Мінасян Арташес Навасардович

Арташес Мінасян (вірм. Արտաշես Մինասյան; нар. 21 січня 1967) — вірменський шахіст, гросмейстер від 1992 року.

Арташес Мінасян
Оригінал імені	вірм. Արտաշես Մինասյան
Арташес Мінасян (праворуч), Дрезден, 2008 рік Арташес Мінасян (праворуч), Дрезден, 2008 рік
Країна	СРСР  Вірменія
Народження	21 січня 1967(1967-01-21) (57 років) Єреван
Титул	гросмейстер (1992)
Рейтинг ФІДЕ	2480 (травень 2016 року)
Піковий рейтинг	2620 (52-54-те місця, липень 1998 року)
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мінасян.

Шахова кар'єра

1990 року переміг на чемпіонаті Вірменської РСР, а також здобув у Мінську звання чемпіона Радянського Союзу серед молоді (до 26 років). Через рік досягнув найвищого успіху в кар'єрі, ставши в Москві останнім чемпіоном СРСР. 1992 року став (разом з Ашотом Анастасяном) першим . Наступні звання чемпіона країни здобував у 1993, 1995, 2004 i 2006 роках. Пробився на чемпіонат світу ФІДЕ 2000, який проходив за нокаут-системою, де пройшов до 2-го раунду (в якому поступився Михайлові Гуревичу). Крім того, 2005 року зумів потрапити на Кубок світу, але там у 1-му колі програв Люкові Ван Велі.

Досягнув багатьох успіхів у міжнародних турнірах, зокрема: Гронінген (1990, поділив 2-ге місце позаду , разом із, зокрема, Володимиром Єпішиним, , , Левом Псахісом i Олегом Романишиним), Канда (1992, посів 1-ше місце, перед ), Париж (1994, посів 1-ше місце), Канни (1995, поділив 2-ге місце після , разом із, зокрема, Владиславом Ткачовим i ), Лінарес (1999, open, посів 1-ше місце перед Олексієм Дрєєвим, i Віорелом Бологаном), Убеда (2000, поділив 1-ше місце разом з Павлом Трегубовим, перед, зокрема, Вадимом Звягінцевим, Олександром Грищуком, Олександром Мотильовим i Сергієм Долматовим), Єреван (2000, зональний турнір, посів 2-ге місце позаду Смбата Лпутяна), Дубай (2001, поділив 1-ше місце разом з Кареном Асряном, Яаном Ельвестом, Олексієм Александровим, Євгеном Владіміровим, Олександром Мотильовим, Павлом Коцуром i Євгенієм Єрменковим), Батумі (2003, поділив 2-ге місце після Баадура Дробави, разом із, зокрема, Андрієм Волокітіним, Звіадом Ізорією i Мерабом Гагунашвілі]), Дубай (2004, поділив 2-ге місце позаду Шахріяра Мамедьярова, разом із, зокрема, Магнусом Карлсеном, Євгеном Владіміровим, Лівіу-Дітером Нісіпяну, Павлом Ельяновим, i Пенталою Харікрішною), а також Єреван (2004, меморіал Тиграна Петросяна, поділив 3-тє місце позаду i Василя Іванчука, разом із, зокрема, Олександром Арещенком, Звіадом Ізорією i Габріелем Саркісяном).

Від 1992 року був постійним представником національної збірної на найважливіших командних змаганнях. До 2009 року взяв участь у всіх 9-ти шахових олімпіадах, здобувши разом з командою 5 медалей: 2 золоті 2006 і 2008, та 3 бронзові (1992, 2002, 2004). Також є володарем чотирьох медалей командних чемпіонатів світу: срібної 2001 року (в особистому заліку) і трьох бронзових (в особистому заліку 1997 року, а також у командному 1997 i 2001).

Найвищий рейтинг у кар'єрі мав 1 липня 1998 року, досягнувши 2620 пунктів, ділив тоді 52-54-те місця в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 3-тє місце (позаду Володимира Акопяна i Рафаеля Ваганяна) серед вірменських шахістів.

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

1. Campionati nazionali della Armenia
2. . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 16 травня 2016.
3. . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 16 травня 2016.
4. . Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
5. . Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 16 травня 2016.
6. . Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 16 травня 2016.
7. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

• Особова картка Арташеса Мінасяна на сайті ФІДЕ
• Партії Арташеса Мінасяна в базі Chessgames
• Особова картка Арташеса Мінасяна на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах світу
• Виступи на командних чемпіонатах Європи