Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мі лан Ша шік нар 17 вересня 1952 Легота Словаччина 14 липня 2020 греко католицький єпископ Мукачівський словацького пох

Мілан Шашік

Мілан Шашік

Мі́лан Ша́шік (нар. 17 вересня 1952, Легота, Словаччина — 14 липня 2020) — греко-католицький єпископ Мукачівський словацького походження.

Мілан Шашік
image
image
Герб
Гасло: Посла мя благовѣстити нищимъ - Послав мене благовістити вбогим
image
Прапор
 Єпископ Мукачівський
17 березня 2010 — 14 липня 2020
Конфесія: католицизм
Церква: Мукачівська греко-католицька єпархія
Попередник: Іоанн Семедій
апостольський адміністратор з 12 листопада 2002 р. по 17 березня 2010 р.
 
Альма-матер: Університет Коменського і d
Діяльність: католицький диякон, католицький священник, греко-католицький священник, католицький єпископ
Народження: 17 вересня 1952(1952-09-17)[1]
Легота, Нітра, Чехословаччина[1]
Смерть: 14 липня 2020(2020-07-14)[2][3](67 років)
Ужгород, Україна[4]
Похований: Ужгородський кафедральний собор
Священство: 6 червня 1976
Чернецтво: довічні обіти в Згромадженні Лазаристів 27 вересня 1973 р.
Єп. хіротонія: 6 січня 2003
Хто висвятив у єпископа папа Римський Іван-Павло II
Посада: директор новіціату, парох Перечинський, апостольський адміністратор Мукачівський

Нагороди:

image
Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

image Мілан у Вікісховищі

Біографія

Народився 17 вересня 1952 року в Леготі, Словаччина. Був п'ятим сином у родині селян Яна Шашіка та Анни.

У травні 1957 року сім'я пережила тяжку операцію батька, яка пройшла успішно. У вересні 1960 року народився наймолодший брат. 24 січня 1992 помер батько, а 30 липня 1992 року померла мама.

Перше Причастя

У травні 1961 року приступив до першої св. Сповіді та першого св. Причастя в храмі св. Анни разом із усіма однокласниками. Опісля став міністрантом і прислуговував з багатьма іншими хлопцями під час церковних богослужінь, переважно при святій Літургії. Навчаючись у школі, брав активну участь в уроках катехизму, який приходив викладати місцевий священик. Охоче декламував на конкурсах вірші, грав у шкільному театрі.

З 1967 року почав читати Апостола в храмі рідного села. Щороку з весни після занять у школі разом із батьками та старшими братами працював на колгоспних землях та виноградниках. А протягом літніх канікул підробляв у сільськогосподарському кооперативі.

Монаший новіціят та семінарія

У 1968 році закінчив 9 клас основної школи. У липні взяв участь у паломництві до храму Пресвятої Богородиці в Левочі на Східній Словаччині: там він уперше був присутній на греко-католицькій Літургії оновленої греко-католицької Церкви, що вийшла з підпілля.

31 серпня 1971 року по закінченні середньої школи в Нітрі був таємно прийнятий до місійної спільноти св. Вінкентія де Поль (лазаристи) та розпочав новіціят (вступив до Місійної Конгрегації Отців Лазаристів). Монашим спільнотам у соціалістичній Словаччині з 1950 року було заборонено приймати нових членів.

17 серпня 1972 склав тимчасові обіти, а 27 вересня 1973 року в провінційному домі сестер вінкентинок в Мендрику (сьогодні Чехія) склав вічні обіти. Із 1 вересня 1971 року був офіційно прийнятий до священичої семінарії за направленням Трнавської єпархії. Навчався на Кирило-Мефодіївському богословському факультеті в Братиславі. Тут зустрічався зі студентами-семінаристами Пряшівської єпархії, що теж навчалися в Братиславі, в єдиній семінарії у Словаччині. Почав цікавитися східним обрядом, тому чотири семестри щосуботи відвідував лекції зі східної літургії, співу та історії. Із семінаристами Пряшівської єпархії брав участь у греко-католицьких Службах Божих у парафіяльному храмі Воздвиження Чесного Хреста в Братиславі (сьогодні — кафедральний собор).

Рукоположення

Після закінчення початкової та середньої школи, в 1971—1976 роках був слухачем курсів філософії і теології у Вищій семінарії в Братиславі.

6 червня 1976 року на свято Зіслання Святого Духа був висвячений на священника у Братиславському соборі святого Мартина разом із іншими 36 дияконами із усіх єпархій Словаччини (окрім Пряшівської єпархії). Святитель — Трнавський владика Юліус Ґабріш.

