Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мюзет (фр. musette de cour або musette baroque) — вдосконалений «шляхетський» варіант волинки чи дуди . Як і волинка, мюзет має одну або дві трубки-співаниці (шалюмо — фр. chalumeaux, — смолоскип) і бурдонний блок. І співаниці й бурдони мають циліндричні отвори й подвійні тростини, які дають м'який тембр, схожий на гобой . Інструмент роздувається міхом (сільфоном) . В Україні існував інструмент шоломія, схожий на трубку-співаницю мюзета як візуально, так і назвою, та ще й подібний за тембром.
 | |
| Класифікація | Язичкові духові музичні інструменти, Аерофон |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 422.12-62 |
| Подібні інструменти | Ірландська волинка, Шотландська волинка, Коза, Дуда, Ґайда |
 Мюзет у Вікісховищі | |
Приставка «de cour» не відображається в назві інструменту в оригінальних музичних партитурах епохи бароко, у яких зазвичай інструмент позначається просто як мюзет (musette). Це призводить до певної термінологічної плутанини. Мюзет починають плутати з гобоєм піколо, відомим під назвою «гобой мюзет» (oboe musette).
Історія
Вперше з'явившись у Франції, в самому кінці шістнадцятого століття, мюзет удосконалювався протягом наступних століть цілою низкою династій майстрів. Найвідомішими з них вважається сім'я Хотетер (Hotteterre): Мартін Хотетер додав до мюзету другу співаницю, або малий шалюмо, розширивши діапазон інструменту на шість півтонів. Бурдони стали простішими, оскільки співаниці стали більш складними. Остаточна форма мюзета повністю хроматична, з діапазоном октави і половини, починаючи з фа (F) над середнім до (C); бурдонний блок із до (C), ре (D) і соль (G).
Мюзет був тісно пов'язаний із французьким королівським двором і аристократією на початку XVII століття. «Екзотичні» двірські «пасторальні» інструменти були модними вдосконаленнями традиційних — волинки , колісної ліри та дудки й звучали у виконанні як професіоналів, так і любителів. Дякуючи тому, що мюзет роздувався міхами, він широко розповсюдився, бо на ньому могли грати й жінки, адже в ті часи вважалося непристойним для жінок грати на будь-якому духовому інструменті.
На вершині своєї популярності, мюзет (як і вдосконалена хроматична колісна ліра) використовувалася не лише для камерної музики, а й у крупних формах, наприклад, в опері, де ілюстрував сільське життя в жанрі пастораль. Після Французької революції, мюзет швидко впав у немилість, тоді як простіші форми волинки залишалися популярними як народні інструменти. Як наслідок, музикознавці, які вивчали французьку музику в стилі бароко наприкінці ХІХ століття, не уявляли собі роль волинки у витонченій салонній музиці.
З 1970-х років починає ширитися мода на автентичне виконавство, що викликає потребу у відновленні старовинних інструментів. Завдяки таким виробникам, як Ремі Дюбуа (Верв'є, Бельгія), зазвучали в оригіналах такі твори, як «Пастор Фідо» Шедевіля (Chédeville) (на основі «Пор року» Вівальді), і навіть оперний балет Рамо «Les Fêtes d'Hébé» в оригінальній формі.
Трубки-співаниці мюзета
На заглавній сторінці «Трактату» Боржона де Скелрі (1672) зображено пастуха, оточеного рядом інструментів. Вони включають ранній мюзет, з одинарною співаницею що має шість отворів для пальців і жодного клапана. Наступна ілюстрація на повній сторінці показує співаницю (шалюмо), у котрої вже сім отворів і три клапани, які вже сумарно дають діапазон цілої октави.
Другий малюнок на повну сторінку ілюструє більш розвинену форму мюзету, де велика співаниця з п'ятьма клавішами доповнюється малою трубкою-співаницею з шістьма клавішами. Жак Хоттетер (1738) ілюструє найбільш розповсюджену остаточну форму інструменту; шестиклапанна мала співаниця — така сама як у Боржона де Скелрі, але у великої співаниці — сім клапанів.
