Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (квітень 2015) |
Мірюта Юрій Петрович (25 лютого 1905 – 22 жовтня 1976 р.) – видатний український вчений генетик, доктор біологічних наук, професор. Внесок у генетику Юрія Петровича Мірюти можна узагальнити двома положеннями: "ефект Мірюти" та закон "Періодична зміна інбридингу і кросбридингу". За ними ціле життя, життя сповнене боротьби за генетику, за науку, за істину.
Життєвий шлях
Народився Юрій Петрович Мірюта 25 лютого 1905 р. у с. Мациївка Прилуцького району Полтавської області в сім'ї сільського вчителя. Навчався в Прилуцькій гімназії. У 1924 році вступив до Уманського сільськогосподарського інституту на садовий факультет. Після його закінчення, в 1927 р. працював у тому ж інституті на кафедрі селекції та генетики. У 1930 р. був обраний доцентом Луганського овочевого інституту по курсу генетики і селекції овочевих рослин. У зв'язку із реорганізацією Луганського інституту перейшов на роботу в Середньо-Азіатський плодоовочевий інститут на посаду завідувача кафедри селекції і насінництва.
Аспірантура у ВІР
У 1933 р. Юрій Петрович вступив до аспірантури Всесоюзного інституту рослинництва (ВІР) за спеціальністю загальна генетика. ВІР на той час - форпост вітчизняної і світової науки. У ньому панує загальне наукове піднесення та особлива творча атмосфера. На запрошення М. І. Вавилова у ВІРі декілька років працюють видатні американські генетики Г. Мьоллер, К. Бриджес, К. Офферман, болгарський генетик Д. Костов. Співробітники інституту стажуються в найкращих лабораторіях світу. Так, Г.Д. Карпеченко у 1929-31 рр. працював у Каліфорнії в Е. Бебкока і у лабораторії Т. Моргана, перед цим був у наукових відрядженнях у Фінляндії, Данії, і Великій Британії. У ВІРі готуються та виходять у світ три томи "Теоретичні основи селекції рослин". Кожний розділ цього видання відкрито обговорюється на вчених радах. Ось у такій атмосфері проходить навчання в аспірантурі Ю.П. Мірюта. Але тоді ж випробовує свої сили Т.Д. Лисенко у боротьбі проти генетики (перша дискусія 1936 р.). У 1937 р. Юрій Петрович закінчив аспірантуру і захистив дисертацію з генетики статі у рослин. М.І. Вавілов рекомендував Ю.П. Мірюту в спеціальну аспірантуру (докторантуру) Інституту генетики АН СРСР. В рекомендації він писав: "Я знаю Мирюту, как очень способного работника и уверен, что из него выйдет прекрасный научный работник". Усією своєю науковою діяльністю, громадянською позицією Ю.П. Мірюта довів, що виданий Учителем аванс був повністю реалізований. У 30-х роках виросло нове покоління генетиків. Це покоління, до якого відноситься і Ю.П. Мірюта, зуміло сприйняти найкращі традиції своїх учителів, це те покоління, на плечі якого випаде тягар захисту генетики, війна, події 1948 р. і боротьба за відновлення генетики.
Краснодарський період
Юрій Петрович відмовляється від докторантури і приймає завідування лабораторією цитології і генетики у Всесоюзному науково-дослідному інституті олійних культур. Тут він широко розгортає експериментальні дослідження, продовжуючи викладацьку роботу. Черговий наступ на генетику (друга дискусія 1939 р.) призводить до того, що М.І. Вавилова звільняють із посади директора Інституту генетики АН СРСР, цю посаду займає Т.Д. Лисенко. Далі - арешт М. І. Вавилова. Звістка про арешт застає Юрія Петровича у Горківському державному університеті, де він працює доцентом кафедри генетики. Завідує кафедрою проф. С.С. Четвериков. Обидва розуміють, що на них чекає, коли дізнаються про арешти Г.А. Левіцького, Г.Д. Карпеченка, Л.І. Говорова, про репресії багатьох інших генетиків. Але загуркотіла війна.