1 липня 1976 року призначений помічним священником у Леопольдові із філією в Червеніку. Окрім відправляння Літургій, проводив офіційно катехизацію дітей у школі та підпільно працював з молоддю. В подальшому виконував різноманітну душпастирську працю, спочатку був капеланом, потім — парохом.

Переслідування

Улітку 1980 року організовалася перша Оаза (євангелізаційний рух) у Словаччині, але відразу відбувся і перший допит молодого священника державною безпекою у Братиславі. Погрози з боку органів закінчились відібранням у жовтні 1981 року державного дозволу працювати в Західнословацькому краї.

Із 1 листопада 1981 року призначений адміністратором парафії в Банській Белі при Банській Штявниці в Середньословацькому краї. Самовіддана праця в гірській місцевості часто затьмарювалася тиском органів державної безпеки.

Протягом цих років проводив євангелізацію у власній парафії (неокатехуменальні катехизи в Банській Белі) та в багатьох інших містах Словаччини і Чехії.

У січні 1986 року після погроз поліції отця Мілана перевели до однієї з найменших парафій єпархії — Висока при Банській Штявниці, де мешкало всього 157 жителів, в її філії Декиш — 240 жителів (220 католиків та 20 євангелістів), а в Копаниці — ще менше 150 жителів (40 католиків та 110 євангелістів).

З Риму в Закарпаття

Після змін політичної ситуації влітку 1990 року посланий на духовні студії до Риму. 1990-1992 роки — навчання в Терезіянумі в Римі (в Папському Інституті Духовності «Teresianum» в Римі), де отримав ступінь маґістра.

На початку січня 1991 року вперше відвідав Україну (Закарпаття). Влітку 1991 року мав десять тижнів місійного досвіду в Еквадорі. Взимку 1992 року побував у Росії: Москва, Волгоград, Комишин та Енгельс.

У червні 1992 року, після закінчення навчання в Римі: отримав ліцензіат із богослов'я. Взяв участь у Генеральному зібранні отців-лазаристів у Римі. 19 серпня 1992 року приїхав в Україну, на Закарпаття, у село Довге. Провадив пасторальну службу для словацької спільноти у Великому Березному, Кольчині (Фрідішові), Довгому й Лисичові аж до 4 жовтня 1992 року. Між тим взяв участь у похороні (перепохованні) мученика-ісповідника отця Петра Павла Ороса в Білках.

Із 5 жовтня 1992 року до 5 липня 1998 року працював в Апостольській Нунціатурі в Києві. Виконуючи службові обов'язки, об'їздив майже всю Україну, супроводжував Апостольського Нунція, перекладав. Часто навідувався на Закарпаття, допомагав у пасторальній службі, певний час навіть щосуботи та щонеділі.

Брав участь у святкуваннях 400-ї річниці Берестейської унії та 350-ї річниці Ужгородської унії. З січня 1994 до липня 1998 року також служив для чеської спільноти в Києві.

Після закінчення праці в Нунціатурі повернувся до Словаччини, де став настоятелем спільноти отців-лазаристів у Банській Бистріці. Потім протягом одного року був Директором Новіціату в Конгрегації Отців Лазаристів у Словаччині. Викладав у Банськобистрицькій семінарії в Бадині.

9 жовтня 1998 року нагороджений Папською відзнакою — золотим хрестом «Pro Ecclesia et Pontifice».

Із серпня 2000 року знову посланий на Закарпаття та призначений настоятелем спільноти отців-лазаристів і парохом у Перечині, Закарпаття для римо-католиків. Із двома співробітниками обслуговував ще й Тур'я Ремети, Оноківці, Гуту, Великий Березний і Забрідь (тут збудував новий храм), а також і греко-католиків.

За дозволом Святого Престолу о. Мілан Шашік служив у двох обрядах: греко-католицькому і латинському.

Апостольський Адміністратор

12 листопада 2002 року папа Римський Іван-Павло II призначив о. Мілана титулярним єпископом Бононії, Апостольським Адміністратором ad nutum Sanctae Sedis Мукачівської єпархії Греко-Католицької Церкви із осідком в Ужгороді.

27—28 червня 2003 року за участю владики Мілана та спеціального представника Папи Римського кардинала відбулося урочисте перенесення мощей Блаженного Теодора Ромжі до Ужгородського кафедрального собору.

28 червня 2004 року разом із кардиналом Йозефом Томком освятив завершену будову Ужгородської греко-католицької богословської академії та семінарії.

24 вересня 2004 року за настійливої діяльності владики Мілана було повернено Мукачівській греко-католицькій єпархії єпископську каплицю та частину приміщень єпископської резиденції.

