Принц Мірко Дмитрій Петрович-Негош, Великий воєвода Грахова і Зети (17 квітня 1879, Цетинє— 2 березня 1918,Відень) дев'ята дитина та другий син чорногорського князя, а з 1910 року короля, Ніколи І і його дружини Мілени Вукотич. Був членом чорногорської королівської династії, на короткий час став головою дому Петровичів-Негошів. Претендував на сербський престол.
Мірко Дмитрій Петрович-Негош Мирко Димитриje Петровић-Његош | |
---|---|
Принц Мірко Дмитрій Петрович-Негош, Гранд Воєвода Грахова та Зети, (17.IV.1879-02.III.1918) | |
Народився | 17 квітня 1879 Цетинє, Чорногорія |
Помер | 2 березня 1918 (38 років) Відень, Австрія |
Рід | Петровичі-Негоші |
Батько | Нікола I Петрович |
Матір | Мілена Вукотич |
Дружина | Наталія Констянтинович |
Діти | Стеван (1903-1908) Станіслав (1905-1907) Михайло (1908-1986) Павло (1910-1933) Еманнуіл (1912-1928) |
Гранд воєвода Грахова і Зети |
Дитинство і освіта
Князь Мірко народився 17 квітня 1879 в головному королівському палаці в Цетинє. 28 квітня того ж року був похрещений, його хрещеним батьком був грецький король Георг I. Його дитинство в Цетинє було дуже щасливе. Він ріс разом з своїми братами і сестрами і був з дитинства дуже талановитим і яскравим хлопчиком.
Здобув освіту в Цетинє у місцевому військовому училищі, какож вивчав право в Греції. Згодом вступив у військову академію в Трієсті.
Шлюб і діти
Після навчання в Трієсті Мірко познайомився з Наталією Костантинович з сербської королівської династії. Вони відразу ж почали листуватися. Під час державного візиту до Франції в 1900 році в Ніцці Мірко зустрівся з Наталією і одразу зізнався в коханні. Майже відразу ж запитав у батька (тоді принца) Ніколи I дозволу на заручини і благословення. Нікола I розумів, що цей шлюб у майбутньому забезпечить можливість їхній династії посісти сербський престол.
Покійна дочка короля Ніколи І Зорька була одружена з іншим претендентом на сербський престол із династії Карагергієвичів. Ніхто не міг повірити, що король Олександр, який з підозрою ставиться до кожної дії, добре поставиться до шлюбу Мірко і Наталії.
Принц Нікола І дав свою згоду, попросивши лише зберігати плани про весілля у таємниці. Його мотиви часто обговорюються, чи був це стратегічний хід, поставити свого сина на сербський престол, незважаюч на те, що чоловік покійної дочки вважав себе законним претендентом? Кілька міністрів князя Ніколи з підозрою ставилися до цього шлюбу, Сімо Попович не вірив, що між Мірко і Наталією є почуття, а вважав, що цей шлюб одна із складних схем Ніколи І.
Батько і син домовилися тримати свої плани у таємниці, і князь Нікола І вирішив скористатися своїм візитом до Сант-Петербургу у листопаді 1901, щоб отримати схвалення царя Миколи ІІ. Цей візит тримався також у таємниці. Головною метою було обговорення військового питання, хоча не виключено, що говорилося і про можливість Мірко посісти сербський трон.
Міністр закордонних справ Гавро Вукочич переконав князя Ніколу, що краще безпосередньо звернутися до царя Олександра Обреновича стосовно шлюбу. І в лютому 1902 у Белграді він зустрівся із міністром закордонних справ Сербії, який погодився представити королю одруження Мірко з Наталією як шлюб по любові.
Відповідь короля Олександра був несхвальна, але він все ж пішов на поступки:
"Скажи князю Ніколі пробачити мене за чесну відповідь, я повинен визнати, що цей шлюб не буде приємний для мене. Єдине, що я можу обіцяти, це залишатися байдужим до закоханої пари... наші сімейні узи розірвані назавжди, тому що сім'я Карагеоргієвичів навіки образила мене і королеву ... Я тільки благаю принца Ніколу, брате мій, тримати пару подалі від мого зору...Ваш Мірко з'являється в пресі часто. Він навіть заявляє, що є претендентом на сербський престол. Ні я, ні мій народ не може зрозуміти, за яким правом він може навіть мріяти про сербський трон ...Ось чому я прошу принца,захистити мене від своїх газетних історій". |
Гавро Вукотіч був радий, що король прийняв неминучість шлюбу, але навряд чи міг гарантувати, що змусить замовкнути пресу і порадив королю просто ігнорувати її. Відповідь короля Олександра була досить влучною і проникливою: «Це було б добре, якби можна було залишитися байдужим перед обличчям громадської думки. Але громадська думка сьогодні має таку силу яка б дорівнювала англійському флоту і її слід розглядати найсерйознішим чином!»