Хоча фізично Малий шалюмо (мала співаниця) і пов'язаний із «великим шалюмо» (великою співаницею) спільною подачею повітря з сильфона (міху), але має власну подвійну тростину й функціонує як окремий інструмент. Найнижча нота меншої співаниці — на напівтона нижче верхнього ля (А) більшої співаниці. Підтримка гармонії та строю між співаницями належить до труднощів інструменту.
Велика співаниця відкрита й тому завжди звучить. Мала співаниця закрита, як і пізні північноумбрійські труби, тому звучить лише при відкритті отвору або натисканні клавіші. Аплікатурною особливістю мюзета є те, що, в цілому, система є «закритою» й, за винятком гри на деяких мелізмах, одномоментно може бути відкритою лише один отвір.
Бурдони
Подібно до фаготу, короткий циліндр бурдонного блоку містить двічі обернені повітряні канали. Отвори в кожному повітряному каналі (еквівалент пальцьових отворів) відкриваються шляхом переміщення повзунків, закріплених в чотирьох кулісах . Дві найнижчі ноти використовують один і той же повітряний канал, тому не можуть звучати разом.
На ранніх мюзетах було до дев'яти куліс і дванадцяти повзунків, щоби можна було грати музику в різних тональностях і завжди мати тонічно-орієнтований бурдон в залежності від тональності. По мірі того, як співаниці розвилися й стали повністю хроматичними, стало можливим відтворення музики в різних тональностях, але починаючи з однієї ноти; потрібно було менше можливих нот бурдонного блоку й він був спрощений. Незважаючи на це, в бурдонному блоці все ще є чотири або й більше окремих тростин, які вимагають регулювання й настроювання.
Репертуар
Мюзет був інструментом як для професіоналів, так і для любителів. Тому музика, написана для цього інструменту, коливається від простих обробок популярних мелодій — фольклорних танців у «Трактаті» Боржона де Скеллері, пісень із сучасних опер у «Методі» Хоттетерре — до досить складних творів найвідоміших композиторів того часу. Основна частина музики, написаної для мюзету — не сольна. Найпопулярнішою формою були дуети. Трохи менше — тріосонати. Значна частина музики, доступної для інструменту, була написана для ансамблів за участю мюзета, колісної барокової (хроматичної) ліри, поперечної флейти, гобою та скрипки.
Композитори, які писали для мюзету (в алфавітному порядку): Шарль Батон (Bâton), Джозеф Бодін де Буамортье (Boismortier), Жан-Батіст Бютерн, Ніколя Шедевіль, Мішель Коре, Філіберт Делавіньє, Жак-Мартін Хоттетерр, Жак-Крістоф Нодо і Жан-Філіпп Рамо). Майже всі - виключно французькі композитори.
Інструмент цей зараз досить рідкісній, в основному його можні бачити в музеях або на фестивалях барокової музики, але він залишив по собі слід у класичному репертуарі. Часто навіть у шкільній програмі з фортепіано чи духових інструментів зустрічаємо спокійну танцювальну форму з назвою «Мюзет».
Лінії колісної ліри та мюзету також знаходимо в оркестрових сюїтах Телемана .
У своєму «Трактаті» Боржон де Скелері, згадуючи про малу співаницюі включаючи її до ілюстрацій, зосереджується на великій співаниці і наводить приклади переважно танцювальних мелодій та популярних пісень. Хоттетер у своїй «Методі» використовує весь діапазон інструменту, й спирається на приклади, взяті з популярних опер, а також подає ряд оригінальних композицій, розроблених для розширення майстерності гравця в конкретних діапазонах. Обидві ці роботи також вчать читати музику з листа. Боржон де Скелері наводить приклади в стандартних позначеннях і в табулатурах, а також дає поради з базового технічного обслуговування інструменту. Зрозуміло, що ці «самовчителі» були розраховані на читачів тодішнього Парижу, чи одного з великих провінційних міст Франції, де можна було досить просто знайти виробників інструментів та музикантів, які могли навчити грі.
