Мікрокомп ю тер термін для позначення комп ютерів котрі мають невеликі фізичні розміри що вживався з кінця 70 х до кінця

Мікрокомп'ю́тер — термін для позначення комп'ютерів котрі мають невеликі фізичні розміри, що вживався з кінця 70-х до кінця 80-х років XX століття і з початку 10-х років XXI століття. Вживався з кінця 70-х до кінця 80-х років XX століття поряд з «мікроЕОМ», вийшов з ужитку в 90-ті роки (витіснений терміном «персональний комп'ютер»), коли розмір таких комп'ютерів став вважатися звичайним. В XXI столітті термін знову увійшов до вживання у зв'язку з популярністю комп'ютерів, розміром із банківську картку і порівнянних по потужності зі старішими персональними комп'ютерами.

1970-ті — 1980-ті

Commodore 64, популярний Мікрокомп'ю́тер у 1980-х.

Наприкінці 70-х — у 80-ті роки XX століття широкого поширення набули невеликі комп'ютери, засновані на мікропроцесорах. Типовий мінікомп'ю́тер тих часів займав невелику шафу і був заснований на логічних мікросхемах; мікрокомп'ютери, на відміну від них, були засновані на мікросхемах високого ступеня інтеграції. Використовувалися вони як персональний комп'ютер і як домашній комп'ютер.

Особливості

Проста конструкція, невелика потужність процесора, невеликий обсяг пам'яті. Відповідні для квартири габарити, прийнятна для населення ціна. Відображення найпростішої графіки (на відміну від суперкомп'ютерів, яким графіка не була потрібна, і графічних робочих станцій, пристосованих під роботу зі складною графікою). Досить дружня для неспеціаліста ОС, як правило, одного користувача. Використання телевізорів і магнітофонів як периферії.

1990-ті — 2000-ні

Пізніше термін «мікрокомп'ютер», так само як і термін «домашній комп'ютер», був витіснений терміном «персональний комп'ютер», а пізніше і просто «комп'ютер».

Нині мікрокомп'ютерами часто називають вмонтовані системи (англ. Embedded system) управління (наприклад, в побутову техніку чи автомобілі).

Особливості

Мініатюрна конструкція, розрахована на установку в некомп'ютерні пристрої.
Невисоке енергоспоживання, немає рухомих частин.
Мінімальна ціна, обумовлена мінімально необхідною функціональністю.
Робота в жорстких умовах (вологість, вібрація, пил, радіоперешкоди тощо).
Спеціалізована ОС.
Налаштування тільки в сервісному центрі, через персональний комп'ютер.
Для підключення периферії застосовуються промислові шини зразок I²C.

2010-ті

Близько 2010 року з'явилися мініатюрні комп'ютери загального призначення зразок Raspberry Pi з малим енергоспоживанням і відкритої ОС. Як правило, вони засновані на архітектурі ARM, несумісної з IBM PC, за можливостями/продуктивності вони найближче до планшетів/смартфонам без екрана, але з HDMI-відеовиходом. Передбачуване призначення таких комп'ютерів — навчальні ПК, АРМи, медіацентри, домашні сервери, керуючі комп'ютери в різних хобі-проектах.

Особливості

Мініатюрна конструкція, розрахована на установку в спеціальній ніші, на стіні, під столом та ін.
Низьке енергоспоживання, що дозволяє тримати комп'ютер постійно включеним або живити від невеликого акумулятора. Крім зменшеного енергоспоживання в порівнянні з x86, платформа ARM має набагато більш ефективні режими енергозбереження.
Як наслідок — пасивне охолодження, немає рухомих частин (а значить, і шуму, ризику засмічення вентиляторів, можуть працювати в запилених приміщеннях).
Низька ціна, порівняно з системним блоком ПК.
Легковага^[] ОС (як правило, заснована на ядрі Linux).
Стандартні роз'єми для комп'ютерної периферії: USB, Secure Digital, eSATA, Ethernet, HDMI (сумісний з DVI, також є можливість підключення до VGA через спеціальні перехідники).