Єпископська хіротонія

Хіротонізований в єпископи (єпископські свячення) Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ 6 січня 2003 року в Римі в Собор святого Петра в Римі. Уряд прийняв 25 січня 2003 року.

У червні 2006 року за участю владики Мілана в Ужгородській греко-католицькій богословській академії відбулася міжнародна конференція, присвячена сторіччю публікації мукачівського простопінія (ірмологіону) Йоана Бокшая. Участь в конференції взяли не тільки греко-католицькі, але й православні єпископи.

2007 року нагороджений орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня. Того ж року під головуванням владики Мілана відбулося відзначення 60-річчя мученицької смерті Блаженного Теодора Ромжі за участі єпископів із різних країн та областей України.

2008 року обраний почесним громадянином Ужгорода. 2009 року прийняв громадянство України.

Єпарх Мукачівський

17 березня 2010 року іменований єпархом Мукачівської єпархії. 24 квітня святково введений (інтронізований) на кафедру в Ужгородському соборі Воздвиження Чесного Хреста.

13 квітня 2011 року в переддень 100-ї річниці Блаженного священномученика Теодора перенісся до історичної резиденції греко-католицьких єпископів в Ужгороді поруч із кафедральним собором.

У грудні 2011 року з ініціативи владики Мілана на площі Святого Петра у Ватикані поставлена різдвяна ялинка з Великого Бичкова як дар від усіх Церков України, за що єпископ був нагороджений відзнакою посольства України при Святому Престолі.

За десять років владика Мілан освятив в Мукачівській єпархії 140 храмів та каплиць, висвятив 156 нових єпархіальних священиків.

Окрім рідної, словацької мови, володів українською, італійською, чеською, російською та польською мовами.

Помер 14 липня 2020 року.

Будівельні скандали

Докладніше: Сквер Марії Терезії

Будівництво в буферній зоні пам'ятки національного значення

У 2004 році владика Мілан Шашік спільно з ужгородським дипломатом та юристом Аленом Пановим ініціювали створення Скверу Марії-Терезії. У 2013 році Панов та владика Мілан оголосили конкурс на розробку проекту скверу. В умовах конкурсу передбачалось об'єднання окремих ділянок, що належали Алену Панову та перебували у розпорядженні греко-католицької єпархії, в єдиний простір зі сквером та будівництво меморіального комплексу у буферній зоні пам'ятки архітектури національного значення — Ужгородського кафедрального собору.

Після оголошення конкурсу на розробку проекту скверу, від нього відмежувалась громадська організація PRO URBE, що опікується збереженням архітектурної спадщини у місті Ужгород. Хоча спочатку представники PRO URBE і допомагали розробляти положення конкурсу, але згодом припинили співпрацю через суттєві розбіжності в поглядах з Аленом Пановим та греко-католицькою єпархією. За словами голови громадської організації, архітектора Петра Сарваша, спірні питання стосувались запланованого знищення історичного кам'яного муру та втручання в історичне середовище Замкової гори:

image У першу чергу, це стосується недопустимості руйнування кам’яної стіни навпроти порталу кафедрального собору як історичної пам'ятки, яка водночас відіграє роль формоутворюючого елементу середовища. Так само вважаємо недопустимими зміни параметрів площі Бачинського методами втручань в планувальну структуру Замкової гори. image

Частину Скверу, з пам'ятником Марії-Терезії та меморіальним комплексом, що належить Алену Панову, було відкрито для громадського користування 5 січня 2015 року, а іншу частину, зі статуєю Діви Марії, що належить греко-католицькій єпархії — 28 червня 2016 року.

Знищення 200-річного кам'яного муру

9 жовтня 2015 року під час будівельних робіт з облаштування скверу у буферній зоні пам'ятки національного значення — Ужгородського кафедрального собору — екскаватором було зруйновано кам'яні мури XIX століття.

Одразу після падіння старовинного муру на сполох забили активісти, що опікуються архітектурною спадщиною — з вимогами відновити об'єкт культурної та історичної спадщини. Однак Мукачівською греко-католицькою єпархією, яка була співініціатором закладки скверу, було відмовлено у відновленні кам'яного муру. Відтак активісти та правники розпочали готувати скарги до Мінкульту, Державної архітектурно-будівельної інспекції та в обласне управління архітектури, а також заяви про скоєння кримінального злочину у вигляді знищення історичної пам'ятки.

Негативну оцінку факту знищення муру дали також колишні головні архітектори міста Ужгород — Олександр Шеба та Петро Сарваш, місцевий краєзнавець Людвіг Філіп, скульптор Василь Роман, а також Юрій Глеба — начальник управління культури Закарпатської ОДА.