Література
- de Scellery, Borjon (1672). Traité de la musette. Lyon.
- Hotteterre, Jacques (1738). Methode de la musette. Paris.
- Boone, Hubert (1985). Muséße. l'Orgue, la chanson, la cornemuse, la vielle à roue: un patrimoine européen (12): 54—89.
- Maillard, Jean-Christophe (1997). CD booklet for Boismortier, "Ballets de village et Sérénade". Naxos. 8.553296.
- Maillard, Jean-Christophe (1996). CD booklet for Corrette, "Concert et concertos comiques". MPO/Adòs. 205432.
- Сторінка музеїв на сайті Олівера Зелера [./Http://www.hotpipes.com/pipe0025.html [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] Всесвіт волинки]
- Вебсайт барокової колісної ліри, що містить інформацію про твори, написані для мюзету та історичну довідку про нього. [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- головним чином Мартін, який додав меншу співаницю, або малий шалюмо, і його син Жак, який опублікував повну Методу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Myuzet fr musette de cour abo musette baroque vdoskonalenij shlyahetskij variant volinki chi dudi Yak i volinka myuzet maye odnu abo dvi trubki spivanici shalyumo fr chalumeaux smoloskip i burdonnij blok I spivanici j burdoni mayut cilindrichni otvori j podvijni trostini yaki dayut m yakij tembr shozhij na goboj Instrument rozduvayetsya mihom silfonom V Ukrayini isnuvav instrument sholomiya shozhij na trubku spivanicyu myuzeta yak vizualno tak i nazvoyu ta she j podibnij za tembrom MyuzetMyuzet 18 go stolittya na vistavci v Muzeyi muzichnih instrumentiv Berlina NimechchinaMyuzet 18 go stolittya na vistavci v Muzeyi muzichnih instrumentiv Berlina NimechchinaKlasifikaciyaYazichkovi duhovi muzichni instrumenti AerofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa422 12 62Podibni instrumentiIrlandska volinka Shotlandska volinka Koza Duda Gajda Myuzet u Vikishovishi Pristavka de cour ne vidobrazhayetsya v nazvi instrumentu v originalnih muzichnih partiturah epohi baroko u yakih zazvichaj instrument poznachayetsya prosto yak myuzet musette Ce prizvodit do pevnoyi terminologichnoyi plutanini Myuzet pochinayut plutati z goboyem pikolo vidomim pid nazvoyu goboj myuzet oboe musette IstoriyaVpershe z yavivshis u Franciyi v samomu kinci shistnadcyatogo stolittya myuzet udoskonalyuvavsya protyagom nastupnih stolit ciloyu nizkoyu dinastij majstriv Najvidomishimi z nih vvazhayetsya sim ya Hoteter Hotteterre Martin Hoteter dodav do myuzetu drugu spivanicyu abo malij shalyumo rozshirivshi diapazon instrumentu na shist pivtoniv Burdoni stali prostishimi oskilki spivanici stali bilsh skladnimi Ostatochna forma myuzeta povnistyu hromatichna z diapazonom oktavi i polovini pochinayuchi z fa F nad serednim do C burdonnij blok iz do C re D i sol G Myuzet buv tisno pov yazanij iz francuzkim korolivskim dvorom i aristokratiyeyu na pochatku XVII stolittya Ekzotichni dvirski pastoralni instrumenti buli modnimi vdoskonalennyami tradicijnih volinki kolisnoyi liri ta dudki j zvuchali u vikonanni yak profesionaliv tak i lyubiteliv Dyakuyuchi tomu sho myuzet rozduvavsya mihami vin shiroko rozpovsyudivsya bo na nomu mogli grati j zhinki adzhe v ti chasi vvazhalosya nepristojnim dlya zhinok grati na bud yakomu duhovomu instrumenti Na vershini svoyeyi