Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірзоян Едвард Михайлович Мірзоян вірм Էդվարդ Միքայելի Միրզոյան нар 12

Мірзоян Едвард Михайлович

Мірзоян Едвард Михайлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірзоян.

Едвард Михайлович Мірзоян (вірм. Էդվարդ Միքայելի Միրզոյան; нар. 12 травня 1921, Горі, Грузинська РСР — 5 жовтня 2012, Єреван, Вірменія) — радянський, вірменський композитор, педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1981).

Мірзоян Едвард Михайлович
вірм. Էդվարդ Միքայելի Միրզոյան
image
Основна інформація
Дата народження12 травня 1921(1921-05-12)[1][2][…]
Місце народженняГорі, Соціалістична Радянська Республіка Грузія[d][1][4]
Дата смерті5 жовтня 2012(2012-10-05)[2][5][3](91 рік)
Місце смертіЄреван, Вірменія
ПохованняПантеон імені Комітаса
ГромадянствоСРСР і Вірменія
Національністьвірмени[4]
Віросповіданняатеїзм
Професіїкомпозитор, музичний педагог
ОсвітаЄреванська державна консерваторія імені Комітаса (1941)[4]
Відомі учніd
ЗакладЄреванська державна консерваторія імені Комітаса[4]
Нагороди
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 12 травня 1921 року в Горі (нині в Грузії). Коли йому виповнилося 3 роки, разом з матір'ю переїхав до Єреван.

З 1929 року навчався в Єреванській музичній школі (згодом ім. О. Спендіарова).

У 1941 році закінчив Єреванську консерваторію по класу композиції і В. Г. Талья (дипломна робота — симфонічна поема «Лореці Сако»).

З березня по листопад 1942 року служив в лавах Радянської армії. У роки війни написав ряд військово-патріотичних пісень.

У 1945 — 1946 роках — викладач музичної школи в Єревані.

У 1946 — 1948 роках удосконалювався в музичній студії при Будинку культури Вірменської РСР в Москві у Г. І. Літинського (композиція, поліфонія) М. І. Пейко, М. П. Ракова (інструментування), В. А. Цуккермана (музична форма), (фортепіано).

З 1948 року — викладач Єреванської консерваторії. У 1972 — 1986 роках завідував кафедрою композиції, професор (1965). З 1952 року викладав також в Музичному училищі імені (нині ). Серед його учнів — відомі вірменські композитори Костянтин Орбелян, Авет Тертерян, , Мартін Вартазарян, Грачья Мелікян, Джон Тер-Татевосян, , , Левон Чаушян, і ін.

Один із членів «».

У 1950 — 1952 роках — відповідальний секретар, в 1956–1992 — голова правління (з 1994 — почесний). З 1962 року — секретар правління Спілки композиторів СРСР.

Член Спілки кінематографістів Вірменської РСР.

Помер 5 жовтня 2012 року в Єревані. Похований в Пантеоні ім. Комітаса.

image

Громадська діяльність

Участь в міжнародних академіях

Сім'я

  • Батько — Семен Аліханов, полковник царської армії.
  • Мати — Люся Богданівна Першангова, актриса.
  • Вітчим — Михайло Іванович Мірзоян (1888—1958), композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв Вірменської РСР (1939).
  • Дружина — Олена (Ляля) Маміконівна Мірзоян (уродж. — Степанян).
  • Син — Аршак Едвардович Мірзоян (нар. 1956), ортопед-травматології, професор, доктор медичних наук, керівник клініки Єреванського центру реконструкції та подовження кінцівок.
  • Дочка — Зара Едвардівна Мірзоян, піаністка.

Звання та нагороди

Творчість

Едвард Мірзоян — представник вірменської музичної школи, який створив багато різножанрових творів, які принесли визнання їх автору і зайняли своє гідне місце у світовій музичній скарбниці. Серед них:

  • кантати — «Вірменія» (1948), «Святкова кантата» (сл. А. Сармена, 1949), «Кантата про Леніна» (разом. з О. Арутюняном, сл. А. Саармена, 1950), «Радянська Вірменія» (сл. А. Сармена, А. Граші, , 1950)
  • для симфонічного оркестру — симфонічні поеми «Лореці Сако» (1941), «Героям Вітчизняної війни» (1944), «Симфонічні танці» (1946), увертюра (1947), «Поема» (1955)
  • симфонія для струнного оркестру і литавр (1962)
  • камерно-інструментальні ансамблі — Інтродукція та Перпетуум мобіле для скрипки з оркестром (1957), струнний квартет (1947), соната для скрипки і фортепіано (1939), соната для віолончелі та фортепіано (1967), поема для фортепіано (1970), «Альбом для мого внука» («Ранок», «Марія» та ін.), «Чотири пісні» на основі китайської поезії, «Поема-епітафія»
  • романси на сл. О. Туманяна, С. Капутікян, В. Терьяна, Є. Чаренца, А. Ісаакяна («Кажуть …», 1939, «Бачив сон», 1941) та ін.
  • хори на сл. С. Капутикян та ін.
  • пісні на сл. О. Гукасяна, М. Добронравова, , Г. Еміна та ін. (в тому числі «Батьківщина-мати кличе», 1941, «Пісня без слів», яку присвятив пам'яті ).
  • обробки вірменських народних пісень
  • музика до фільмів.

Симфонія для струнних і литавр

Цей твір вперше прозвучав в 1962 році на Третьому всесоюзному з'їзді композиторів. У цьому творі композитор постає у всеозброєнні зрілості і майстерності. Він створює твір, в якому панують врівноваженість почуттів і світла гармонія. Є в симфонії елемент драматизму, настрою суму і навіть скорботи, але загальну її своєрідну атмосферу визначає моцартіанський початок — ясність духу, витонченість думки, гармонійність світовідчуття, розумна і точна майстерність.

Фільмографія

  • 1956 — «Коли поруч друзі»
  • 1959 — «Обвал»
  • 1960 — «Розове місто» (документальний)
  • 1961 — «Дванадцать супутників»
  • 1964 — «Важкий перехід»
  • 1973 — «Хаос»
  • 1974 — «Тверда порода»
  • 1975 — «Сьогодні сонячний день» (документальний)
  • 1977 — «Голова ревкому»
  • 1978 — «Засланець № 011»
  • 1979 — «Небо — земля» (фільм-спектакль)
  • 1983 — «Арам Хачатурян» (документальний) (автор сценарію, сум. з Л. Вагаршяном, Г. Мелік-Авакяном)
  • 1987 — «Аптека на перехресті»
  • 1994 — «» — епізодична роль.

Пам'ять

  • 24 січня 2013 року Громадська рада Вірменії ухвалила рішення назвати Будинок творчості композиторів в Діліжані ім'ям Едварда Мірзояна.

Див. також

  • [ru]

Примітки

  1. Мирзоян Эдвард Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 618.
    d:Track:Q1953d:Track:Q123625363d:Track:Q2657718
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
  7. . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  8. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 29 січня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  10. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 26 травня 2020.
  11. Мирзоян Э. М. Фрагменты. — Ер. : Амроц груп, 2005. — С. 323—324.
  12. Мирзоян Эдвард Михайлович // Вірменська радянська енциклопедія]] / Амбарцумян В.А. — Ер., 1981. — С. 618.
  13. . Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 26 травня 2020.
  14. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 травня 2020.

Посилання

  • Едвард Михайлович Мірзоян на YouTube [ 6 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Едвард Михайлович Мірзоян — Ноти творів у нотній бібліотеці проекту «Дитяча освіта в сфері мистецтва Росії» [ 11 січня 2015 у Wayback Machine.]
  • Інтродукція та вічний рух