Мірко Петрович-Негош і Наталія Костянтинович одружилися у 1902 році. Весільна церемонія відбулася 25 липня 1902 в Чорногорській Православній Церкві Баіч в Цетинє. На весіллі були присутні деякі важливі гості з-за кордону — російський великий князь Петро Михайлович, грецький принц Георг Крістофер.
У шлюбі князя Мірко і Наталії, яка стала чорногорською принцесою, народилося п'ятеро дітей:
- Стеван (1903–1908)
- Станіслав (1905–1907)
- Михайло (1908–1986) — глава династії Петровичей-Негошей, претендент на трон Чорногорії.
- Павло (1910–1933)
- Еманнуїл (1912–1928)
Серйозним ударом по сім'ї стала смерть двох старших синів ще в ранньому дитинстві від туберкульозу. Третій їхній син Михайло, після зречення наслідного принца Данила, у віці 13-и років став головою королівського двору Петровичів і претендентом на трон.
У 1916 році королівській сім'ї Чорногорії довелося відправитися у вигнання, через рік Сербія і Чорногорія були анексовані. В 1918 уряд Чорногорії позбавив династію Петрович-Негош права на престол.
Сербський престол
Оскільки дружина князя Мірко була онукою Олександра Костянтиновича, який одружився в 1842 році з Анке (Ганною) Обренович, що походила з сербського княжого і королівського дому Обреновичів,— була досягнута домовленість з сербським урядом про те, що князь Мірко буде проголошений спадковим принцом Сербії в разі, якщо шлюб короля Олександра Обреновича і королеви Драги виявиться бездітним.
Втім, в 1903 році князь Мірко втратив навіть теоретичний шанс зійти на сербський престол — внаслідок подій, що трапилися в той же рік — вбивства Олександра і Драги та коронування Петра Карагеоргійовича — колишнього зятя князя Мірко.
У 1911 році Мірко і Наталія вступили в таємне товариство «Чорна рука» («Єдність або смерть»), яке ставило за мету об'єднати всіх сербів на Балканах (особливо, які перебували у складі Австро-Угорщини). Парадокс ситуації полягав у тому, що кістяк «Чорної руки» складали старі вороги княжого і королівського дому Обренович.
Останні роки життя
21 січня 1916 австро-німецькі війська окупували Чорногорію. Король Нікола I, разом з усією своєю сім'єю, покинув Батьківщинну і переїхав до Франції. У 1917 році князь Мірко офіційно розлучився зі своєю дружиною, переїхав з Парижа до Відня, де оселився неподалік від королівського палацу Гофбург і помер в наступному, 1918 році (не виключено, що був отруєний). Незабаром після смерті Мірка, його десятирічний син Принц Михайло переїхав з матір'ю з Відня до Парижа, де його вихованням зайнялися члени Чорногорської Королівської родини. У 1921 році, після смерті короля-вигнанця Ніколи I і незабаром після загадкового зречення наслідного принца Данила ІІІ, тринадцятирічний Принц Михайло став головою дому Петровичів-Негошів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Princ Mirko Dmitrij Petrovich Negosh Velikij voyevoda Grahova i Zeti 17 kvitnya 1879 Cetinye 2 bereznya 1918 Viden dev yata ditina ta drugij sin chornogorskogo knyazya a z 1910 roku korolya Nikoli I i jogo druzhini Mileni Vukotich Buv chlenom chornogorskoyi korolivskoyi dinastiyi na korotkij chas stav golovoyu domu Petrovichiv Negoshiv Pretenduvav na serbskij prestol Mirko Dmitrij Petrovich Negosh Mirko Dimitrije Petroviћ ЊegoshPrinc Mirko Dmitrij Petrovich Negosh Grand Voyevoda Grahova ta Zeti 17 IV 1879 02 III 1918 Narodivsya17 kvitnya 1879 1879 04 17 Cetinye ChornogoriyaPomer2 bereznya 1918 1918 03 02 38 rokiv Viden AvstriyaRidPetrovichi NegoshiBatkoNikola I