Одеський період
Після звільнення України від фашистських загарбників Юрій Петрович прибуває до Одеси, де завідує кафедрою селекції та насінництва Одеського сільськогосподарського інституту і працює доцентом Одеського державного університету. В 1947 р. підготував докторську дисертацію на тему: "Генетична сутність гетерозису". На основі вивчення генетичної поведінки чистих ліній, гібридів першого і наступних поколінь арахісу, він встановив, що ці чисті лінії є тетраплоїдними гетерозиготними за геном забарвлення сходів й іншими ознаками і, разом з тим, навіть за широких масштабів розмноження вони не розщеплюються, тобто є константними. Ю.П. Мірюта показав, що у поліплоїдів чисті лінії можуть бути високогібридними. Константність чистих ліній пояснюється вибірковою кон'югацією хромосом. При наявності вибіркової кон’югації при редукційному діленні біваленти утворюються виключно як результат кон'югації ідентичних хромосом, які містять однакові алелі. З доброї руки академіка М.П. Дубініна, феномен вибіркової кон'югації ідентичних хромосом у рослин поліплоїдів отримав назву "ефект Мірюти". Розвиток уявлень про гетерозис, викладених Ю.П. Мірютою, дозволив поставити питання про можливість закріплення гетерозису шляхом подвоєння числа хромосом у високогетерозисних гібридів між формами, які відрізняються великою кількістю ознак. Це один із шляхів вирішення проблеми розщеплення у гібридів. Докторська дисертація була прийнята до захисту вченою радою Інституту генетики і селекції АН УРСР. Офіційні опоненти академік В.Я. Юрь’єв і професор А.І. Купцов дали позитивні відгуки. Але захист уже не міг відбутися. Ішов 1948 рік. Одержавши підтримку Сталіна "народний академік" Лисенко проводить горезвісну сесію ВАСГНІЛ "Про положення в біологічній науці", яка завершила розгром класичної генетики. Тільки з вищих навчальних закладів було звільнено 127 викладачів, в тому числі 66 професорів. Із Московського університету були звільнені академік І. І. Шмальгаузен, генетики Н. І. Шапіро, С.І. Апіханян, Р.Б. Хесін, із Ленінградського - М.Е. Лобашов, із Горьківського - С.С. Четвериков, із Київського - С.М. Гершензон, Л.М. Делоне, І.М. Поляков, М.М. Гришко. Найнебезпечніших було знищено. Решта повинні були покаятись, визнати свої помилки. Ю.П. Мірюта не визнав "помилок", не зламався, не покаявся - вистояв! А як могло бути інакше, як можна відмовитись від переконань, коли його учитель М. І. Вавилов говорив: "Пойдем на костры, будем гореть, но от убеждений своих не откажемся".
Харківський період
Згодом Ю. П. Мірюта влаштовується на роботу в Інститут генетики і селекції АН УРСР (м. Харків). У 1956 р. цей інститут був реорганізований в Український інститут рослинництва, селекції і генетики. У процесі реорганізації Юрій Петрович створив лабораторію гетерозису, завідування якою було доручено йому. В лабораторії було проведено значну роботу з вивчення ефекту гетерозису в міжсортових, міжлінійних та індивідуальних реципрокних гібридів кукурудзи, розроблено метод індивідуального добору при виведенні самозапилених ліній і гібридів кукурудзи, виявлено наявність природного самозапилення у неї, вивчена рисова кукурудза як вихідний матеріал для гібридизації.
Новосибірський період
У 1956 р. президент Академії наук СРСР А.Н. Несміянов особисто санкціонував організацію Лабораторії радіаційної генетики, яку очолив "менделіст-морганіст" М.П. Дубінін, йому ж у 1957 р. пропонують організувати Інститут цитології і генетики (м. Новосибірськ). Починається період відновлення генетики. М.П. Дубінін запросив у Інститут відомих представників "формальних генетиків, вейсманістів-морганістів": Ю.Я. Керкіса, І.Д. Романова, Д.Ф. Петрова, П.К. Шкварнікова, Д.К. Беляева, Р.І. Салганіка, А.І. Луткова, Н.А. Плохінського та ін. Серед перших запрошених був і Ю.П. Мірюта.
