Анато́лій Дми́трович Мі́лка (1937-2017) — український математик, спеціаліст в області геометрії «в цілому» та її застосувань.
Мілка Анатолій Дмитрович | |
---|---|
рос. Анатолий Дмитриевич Милка | |
Народився | 23 жовтня 1937 Маріуполь, Українська РСР, СРСР |
Помер | 29 вересня 2017 (79 років) Харків, Україна |
Діяльність | математик |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | геометрія «в цілому» |
Заклад | ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1982) |
Науковий керівник | Погорєлов Олексій Васильович |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 жовтня 1937 року в м. Жданов (Маріуполь). Під час другої світової війни потрапив в окупацію та разом з матір'ю був інтернований до Німеччини (територія сучасної Польщі), звідки повернувся в Україну після завершення війни.
Закінчив середню школу в м. Іловайськ. У 1955 році вступив до Слов'янського педагогічного інституту, на третьому курсі був переведений до Харківського державного університету, де навчався до 1962 року.
З 23 жовтня 1961 року був зарахований до новоствореного Фізико-технічного інституту низьких температур. Працював у відділі геометрії (керівник — Олексій Васильович Погорєлов), пройшовши шлях від інженера до провідного наукового співробітника. У 1966 році присуджено ступінь кандидата фізико-математичних наук. У 1983 році присуджено ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1973 році отримав звання старшого наукового співробітника. Звільнився з Фізико-технічного інституту низьких температур у зв'язку з виходом на пенсію у 2016 році. За сумісництвом викладав на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету, отримав звання професора по кафедрі геометрії у 1989 році.
Помер 29 вересня 2017 року у Харкові.
Наукова діяльність
А. Д. Мілка є представником харківської геометричної школи, створеної академіком О. В. Погорєловим. Головний напрям його наукової діяльності — геометрія «в цілому» поверхонь і метрик та її застосування.
Перші наукові результати А. Д. Мілки стосувалися багатовимірного узагальнення теорії паралельного перенесення векторів вздовж геодезичних на загальних поверхнях та розповсюдження на випадок довільної вимірності внутрішньо-геометричної теорії О. Д. Александрова із застосуванням поліедрального наближення опуклих поверхонь. Зокрема, він встановив, що найкоротші криві на опуклому багатомірному многограннику можуть перетинати лише ребра максимальної вимірності. Згадані результати склали зміст кандидатської дисертації А. Д. Мілки, виконаної під науковим керівництвом О. В. Погорєлова та успішно захищеної у 1966 році.
В подальшому, А. Д. Мілка вирішив низку складних та важливих проблем геометрії «в цілому». Це, зокрема, поставлені О. Д. Александровим, О. В. Погорєловим, В. А. Залгалером, Ю. Г. Решетняком проблеми щодо спрямленості сферичного зображення найкоротших ліній, щодо неперервної гнучкості опуклих поверхонь, щодо гладкості та строгої опуклості опуклих поверхонь з обмеженнями на питому кривину. Для поверхонь в просторі Лобачевського доведено аналог фундаментальної теореми Погорєлова про однозначну визначеність замкнутих опуклих поверхонь. Побудовані багатомірні поліедральні метрики невід'ємної кривини, що слугують прикладами просторів Александрова. Доведено багатомірний аналог класичної теореми Кон-Фоссена про пряму лінію, що характеризує циліндричні метрики. Запропоновано ефективний метод побудови нежорстких поверхонь обертання, що дозволило суттєво доповнити класичні теореми Кон-Фоссена та Рембса щодо інфінітезимальних згинань поверхонь. Низку результатів стосовно гнучкості та жорсткості опуклих поверхонь перенесено на випадок псевдо-евклідового простору. Згадані результати увійшли до докторської дисертації А. Д. Мілки, успішно захищеної у 1982 році в Математичному інституті ім. В. О. Стєклова.
В останні роки А. Д. Мілка приділяв велику увагу розвитку ініційованої ним теорії спеціальних ізометричних деформацій, лінійних згинань багатогранників, та її застосуванню до проблем стійкості. Зокрема, було встановлено, що лінійні згинання можуть ефективно слугувати для опису явища модельної флексорності — існування негнучких многогранників, фізичні моделі яких є нестійкими та поводять себе подібно до фізичних моделей гнучких многогранників-флексорів. Крім того, посилюючи результати Д. Д. Блікера, були побудовані лінійні згинання правильних опуклих багатогранників, що призводять до значного збільшення внутрішнього об'єму.
Наукові результати А. Д. Мілки знайшли інженерні застосування в техніці, було отримано низку вітчизняних та міжнародних патентів.
