Мірко Богович (хорв. Mirko Bogović; 2 лютого 1816, Вараждин — 4 травня 1893, Загреб) — хорватський поет, письменник, видавець і політик. Один із головних діячів хорватського національного відродження епохи ілліризму.
Мірко Богович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 2 лютого 1816[1] Вараждин, Хорватія | |||
Помер | 4 травня 1893[1][2] (77 років) Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина | |||
Поховання | Мирогойське кладовище | |||
Країна | Австрійська імперія Угорське королівство[d] | |||
Діяльність | поет, політик, письменник | |||
Членство | Хорватська академія наук і мистецтв | |||
| ||||
Мірко Богович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Освіту здобув у військовому училищі в Петроварадині, продовжив навчання у м. Сомбатгей і Загребі.
У 1840 році служив комісаром бана Єлачича в Юрополі, потім був членом рейхсрату, в 1850 році залишив державну службу. Брав участь як політик і письменник у всіх найбільших починаннях хорватів.
Після революції 1848 року, в якій Богович відігравав роль народного лідера, цілком віддався літературі.
Під час реакційного режиму А. фон Баха в 1850-х роках М. Богович був центральною фігурою хорватської літератури в Австрійській імперії.
У 1852 році видавав політичний часопис «Neven», але в 1853 році був посаджений у в'язницю.
З 1860 напрямок Боговича змінився: з ворога мадярів він став прихильником політики примирення, програму якої розробив у 1861 році у брошурі «Programm uber den Wiederanschluss Croatiens u. Slavoniens an Ungarn».
Творчість
Один із засновників хорватської новели («Приповісті»).
Свою літературну творчість розпочав у журналах «Кроація» та «Іллірійська денниця», потім випустив два томи ліричних віршів: «Ljubice» (1844) і «Smilje і Kovilje» (1847), а також політичні вірші: «Domorodni glasi» («Звуки батьківщини», 1848), написав історичні повісті «Pripoverti» (1860), драми: «Frankopan» (1856), «Matia Gubec» (1860) і трагедію: «Стефан, останній король боснійський» (1857).
Автор сатиричних віршів, поезії про романтику, політику й патріотизм.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
Література
- Енциклопедичний словник Гранат
Посилання
- Богович, Мирко // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Lib. [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] Ru / Класика: Боговіч Мірко [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Mirko Bogovich horv Mirko Bogovic 2 lyutogo 1816 Varazhdin 4 travnya 1893 Zagreb horvatskij poet pismennik vidavec i politik Odin iz golovnih diyachiv horvatskogo nacionalnogo vidrodzhennya epohi illirizmu Mirko BogovichNarodivsya2 lyutogo 1816 1816 02 02 1 Varazhdin Horvatiya Pomer4 travnya 1893 1893 05 04 1 2 77 rokiv Zagreb Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya Translejtaniya Avstro Ugorshina PohovannyaMirogojske kladovishe Krayina Avstrijska imperiya Ugorske korolivstvo d Diyalnistpoet politik pismennik ChlenstvoHorvatska akademiya nauk i mistectv Mirko Bogovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiyared Osvitu zdobuv u vijskovomu uchilishi v Petrovaradini prodovzhiv navchannya u m Sombatgej i Zagrebi U 1840 roci sluzhiv komisarom bana Yelachicha v Yuropoli potim buv chlenom rejhsratu v 1850 roci zalishiv derzhavnu sluzhbu Brav uchast yak politik i pismennik u vsih najbilshih pochinannyah horvativ Pislya revolyuciyi 1848 roku v yakij Bogovich vidigravav rol narodnogo lidera cilkom viddavsya literaturi Pid chas reakcijnogo rezhimu A fon Baha v 1850 h rokah M Bogovich buv centralnoyu figuroyu horvatskoyi literaturi v Avstrijskij imperiyi U 1852 roci vidavav politichnij chasopis Neven ale v 1853 roci buv posadzhenij u v yaznicyu Z 1860 napryamok Bogovicha zminivsya z voroga madyariv vin stav prihilnikom politiki primirennya programu yakoyi rozrobiv u 1861 roci u broshuri Programm uber den Wiederanschluss Croatiens u Slavoniens an Ungarn Tvorchistred Odin iz zasnovnikiv horvatskoyi noveli Pripovisti Svoyu literaturnu tvorchist rozpochav u zhurnalah Kroaciya ta Illirijska dennicya potim vipustiv dva tomi lirichnih virshiv Ljubice 1844 i Smilje i Kovilje 1847 a takozh politichni virshi Domorodni glasi Zvuki batkivshini 1848 napisav istorichni povisti Pripoverti 1860 drami Frankopan 1856 Matia Gubec 1860 i tragediyu Stefan ostannij korol bosnijskij 1857 Avtor satirichnih virshiv poeziyi pro romantiku politiku j patriotizm Div takozhred Lipnevi zhertviPrimitkired a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573Literaturared Enciklopedichnij slovnik GranatPosilannyared Bogovich Mirko Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Lib Arhivovano 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Ru Klasika Bogovich Mirko Arhivovano 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Mirko Bogovich