В Інституті цитології і генетики СВ АН СРСР Ю.П. Мірюта організовує лабораторію гетерозису, в якій проводяться дослідження цитогенетичних основ гетерозису у рослин за трьома напрямками:
1. Закріплення гетерозису шляхом експериментального створення високої гетерогеномності, як константної форми для гібридного стану організмів. Розроблено техніку масового отримання і візуального добору поліплоїдних форм кукурудзи. Отримано і вивчено поліплоїдні ряди гібридів різних підвидів кукурудзи.
2. Розробка методів виведення закріплювачів стерильності і відновлювачів фертильності у кукурудзи. У результаті проведених досліджень встановлено, що відновлювачі фертильності і закріплювачі стерильності методом аналізуючих схрещувань можливо виділяти із сортів-популяцій та з інбредних ліній. Таким шляхом виведено відновлювачі фертильності для гібриду Сибірський 4, який створено у лабораторії.
3. Розробляється гіпотеза Ю.П. Мірюти про періодичну зміну інбридингу і кросбридингу в рослин. Отримано перші експериментальні дані на користь цієї гіпотези.
На багато розробок, виконаних у лабораторії, отримано авторські свідоцтва на винаходи.
Сибір, який завжди був місцем заслання для багатьох вчених, у цей період забезпечив генетикам свободу творчої думки та наукової діяльності. Але мічурінці дістають "вейсманістів- морганістів" і в Сибіру. Лисенко, який знову намагається спокусити радянське керівництво обіцянками швидких успіхів у створенні ефективних методів піднесення сільського господарства, знаходить шляхи впливу на тодішнього керівника країни М.С. Хрущова В листопаді 1959 р. М.С. Хрущов наказав зняти з посади директора М.І. Дубініна, як "вейсманіста-морганіста". Інститут шумів, як потривожений вулик. Ю.П. Мірюта був секретарем партійної організації. Саме в цей час він хворів на грип. Пересилюючи слабкість, Юрій Петрович прийшов у інститут. Збори партійної організації, збори колективу, виступи вчених. Всі висловили протест. Але не дивлячись на рішучі заперечення партійної організації, академіка М.А. Лаврєнтьєва, інших вчених, у 1960 р. М.П. Дубініна було знято з посади. Для Юрія Петровича перенесений "на ногах" грип, нервове перенапруження далися взнаки - він на все життя підірвав здоров'я і змушений був ходити з ковінькою. Почався важкий п'ятирічний період боротьби за інститут, за його збереження та виживання. Новий директор Д.К. Бєляєв у ці тяжкі для інституту часи сказав: "Судьба науки и Института во многом решается в партийных органах. Для них очень важно мнение нашей партийной организации". Юрій Петрович відчував відповідальність за долю інституту, як парторг він формував думку партійної організації. Враховуючи, який вплив в ті часи мала партійна організація на всі сторони життя, у становленні Інституту цитології і генетики велика заслуга і Ю.П. Мірюти.
