Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Капустяна міль | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Імаго | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Plutella maculipennis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
*Phalaena xylostella Linnaeus, 1758
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Міль капустяна (Plutella maculipennis Curt.) — метелик з родини серпокрилих молей (Plutellidae). Один з найнебезпечніших шкідників капустяних культур. Поширена повсюдно, але найбільшої шкоди завдає у Лісостепу та Степу.
Опис
Розмах крил 12-16 міліметрів, забарвлення від сіро-коричневого до темно-бурого. На передніх крилах є хвиляста біла або жовтувата смужка. Яйце овальне, завдовжки 0,4-0,5 міліметра і завширшки 0,2-0,3 міліметра з дрібними крапками на поверхні. Гусінь першого віку майже без пігментації, голова темно-коричнева. Забарвлення гусениць старших віків від зеленого до темно-коричневого. Довжина гусениці старшого віку 7-11 міліметрів. Лялечка завдовжки 7 міліметрів, спочатку блідо-зелена, потім темніє. Знаходиться у срібно-білому рихлому коконі, досить міцно прикріплена до субстрату. Довжина кокону — 8, ширина — 2-2,5 міліметра.
Екологія
Зимують лялечки і частково метелики. Літ починається у квітні. Метелики літають переважно в сутінках, живляться нектаром капустяних рослин. Яйцекладка триває 10-20 днів. Самки відкладають по 1-4 яйця на нижній бік або черешок листка. Повний цикл розвитку молі триває 30-35 днів. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління становить 390–410°. Протягом року розвивається в 4-5 поколіннях. Літ метеликів наступного покоління накладається на попереднє і триває з кінця квітня до середини вересня.
Найбільше гусениці пошкоджують капусту у фазі утворення сердечка, що перешкоджає утворенню головок. На Поліссі та в Лісостепу шкідник особливо небезпечний на пізніх сортах капусти, які у період масового розмноження гусениць знаходяться у фазі мутовки.
Заходи захисту
Збір і знищення решток капусти та інших капустяних культур, де зимує шкідник. Глибока зяблева оранка. Знищення бур'янів, на яких розвиваються гусениці першого покоління. Ефективним є використання бактеріальних препаратів (лепідоцид, дендробацилін, бітоксибацилін, діпел, бактоспеїн). Порогові рівні чисельності у фазі листкової розетки капусти становлять 3-6 гусениць на одну рослину при заселенні 15-20% рослин. У фазі формування головки — 2-4 гусениці на рослину при заселенні 15-25% рослин і 3-5 гусениць на рослину при заселенні 15-25% рослин у фазі щільної головки.
Відомо понад 40 видів ентомофагів молі. B окремі роки вони спроможні знищити до 90% гусениць та лялечок шкідника. Основними видами є нітобія , ), діадромус (, ), апантелес , ). B яйцях паразитують види роду трихофама (). Гусениці та лялечки уражуються грибними хворобами із роду ентомофтора (). Епізоотії, викликані ними, з'являються після тривалих дощів. Дуже поширені мускардинні збудники хвороби, що викликають білу, рожеву, зелену та червону мускардини.