Неодноразово запрошувався до участі з доповідями у вітчизняних та міжнародних наукових конференціях, зокрема — на Міжнародному конгресі математиків (Пекін, 2002) та Європейському математичному конгресі (Будапешт, 1996).
Протягом багатьох років А. Д. Мілка займався і науково-педагогічною діяльністю — читав лекції з геометрії для студентів механіко-математичного факультету Харківського державного університету, керував дипломними роботами студентів. Брав активну участь в обговоренні та внутрішньому рецензуванні на стадії підготовки підручників О. В. Погорєлова для середньої школи та ВНЗ.
Велику увагу А. Д. Мілка приділяв науково-організаційній діяльності: був членом спеціалізованих рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій, входив до складу редколегії фахових математичних видань «Украинский геометрический сборник», «Journal of Mathematical Physics, Analysis and Geometry». Був одним з ініціаторів створення Міжнародного геометричного центру в Одесі, входив до складу редколегії часопису «Праці Міжнародного геометричного центру».
Нагороди
Публікації
- Милка А. Д. Что такое геометрия «в целом». — Москва: Знание, 1986. — 32 с.
Посилання
- Фізико-технічний інститут низьких температур НАН України. Відділення математики. Відділ геометрії(рос.)
- Анатолій Дмитрович Мілка (до сімдесятиріччя з дня народження), Журнал математической физики, анализа, геометрии, 4:1 (2008), 196—199(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anato lij Dmi trovich Mi lka 1937 2017 ukrayinskij matematik specialist v oblasti geometriyi v cilomu ta yiyi zastosuvan Milka Anatolij Dmitrovichros Anatolij Dmitrievich MilkaNarodivsya23 zhovtnya 1937 1937 10 23 Mariupol Ukrayinska RSR SRSRPomer29 veresnya 2017 2017 09 29 79 rokiv Harkiv UkrayinaDiyalnistmatematikAlma materHNU im V N KarazinaGaluzgeometriya v cilomu ZakladFTINT imeni B I Vyerkina NAN UkrayiniVchene zvannyaProfesorNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih nauk 1982 Naukovij kerivnikPogoryelov Oleksij VasilovichNagorodiPremiya NAN Ukrayini imeni O V PogoryelovaBiografiyaNarodivsya 23 zhovtnya 1937 roku v m Zhdanov Mariupol Pid chas drugoyi svitovoyi vijni potrapiv v okupaciyu ta razom z matir yu buv internovanij do Nimechchini teritoriya suchasnoyi Polshi zvidki povernuvsya v Ukrayinu pislya zavershennya vijni Zakinchiv serednyu shkolu v m Ilovajsk U 1955 roci vstupiv do Slov yanskogo pedagogichnogo institutu na tretomu kursi buv perevedenij do Harkivskogo derzhavnogo universitetu de navchavsya do 1962 roku Z 23 zhovtnya 1961 roku buv zarahovanij do novostvorenogo Fiziko tehnichnogo institutu nizkih temperatur Pracyuvav u viddili geometriyi kerivnik Oleksij Vasilovich Pogoryelov projshovshi shlyah vid inzhenera do providnogo naukovogo spivrobitnika U 1966 roci prisudzheno stupin kandidata fiziko matematichnih nauk U 1983 roci prisudzheno stupin doktora fiziko matematichnih nauk U 1973 roci otrimav zvannya starshogo naukovogo spivrobitnika Zvilnivsya z Fiziko tehnichnogo institutu nizkih temperatur u zv yazku z vihodom na pensiyu u 2016 roci Za sumisnictvom vikladav na mehaniko matematichnomu fakulteti Harkivskogo derzhavnogo universitetu otrimav zvannya profesora po kafedri geometriyi u 1989 roci Pomer 29 veresnya 2017 roku u Harkovi Naukova diyalnistA D Milka ye predstavnikom harkivskoyi geometrichnoyi shkoli stvorenoyi akademikom O V Pogoryelovim Golovnij napryam jogo naukovoyi diyalnosti geometriya v cilomu poverhon i metrik ta yiyi zastosuvannya Pershi naukovi rezultati A D Milki stosuvalisya bagatovimirnogo uzagalnennya teoriyi paralelnogo perenesennya vektoriv vzdovzh geodezichnih na zagalnih poverhnyah ta rozpovsyudzhennya na vipadok dovilnoyi vimirnosti vnutrishno geometrichnoyi teoriyi O D Aleksandrova iz zastosuvannyam