Київський період
У 1966 р. Юрію Петровичу без захисту було присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук і у цьому ж році учене звання професора. А через рік його запросили в Український науково-дослідний інститут землеробства (м. Київ), де він організовує лабораторію генетики. Умови для роботи в інституті були не з найкращих. Достатньо сказати, що директором інституту був учень Лисенка, а більшість заступників і "завлабів" були колишніми чиновниками Міністерства сільського господарства та ЦК КП України, які ще недавно, виконуючи лінію партії, розганяли "вейсманістів-морганістів". Рятував оптимізм і відданість своїй справі. Молодь оточувала Юрія Петровича. У лабораторії навчалося вісім аспірантів. Був запрошений молодий, але вже відомий генетик В.О. Панін. Це ним, за ініціативою М.П. Дубініна, були створені і впроваджені у виробництво високоврожайні триплоїдні гібриди цукрових буряків. У лабораторії розгортаються роботи з отримання та стабілізації поліплоїдів, вивчення можливості закріплення та підвищення гетерозису в поліплоїдів кукурудзи, цукрових та кормових буряків, конюшини, райграсу та інших культур. Була показана, з використанням маркерних генів, наявність у тетраплоїдів кукурудзи переважаючої кон'югації сестринських хромосом, стабілізація гетерозису, встановлено можливість підвищення продуктивності поліплоїдів за рахунок гетерозису, який визначається поліалельними взаємодіями. Іншим напрямком, за яким проводили у лабораторії широкомасштабні дослідження, було отримання даних для підтвердження гіпотези про періодичну зміну інбридингу і кросбридингу у кукурудзи, озимої та ярової пшениці, зернобобових та інших культур. Досліджували можливість використання механізмів взаємовибірковості запліднення для масового виробництва гібридного насіння, вивчалось успадкування відкритого (хазмогамного) цвітіння у пшениці. На основі нових експериментальних даних та узагальнення чисельних дослідів професор Ю.П. Мірюта сформулював закон "Періодичної зміни інбридингу і кросбридингу за природного розмноження рослин" і встановив генетичні механізми такої періодичної зміни: гомозиготний стан гаметофітних генів забезпечує за наявності чужого пилку кросбредне потомство, а гетерозиготний стан усіх або більшості гаметофітних генів зумовлює вибірковість родинного за походженням пилку при запиленні і спрямовує розмноження у річище інбридингу до настання гомозиготності за гаметофітними генами. Пішов з життя Юрій Петрович несподівано - у 1976 р. не витримало серце під час операції: дались взнаки роки постійної боротьби за генетику.
Наукова спадщина
Професор Ю.П. Мірюта започаткував у СРСР дослідження з генетики гетерозису та систем розмноження рослин і створив новосибірську та київську школи генетиків рослин. Його учні продовжують ці напрями, ними розроблено понад 60 способів з технології селекційного процесу, створено та впроваджено у виробництво понад 100 сортів та гібридів сільськогосподарських культур. Це є пам'ятником Юрію Петровичу Мірюті - Людині та Вченому.
Посилання
Джерела
