«Мізора: Пророцтво: Одна міс знайшла серед приватних книжок принцеси Вери Заревич: Бути справжнім та вірним в її подорожі до середини Землі з детальним описом країни та її мешканців, їх одягу, звичаїв та політики» (англ. Mizora: A Prophecy: A Mss. Found Among the Private Papers of Princess Vera Zarovitch: Being a True and Faithful Account of her Journey to the Interior of the Earth, with a Careful Description of the Country and its Inhabitants, their Customs, Manners, and Government.) — феміністичний науково-фантастичний роман Мері Е. Бредлі Лейн, вперше опублікований по частинах у 1880-1881 роках на сторінках газети «Cincinnati Commercial». Вперше виданий окремою книгою в 1890 році.
Мізора: Пророцтво: Одна міс знайшла серед приватних книжок принцеси Вери Заревич: Бути справжнім та вірним в її подорожі до середини Землі з детальним описом країни та її мешканців, їх одягу, звичаїв та політики. | ||||
---|---|---|---|---|
Mizora: A Prophecy: A Mss. Found Among the Private Papers of Princess Vera Zarovitch: Being a True and Faithful Account of her Journey to the Interior of the Earth, with a Careful Description of the Country and its Inhabitants, their Customs, Manners, and Government. | ||||
Жанр | феміністична наукова фантастика | |||
Форма | роман | |||
Тема | фемінізм, євгеніка і Партеногенез | |||
Автор | Мері Е. Бредлі Лейн | |||
Мова | англійська мова | |||
Опубліковано | 1880 | |||
Видання | 1890 | |||
| ||||
Загальна характеристика
Мізора — «перший портрет суто жіночого, самодостатнього суспільства» та «перша феміністична технологічна утопія».
«Мізора» — один з елементів у хвилі утопічної та дистопічної фантастики, яка з'явилася в останньому десятиріччі XIX століття.
Роман «другий відомий феміністичний утопічний роман, написаний жінкою», після «Прав людини» (1870), написаної Енні Дентон Кридж. Поняття жіночого суспільства сягає, принаймні, до амазонок давньогрецької міфології — хоча амазонки ще потребував чоловіків для продовження роду. У «Мізорі» Лейн розмноження відбувається шляхом партеногенезу.
Сюжет
Книга описує суто жіночу «утопію», яка охопила всю Землю. Мізоріанці сповідують євгеніку; осі вони блондинки—«арійки», які зневажають людей темного кольору шкіри (Сучасною термінологією їх суспільство можна назвати расистським. Цей же термін, вочевидь, можна застосувати й власне до книги.). У стародавній історії тієї землі нею керував військовий генерал, обраний президентом (у цій версії — Улісс Грант). Коли генерал був обраний на третій термін (це Гранту було запропоновано зробити в 1880 році), суспільство Мізори поринуло в хаос. Врешті-решт у Мізорі встановився суто жіночий соціальний лад. Чоловіки, які вижили, були «ліквідовані» (проте незрозуміло чи вони були фізично знищені, або залишені помирати). Стверджується, що чоловіки більшою мірою були забуті, ніж їх ненавиділи.
У романі є також посилання на політичні репресії в тогочасній Росії та придушення Польської революції 1863 року. Оповідь в романі ведеться від першої особи, Віри Заревич, молодої дружини та мати, проте вона загрожувала поваленням царського режиму й була відправлена на заслання до Сибіру. Вона втікає на північ до Арктики, де її байдарку проносить над великим водоспадом до Мізори. Вона проводить там п'ятнадцять років, вивчаючи розвиток місцевої культури; наприкінці того часу вона прагне повернутися до чоловіка та дитини й навчати власне суспільство те, чому вона навчилася.
Оскільки це утопічний роман, в ньому присвячується деякий час для опису футуристичних технологій, таким як «відеотелефони». Мізоріанці можуть робити дощ, скидаючи електрику в повітря. Попри те, що у Мізори немає домашніх тварин, жінки їдять хімічно приготоване штучне м'ясо — це інновація, яка тільки розвивається на початку XXI століття.
Лейн грає зі звичаями та конвенціями свого власного суспільства, як зазвичай це роблять утопісти. У «Мізорі» вузька талія вважається «огидною деформацією» — це вступає в суперечність з часом в якому жила Лейн, де жінки, всі покірно мали вузьку талію.
