Мінаєнко Іван Олексійович

Мінаєнко Іван Олексійович (1923 — 07.10.1943) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту. Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії молодший сержант.

Мінаєнко Іван Олексійович
Народження	1923(1923) село Кугульта Грачевського району Ставропольського краю, РФ
Смерть	7 жовтня 1943(1943-10-07) біля села Ясногородка Вишгородського району Київської області
Країна	СРСР
Рід військ	піхота
Роки служби	1943
Звання	Молодший сержант
Командування	стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви	Радянсько-німецька війна Битва за Дніпро
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Народився в 1923 році у селі Кугульта Грачевського району Ставропольського краю.

В Червоній Армії з 1943 року — стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро на північ від Києва у вересні 1943 року, в боях при захваті і утриманні плацдарму в районі сіл Глібівка и Ясногородка (Вишгородський район Київської області) на правому березі Дніпра. В нагородному листі командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. написав, що Мінаєнко проявив виняткову сміливість, мужність і відвагу. Форсувавши Дніпро, вступив у бій, знищив офіцера і його зв'язківця, гранатами знищив ще 12 німців і утримав рубіж до підходу основних сил, відбивши шість контратак ворога. 2 жовтня був тяжко поранений і помер 7 жовтня 1943 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії молодшому сержанту Мінаєнку Івану Олексійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Мінаєнко І. О. був похований на місці останнього бою.

Нагороди

• медаль «Золота Зірка» №---- (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна

Пам'ять

Ім'ям Героя названа вулиця на його батьківщині, в селі Кугульта Грачевського району Ставропольського краю, РФ

Примітки

1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
2. ЦАМО Фонд 33. — Оп.793756, д.31, запись 150020983, стр. 310 (рос.)
3. http://www.podvignaroda.mil.ru/ [ 2012-07-25 у Wayback Machine.] - Фонд 33. — Оп.682525, д.48, запись 12057300 (рос.)

Посилання

• Минаенко И. А. (рос.)
• История школы (рос.)

Література

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — . (рос.)
• Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — (рос.)