- Генетик, яким гордиться Уманський виш [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2015 Miryuta Yurij Petrovich 25 lyutogo 1905 19050225 22 zhovtnya 1976 r vidatnij ukrayinskij vchenij genetik doktor biologichnih nauk profesor Vnesok u genetiku Yuriya Petrovicha Miryuti mozhna uzagalniti dvoma polozhennyami efekt Miryuti ta zakon Periodichna zmina inbridingu i krosbridingu Za nimi cile zhittya zhittya spovnene borotbi za genetiku za nauku za istinu Zmist 1 Zhittyevij shlyah 1 1 Aspirantura u VIR 1 2 Krasnodarskij period 1 3 Odeskij period 1 4 Harkivskij period 1 5 Novosibirskij period 1 6 Kiyivskij period 2 Naukova spadshina 3 Posilannya 4 DzherelaZhittyevij shlyahred Narodivsya Yurij Petrovich Miryuta 25 lyutogo 1905 r u s Maciyivka Priluckogo rajonu Poltavskoyi oblasti v sim yi silskogo vchitelya Navchavsya v Priluckij gimnaziyi U 1924 roci vstupiv do Umanskogo silskogospodarskogo institutu na sadovij fakultet Pislya jogo zakinchennya v 1927 r pracyuvav u tomu zh instituti na kafedri selekciyi ta genetiki U 1930 r buv obranij docentom Luganskogo ovochevogo institutu po kursu genetiki i selekciyi ovochevih roslin U zv yazku iz reorganizaciyeyu Luganskogo institutu perejshov na robotu v Seredno Aziatskij plodoovochevij institut na posadu zaviduvacha kafedri selekciyi i nasinnictva Aspirantura u VIRred U 1933 r Yurij Petrovich vstupiv do aspiranturi Vsesoyuznogo institutu roslinnictva VIR za specialnistyu zagalna genetika VIR na toj chas forpost vitchiznyanoyi i svitovoyi nauki U nomu panuye zagalne naukove pidnesennya ta osobliva tvorcha atmosfera Na zaproshennya M I Vavilova u VIRi dekilka rokiv pracyuyut vidatni amerikanski genetiki G Moller K Bridzhes K Offerman bolgarskij genetik D Kostov Spivrobitniki institutu stazhuyutsya v najkrashih laboratoriyah svitu Tak G D Karpechenko u 1929 31 rr pracyuvav u Kaliforniyi v E Bebkoka i u laboratoriyi T Morgana pered cim buv u naukovih vidryadzhennyah u Finlyandiyi Daniyi Nimechchini i Velikij Britaniyi U VIRi gotuyutsya ta vihodyat u svit tri tomi Teoretichni osnovi selekciyi roslin Kozhnij rozdil cogo vidannya vidkrito obgovoryuyetsya na vchenih radah Os u takij atmosferi prohodit navchannya v aspiranturi Yu P Miryuta Ale todi zh viprobovuye svoyi sili T D Lisenko u borotbi proti genetiki persha diskusiya 1936 r U 1937 r Yurij Petrovich zakinchiv aspiranturu i zahistiv disertaciyu z genetiki stati u roslin M I Vavilov rekomenduvav Yu P Miryutu v specialnu aspiranturu doktoranturu Institutu genetiki AN SRSR V rekomendaciyi vin pisav Ya znayu Miryutu kak ochen sposobnogo rabotnika i uveren chto iz nego vyjdet prekrasnyj nauchnyj rabotnik Usiyeyu svoyeyu naukovoyu diyalnistyu gromadyanskoyu poziciyeyu Yu P Miryuta doviv sho vidanij Uchitelem avans buv povnistyu realizovanij U 30 h rokah viroslo nove pokolinnya genetikiv Ce pokolinnya do yakogo vidnositsya i Yu P Miryuta zumilo sprijnyati najkrashi tradiciyi svoyih uchiteliv ce te pokolinnya na plechi yakogo vipade tyagar zahistu genetiki vijna podiyi 1948 r i borotba za vidnovlennya genetiki Krasnodarskij periodred Yurij Petrovich vidmovlyayetsya vid doktoranturi i prijmaye zaviduvannya laboratoriyeyu citologiyi i genetiki u Vsesoyuznomu naukovo doslidnomu instituti olijnih kultur Tut vin shiroko rozgortaye eksperimentalni doslidzhennya prodovzhuyuchi vikladacku robotu Chergovij nastup na genetiku druga diskusiya 1939 r prizvodit do togo sho M I Vavilova zvilnyayut iz posadi direktora Institutu genetiki AN SRSR cyu posadu zajmaye T D Lisenko Dali aresht M I Vavilova Zvistka pro aresht zastaye Yuriya Petrovicha u Gorkivskomu derzhavnomu universiteti de vin pracyuye docentom kafedri genetiki Zaviduye kafedroyu prof S