Андрій Степанович Мірошник (нар. 29 вересня 1922 — 27 січня 1944) — капітан Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).
Мірошник Андрій Степанович | |
---|---|
Народження | 29 вересня 1922 село Плоске (на Чернігівщині) |
Смерть | 27 січня 1944 (21 рік) |
Поховання | Похований у братській могилі в станиці Тамань Краснодарського краю |
Країна | СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Рід військ | піхота |
Освіта | Ташкентське піхотне училище |
Роки служби | 1941-1944 |
Звання | Капітан |
Війни / битви | німецько-радянська війна • Керченсько-Ельтигенська десантна операція |
Нагороди | |
Мірошник Андрій Степанович у Вікісховищі |
Біографія
Андрій Мірошник народився 29 вересня 1922 р. в селі Плоске (Носівський район) Чернігівської області в сім'ї селянина. Після закінчення 9-ти класів вступає до Бібліотечного технікуму в Ніжині, (сьогодні це Ніжинське училище культури і мистецтв імені М. К. Заньковецької), та навчається там впродовж 1938–1940 рр.
В 1941 році Мірошник був призваний до Робітничо-селянської Червоної Армії. Закінчив Ташкентське піхотне училище.
З 1942 року на фронтах німецько-радянської війни.
До осені 1943 року капітан Андрій Мірошник командував ротою 1339-го стрілецького полку 318-ї стрілецької дивізії 18-ї армії Північно-Кавказького фронту. Відзначився під час Керченсько-Ельтігенської операції. Рота Мірошника переправилась через Керченську протоку на узбережжі Керченського півострова в районі селища Ельтиген (нині — Геройське (Сакський район) в межах Керчі) і взяла активну участь у боях з противником. В тих боях Мірошник неодноразово був поранений, але продовжував битися, особисто піднімав своїх підлеглих у контратаки. Коли ситуація на фронті ускладнилася Мірошника назначили командиром комсомольського загону особового призначення. Саме під його керівництвом загін винищив всі резерви противника, підриваючи мости на шляху ворожих ешелонів, винищував гарнізони фашистів.
За мужність та героїзм, проявлений в боях за Керченський півострів, указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року капітан Андрій Мірошник був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 2173.
Був також нагороджений орденом Червоного Прапора та медаллю.
27 січня 1944 року Мірошник загинув у бою. Похований у братській могилі в станиці Тамань Краснодарського краю.
Вшанування пам'яті
На честь Андрія Мірошника названі вулиці в Керчі, Носівці і Плоскому, школа в Плоскому, встановлено пам'ятний знак у Носівці.
Примітки
- Мірошник Андрій Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — .
- Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Киев, 1982.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miroshnik Andrij Stepanovich Miroshnik nar 29 veresnya 1922 19220929 27 sichnya 1944 kapitan Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Miroshnik Andrij StepanovichNarodzhennya29 veresnya 1922 1922 09 29 selo Ploske na Chernigivshini Smert27 sichnya 1944 1944 01 27 21 rik PohovannyaPohovanij u bratskij mogili v stanici Taman Krasnodarskogo krayuKrayina SRSRPrinalezhnist RSChARid vijskpihotaOsvitaTashkentske pihotne uchilisheRoki sluzhbi1941 1944Zvannya KapitanVijni bitvinimecko radyanska vijna Kerchensko Eltigenska desantna operaciyaNagorodi Miroshnik Andrij Stepanovich u VikishovishiBiografiyaAndrij Miroshnik narodivsya 29 veresnya 1922 r v seli Ploske Nosivskij rajon Chernigivskoyi oblasti v sim yi selyanina Pislya zakinchennya 9 ti klasiv vstupaye do Bibliotechnogo tehnikumu v Nizhini sogodni ce Nizhinske uchilishe kulturi i mistectv imeni M K Zankoveckoyi ta navchayetsya tam vprodovzh 1938 1940 rr V 1941 roci Miroshnik buv prizvanij do Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi Zakinchiv Tashkentske pihotne uchilishe Z 1942 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni Do oseni 1943 roku kapitan Andrij Miroshnik komanduvav rotoyu 1339 go strileckogo polku 318 yi strileckoyi diviziyi 18 yi armiyi Pivnichno Kavkazkogo frontu Vidznachivsya pid chas Kerchensko Eltigenskoyi operaciyi Rota Miroshnika perepravilas cherez Kerchensku protoku na uzberezhzhi Kerchenskogo pivostrova v rajoni selisha Eltigen nini Gerojske Sakskij rajon v mezhah Kerchi i vzyala aktivnu uchast u boyah z protivnikom V tih boyah Miroshnik neodnorazovo buv poranenij ale prodovzhuvav bitisya osobisto pidnimav svoyih pidleglih u kontrataki Koli situaciya na fronti uskladnilasya Miroshnika naznachili komandirom komsomolskogo zagonu osobovogo priznachennya Same pid jogo kerivnictvom zagin vinishiv vsi rezervi protivnika pidrivayuchi mosti na shlyahu vorozhih esheloniv vinishuvav garnizoni fashistiv Za muzhnist ta geroyizm proyavlenij v boyah za Kerchenskij pivostriv ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 listopada 1943 roku kapitan Andrij Miroshnik buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 2173 Buv takozh nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora ta medallyu 27 sichnya 1944 roku Miroshnik zaginuv u boyu Pohovanij u bratskij mogili v stanici Taman Krasnodarskogo krayu Vshanuvannya pam yatiNa chest Andriya Miroshnika nazvani vulici v Kerchi Nosivci i Ploskomu shkola v Ploskomu vstanovleno pam yatnij znak u Nosivci PrimitkiMiroshnik Andrij Stepanovich Sajt Geroi strany ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 Cerkovnyj M F Shiganov A D Yurev B F Geroev podvigi bessmertny Kiev 1982 Posilannya