Впливи
Протиставленням деяких ідей Лейн є книга Шарлотти Перкінс Гілман «Їїзем'я», яка була написана майже через тридцять років опісля «Мізори». Книга Лейн спровокувала появу інших феміністичних утопічних романів, зокрема «Нової Амазонії» (1889) Джорджа Корбетта та «Відкриття паралелі» (1893), написана спільно Еліс Ільгенфріц Джонс та Еллою Мершант. Одночасно деякі чоловіки-утопісти публікували твори, які стосувалися феміністських питань та питань гендерних ролей, наприклад: «Експерименту у шлюбі» Чарльза Белламі (1889) та «Розмови про Еллен» Лінда Бойда Портера (1890).
Мізора також належить до цікавого класу науково-фантастичної літератури про порожнисту Землю.
Видання
Друге видання «Мізори» з'явилося в 1975 році, і було перевидане в 1999 році виданням University of Nebraska Press. Мало кому відомий є й той факт, що Лейн не хотіла, щоб її чоловік дізнався про те, що його дружина пише про кращий світ без чоловіків.
Примітки
- New York, G. W. Dillingham, 1890.
- Mary E. Bradley Lane, Mizora: A World of Women, Introduction by Joan Saberhagen; Lincoln, NE, University of Nebraska Press, 1999; Introduction, p. vi.
- Howard P. Segal, Future Imperfect: The Mixed Blessing of Technology in America, Amherst, MA, University of Massachusetts Press, 1994; p. 117.
- Jean Pfaelzer, The Utopian Novel in America 1886–1896: The Politics of Form, Pittsburgh, University of Pittsburgh Press, 1984; pp. 146-50.
- James Matthew Morris and Andrea L. Cross, Historical Dictionary of Utopianism, Lanham, MD, Scarecrow Press, 2004; p. 172.
- Peter Fitting, Subterranean Worlds: A Critical Anthology, Middletown, CT, Wesleyan University Press, 2004; p. 157.
Посилання
- Mizora: A Prophecy. A MSS. Found Among the Private Papers of the Princess Vera Zarovitch. by Mary Bradley Lane. New York: G. W. Dillingham, 1890, at Project Gutenberg (англ.)
- SFSite review of Mizora (англ.)
- (англ.)
- Роботи Мері Е. Бредлі Лейн на сайті Проєкт «Гутенберг» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizora Proroctvo Odna mis znajshla sered privatnih knizhok princesi Veri Zarevich Buti spravzhnim ta virnim v yiyi podorozhi do seredini Zemli z detalnim opisom krayini ta yiyi meshkanciv yih odyagu zvichayiv ta politiki angl Mizora A Prophecy A Mss Found Among the Private Papers of Princess Vera Zarovitch Being a True and Faithful Account of her Journey to the Interior of the Earth with a Careful Description of the Country and its Inhabitants their Customs Manners and Government feministichnij naukovo fantastichnij roman Meri E Bredli Lejn vpershe opublikovanij po chastinah u 1880 1881 rokah na storinkah gazeti Cincinnati Commercial Vpershe vidanij okremoyu knigoyu v 1890 roci Mizora Proroctvo Odna mis znajshla sered privatnih knizhok princesi Veri Zarevich Buti spravzhnim ta virnim v yiyi podorozhi do seredini Zemli z detalnim opisom krayini ta yiyi meshkanciv yih odyagu zvichayiv ta politiki Mizora A Prophecy A Mss Found Among the Private Papers of Princess Vera Zarovitch Being a True and Faithful Account of her Journey to the Interior of the Earth with a Careful Description of the Country and its Inhabitants their Customs Manners and Government Zhanrfeministichna naukova fantastikaFormaromanTemafeminizm yevgenika i PartenogenezAvtorMeri E Bredli LejnMovaanglijska movaOpublikovano1880Vidannya1890Zagalna harakteristikaMizora pershij portret suto zhinochogo samodostatnogo suspilstva ta persha feministichna tehnologichna utopiya Mizora odin z elementiv u hvili utopichnoyi ta distopichnoyi fantastiki yaka z yavilasya v ostannomu desyatirichchi XIX stolittya Roman drugij vidomij feministichnij utopichnij roman napisanij zhinkoyu pislya Prav lyudini 1870 napisanoyi Enni Denton Kridzh Ponyattya zhinochogo suspilstva syagaye prinajmni do amazonok davnogreckoyi mifologiyi hocha amazonki she potrebuvav cholovikiv dlya prodovzhennya rodu U Mizori Lejn rozmnozhennya