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mirzoyan Edvard Mihajlovich Mirzoyan virm Էդվարդ Միքայելի Միրզոյան nar 12 travnya 1921 Gori Gruzinska RSR 5 zhovtnya 2012 Yerevan Virmeniya radyanskij virmenskij kompozitor pedagog gromadskij diyach Narodnij artist SRSR 1981 Mirzoyan Edvard Mihajlovichvirm Էդվարդ Միքայելի ՄիրզոյանOsnovna informaciyaData narodzhennya12 travnya 1921 1921 05 12 1 2 Misce narodzhennyaGori Socialistichna Radyanska Respublika Gruziya d 1 4 Data smerti5 zhovtnya 2012 2012 10 05 2 5 3 91 rik Misce smertiYerevan VirmeniyaPohovannyaPanteon imeni KomitasaGromadyanstvoSRSR i VirmeniyaNacionalnistvirmeni 4 VirospovidannyaateyizmProfesiyikompozitor muzichnij pedagogOsvitaYerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa 1941 4 Vidomi uchnidZakladYerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa 4 Nagorodipochesnij gromadyanin Yerevana Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 12 travnya 1921 roku v Gori nini v Gruziyi Koli jomu vipovnilosya 3 roki razom z matir yu pereyihav do Yerevan Z 1929 roku navchavsya v Yerevanskij muzichnij shkoli zgodom im O Spendiarova U 1941 roci zakinchiv Yerevansku konservatoriyu po klasu kompoziciyi i V G Talya diplomna robota simfonichna poema Loreci Sako Z bereznya po listopad 1942 roku sluzhiv v lavah Radyanskoyi armiyi U roki vijni napisav ryad vijskovo patriotichnih pisen U 1945 1946 rokah vikladach muzichnoyi shkoli v Yerevani U 1946 1948 rokah udoskonalyuvavsya v muzichnij studiyi pri Budinku kulturi Virmenskoyi RSR v Moskvi u G I Litinskogo kompoziciya polifoniya M I Pejko M P Rakova instrumentuvannya V A Cukkermana muzichna forma fortepiano Z 1948 roku vikladach Yerevanskoyi konservatoriyi U 1972 1986 rokah zaviduvav kafedroyu kompoziciyi profesor 1965 Z 1952 roku vikladav takozh v Muzichnomu uchilishi imeni nini Sered jogo uchniv vidomi virmenski kompozitori Kostyantin Orbelyan Avet Terteryan Martin Vartazaryan Grachya Melikyan Dzhon Ter Tatevosyan Levon Chaushyan i in Odin iz chleniv U 1950 1952 rokah vidpovidalnij sekretar v 1956 1992 golova pravlinnya z 1994 pochesnij Z 1962 roku sekretar pravlinnya Spilki kompozitoriv SRSR Chlen Spilki kinematografistiv Virmenskoyi RSR Pomer 5 zhovtnya 2012 roku v Yerevani Pohovanij v Panteoni im Komitasa Gromadska diyalnist Golova Virmenskogo viddilennya Muzichnogo fondu SRSR 1952 1956 Prezident Mizhnarodnogo soyuzu virmenskih kompozitoriv 1956 1991 Deputat Verhovnoyi Radi Virmenskoyi RSR 1959 1991 Chlen KPRS z 1952 CK KP Virmeniyi z 1964 Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Golova Komisiyi u spravah nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR 1989 1991 Golova Fondu svitu Virmeniyi z 1977 z 2009 pochesnij Uchast v mizhnarodnih akademiyah Akademik Yevropejskoyi akademiyi prirodnichih nauk Akademik Mizhnarodnoyi akademiyi nauk osviti industriyi ta mistectv SShA Akademik virmenskoyi filiyi Mizhnarodnoyi akademiyi nauk pro prirodu i suspilstvo Sim ya Batko Semen Alihanov polkovnik carskoyi armiyi Mati Lyusya Bogdanivna Pershangova aktrisa Vitchim Mihajlo Ivanovich Mirzoyan 1888 1958 kompozitor pedagog Zasluzhenij diyach mistectv Virmenskoyi RSR 1939 Druzhina Olena Lyalya Mamikonivna Mirzoyan urodzh Stepanyan Sin Arshak Edvardovich Mirzoyan nar 1956 ortoped travmatologiyi profesor doktor medichnih nauk kerivnik kliniki Yerevanskogo centru rekonstrukciyi ta podovzhennya kincivok Dochka Zara Edvardivna Mirzoyan pianistka Zvannya ta nagorodi 1958 Narodnij artist Virmenskoyi RSR 1963 Narodnij artist SRSR 1981 Orden Lenina 1971 Orden Znak Poshani 1956 Orden Svyatogo Mesropa Mashtoca 2001 za vinyatkovi zaslugi v oblasti virmenskoyi muzichnoyi kulturi Orden Poshani 2011 Medal Movsesa Horenaci 1998 Medal V oznamenuvannya 100 richchya vid dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Medal Za oboronu Kavkazu 1945 Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Yuvilejna medal Dvadcyat rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1965 Yuvilejna medal Sorok rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1985 Yuvilejna medal 50 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1995 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 I stupenya NRB 1971 Orden Svyati Saak i Mesrop Virmenska apostolska cerkva 2001 Premiya imeni Arama Hachaturyana Ministerstvo kulturi SRSR 1988 Orden Petro Velikij Yevropejska akademiya prirodnichih nauk Gannover Nimechchina 2005 Orden Sofi Tahalovoyi Zolota medal Nacionalnoyi akademiya nauk Respubliki Virmeniya 2006 Medal Katerina II Rosiya 2006 Medal Leonardo da Vinchi Yevropejskij komitet gromadskih nagorod i priziv pri OON 2006 Pochesnij gromadyanin Yerevana 2001 2005 TvorchistEdvard Mirzoyan predstavnik virmenskoyi muzichnoyi shkoli yakij stvoriv bagato riznozhanrovih tvoriv yaki prinesli viznannya yih avtoru i zajnyali svoye gidne misce u svitovij muzichnij skarbnici Sered nih kantati Virmeniya 1948 Svyatkova kantata sl A Sarmena 1949 Kantata pro Lenina razom z O Arutyunyanom sl A Saarmena 1950 Radyanska Virmeniya sl A Sarmena A Grashi 1950 dlya simfonichnogo orkestru simfonichni poemi Loreci Sako 1941 Geroyam Vitchiznyanoyi vijni 1944 Simfonichni tanci 1946 uvertyura 1947 Poema 1955 simfoniya dlya strunnogo orkestru i litavr 1962 kamerno instrumentalni ansambli Introdukciya ta Perpetuum mobile dlya skripki z orkestrom 1957 strunnij kvartet 1947 sonata dlya skripki i fortepiano 1939 sonata dlya violoncheli ta fortepiano 1967 poema dlya fortepiano 1970 Albom dlya mogo vnuka Ranok Mariya ta in Chotiri pisni na osnovi kitajskoyi poeziyi Poema epitafiya romansi na sl O Tumanyana S Kaputikyan V Teryana Ye Charenca A Isaakyana Kazhut 1939 Bachiv son 1941 ta in hori na sl S Kaputikyan ta in pisni na sl O Gukasyana M Dobronravova G Emina ta in v tomu chisli Batkivshina mati kliche 1941 Pisnya bez sliv yaku prisvyativ pam yati obrobki virmenskih narodnih pisen muzika do filmiv Simfoniya dlya strunnih i litavr Cej tvir vpershe prozvuchav v 1962 roci na Tretomu vsesoyuznomu z yizdi kompozitoriv U comu tvori kompozitor postaye u vseozbroyenni zrilosti i majsternosti Vin stvoryuye tvir v yakomu panuyut vrivnovazhenist pochuttiv i svitla garmoniya Ye v simfoniyi element dramatizmu nastroyu sumu i navit skorboti ale zagalnu yiyi svoyeridnu atmosferu viznachaye mocartianskij pochatok yasnist duhu vitonchenist dumki garmonijnist svitovidchuttya rozumna i tochna majsternist Filmografiya 1956 Koli poruch druzi 1959 Obval 1960 Rozove misto dokumentalnij 1961 Dvanadcat suputnikiv 1964 Vazhkij perehid 1973 Haos 1974 Tverda poroda 1975 Sogodni sonyachnij den dokumentalnij 1977 Golova revkomu 1978 Zaslanec 011 1979 Nebo zemlya film spektakl 1983 Aram Hachaturyan dokumentalnij avtor scenariyu sum z L Vagarshyanom G Melik Avakyanom 1987 Apteka na perehresti 1994 epizodichna rol Pam yat24 sichnya 2013 roku Gromadska rada Virmeniyi uhvalila rishennya nazvati Budinok tvorchosti kompozitoriv v Dilizhani im yam Edvarda Mirzoyana Div takozh ru PrimitkiMirzoyan Edvard Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Հայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 618 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2022 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 19 bereznya 2022 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 29 sichnya 2014 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 26 travnya 2020 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2019 Procitovano 26 travnya 2020 Mirzoyan E M Fragmenty Er Amroc grup 2005 S 323 324 Mirzoyan Edvard Mihajlovich Virmenska radyanska enciklopediya Ambarcumyan V A Er 1981 S 618 Arhiv originalu za 17 bereznya 2022 Procitovano 26 travnya 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 travnya 2020 PosilannyaEdvard Mihajlovich Mirzoyan na YouTube 6 listopada 2014 u Wayback Machine Edvard Mihajlovich Mirzoyan Noti tvoriv u notnij biblioteci proektu Dityacha osvita v sferi mistectva Rosiyi 11 sichnya 2015 u Wayback Machine Introdukciya ta vichnij ruh

Дата публікації:
Топ