Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аюб Хан Мухаммед 14 травня 1907 с Рехана поблизу Хріпура провінція Хазара Британської Індії 19 квітня 1974 Ісламабад пак

Мухаммад Аюб Хан

Мухаммад Аюб Хан

Аюб Хан Мухаммед (14 травня 1907, с. Рехана поблизу Хріпура, провінція Хазара Британської Індії — 19 квітня 1974, Ісламабад) — пакистанський військовий і державний діяч.

Аюб Хан
урду محمد ایوب خان‎
image
 
Народження: 14 травня 1907(1907-05-14)[1][2][…]
d, Округ Гаріпур, d, Хайбер-Пахтунхва, Британська Індія, Британська імперія
Смерть: 19 квітня 1974(1974-04-19)[1][2][4](66 років)
Равалпінді, Пенджаб, Пакистан
Причина смерті: зупинка серця
Поховання: d
Країна: Британська Індія і Пакистан
Релігія: іслам і шиїти
Освіта: Аліґархський мусульманський університет, Королівський військовий коледж у Сандгерсті, d і d
Партія: d
Діти: d
Нагороди:
image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Закінчив Алі-гархський мусульманський університет і Військовий коледж у Сандгерсті (Велика Британія). Офіцер британської колоніальної армії (1927—1947), учасник Другої світової війни, генерал-майор (1948). У 1951 призначений головнокомандувачем пакистанської армії. З 1954 — міністр оборони.

7 жовтня 1958 року в Пакистані відбувся військовий переворот. 27 жовтня, замість обраного в 1955 Іскандера Мірзи, Аюб Хан оголосив себе президентом країни, перебравши на себе диктаторські повноваження. У результаті перевороту був розпущений парламент, заборонені партії, запроваджена цензура преси та військові трибунали. Формально демократія була відновлена у 1962 після прийняття нової конституції Пакистану. Проте влада залишалася в руках військових.

Урядові Аюб Хана, незважаючи на недемократичні методи правління та авторитаризм, вдалося добитися суттєвих успіхів в економіці. Була розпочата аграрна реформа, розвивалася національна промисловість. Однак, усі економічні реформи не змогли зламати вплив «21 родин» — найвпливовіших олігархічних груп, які в середині 1960-х продовжували контролювати 60 % промислового та 80 % банківського капіталу Пакистану.

У лютому 1960 Аюб Хана переобрано на президентський пост. На чергових президентських виборах у 1965 опозиція висунула як єдиного кандидата сестру «батька нації» А. М. Джинни — Фатіму Джинну. Проте це не завадило Аюб Ханові перемогти.

У зовнішній політиці Аюб Хан продовжив попередню орієнтацію на США та підтвердив участь Пакистану у військових структурах СЕАТО. У середині 1960-х Пакистан робив спроби підтримання антиіндійського повстання в Кашмірі. Проте це привело до погіршення становища Пакистану і короткотривалої, але повномасштабної війни з Індією у 1965. Шукаючи союзників, Пакистан почав зближуватися з Китаєм.

Аюб Хан використав конфлікт для того, аби запровадити 6 вересня 1965 воєнний стан, що тривав аж до 1969. У листопаді 1968 під час виступу на 200-тисячному мітингу в Пешаварі студент політехнічного коледжу двічі вистрелив у нього. Президент залишився живим. Розпочалися репресії проти всієї опозиції, яку він звинуватив в підготовці замаху на своє життя. Було арештовано тисячі осіб, серед яких були популярні керівники опозиційних партій Зульфікар Алі Бхутто та . У відповідь на це у головних містах країни — Карачі, Лахорі, , Равалпінді — почалися масові виступи. Уряд запровадив комендантську годину та обмеження зібрань. Все це привело до прямих зіткнень демонстрантів з поліцією, з'явилися перші жертви.

Уряд 11 лютого 1969 перевів З. А. Бхутто під домашній арешт у Ларкані на півночі Сінду, який перетворився на неофіційний центр опозиції. 15 лютого 1969 року Аюб Хан змушений був скасувати воєнний стан. Аюб Хан для збереження влади зробив спробу створити проурядову коаліцію з представників правлячої Мусульманської ліги та ще семи поміркованих партій. Але це об'єднання, що отримало назву Комітет демократичних дій, не змогло завоювати довіру в народу. Також провалися ідея провести круглий стіл в кінці лютого — початку березня 1969.