populyarnosti myuzet yak i vdoskonalena hromatichna kolisna lira vikoristovuvalasya ne lishe dlya kamernoyi muziki a j u krupnih formah napriklad v operi de ilyustruvav silske zhittya v zhanri pastoral Pislya Francuzkoyi revolyuciyi myuzet shvidko vpav u nemilist todi yak prostishi formi volinki zalishalisya populyarnimi yak narodni instrumenti Yak naslidok muzikoznavci yaki vivchali francuzku muziku v stili baroko naprikinci HIH stolittya ne uyavlyali sobi rol volinki u vitonchenij salonnij muzici Z 1970 h rokiv pochinaye shiritisya moda na avtentichne vikonavstvo sho viklikaye potrebu u vidnovlenni starovinnih instrumentiv Zavdyaki takim virobnikam yak Remi Dyubua Verv ye Belgiya zazvuchali v originalah taki tvori yak Pastor Fido Shedevilya Chedeville na osnovi Por roku Vivaldi i navit opernij balet Ramo Les Fetes d Hebe v originalnij formi Gaspar de Guejdan graye na myuzeti Giacint Rigo Hyacinthe Rigaud 1738 Muzej Granet Eks an Provans FranciyaTrubki spivanici myuzetaNa zaglavnij storinci Traktatu Borzhona de Skelri 1672 zobrazheno pastuha otochenogo ryadom instrumentiv Voni vklyuchayut rannij myuzet z odinarnoyu spivaniceyu sho maye shist otvoriv dlya palciv i zhodnogo klapana Nastupna ilyustraciya na povnij storinci pokazuye spivanicyu shalyumo u kotroyi vzhe sim otvoriv i tri klapani yaki vzhe sumarno dayut diapazon ciloyi oktavi Drugij malyunok na povnu storinku ilyustruye bilsh rozvinenu formu myuzetu de velika spivanicya z p yatma klavishami dopovnyuyetsya maloyu trubkoyu spivaniceyu z shistma klavishami Zhak Hotteter 1738 ilyustruye najbilsh rozpovsyudzhenu ostatochnu formu instrumentu shestiklapanna mala spivanicya taka sama yak u Borzhona de Skelri ale u velikoyi spivanici sim klapaniv Hocha fizichno Malij shalyumo mala spivanicya i pov yazanij iz velikim shalyumo velikoyu spivaniceyu spilnoyu podacheyu povitrya z silfona mihu ale maye vlasnu podvijnu trostinu j funkcionuye yak okremij instrument Najnizhcha nota menshoyi spivanici na napivtona nizhche verhnogo lya A bilshoyi spivanici Pidtrimka garmoniyi ta stroyu mizh spivanicyami nalezhit do trudnoshiv instrumentu Shema budovi myuzeta z Enciklopediyi Didro i Dalambera bl 1770 Diapazon spivanic na myuzeti v stili Hoteter Velika spivanicya vidkrita j tomu zavzhdi zvuchit Mala spivanicya zakrita yak i pizni pivnichnoumbrijski trubi tomu zvuchit lishe pri vidkritti otvoru abo natiskanni klavishi Aplikaturnoyu osoblivistyu myuzeta ye te sho v cilomu sistema ye zakritoyu j za vinyatkom gri na deyakih melizmah odnomomentno mozhe buti vidkritoyu lishe odin otvir BurdoniPodibno do fagotu korotkij cilindr burdonnogo bloku mistit dvichi oberneni povitryani kanali Otvori v kozhnomu povitryanomu kanali ekvivalent palcovih otvoriv vidkrivayutsya shlyahom peremishennya povzunkiv zakriplenih v chotiroh kulisah Dvi najnizhchi noti vikoristovuyut odin i toj zhe povitryanij kanal tomu ne mozhut zvuchati razom Na rannih myuzetah bulo do dev yati kulis i dvanadcyati povzunkiv shobi mozhna bulo grati muziku v riznih tonalnostyah i zavzhdi mati tonichno oriyentovanij burdon v zalezhnosti vid tonalnosti Po miri togo yak spivanici rozvilisya j stali povnistyu hromatichnimi stalo mozhlivim vidtvorennya muziki v riznih tonalnostyah ale pochinayuchi