S Chetverikov Obidva rozumiyut sho na nih chekaye koli diznayutsya pro areshti G A Levickogo G D Karpechenka L I Govorova pro represiyi bagatoh inshih genetikiv Ale zagurkotila vijna Odeskij periodred Pislya zvilnennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Yurij Petrovich pribuvaye do Odesi de zaviduye kafedroyu selekciyi ta nasinnictva Odeskogo silskogospodarskogo institutu i pracyuye docentom Odeskogo derzhavnogo universitetu V 1947 r pidgotuvav doktorsku disertaciyu na temu Genetichna sutnist geterozisu Na osnovi vivchennya genetichnoyi povedinki chistih linij gibridiv pershogo i nastupnih pokolin arahisu vin vstanoviv sho ci chisti liniyi ye tetraployidnimi geterozigotnimi za genom zabarvlennya shodiv j inshimi oznakami i razom z tim navit za shirokih masshtabiv rozmnozhennya voni ne rozsheplyuyutsya tobto ye konstantnimi Yu P Miryuta pokazav sho u poliployidiv chisti liniyi mozhut buti visokogibridnimi Konstantnist chistih linij poyasnyuyetsya vibirkovoyu kon yugaciyeyu hromosom Pri nayavnosti vibirkovoyi kon yugaciyi pri redukcijnomu dilenni bivalenti utvoryuyutsya viklyuchno yak rezultat kon yugaciyi identichnih hromosom yaki mistyat odnakovi aleli Z dobroyi ruki akademika M P Dubinina fenomen vibirkovoyi kon yugaciyi identichnih hromosom u roslin poliployidiv otrimav nazvu efekt Miryuti Rozvitok uyavlen pro geterozis vikladenih Yu P Miryutoyu dozvoliv postaviti pitannya pro mozhlivist zakriplennya geterozisu shlyahom podvoyennya chisla hromosom u visokogeterozisnih gibridiv mizh formami yaki vidriznyayutsya velikoyu kilkistyu oznak Ce odin iz shlyahiv virishennya problemi rozsheplennya u gibridiv Doktorska disertaciya bula prijnyata do zahistu vchenoyu radoyu Institutu genetiki i selekciyi AN URSR Oficijni oponenti akademik V Ya Yur yev i profesor A I Kupcov dali pozitivni vidguki Ale zahist uzhe ne mig vidbutisya Ishov 1948 rik Oderzhavshi pidtrimku Stalina narodnij akademik Lisenko provodit gorezvisnu sesiyu VASGNIL Pro polozhennya v biologichnij nauci yaka zavershila rozgrom klasichnoyi genetiki Tilki z vishih navchalnih zakladiv bulo zvilneno 127 vikladachiv v tomu chisli 66 profesoriv Iz Moskovskogo universitetu buli zvilneni akademik I I Shmalgauzen genetiki N I Shapiro S I Apihanyan R B Hesin iz Leningradskogo M E Lobashov iz Gorkivskogo S S Chetverikov iz Kiyivskogo S M Gershenzon L M Delone I M Polyakov M M Grishko Najnebezpechnishih bulo znisheno Reshta povinni buli pokayatis viznati svoyi pomilki Yu P Miryuta ne viznav pomilok ne zlamavsya ne pokayavsya vistoyav A yak moglo buti inakshe yak mozhna vidmovitis vid perekonan koli jogo uchitel M I Vavilov govoriv Pojdem na kostry budem goret no ot ubezhdenij svoih ne otkazhemsya Harkivskij periodred Zgodom Yu P Miryuta vlashtovuyetsya na robotu v Institut genetiki i selekciyi AN URSR m Harkiv U 1956 r cej institut buv reorganizovanij v Ukrayinskij institut roslinnictva selekciyi i genetiki U procesi reorganizaciyi Yurij Petrovich stvoriv laboratoriyu geterozisu zaviduvannya yakoyu bulo dorucheno jomu V laboratoriyi bulo provedeno znachnu robotu z vivchennya efektu geterozisu v mizhsortovih mizhlinijnih ta individualnih reciproknih gibridiv kukurudzi rozrobleno metod individualnogo doboru pri vivedenni samozapilenih linij i gibridiv kukurudzi viyavleno nayavnist prirodnogo samozapilennya u neyi vivchena risova kukurudza