PetrovichMatirMilena VukotichDruzhinaNataliya KonstyantinovichDitiStevan 1903 1908 Stanislav 1905 1907 Mihajlo 1908 1986 Pavlo 1910 1933 Emannuil 1912 1928 Grand voyevoda Grahova i ZetiDitinstvo i osvitaKnyaz Mirko narodivsya 17 kvitnya 1879 v golovnomu korolivskomu palaci v Cetinye 28 kvitnya togo zh roku buv pohreshenij jogo hreshenim batkom buv greckij korol Georg I Jogo ditinstvo v Cetinye bulo duzhe shaslive Vin ris razom z svoyimi bratami i sestrami i buv z ditinstva duzhe talanovitim i yaskravim hlopchikom Zdobuv osvitu v Cetinye u miscevomu vijskovomu uchilishi kakozh vivchav pravo v Greciyi Zgodom vstupiv u vijskovu akademiyu v Triyesti Shlyub i ditiPislya navchannya v Triyesti Mirko poznajomivsya z Nataliyeyu Kostantinovich z serbskoyi korolivskoyi dinastiyi Voni vidrazu zh pochali listuvatisya Pid chas derzhavnogo vizitu do Franciyi v 1900 roci v Nicci Mirko zustrivsya z Nataliyeyu i odrazu ziznavsya v kohanni Majzhe vidrazu zh zapitav u batka todi princa Nikoli I dozvolu na zaruchini i blagoslovennya Nikola I rozumiv sho cej shlyub u majbutnomu zabezpechit mozhlivist yihnij dinastiyi posisti serbskij prestol Nataliya Kostyantinovich princesa Chornogorska u 1905 roci v Prazi Pokijna dochka korolya Nikoli I Zorka bula odruzhena z inshim pretendentom na serbskij prestol iz dinastiyi Karagergiyevichiv Nihto ne mig poviriti sho korol Oleksandr yakij z pidozroyu stavitsya do kozhnoyi diyi dobre postavitsya do shlyubu Mirko i Nataliyi Princ Nikola I dav svoyu zgodu poprosivshi lishe zberigati plani pro vesillya u tayemnici Jogo motivi chasto obgovoryuyutsya chi buv ce strategichnij hid postaviti svogo sina na serbskij prestol nezvazhayuch na te sho cholovik pokijnoyi dochki vvazhav sebe zakonnim pretendentom Kilka ministriv knyazya Nikoli z pidozroyu stavilisya do cogo shlyubu Simo Popovich ne viriv sho mizh Mirko i Nataliyeyu ye pochuttya a vvazhav sho cej shlyub odna iz skladnih shem Nikoli I Batko i sin domovilisya trimati svoyi plani u tayemnici i knyaz Nikola I virishiv skoristatisya svoyim vizitom do Sant Peterburgu u listopadi 1901 shob otrimati shvalennya carya Mikoli II Cej vizit trimavsya takozh u tayemnici Golovnoyu metoyu bulo obgovorennya vijskovogo pitannya hocha ne viklyucheno sho govorilosya i pro mozhlivist Mirko posisti serbskij tron Ministr zakordonnih sprav Gavro Vukochich perekonav knyazya Nikolu sho krashe bezposeredno zvernutisya do carya Oleksandra Obrenovicha stosovno shlyubu I v lyutomu 1902 u Belgradi vin zustrivsya iz ministrom zakordonnih sprav Serbiyi yakij pogodivsya predstaviti korolyu odruzhennya Mirko z Nataliyeyu yak shlyub po lyubovi Vidpovid korolya Oleksandra buv neshvalna ale vin vse zh pishov na postupki Skazhi knyazyu Nikoli probachiti mene za chesnu vidpovid ya povinen viznati sho cej shlyub ne bude priyemnij dlya mene Yedine sho ya mozhu obicyati ce zalishatisya bajduzhim do zakohanoyi pari nashi simejni uzi rozirvani nazavzhdi tomu sho sim ya Karageorgiyevichiv naviki obrazila mene i korolevu Ya tilki blagayu princa Nikolu brate mij trimati paru podali vid mogo zoru Vash Mirko z yavlyayetsya v presi chasto Vin navit zayavlyaye sho ye pretendentom na serbskij prestol Ni ya ni mij narod ne mozhe zrozumiti za yakim pravom vin mozhe navit mriyati pro serbskij tron Os chomu ya proshu princa zahistiti mene vid svoyih gazetnih istorij Gavro Vukotich buv radij sho korol prijnyav neminuchist shlyubu ale navryad chi mig garantuvati sho zmusit