У травні 2016 року кілька десятків відомих та авторитетних ужгородців написали звернення до Алена Панова, єпископа Мілана Шашіка та міського голови Ужгорода з пропозицією відбудувати історичний паркан.

Станом на початок 2017 року зруйнований історичний мур не відновлено.

Нагороди і відзнаки

Примітки

  1. Evidence zájmových osob StB
    d:Track:Q104900509
  2. https://mgce.uz.ua/shhojno-vidijshov-do-gospoda-nash-batko/
  3. http://grkatke.sk/aktualita/2020-07-14-222455-pan-si-povolal-vladyku-milana-sasika-cm-mukacevskeho-eparchialneho-biskupa
  4. PÁN SI POVOLAL VLADYKU MILANA ŠÁŠIKA CM - MUKAČEVSKÉHO EPARCHIÁLNEHO BISKUPA
  5. Шашік-Панов: два погляди на один сквер. Інформаційне агентство ZIDO. Процитовано 23 березня 2017.[недоступне посилання з червня 2019]
  6. . Uzhgorod.in. 17 червня 2013. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
  7. . Закарпаття.онлайн. 20 червня 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  8. . Закарпаття.онлайн. 20 червня 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  9. . В Ужгороді урочисто відкрили і освятили сквер Марії Терезії (фото) (укр.). Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
  10. . Голос Карпат. Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  11. . Заголовок - Закарпаття. Про головне. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 березня 2017.
  12. . mukachevo.today (амер.). Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  13. . ProZak accessdate=2017-03-30. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  14. . Galagov.tv accessdate=2017-03-30. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  15. . Закарпаття.онлайн accessdate=2017-03-30. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  16. . ТИСА-1 accessdate=2017-03-30. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  17. . http://zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 6 листопада 2013.
  18. . http://zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 10 вересня 2015.
  19. . http://galagov.tv. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
  20. . ProZak. 16 жовтня 2015. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
  21. . Закарпаття онлайн. 15 жовтня 2015. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
  22. . Uzhgorod.in. 27 березня 2016. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
  23. . Prozak.info. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
  24. Указ Президента України від 20 липня 2020 року № 284/2020 «Про нагородження М.Шашіка орденом «За заслуги»»
  25. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
  26. Указ Президента України від 17 вересня 2007 року № 875/2007 «Про нагородження М. Шашіка орденом "За заслуги"»
  27. . zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  28. . zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.