yak vihidnij material dlya gibridizaciyi Novosibirskij periodred U 1956 r prezident Akademiyi nauk SRSR A N Nesmiyanov osobisto sankcionuvav organizaciyu Laboratoriyi radiacijnoyi genetiki yaku ocholiv mendelist morganist M P Dubinin jomu zh u 1957 r proponuyut organizuvati Institut citologiyi i genetiki m Novosibirsk Pochinayetsya period vidnovlennya genetiki M P Dubinin zaprosiv u Institut vidomih predstavnikiv formalnih genetikiv vejsmanistiv morganistiv Yu Ya Kerkisa I D Romanova D F Petrova P K Shkvarnikova D K Belyaeva R I Salganika A I Lutkova N A Plohinskogo ta in Sered pershih zaproshenih buv i Yu P Miryuta V Instituti citologiyi i genetiki SV AN SRSR Yu P Miryuta organizovuye laboratoriyu geterozisu v yakij provodyatsya doslidzhennya citogenetichnih osnov geterozisu u roslin za troma napryamkami 1 Zakriplennya geterozisu shlyahom eksperimentalnogo stvorennya visokoyi geterogenomnosti yak konstantnoyi formi dlya gibridnogo stanu organizmiv Rozrobleno tehniku masovogo otrimannya i vizualnogo doboru poliployidnih form kukurudzi Otrimano i vivcheno poliployidni ryadi gibridiv riznih pidvidiv kukurudzi 2 Rozrobka metodiv vivedennya zakriplyuvachiv sterilnosti i vidnovlyuvachiv fertilnosti u kukurudzi U rezultati provedenih doslidzhen vstanovleno sho vidnovlyuvachi fertilnosti i zakriplyuvachi sterilnosti metodom analizuyuchih shreshuvan mozhlivo vidilyati iz sortiv populyacij ta z inbrednih linij Takim shlyahom vivedeno vidnovlyuvachi fertilnosti dlya gibridu Sibirskij 4 yakij stvoreno u laboratoriyi 3 Rozroblyayetsya gipoteza Yu P Miryuti pro periodichnu zminu inbridingu i krosbridingu v roslin Otrimano pershi eksperimentalni dani na korist ciyeyi gipotezi Na bagato rozrobok vikonanih u laboratoriyi otrimano avtorski svidoctva na vinahodi Sibir yakij zavzhdi buv miscem zaslannya dlya bagatoh vchenih u cej period zabezpechiv genetikam svobodu tvorchoyi dumki ta naukovoyi diyalnosti Ale michurinci distayut vejsmanistiv morganistiv i v Sibiru Lisenko yakij znovu namagayetsya spokusiti radyanske kerivnictvo obicyankami shvidkih uspihiv u stvorenni efektivnih metodiv pidnesennya silskogo gospodarstva znahodit shlyahi vplivu na todishnogo kerivnika krayini M S Hrushova V listopadi 1959 r M S Hrushov nakazav znyati z posadi direktora M I Dubinina yak vejsmanista morganista Institut shumiv yak potrivozhenij vulik Yu P Miryuta buv sekretarem partijnoyi organizaciyi Same v cej chas vin hvoriv na grip Peresilyuyuchi slabkist Yurij Petrovich prijshov u institut Zbori partijnoyi organizaciyi zbori kolektivu vistupi vchenih Vsi vislovili protest Ale ne divlyachis na rishuchi zaperechennya partijnoyi organizaciyi akademika M A Lavryentyeva inshih vchenih u 1960 r M P Dubinina bulo znyato z posadi Dlya Yuriya Petrovicha perenesenij na nogah grip nervove perenapruzhennya dalisya vznaki vin na vse zhittya pidirvav zdorov ya i zmushenij buv hoditi z kovinkoyu Pochavsya vazhkij p yatirichnij period borotbi za institut za jogo zberezhennya ta vizhivannya Novij direktor D K Byelyayev u ci tyazhki dlya institutu chasi skazav Sudba nauki i Instituta vo mnogom reshaetsya v partijnyh organah Dlya nih ochen vazhno mnenie nashej partijnoj organizacii Yurij Petrovich vidchuvav vidpovidalnist za dolyu institutu yak partorg vin formuvav dumku partijnoyi organizaciyi Vrahovuyuchi yakij vpliv v ti chasi mala partijna organizaciya