poliedralnogo nablizhennya opuklih poverhon Zokrema vin vstanoviv sho najkorotshi krivi na opuklomu bagatomirnomu mnogogranniku mozhut peretinati lishe rebra maksimalnoyi vimirnosti Zgadani rezultati sklali zmist kandidatskoyi disertaciyi A D Milki vikonanoyi pid naukovim kerivnictvom O V Pogoryelova ta uspishno zahishenoyi u 1966 roci V podalshomu A D Milka virishiv nizku skladnih ta vazhlivih problem geometriyi v cilomu Ce zokrema postavleni O D Aleksandrovim O V Pogoryelovim V A Zalgalerom Yu G Reshetnyakom problemi shodo spryamlenosti sferichnogo zobrazhennya najkorotshih linij shodo neperervnoyi gnuchkosti opuklih poverhon shodo gladkosti ta strogoyi opuklosti opuklih poverhon z obmezhennyami na pitomu krivinu Dlya poverhon v prostori Lobachevskogo dovedeno analog fundamentalnoyi teoremi Pogoryelova pro odnoznachnu viznachenist zamknutih opuklih poverhon Pobudovani bagatomirni poliedralni metriki nevid yemnoyi krivini sho sluguyut prikladami prostoriv Aleksandrova Dovedeno bagatomirnij analog klasichnoyi teoremi Kon Fossena pro pryamu liniyu sho harakterizuye cilindrichni metriki Zaproponovano efektivnij metod pobudovi nezhorstkih poverhon obertannya sho dozvolilo suttyevo dopovniti klasichni teoremi Kon Fossena ta Rembsa shodo infinitezimalnih zginan poverhon Nizku rezultativ stosovno gnuchkosti ta zhorstkosti opuklih poverhon pereneseno na vipadok psevdo evklidovogo prostoru Zgadani rezultati uvijshli do doktorskoyi disertaciyi A D Milki uspishno zahishenoyi u 1982 roci v Matematichnomu instituti im V O Styeklova V ostanni roki A D Milka pridilyav veliku uvagu rozvitku inicijovanoyi nim teoriyi specialnih izometrichnih deformacij linijnih zginan bagatogrannikiv ta yiyi zastosuvannyu do problem stijkosti Zokrema bulo vstanovleno sho linijni zginannya mozhut efektivno sluguvati dlya opisu yavisha modelnoyi fleksornosti isnuvannya negnuchkih mnogogrannikiv fizichni modeli yakih ye nestijkimi ta povodyat sebe podibno do fizichnih modelej gnuchkih mnogogrannikiv fleksoriv Krim togo posilyuyuchi rezultati D D Blikera buli pobudovani linijni zginannya pravilnih opuklih bagatogrannikiv sho prizvodyat do znachnogo zbilshennya vnutrishnogo ob yemu Naukovi rezultati A D Milki znajshli inzhenerni zastosuvannya v tehnici bulo otrimano nizku vitchiznyanih ta mizhnarodnih patentiv Neodnorazovo zaproshuvavsya do uchasti z dopovidyami u vitchiznyanih ta mizhnarodnih naukovih konferenciyah zokrema na Mizhnarodnomu kongresi matematikiv Pekin 2002 ta Yevropejskomu matematichnomu kongresi Budapesht 1996 Protyagom bagatoh rokiv A D Milka zajmavsya i naukovo pedagogichnoyu diyalnistyu chitav lekciyi z geometriyi dlya studentiv mehaniko matematichnogo fakultetu Harkivskogo derzhavnogo universitetu keruvav diplomnimi robotami studentiv Brav aktivnu uchast v obgovorenni ta vnutrishnomu recenzuvanni na stadiyi pidgotovki pidruchnikiv O V Pogoryelova dlya serednoyi shkoli ta VNZ Veliku uvagu A D Milka pridilyav naukovo organizacijnij diyalnosti buv chlenom specializovanih rad po zahistu kandidatskih ta doktorskih disertacij vhodiv do skladu redkolegiyi fahovih matematichnih vidan Ukrainskij geometricheskij sbornik Journal of Mathematical Physics Analysis and Geometry Buv odnim z iniciatoriv stvorennya Mizhnarodnogo geometrichnogo centru v Odesi vhodiv do skladu redkolegiyi chasopisu Praci Mizhnarodnogo geometrichnogo centru NagorodiPremiya NAN Ukrayini imeni O V Pogoryelova 2007 PublikaciyiMilka A D Chto takoe geometriya v celom Moskva Znanie 1986 32 s PosilannyaFiziko tehnichnij institut nizkih temperatur NAN Ukrayini Viddilennya matematiki Viddil geometriyi ros Anatolij Dmitrovich Milka do simdesyatirichchya z dnya narodzhennya Zhurnal matematicheskoj fiziki analiza geometrii 4 1 2008 196 199 ros