Джерела

  • Помер єпископ УГКЦ /Укрінформ, 15.07.2020/

Посилання

  • Біографія на РІСУ
  • Bishop Milan Šašik, C.M.
  • Владика Мілан: 35 фактів із життя очільника Мукачівської греко-католицької єпархії
  • Мукачівський греко-католицький єпископ потрапив у смертельну ДТП. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 10 вересня 2019. Процитовано 10 вересня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mi lan Sha shik nar 17 veresnya 1952 Legota Slovachchina 14 lipnya 2020 greko katolickij yepiskop Mukachivskij slovackogo pohodzhennya Milan ShashikGerbGaslo Posla mya blagovѣstiti nishim Poslav mene blagovistiti vbogimPrapor Yepiskop Mukachivskij17 bereznya 2010 14 lipnya 2020Konfesiya katolicizmCerkva Mukachivska greko katolicka yeparhiyaPoperednik Ioann Semedijapostolskij administrator z 12 listopada 2002 r po 17 bereznya 2010 r Alma mater Universitet Komenskogo i dDiyalnist katolickij diyakon katolickij svyashennik greko katolickij svyashennik katolickij yepiskopNarodzhennya 17 veresnya 1952 1952 09 17 1 Legota Nitra Chehoslovachchina 1 Smert 14 lipnya 2020 2020 07 14 2 3 67 rokiv Uzhgorod Ukrayina 4 Pohovanij Uzhgorodskij kafedralnij soborSvyashenstvo 6 chervnya 1976Chernectvo dovichni obiti v Zgromadzhenni Lazaristiv 27 veresnya 1973 r Yep hirotoniya 6 sichnya 2003Hto visvyativ u yepiskopa papa Rimskij Ivan Pavlo IIPosada direktor noviciatu paroh Perechinskij apostolskij administrator MukachivskijNagorodi Hrest Za zaslugi pered Cerkvoyu i Papoyu Orden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenya Milan u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 17 veresnya 1952 roku v Legoti Slovachchina Buv p yatim sinom u rodini selyan Yana Shashika ta Anni U travni 1957 roku sim ya perezhila tyazhku operaciyu batka yaka projshla uspishno U veresni 1960 roku narodivsya najmolodshij brat 24 sichnya 1992 pomer batko a 30 lipnya 1992 roku pomerla mama Pershe Prichastya U travni 1961 roku pristupiv do pershoyi sv Spovidi ta pershogo sv Prichastya v hrami sv Anni razom iz usima odnoklasnikami Opislya stav ministrantom i prislugovuvav z bagatma inshimi hlopcyami pid chas cerkovnih bogosluzhin perevazhno pri svyatij Liturgiyi Navchayuchis u shkoli brav aktivnu uchast v urokah katehizmu yakij prihodiv vikladati miscevij svyashenik Ohoche deklamuvav na konkursah virshi grav u shkilnomu teatri Z 1967 roku pochav chitati Apostola v hrami ridnogo sela Shoroku z vesni pislya zanyat u shkoli razom iz batkami ta starshimi bratami pracyuvav na kolgospnih zemlyah ta vinogradnikah A protyagom litnih kanikul pidroblyav u silskogospodarskomu kooperativi Monashij noviciyat ta seminariya U 1968 roci zakinchiv 9 klas osnovnoyi shkoli U lipni vzyav uchast u palomnictvi do hramu Presvyatoyi Bogorodici v Levochi na Shidnij Slovachchini tam vin upershe buv prisutnij na greko katolickij Liturgiyi onovlenoyi greko katolickoyi Cerkvi sho vijshla z pidpillya 31 serpnya 1971 roku po zakinchenni serednoyi shkoli v Nitri buv tayemno prijnyatij do misijnoyi spilnoti sv Vinkentiya de Pol lazaristi ta rozpochav noviciyat vstupiv do Misijnoyi Kongregaciyi Otciv Lazaristiv Monashim spilnotam u socialistichnij Slovachchini z 1950 roku bulo zaboroneno prijmati novih chleniv 17 serpnya 1972 sklav timchasovi obiti a 27 veresnya 1973 roku v provincijnomu domi sester vinkentinok v Mendriku sogodni Chehiya sklav vichni obiti Iz 1 veresnya 1971 roku buv oficijno prijnyatij do svyashenichoyi seminariyi za napravlennyam Trnavskoyi yeparhiyi Navchavsya na Kirilo Mefodiyivskomu bogoslovskomu fakulteti v Bratislavi Tut zustrichavsya zi studentami seminaristami Pryashivskoyi yeparhiyi sho tezh navchalisya v Bratislavi v yedinij seminariyi u Slovachchini Pochav cikavitisya shidnim obryadom tomu chotiri semestri shosuboti vidviduvav lekciyi zi shidnoyi liturgiyi spivu ta istoriyi Iz seminaristami Pryashivskoyi yeparhiyi brav uchast u greko katolickih Sluzhbah Bozhih u parafiyalnomu hrami Vozdvizhennya Chesnogo Hresta v Bratislavi sogodni kafedralnij sobor RukopolozhennyaPislya zakinchennya pochatkovoyi ta serednoyi shkoli v 1971 1976 rokah buv sluhachem kursiv filosofiyi i teologiyi u Vishij seminariyi v Bratislavi 6 chervnya 1976 roku na svyato Zislannya Svyatogo Duha buv visvyachenij na svyashennika u Bratislavskomu