vidbuvayetsya shlyahom partenogenezu SyuzhetKniga opisuye suto zhinochu utopiyu yaka ohopila vsyu Zemlyu Mizorianci spoviduyut yevgeniku osi voni blondinki arijki yaki znevazhayut lyudej temnogo koloru shkiri Suchasnoyu terminologiyeyu yih suspilstvo mozhna nazvati rasistskim Cej zhe termin vochevid mozhna zastosuvati j vlasne do knigi U starodavnij istoriyi tiyeyi zemli neyu keruvav vijskovij general obranij prezidentom u cij versiyi Uliss Grant Koli general buv obranij na tretij termin ce Grantu bulo zaproponovano zrobiti v 1880 roci suspilstvo Mizori porinulo v haos Vreshti resht u Mizori vstanovivsya suto zhinochij socialnij lad Choloviki yaki vizhili buli likvidovani prote nezrozumilo chi voni buli fizichno znisheni abo zalisheni pomirati Stverdzhuyetsya sho choloviki bilshoyu miroyu buli zabuti nizh yih nenavidili U romani ye takozh posilannya na politichni represiyi v togochasnij Rosiyi ta pridushennya Polskoyi revolyuciyi 1863 roku Opovid v romani vedetsya vid pershoyi osobi Viri Zarevich molodoyi druzhini ta mati prote vona zagrozhuvala povalennyam carskogo rezhimu j bula vidpravlena na zaslannya do Sibiru Vona vtikaye na pivnich do Arktiki de yiyi bajdarku pronosit nad velikim vodospadom do Mizori Vona provodit tam p yatnadcyat rokiv vivchayuchi rozvitok miscevoyi kulturi naprikinci togo chasu vona pragne povernutisya do cholovika ta ditini j navchati vlasne suspilstvo te chomu vona navchilasya Oskilki ce utopichnij roman v nomu prisvyachuyetsya deyakij chas dlya opisu futuristichnih tehnologij takim yak videotelefoni Mizorianci mozhut robiti dosh skidayuchi elektriku v povitrya Popri te sho u Mizori nemaye domashnih tvarin zhinki yidyat himichno prigotovane shtuchne m yaso ce innovaciya yaka tilki rozvivayetsya na pochatku XXI stolittya Lejn graye zi zvichayami ta konvenciyami svogo vlasnogo suspilstva yak zazvichaj ce roblyat utopisti U Mizori vuzka taliya vvazhayetsya ogidnoyu deformaciyeyu ce vstupaye v superechnist z chasom v yakomu zhila Lejn de zhinki vsi pokirno mali vuzku taliyu VpliviProtistavlennyam deyakih idej Lejn ye kniga Sharlotti Perkins Gilman Yiyizem ya yaka bula napisana majzhe cherez tridcyat rokiv opislya Mizori Kniga Lejn sprovokuvala poyavu inshih feministichnih utopichnih romaniv zokrema Novoyi Amazoniyi 1889 Dzhordzha Korbetta ta Vidkrittya paraleli 1893 napisana spilno Elis Ilgenfric Dzhons ta Elloyu Mershant Odnochasno deyaki choloviki utopisti publikuvali tvori yaki stosuvalisya feministskih pitan ta pitan gendernih rolej napriklad Eksperimentu u shlyubi Charlza Bellami 1889 ta Rozmovi pro Ellen Linda Bojda Portera 1890 Mizora takozh nalezhit do cikavogo klasu naukovo fantastichnoyi literaturi pro porozhnistu Zemlyu VidannyaDruge vidannya Mizori z yavilosya v 1975 roci i bulo perevidane v 1999 roci vidannyam University of Nebraska Press Malo komu vidomij ye j toj fakt sho Lejn ne hotila shob yiyi cholovik diznavsya pro te sho jogo druzhina pishe pro krashij svit bez cholovikiv PrimitkiNew York G W Dillingham 1890 Mary E Bradley Lane Mizora A World of Women Introduction by Joan Saberhagen Lincoln NE University of Nebraska Press 1999 Introduction p vi Howard P Segal Future Imperfect The Mixed Blessing of Technology in America Amherst MA University of Massachusetts Press 1994 p 117 Jean Pfaelzer The Utopian Novel in America 1886 1896 The Politics of Form Pittsburgh University of Pittsburgh Press 1984 pp 146 50 James Matthew Morris and Andrea L Cross Historical Dictionary of Utopianism Lanham MD Scarecrow Press 2004 p 172 Peter Fitting Subterranean Worlds A Critical Anthology Middletown CT Wesleyan University Press 2004 p 157 PosilannyaMizora A Prophecy A MSS Found Among the Private Papers of the Princess Vera Zarovitch by Mary Bradley Lane New York G W Dillingham 1890 at Project Gutenberg angl SFSite review of Mizora angl angl Roboti Meri E Bredli Lejn na sajti Proyekt Gutenberg angl