnoyi fauni bilya sela Kalfa Moldova Misce vikopnoyi fauni bilya sela Kalfa u VikishovishiOpisSkam yanilij punkt Kalfa vidkritij na pochatku XX stolittya rosijskim geologom Volodimirom Laskaryevim U drugij polovini XX stolittya stoyanka vivchena bilsh retelno v tomu chisli paleontologom Aleksandru Lungu Na stoyanci znajdeno skeletni ostanki ssavciv ptahiv reptilij rib molyuskiv i deyakih roslin nakopichenih v osnovi sarmatskoyi skeli Kolekciya ye odniyeyu z najbagatshih najriznomanitnishih i najdavnishih serednosarmatskih u Yevropi Bilshist viyavlenih tvarin buli ssavcyami Hemisorex suhovi Proochotona calfense Neocricetodon Kowalskia moldavica Mahairodus lascarevi Hippotherium sarmaticum Lagomeryx flerovi Schizochoerus vallezensis menshe reptiliyami Sarmatemys lungui Vipera sarmatica ta inshimi Stratigrafichnij rozriz Stratigrafichnij rozriz Stratigrafiya stoyanki Kalfa predstavlena takimi rozdilami Nemaye Tovshina m Nazva 1 0 3 chornozem 2 2 5 glina 3 1 5 vikopnij grunt 4 1 4 diagonalno roztashovani pishani linzi 5 1 7 gravij riznogo rozmiru 6 1 7 vapnyakova glina z skam yanilistyu tvarin i gravij 7 0 7 vapnyak iz skam yanilostyami tvarin 8 0 2 vapnyak z graviyem 9 0 3 1 2 pishana glina 10 1 3 vapnyak z valunami 11 0 2 0 3 vapnyana glina z valunami 12 0 5 0 6 vapnyak z valunami ta vikopnoyu faunoyu 13 0 2 14 0 6 0 7 15 vapnyak z eroziyami v osnoviStatus ohoroniPostanovoyu Radi Ministriv Moldavskoyi RSR vid 13 03 1962 r 111 ob yekt vzyato pid ohoronu derzhavi Ohoronnij status pidtverdzheno Postanovoyu Radi Ministriv Moldavskoyi RSR vid 8 sichnya 1975 r 5 ta Zakonom 1538 vid 25 lyutogo 1998 roku pro fond prirodnih teritorij sho ohoronyayutsya derzhavoyu Zemlevlasnikom pam yatki prirodi ye silskogospodarskij virobnichij kooperativ Viyerul Paleontologichna stoyanka stanovit osoblivij interes dlya vivchennya evolyuciyi verhnomiocenovoyi nazemnoyi fauni hrebetnih u Moldovi ta na vsomu kontinenti Stanom na 2016 rik prirodna teritoriya ne rozmezhovana nemaye zhodnogo informacijnogo tablo chi bud yakogo poperedzhennya pro ohoronnij status Na teritoriyi zapovidnoyi teritoriyi vidobuvayut kamin BibliografiyaPostolache Gheorghe David Anatolie Pascari Viorica Nicora Igor 2016 Ariile protejate din Moldova T Vol 1 Monumente ale naturii geologice paleontologice hidrologice pedologice Știința s 80 81 ISBN 978 9975 85 058 2 Primitkihttp lex justice md viewdoc php action view amp view doc amp id 311614 amp lang 1 Postolache ta in 2016 s 80 Legea nr 1538 din 25 02 1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat Parlamentul Republicii Moldova Monitorul Oficial Procitovano 7 serpnya 2017 Postolache ta in 2016 s 81