sobori svyatogo Martina razom iz inshimi 36 diyakonami iz usih yeparhij Slovachchini okrim Pryashivskoyi yeparhiyi Svyatitel Trnavskij vladika Yulius Gabrish 1 lipnya 1976 roku priznachenij pomichnim svyashennikom u Leopoldovi iz filiyeyu v Cherveniku Okrim vidpravlyannya Liturgij provodiv oficijno katehizaciyu ditej u shkoli ta pidpilno pracyuvav z moloddyu V podalshomu vikonuvav riznomanitnu dushpastirsku pracyu spochatku buv kapelanom potim parohom Peresliduvannya Ulitku 1980 roku organizovalasya persha Oaza yevangelizacijnij ruh u Slovachchini ale vidrazu vidbuvsya i pershij dopit molodogo svyashennika derzhavnoyu bezpekoyu u Bratislavi Pogrozi z boku organiv zakinchilis vidibrannyam u zhovtni 1981 roku derzhavnogo dozvolu pracyuvati v Zahidnoslovackomu krayi Iz 1 listopada 1981 roku priznachenij administratorom parafiyi v Banskij Beli pri Banskij Shtyavnici v Serednoslovackomu krayi Samoviddana pracya v girskij miscevosti chasto zatmaryuvalasya tiskom organiv derzhavnoyi bezpeki Protyagom cih rokiv provodiv yevangelizaciyu u vlasnij parafiyi neokatehumenalni katehizi v Banskij Beli ta v bagatoh inshih mistah Slovachchini i Chehiyi U sichni 1986 roku pislya pogroz policiyi otcya Milana pereveli do odniyeyi z najmenshih parafij yeparhiyi Visoka pri Banskij Shtyavnici de meshkalo vsogo 157 zhiteliv v yiyi filiyi Dekish 240 zhiteliv 220 katolikiv ta 20 yevangelistiv a v Kopanici she menshe 150 zhiteliv 40 katolikiv ta 110 yevangelistiv Z Rimu v ZakarpattyaPislya zmin politichnoyi situaciyi vlitku 1990 roku poslanij na duhovni studiyi do Rimu 1990 1992 roki navchannya v Tereziyanumi v Rimi v Papskomu Instituti Duhovnosti Teresianum v Rimi de otrimav stupin magistra Na pochatku sichnya 1991 roku vpershe vidvidav Ukrayinu Zakarpattya Vlitku 1991 roku mav desyat tizhniv misijnogo dosvidu v Ekvadori Vzimku 1992 roku pobuvav u Rosiyi Moskva Volgograd Komishin ta Engels U chervni 1992 roku pislya zakinchennya navchannya v Rimi otrimav licenziat iz bogoslov ya Vzyav uchast u Generalnomu zibranni otciv lazaristiv u Rimi 19 serpnya 1992 roku priyihav v Ukrayinu na Zakarpattya u selo Dovge Provadiv pastoralnu sluzhbu dlya slovackoyi spilnoti u Velikomu Bereznomu Kolchini Fridishovi Dovgomu j Lisichovi azh do 4 zhovtnya 1992 roku Mizh tim vzyav uchast u pohoroni perepohovanni muchenika ispovidnika otcya Petra Pavla Orosa v Bilkah Iz 5 zhovtnya 1992 roku do 5 lipnya 1998 roku pracyuvav v Apostolskij Nunciaturi v Kiyevi Vikonuyuchi sluzhbovi obov yazki ob yizdiv majzhe vsyu Ukrayinu suprovodzhuvav Apostolskogo Nunciya perekladav Chasto naviduvavsya na Zakarpattya dopomagav u pastoralnij sluzhbi pevnij chas navit shosuboti ta shonedili Brav uchast u svyatkuvannyah 400 yi richnici Berestejskoyi uniyi ta 350 yi richnici Uzhgorodskoyi uniyi Z sichnya 1994 do lipnya 1998 roku takozh sluzhiv dlya cheskoyi spilnoti v Kiyevi Pislya zakinchennya praci v Nunciaturi povernuvsya do Slovachchini de stav nastoyatelem spilnoti otciv lazaristiv u Banskij Bistrici Potim protyagom odnogo roku buv Direktorom Noviciatu v Kongregaciyi Otciv Lazaristiv u Slovachchini Vikladav u Banskobistrickij seminariyi v Badini 9 zhovtnya 1998 roku nagorodzhenij Papskoyu vidznakoyu zolotim hrestom Pro Ecclesia et Pontifice Iz serpnya 2000 roku znovu poslanij na Zakarpattya ta priznachenij nastoyatelem spilnoti otciv lazaristiv i parohom u Perechini Zakarpattya dlya rimo katolikiv Iz dvoma spivrobitnikami obslugovuvav she j Tur ya Remeti Onokivci Gutu Velikij Bereznij i Zabrid tut zbuduvav novij hram a takozh i greko katolikiv Za dozvolom Svyatogo Prestolu o Milan Shashik sluzhiv u dvoh obryadah greko katolickomu i latinskomu Apostolskij Administrator12 listopada 2002 roku papa Rimskij Ivan Pavlo II priznachiv o Milana titulyarnim yepiskopom Bononiyi Apostolskim Administratorom ad nutum Sanctae Sedis Mukachivskoyi yeparhiyi Greko Katolickoyi Cerkvi iz osidkom v Uzhgorodi 27 28 chervnya 2003 roku za uchastyu vladiki Milana ta specialnogo predstavnika Papi Rimskogo kardinala vidbulosya urochiste perenesennya moshej Blazhennogo Teodora Romzhi do Uzhgorodskogo kafedralnogo soboru 28 chervnya 2004 roku razom iz kardinalom Jozefom Tomkom osvyativ zavershenu budovu Uzhgorodskoyi greko katolickoyi bogoslovskoyi akademiyi ta seminariyi 24 veresnya 