Мінські воєводи посадова особа Великого князівства Литовського Речі Посполитої місцевий урядник у Мінському воєводстві з

Мінські воєводи — посадова особа Великого князівства Литовського, Речі Посполитої; місцевий урядник у Мінському воєводстві, заступник великого князя та короля.

Мінське воєводство мало трьох сенаторів якими були: воєвода мінський, каштелян та єпископ мінські.

Після Люблінської унії (1569) воєвода мінський сидів у сенаті Речі Посполитої, де він був важливим після поморського воєводи і перед інфлянтським воєводою. Із введенням воєводської уніформи (1776 р.) депутати Мінського та Мозирського повітів одягалися однаково зі смоленським — в малинові («кармазинові») кунтуші з темно-синіми («гранатовими») лацканами, під якими носили темно-сині жупани. Депутати Речицького повіту носили білі жупани і такого ж кольору лацкани.

Намісники

До утворення Мінського воєводства керування відбувалося через намісників:

Ходкевич Іван (1459)
князь Заславський Іван (Юрієвич) (1468—1473)
князь ^[be] (1487—1489)
^[be] (1494—1498)
князь Заславський Богдан Іванович (1498/1501—1525)
Цибулька Ян Сечка (1533)
Тишкевич Василь (1546—1569)

Воєводи

Горностай Гавриїл, 1566—1576
Сапега Миколай, 1576—1588
Сапега Богдан, 1588—1593
Абрамович Ян, 1593—1596
^[ru], 1596—1598
^[ru], 1600—1610
^[be], 1611—1618
Тишкевич Петро, 1618—1631
^[be], 1631—1633
Слушка Олександр, 1633—1638
Сапега «Побожний» Микола Пій, 1638
^[ru], 1638—1643
Масальський Андрій, 1643—1645
Огінський Олександр Богданович, 1645—1649
^[be], 1649—1654
^[be], 1654—1655
^[be], 1655—1655
^[be], 1656—1667
^[be], 1667—1680
^[be], 1681—1698
Сапега Владислав Йосафат, 1699—1709
^[ru], 1709—1717
^[be], 1720—1721
^[ru], 1721—1754
^[ru], 1754—1767
^[ru], 1767—1770
Бужинський Тадеуш, 1770—1773
Радзивіл Юзеф Миколай, 1773—1784
^[ru], 1784—?

Примітки

(пол.) Jelski A., «Województwo mińskie» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. — S.339 [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.].
(пол.) Aleksander Markiewicz, «Gabriel Hornostaj» // Polski Słownik Biograficzny, 1960-1961, — T.IX, S.626-627.
(пол.) Eugeniusz Latacz, «Kazimierz Białłozor» // Polski Słownik Biograficzny, Kraków 1936, — T.II, S.9
(пол.) Polski Słownik Biograficzny — T.XXXVII Michał Kazimierz Siesicki h. Bawola Głowa [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — . (біл.)
(біл.) Чарняўскі Ф. В., Ураднікі (пасады, тытулы) Менскага ваяводства XVI—XVIII стагоддзяў (Біяграфічны даведнік)
(пол.) Wolff J., Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795. — Kraków, 1885. — S. 24—28.
(пол.) Zbigniew Góralski, «Urzędy i godności w dawnej Polsce», Warszawa, 1988.

Посилання

(рос.) Ю.Вольф Сенаторы и сановники Великого княжества Литовского [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.] (Наместники и воеводы Минские) // Люди Великого Княжества (история и генеалогия Великого княжества Литовского, Русского и Жемайтского), Петербургский Генеалогический Портал.

[1] (пол.) Jelski A., «Województwo mińskie» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. — S.339 [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.].

[2] (пол.) Aleksander Markiewicz, «Gabriel Hornostaj» // Polski Słownik Biograficzny, 1960-1961, — T.IX, S.626-627.

[3] (пол.) Eugeniusz Latacz, «Kazimierz Białłozor» // Polski Słownik Biograficzny, Kraków 1936, — T.II, S.9

[4] (пол.) Polski Słownik Biograficzny — T.XXXVII Michał Kazimierz Siesicki h. Bawola Głowa [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]