Увечері 25 березня 1969 у радіозверненні до народу Аюб Хан оголосив про свою відставку. Владу було передано головнокомандувачу збройних сил 52-річному генералові Агі Мохаммеду Ях'я Хану.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

  • Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • Козицький А. М. Новітня історія Азії та Африки: Навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. — Л.: Афіша, 2004. — 430 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ayub Han Muhammed 14 travnya 1907 s Rehana poblizu Hripura provinciya Hazara Britanskoyi Indiyi 19 kvitnya 1974 Islamabad pakistanskij vijskovij i derzhavnij diyach Ayub Han urdu محمد ایوب خان Narodzhennya 14 travnya 1907 1907 05 14 1 2 d Okrug Garipur d Hajber Pahtunhva Britanska Indiya Britanska imperiyaSmert 19 kvitnya 1974 1974 04 19 1 2 4 66 rokiv Ravalpindi Pendzhab PakistanPrichina smerti zupinka sercyaPohovannya dKrayina Britanska Indiya i PakistanReligiya islam i shiyitiOsvita Aligarhskij musulmanskij universitet Korolivskij vijskovij koledzh u Sandgersti d i dPartiya dDiti dNagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Zakinchiv Ali garhskij musulmanskij universitet i Vijskovij koledzh u Sandgersti Velika Britaniya Oficer britanskoyi kolonialnoyi armiyi 1927 1947 uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni general major 1948 U 1951 priznachenij golovnokomanduvachem pakistanskoyi armiyi Z 1954 ministr oboroni 7 zhovtnya 1958 roku v Pakistani vidbuvsya vijskovij perevorot 27 zhovtnya zamist obranogo v 1955 Iskandera Mirzi Ayub Han ogolosiv sebe prezidentom krayini perebravshi na sebe diktatorski povnovazhennya U rezultati perevorotu buv rozpushenij parlament zaboroneni partiyi zaprovadzhena cenzura presi ta vijskovi tribunali Formalno demokratiya bula vidnovlena u 1962 pislya prijnyattya novoyi konstituciyi Pakistanu Prote vlada zalishalasya v rukah vijskovih Uryadovi Ayub Hana nezvazhayuchi na nedemokratichni metodi pravlinnya ta avtoritarizm vdalosya dobitisya suttyevih uspihiv v ekonomici Bula rozpochata agrarna reforma rozvivalasya nacionalna promislovist Odnak usi ekonomichni reformi ne zmogli zlamati vpliv 21 rodin najvplivovishih oligarhichnih grup yaki v seredini 1960 h prodovzhuvali kontrolyuvati 60 promislovogo ta 80 bankivskogo kapitalu Pakistanu U lyutomu 1960 Ayub Hana pereobrano na prezidentskij post Na chergovih prezidentskih viborah u 1965 opoziciya visunula yak yedinogo kandidata sestru batka naciyi A M Dzhinni Fatimu Dzhinnu Prote ce ne zavadilo Ayub Hanovi peremogti U zovnishnij politici Ayub Han prodovzhiv poperednyu oriyentaciyu na SShA ta pidtverdiv uchast Pakistanu u vijskovih strukturah SEATO U seredini 1960 h Pakistan robiv sprobi pidtrimannya antiindijskogo povstannya v Kashmiri Prote ce privelo do pogirshennya stanovisha Pakistanu i korotkotrivaloyi ale povnomasshtabnoyi vijni z Indiyeyu u 1965 Shukayuchi soyuznikiv Pakistan pochav zblizhuvatisya z Kitayem Ayub Han vikoristav konflikt dlya togo abi zaprovaditi 6 veresnya 1965 voyennij stan sho trivav azh do 1969 U listopadi 1968 pid chas vistupu na 200 tisyachnomu mitingu v Peshavari student politehnichnogo koledzhu dvichi vistreliv u nogo Prezident zalishivsya zhivim Rozpochalisya represiyi proti vsiyeyi opoziciyi yaku vin zvinuvativ v pidgotovci zamahu na svoye zhittya Bulo areshtovano tisyachi osib sered yakih buli populyarni kerivniki opozicijnih partij Zulfikar Ali Bhutto ta U vidpovid na ce u golovnih mistah krayini Karachi Lahori Ravalpindi pochalisya masovi vistupi Uryad zaprovadiv komendantsku godinu ta obmezhennya zibran Vse ce privelo do pryamih zitknen demonstrantiv z policiyeyu z yavilisya pershi zhertvi Uryad 11 lyutogo 1969 pereviv Z A Bhutto pid domashnij aresht u Larkani na pivnochi Sindu yakij peretvorivsya na neoficijnij centr opoziciyi 15 lyutogo 1969 roku Ayub Han zmushenij buv skasuvati voyennij stan Ayub Han dlya zberezhennya vladi zrobiv sprobu stvoriti prouryadovu koaliciyu z predstavnikiv pravlyachoyi Musulmanskoyi ligi ta she semi pomirkovanih partij Ale ce ob yednannya sho otrimalo nazvu Komitet demokratichnih dij ne zmoglo zavoyuvati doviru v narodu Takozh provalisya ideya provesti kruglij stil v kinci lyutogo pochatku bereznya 1969 Uvecheri 25 bereznya 1969 u radiozvernenni do narodu Ayub Han ogolosiv pro svoyu vidstavku Vladu bulo peredano golovnokomanduvachu zbrojnih sil 52 richnomu generalovi Agi Mohammedu Yah ya Hanu PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaUkrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kozickij A M Novitnya istoriya Aziyi ta Afriki Navch posib dlya stud ist spec vish navch zakl L Afisha 2004 430 s

Дата публікації:
Топ