na vsi storoni zhittya u stanovlenni Institutu citologiyi i genetiki velika zasluga i Yu P Miryuti Kiyivskij periodred U 1966 r Yuriyu Petrovichu bez zahistu bulo prisudzheno naukovij stupin doktora biologichnih nauk i u comu zh roci uchene zvannya profesora A cherez rik jogo zaprosili v Ukrayinskij naukovo doslidnij institut zemlerobstva m Kiyiv de vin organizovuye laboratoriyu genetiki Umovi dlya roboti v instituti buli ne z najkrashih Dostatno skazati sho direktorom institutu buv uchen Lisenka a bilshist zastupnikiv i zavlabiv buli kolishnimi chinovnikami Ministerstva silskogo gospodarstva ta CK KP Ukrayini yaki she nedavno vikonuyuchi liniyu partiyi rozganyali vejsmanistiv morganistiv Ryatuvav optimizm i viddanist svoyij spravi Molod otochuvala Yuriya Petrovicha U laboratoriyi navchalosya visim aspirantiv Buv zaproshenij molodij ale vzhe vidomij genetik V O Panin Ce nim za iniciativoyu M P Dubinina buli stvoreni i vprovadzheni u virobnictvo visokovrozhajni triployidni gibridi cukrovih buryakiv U laboratoriyi rozgortayutsya roboti z otrimannya ta stabilizaciyi poliployidiv vivchennya mozhlivosti zakriplennya ta pidvishennya geterozisu v poliployidiv kukurudzi cukrovih ta kormovih buryakiv konyushini rajgrasu ta inshih kultur Bula pokazana z vikoristannyam markernih geniv nayavnist u tetraployidiv kukurudzi perevazhayuchoyi kon yugaciyi sestrinskih hromosom stabilizaciya geterozisu vstanovleno mozhlivist pidvishennya produktivnosti poliployidiv za rahunok geterozisu yakij viznachayetsya polialelnimi vzayemodiyami Inshim napryamkom za yakim provodili u laboratoriyi shirokomasshtabni doslidzhennya bulo otrimannya danih dlya pidtverdzhennya gipotezi pro periodichnu zminu inbridingu i krosbridingu u kukurudzi ozimoyi ta yarovoyi pshenici zernobobovih ta inshih kultur Doslidzhuvali mozhlivist vikoristannya mehanizmiv vzayemovibirkovosti zaplidnennya dlya masovogo virobnictva gibridnogo nasinnya vivchalos uspadkuvannya vidkritogo hazmogamnogo cvitinnya u pshenici Na osnovi novih eksperimentalnih danih ta uzagalnennya chiselnih doslidiv profesor Yu P Miryuta sformulyuvav zakon Periodichnoyi zmini inbridingu i krosbridingu za prirodnogo rozmnozhennya roslin i vstanoviv genetichni mehanizmi takoyi periodichnoyi zmini gomozigotnij stan gametofitnih geniv zabezpechuye za nayavnosti chuzhogo pilku krosbredne potomstvo a geterozigotnij stan usih abo bilshosti gametofitnih geniv zumovlyuye vibirkovist rodinnogo za pohodzhennyam pilku pri zapilenni i spryamovuye rozmnozhennya u richishe inbridingu do nastannya gomozigotnosti za gametofitnimi genami Pishov z zhittya Yurij Petrovich nespodivano u 1976 r ne vitrimalo serce pid chas operaciyi dalis vznaki roki postijnoyi borotbi za genetiku Naukova spadshinared Profesor Yu P Miryuta zapochatkuvav u SRSR doslidzhennya z genetiki geterozisu ta sistem rozmnozhennya roslin i stvoriv novosibirsku ta kiyivsku shkoli genetikiv roslin Jogo uchni prodovzhuyut ci napryami nimi rozrobleno ponad 60 sposobiv z tehnologiyi selekcijnogo procesu stvoreno ta vprovadzheno u virobnictvo ponad 100 sortiv ta gibridiv silskogospodarskih kultur Ce ye pam yatnikom Yuriyu Petrovichu Miryuti Lyudini ta Vchenomu Posilannyared nbsp Portal Biografiyi Dzherelared Genetik yakim gorditsya Umanskij vish Arhivovano 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Miryuta Yurij Petrovich