zamovknuti presu i poradiv korolyu prosto ignoruvati yiyi Vidpovid korolya Oleksandra bula dosit vluchnoyu i proniklivoyu Ce bulo b dobre yakbi mozhna bulo zalishitisya bajduzhim pered oblichchyam gromadskoyi dumki Ale gromadska dumka sogodni maye taku silu yaka b dorivnyuvala anglijskomu flotu i yiyi slid rozglyadati najserjoznishim chinom Mirko Petrovich Negosh i Nataliya Kostyantinovich odruzhilisya u 1902 roci Vesilna ceremoniya vidbulasya 25 lipnya 1902 v Chornogorskij Pravoslavnij Cerkvi Baich v Cetinye Na vesilli buli prisutni deyaki vazhlivi gosti z za kordonu rosijskij velikij knyaz Petro Mihajlovich greckij princ Georg Kristofer U shlyubi knyazya Mirko i Nataliyi yaka stala chornogorskoyu princesoyu narodilosya p yatero ditej Stevan 1903 1908 Stanislav 1905 1907 Mihajlo 1908 1986 glava dinastiyi Petrovichej Negoshej pretendent na tron Chornogoriyi Pavlo 1910 1933 Emannuyil 1912 1928 Serjoznim udarom po sim yi stala smert dvoh starshih siniv she v rannomu ditinstvi vid tuberkulozu Tretij yihnij sin Mihajlo pislya zrechennya naslidnogo princa Danila u vici 13 i rokiv stav golovoyu korolivskogo dvoru Petrovichiv i pretendentom na tron U 1916 roci korolivskij sim yi Chornogoriyi dovelosya vidpravitisya u vignannya cherez rik Serbiya i Chornogoriya buli aneksovani V 1918 uryad Chornogoriyi pozbaviv dinastiyu Petrovich Negosh prava na prestol Serbskij prestolPrinc Mirko Dmitrij u 1915 roci Oskilki druzhina knyazya Mirko bula onukoyu Oleksandra Kostyantinovicha yakij odruzhivsya v 1842 roci z Anke Gannoyu Obrenovich sho pohodila z serbskogo knyazhogo i korolivskogo domu Obrenovichiv bula dosyagnuta domovlenist z serbskim uryadom pro te sho knyaz Mirko bude progoloshenij spadkovim princom Serbiyi v razi yaksho shlyub korolya Oleksandra Obrenovicha i korolevi Dragi viyavitsya bezditnim Vtim v 1903 roci knyaz Mirko vtrativ navit teoretichnij shans zijti na serbskij prestol vnaslidok podij sho trapilisya v toj zhe rik vbivstva Oleksandra i Dragi ta koronuvannya Petra Karageorgijovicha kolishnogo zyatya knyazya Mirko U 1911 roci Mirko i Nataliya vstupili v tayemne tovaristvo Chorna ruka Yednist abo smert yake stavilo za metu ob yednati vsih serbiv na Balkanah osoblivo yaki perebuvali u skladi Avstro Ugorshini Paradoks situaciyi polyagav u tomu sho kistyak Chornoyi ruki skladali stari vorogi knyazhogo i korolivskogo domu Obrenovich Ostanni roki zhittya21 sichnya 1916 avstro nimecki vijska okupuvali Chornogoriyu Korol Nikola I razom z usiyeyu svoyeyu sim yeyu pokinuv Batkivshinnu i pereyihav do Franciyi U 1917 roci knyaz Mirko oficijno rozluchivsya zi svoyeyu druzhinoyu pereyihav z Parizha do Vidnya de oselivsya nepodalik vid korolivskogo palacu Gofburg i pomer v nastupnomu 1918 roci ne viklyucheno sho buv otruyenij Nezabarom pislya smerti Mirka jogo desyatirichnij sin Princ Mihajlo pereyihav z matir yu z Vidnya do Parizha de jogo vihovannyam zajnyalisya chleni Chornogorskoyi Korolivskoyi rodini U 1921 roci pislya smerti korolya vignancya Nikoli I i nezabarom pislya zagadkovogo zrechennya naslidnogo princa Danila III trinadcyatirichnij Princ Mihajlo stav golovoyu domu Petrovichiv Negoshiv Primitki Arhiv originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 8 grudnya 2014 Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 7 grudnya 2014 Arhiv originalu za 24 grudnya 2014 Procitovano 7 grudnya 2014 Arhiv originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 8 grudnya 2014