z odniyeyi noti potribno bulo menshe mozhlivih not burdonnogo bloku j vin buv sproshenij Nezvazhayuchi na ce v burdonnomu bloci vse she ye chotiri abo j bilshe okremih trostin yaki vimagayut regulyuvannya j nastroyuvannya RepertuarMyuzet buv instrumentom yak dlya profesionaliv tak i dlya lyubiteliv Tomu muzika napisana dlya cogo instrumentu kolivayetsya vid prostih obrobok populyarnih melodij folklornih tanciv u Traktati Borzhona de Skelleri pisen iz suchasnih oper u Metodi Hotteterre do dosit skladnih tvoriv najvidomishih kompozitoriv togo chasu Osnovna chastina muziki napisanoyi dlya myuzetu ne solna Najpopulyarnishoyu formoyu buli dueti Trohi menshe triosonati Znachna chastina muziki dostupnoyi dlya instrumentu bula napisana dlya ansambliv za uchastyu myuzeta kolisnoyi barokovoyi hromatichnoyi liri poperechnoyi flejti goboyu ta skripki Kompozitori yaki pisali dlya myuzetu v alfavitnomu poryadku Sharl Baton Baton Dzhozef Bodin de Buamorte Boismortier Zhan Batist Byutern Nikolya Shedevil Mishel Kore Filibert Delavinye Zhak Martin Hotteterr Zhak Kristof Nodo i Zhan Filipp Ramo Majzhe vsi viklyuchno francuzki kompozitori Instrument cej zaraz dosit ridkisnij v osnovnomu jogo mozhni bachiti v muzeyah abo na festivalyah barokovoyi muziki ale vin zalishiv po sobi slid u klasichnomu repertuari Chasto navit u shkilnij programi z fortepiano chi duhovih instrumentiv zustrichayemo spokijnu tancyuvalnu formu z nazvoyu Myuzet Liniyi kolisnoyi liri ta myuzetu takozh znahodimo v orkestrovih syuyitah Telemana U svoyemu Traktati Borzhon de Skeleri zgaduyuchi pro malu spivanicyui vklyuchayuchi yiyi do ilyustracij zoseredzhuyetsya na velikij spivanici i navodit prikladi perevazhno tancyuvalnih melodij ta populyarnih pisen Hotteter u svoyij Metodi vikoristovuye ves diapazon instrumentu j spirayetsya na prikladi vzyati z populyarnih oper a takozh podaye ryad originalnih kompozicij rozroblenih dlya rozshirennya majsternosti gravcya v konkretnih diapazonah Obidvi ci roboti takozh vchat chitati muziku z lista Borzhon de Skeleri navodit prikladi v standartnih poznachennyah i v tabulaturah a takozh daye poradi z bazovogo tehnichnogo obslugovuvannya instrumentu Zrozumilo sho ci samovchiteli buli rozrahovani na chitachiv todishnogo Parizhu chi odnogo z velikih provincijnih mist Franciyi de mozhna bulo dosit prosto znajti virobnikiv instrumentiv ta muzikantiv yaki mogli navchiti gri Literaturade Scellery Borjon 1672 Traite de la musette Lyon Hotteterre Jacques 1738 Methode de la musette Paris Boone Hubert 1985 Musesse l Orgue la chanson la cornemuse la vielle a roue un patrimoine europeen 12 54 89 Maillard Jean Christophe 1997 CD booklet for Boismortier Ballets de village et Serenade Naxos 8 553296 Maillard Jean Christophe 1996 CD booklet for Corrette Concert et concertos comiques MPO Ados 205432 Storinka muzeyiv na sajti Olivera Zelera Http www hotpipes com pipe0025 html 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vsesvit volinki Vebsajt barokovoyi kolisnoyi liri sho mistit informaciyu pro tvori napisani dlya myuzetu ta istorichnu dovidku pro nogo 28 sichnya 2020 u Wayback Machine golovnim chinom Martin yakij dodav menshu spivanicyu abo malij shalyumo i jogo sin Zhak yakij opublikuvav povnu Metodu