2004 roku za nastijlivoyi diyalnosti vladiki Milana bulo poverneno Mukachivskij greko katolickij yeparhiyi yepiskopsku kaplicyu ta chastinu primishen yepiskopskoyi rezidenciyi Yepiskopska hirotoniyaHirotonizovanij v yepiskopi yepiskopski svyachennya Svyatishim Otcem Ivanom Pavlom II 6 sichnya 2003 roku v Rimi v Sobor svyatogo Petra v Rimi Uryad prijnyav 25 sichnya 2003 roku U chervni 2006 roku za uchastyu vladiki Milana v Uzhgorodskij greko katolickij bogoslovskij akademiyi vidbulasya mizhnarodna konferenciya prisvyachena storichchyu publikaciyi mukachivskogo prostopiniya irmologionu Joana Bokshaya Uchast v konferenciyi vzyali ne tilki greko katolicki ale j pravoslavni yepiskopi 2007 roku nagorodzhenij ordenom Ukrayini Za zaslugi III stupenya Togo zh roku pid golovuvannyam vladiki Milana vidbulosya vidznachennya 60 richchya muchenickoyi smerti Blazhennogo Teodora Romzhi za uchasti yepiskopiv iz riznih krayin ta oblastej Ukrayini 2008 roku obranij pochesnim gromadyaninom Uzhgoroda 2009 roku prijnyav gromadyanstvo Ukrayini Yeparh Mukachivskij17 bereznya 2010 roku imenovanij yeparhom Mukachivskoyi yeparhiyi 24 kvitnya svyatkovo vvedenij intronizovanij na kafedru v Uzhgorodskomu sobori Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 13 kvitnya 2011 roku v peredden 100 yi richnici Blazhennogo svyashennomuchenika Teodora perenissya do istorichnoyi rezidenciyi greko katolickih yepiskopiv v Uzhgorodi poruch iz kafedralnim soborom U grudni 2011 roku z iniciativi vladiki Milana na ploshi Svyatogo Petra u Vatikani postavlena rizdvyana yalinka z Velikogo Bichkova yak dar vid usih Cerkov Ukrayini za sho yepiskop buv nagorodzhenij vidznakoyu posolstva Ukrayini pri Svyatomu Prestoli Za desyat rokiv vladika Milan osvyativ v Mukachivskij yeparhiyi 140 hramiv ta kaplic visvyativ 156 novih yeparhialnih svyashenikiv Okrim ridnoyi slovackoyi movi volodiv ukrayinskoyu italijskoyu cheskoyu rosijskoyu ta polskoyu movami Pomer 14 lipnya 2020 roku Budivelni skandaliDokladnishe Skver Mariyi Tereziyi Budivnictvo v bufernij zoni pam yatki nacionalnogo znachennya U 2004 roci vladika Milan Shashik spilno z uzhgorodskim diplomatom ta yuristom Alenom Panovim iniciyuvali stvorennya Skveru Mariyi Tereziyi U 2013 roci Panov ta vladika Milan ogolosili konkurs na rozrobku proektu skveru V umovah konkursu peredbachalos ob yednannya okremih dilyanok sho nalezhali Alenu Panovu ta perebuvali u rozporyadzhenni greko katolickoyi yeparhiyi v yedinij prostir zi skverom ta budivnictvo memorialnogo kompleksu u bufernij zoni pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Uzhgorodskogo kafedralnogo soboru Pislya ogoloshennya konkursu na rozrobku proektu skveru vid nogo vidmezhuvalas gromadska organizaciya PRO URBE sho opikuyetsya zberezhennyam arhitekturnoyi spadshini u misti Uzhgorod Hocha spochatku predstavniki PRO URBE i dopomagali rozroblyati polozhennya konkursu ale zgodom pripinili spivpracyu cherez suttyevi rozbizhnosti v poglyadah z Alenom Panovim ta greko katolickoyu yeparhiyeyu Za slovami golovi gromadskoyi organizaciyi arhitektora Petra Sarvasha spirni pitannya stosuvalis zaplanovanogo znishennya istorichnogo kam yanogo muru ta vtruchannya v istorichne seredovishe Zamkovoyi gori U pershu chergu ce stosuyetsya nedopustimosti rujnuvannya kam yanoyi stini navproti portalu kafedralnogo soboru yak istorichnoyi pam yatki yaka vodnochas vidigraye rol formoutvoryuyuchogo elementu seredovisha Tak samo vvazhayemo nedopustimimi zmini parametriv ploshi Bachinskogo metodami vtruchan v planuvalnu strukturu Zamkovoyi gori Chastinu Skveru z pam yatnikom Mariyi Tereziyi ta memorialnim kompleksom sho nalezhit Alenu Panovu bulo vidkrito dlya gromadskogo koristuvannya 5 sichnya 2015 roku a inshu chastinu zi statuyeyu Divi Mariyi sho nalezhit greko katolickij yeparhiyi 28 chervnya 2016 roku Znishennya 200 richnogo kam yanogo muru 9 zhovtnya 2015 roku pid chas budivelnih robit z oblashtuvannya skveru u bufernij zoni pam yatki nacionalnogo znachennya Uzhgorodskogo kafedralnogo soboru ekskavatorom bulo zrujnovano kam yani muri XIX stolittya Odrazu pislya padinnya starovinnogo muru na spoloh zabili aktivisti sho opikuyutsya arhitekturnoyu spadshinoyu z vimogami vidnoviti ob yekt kulturnoyi ta istorichnoyi spadshini Odnak Mukachivskoyu greko