Джерела
- Стаття на сайті Аграрний сектор України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapustyana mil Imago Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Plutellidae Pidrodina Rid Vid Mil kapustyana Binomialna nazva Plutella maculipennis Linnaeus 1758 Sinonimi Phalaena xylostella Linnaeus 1758 Phalaena tinea xylostella Linnaeus 1758 Cerostoma xylostella Linnaeus 1777 Cerostoma maculipennis Curtis 1832 Plutella maculipennis Plutella albovenosa Walsingham 1907 Plutella karsholtella Baraniak 2003 Plutella cruciferarum Zeller 1843 Plutella brassicella Fitch 1856 Plutella limbipennella Clemens 1860 Plutella mollipedella Clemens 1860 Gelechia cicerella Rondani 1876 Tinea galeatella Mabille 1888 Plutella dubiosella Beutenmuller 1889 Plutella dudiosalla Moriuti 1977 Posilannya Vikishovishe Plutella xylostella EOL 956714 NCBI 51655 Mil kapustyana Plutella maculipennis Curt metelik z rodini serpokrilih molej Plutellidae Odin z najnebezpechnishih shkidnikiv kapustyanih kultur Poshirena povsyudno ale najbilshoyi shkodi zavdaye u Lisostepu ta Stepu OpisGusin moli na listi kapusti pid chas progrizannya v nomu dirki Rozmah kril 12 16 milimetriv zabarvlennya vid siro korichnevogo do temno burogo Na perednih krilah ye hvilyasta bila abo zhovtuvata smuzhka Yajce ovalne zavdovzhki 0 4 0 5 milimetra i zavshirshki 0 2 0 3 milimetra z dribnimi krapkami na poverhni Gusin pershogo viku majzhe bez pigmentaciyi golova temno korichneva Zabarvlennya gusenic starshih vikiv vid zelenogo do temno korichnevogo Dovzhina gusenici starshogo viku 7 11 milimetriv Lyalechka zavdovzhki 7 milimetriv spochatku blido zelena potim temniye Znahoditsya u sribno bilomu rihlomu kokoni dosit micno prikriplena do substratu Dovzhina kokonu 8 shirina 2 2 5 milimetra EkologiyaZimuyut lyalechki i chastkovo meteliki Lit pochinayetsya u kvitni Meteliki litayut perevazhno v sutinkah zhivlyatsya nektarom kapustyanih roslin Yajcekladka trivaye 10 20 dniv Samki vidkladayut po 1 4 yajcya na nizhnij bik abo chereshok listka Povnij cikl rozvitku moli trivaye 30 35 dniv Suma efektivnih temperatur dlya povnogo ciklu rozvitku odnogo pokolinnya stanovit 390 410 Protyagom roku rozvivayetsya v 4 5 pokolinnyah Lit metelikiv nastupnogo pokolinnya nakladayetsya na poperednye i trivaye z kincya kvitnya do seredini veresnya Najbilshe gusenici poshkodzhuyut kapustu u fazi utvorennya serdechka sho pereshkodzhaye utvorennyu golovok Na Polissi ta v Lisostepu shkidnik osoblivo nebezpechnij na piznih sortah kapusti yaki u period masovogo rozmnozhennya gusenic znahodyatsya u fazi mutovki Zahodi zahistuZbir i znishennya reshtok kapusti ta inshih kapustyanih kultur de zimuye shkidnik Gliboka zyableva oranka Znishennya bur yaniv na yakih rozvivayutsya gusenici pershogo pokolinnya Efektivnim ye vikoristannya bakterialnih preparativ lepidocid dendrobacilin bitoksibacilin dipel baktospeyin Porogovi rivni chiselnosti u fazi listkovoyi rozetki kapusti stanovlyat 3 6 gusenic na odnu roslinu pri zaselenni 15 20 roslin U fazi formuvannya golovki 2 4 gusenici na roslinu pri zaselenni 15 25 roslin i 3 5 gusenic na roslinu pri zaselenni 15 25 roslin u fazi shilnoyi golovki Vidomo ponad 40 vidiv entomofagiv moli B okremi roki voni spromozhni znishiti do 90 gusenic ta lyalechok shkidnika Osnovnimi vidami ye nitobiya diadromus apanteles B yajcyah parazituyut vidi rodu trihofama Gusenici ta lyalechki urazhuyutsya gribnimi hvorobami iz rodu entomoftora Epizootiyi viklikani nimi z yavlyayutsya pislya trivalih doshiv Duzhe poshireni muskardinni zbudniki hvorobi sho viklikayut bilu rozhevu zelenu ta chervonu muskardini DzherelaStattya na sajti Agrarnij sektor Ukrayini