katolickoyu yeparhiyeyu yaka bula spiviniciatorom zakladki skveru bulo vidmovleno u vidnovlenni kam yanogo muru Vidtak aktivisti ta pravniki rozpochali gotuvati skargi do Minkultu Derzhavnoyi arhitekturno budivelnoyi inspekciyi ta v oblasne upravlinnya arhitekturi a takozh zayavi pro skoyennya kriminalnogo zlochinu u viglyadi znishennya istorichnoyi pam yatki Negativnu ocinku faktu znishennya muru dali takozh kolishni golovni arhitektori mista Uzhgorod Oleksandr Sheba ta Petro Sarvash miscevij krayeznavec Lyudvig Filip skulptor Vasil Roman a takozh Yurij Gleba nachalnik upravlinnya kulturi Zakarpatskoyi ODA U travni 2016 roku kilka desyatkiv vidomih ta avtoritetnih uzhgorodciv napisali zvernennya do Alena Panova yepiskopa Milana Shashika ta miskogo golovi Uzhgoroda z propoziciyeyu vidbuduvati istorichnij parkan Stanom na pochatok 2017 roku zrujnovanij istorichnij mur ne vidnovleno Nagorodi i vidznakiHrest Za zaslugi pered Cerkvoyu i Papoyu 9 zhovtnya 1998 Orden Za zaslugi II st Ukrayina 20 lipnya 2020 posmertno za bagatorichnu plidnu cerkovnu blagodijnu i miloserdnicku diyalnist Orden Za zaslugi III st Ukrayina 17 veresnya 2007 za bagatolitnyu plidnu cerkovnu blagodijnu i miloserdnicku diyalnist Pochesnij gromadyanin Uzhgoroda 2009 PrimitkiEvidence zajmovych osob StB d Track Q104900509 https mgce uz ua shhojno vidijshov do gospoda nash batko http grkatke sk aktualita 2020 07 14 222455 pan si povolal vladyku milana sasika cm mukacevskeho eparchialneho biskupa PAN SI POVOLAL VLADYKU MILANA SASIKA CM MUKACEVSKEHO EPARCHIALNEHO BISKUPA Shashik Panov dva poglyadi na odin skver Informacijne agentstvo ZIDO Procitovano 23 bereznya 2017 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Uzhgorod in 17 chervnya 2013 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 23 bereznya 2017 Zakarpattya onlajn 20 chervnya 2013 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 28 bereznya 2017 Zakarpattya onlajn 20 chervnya 2013 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 28 bereznya 2017 V Uzhgorodi urochisto vidkrili i osvyatili skver Mariyi Tereziyi foto ukr Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 Golos Karpat Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Zagolovok Zakarpattya Pro golovne Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2017 mukachevo today amer Arhiv originalu za 30 bereznya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 ProZak accessdate 2017 03 30 Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Galagov tv accessdate 2017 03 30 Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Zakarpattya onlajn accessdate 2017 03 30 Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 TISA 1 accessdate 2017 03 30 Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 http zakarpattya net ua Arhiv originalu za 19 bereznya 2017 Procitovano 6 listopada 2013 http zakarpattya net ua Arhiv originalu za 16 chervnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2015 http galagov tv Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2015 Procitovano 10 veresnya 2015 ProZak 16 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 23 bereznya 2017 Zakarpattya onlajn 15 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 23 bereznya 2017 Uzhgorod in 27 bereznya 2016 Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 23 bereznya 2017 Prozak info 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 27 bereznya 2017 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 lipnya 2020 roku 284 2020 Pro nagorodzhennya M Shashika ordenom Za zaslugi Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 20 lipnya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 17 veresnya 2007 roku 875 2007 Pro nagorodzhennya M Shashika ordenom Za zaslugi zik ua ua Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 zakarpattya net ua Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 DzherelaPomer yepiskop UGKC Ukrinform 15 07 2020 PosilannyaBiografiya na RISU Bishop Milan Sasik C M Vladika Milan 35 faktiv iz zhittya ochilnika Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Mukachivskij greko katolickij yepiskop potrapiv u smertelnu DTP https risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 10 veresnya 2019 Procitovano 10 veresnya 2019

Дата публікації:
Топ