Муромське повстання — антибільшовицьке повстання в Муромі 8-10 липня 1918 року, організоване «». Повсталі під натиском більшовиків й підбурюваного ними населення були змушені лісами перейти до Казані, де вступили в і продовжили боротьбу з більшовиками.
Муромське повстання | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянська війна в Росії | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
РРФСР, більшовики | |||||||||
Командувачі | |||||||||
Д. С. Григор'єв | т. Ярликін | ||||||||
Військові сили | |||||||||
40-50 осіб, кілька вантажівок з кулеметами | 4-та Муромська караульна рота, звідний загін червоноармійців і робітників |
Підготовка повстання
Більшовицький Жовтневий переворот у Муромі не був прийнятий місцевою буржуазією, інтелігенцією та офіцерством. Вони закликали до повалення радянської влади, відновлення влади Установчих зборів і розправи з червоноармійцями, комуністами і радянськими працівниками, вели підготовку до збройного виступу у Муромі.
Навесні 1918 року у громадському клубі Мурома проходили збори колишніх офіцерів і буржуазії. У червні 1918 року в Муромі вже існувала антибільшовицька організація, що готувала виступ на 6 — 7 червня, який був зірваний радянською владою.
Повстання
Окський бульвар Мурома став збірним пунктом антибільшовиків. Радянська влада більшовиків була скинута збройним виступом у ніч з 8 на 9 липня 1918 року.
У 22-23 години 8 липня повсталі напали на вартову роту й захопили зброю. Одночасно були захоплені Муромський повітовий військовий комісаріат, Муромська вища військова рада й Муромська Рада, й до кінця ночі місто Муром було повністю взято під владу демократів. Керівниками виступу були полковник М. П. Сахаров і військовий лікар Д. С. Григор'єв.
9 липня 1918 року по місту були розклеєні відозви «Союзу захисту Батьківщини і Свободи» про повалення радянської влади, а також наказ Миколи Сахарова, начальника Східного загону Північної Добровольчої армії, про явку для реєстрації офіцерів у штаб. Штаб направив війська: 1-й загін, під начальством офіцера Гольберга — на станцію Селіваново; 2-й загін, на чолі з офіцером Пестряковим — на станцію (обидва загони повинні були зіпсувати залізничне полотно), 3-й загін — на станцію Навашино, для вгамування муромських робітників підбурюваних більшовиками.
Більшовицьким агітаторам вдалося утримати робітників залізничних майстерень і заводів у Навашино, Виксі й Коврові та інших навколишніх сіл на збройну протидію вільній владі Мурома.
До ранку 10 липня більшовики вибили повсталих з міста, що втекли з міста захопивши 700 000 рублів з каси Муромської Ради, Муромського повітового військового комісаріату та деяких інших установ. Влада більшовиків в Муромі була відновлена.
Увечері 10 липня загін червоногвардійців і робітників під начальством Єрликіна нагнав повсталих біля станції Доміки, розбив і прогнав їх далі.
У ніч на 11 липня залишки повсталих були знову наздогнані червоними у Ново-Дмитрівського, вщент розбиті і відступили повз Викси до Ардатова.
Пізніше на допиті в СРСР організатор Союзу захисту Батьківщини і Свободи Борис Савінков говорив про Муромське повстання: «Про муромське повстанні я знав те, що мені доповів Григор'єв, убитий під час повстання проти Колчака. Григор'єв взяв Муром, у нього було дуже мало сил, щось людей з 40 або 50, протримався там один день і пішов у напрямку Казані».
Через 2 тижні, вночі в Муромі в підвалі будинку купців Шведових-Каратигіних (там розташовувалася Муромська революційна рада) О. І. Єрликіним й О. Кириловим були розстріляні 12 захоплених білогвардійців, серед яких були О. О.. Леман і Б. О. Способін.[1] [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Див. також
Примітки
- Д. Л. Голинков. Крушение антисоветского подполья в СССР (в 2-х тт.). Книга I. 4-е изд. М., Политиздат. 1986. стр.177
- История Мурома и Муромского края с древнейших времён до конца двадцатого века / управление образования г. Мурома; МИХМ. — 1. — Муром, 2001. — С. 315. — .
Джерела
- Кручинин А. С. Муромское антисоветское восстание (1918) истоки и предыстория // Уваровские чтения-V: Материалы научной конференции, посвященной 1140-летию г. Мурома. Муром, 2003. стр. 283—286 [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Красная книга ВЧК (в 2-х тт). [ 3 квітня 2009 у Wayback Machine.] / под научн. ред. А. С. Велидова. Книга 1. 2-е изд. М., Политиздат, 1989.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muromske povstannya antibilshovicke povstannya v Muromi 8 10 lipnya 1918 roku organizovane Povstali pid natiskom bilshovikiv j pidburyuvanogo nimi naselennya buli zmusheni lisami perejti do Kazani de vstupili v i prodovzhili borotbu z bilshovikami Muromske povstannya Gromadyanska vijna v Rosiyi Data vechir 8 lipnya ranok 10 lipnya 1918 Misce Murom ta okolici Privid Diktatura Rezultat vidstup povstalih Storoni RRFSR bilshoviki Komanduvachi D S Grigor yev t Yarlikin Vijskovi sili 40 50 osib kilka vantazhivok z kulemetami 4 ta Muromska karaulna rota zvidnij zagin chervonoarmijciv i robitnikivPidgotovka povstannyaBilshovickij Zhovtnevij perevorot u Muromi ne buv prijnyatij miscevoyu burzhuaziyeyu inteligenciyeyu ta oficerstvom Voni zaklikali do povalennya radyanskoyi vladi vidnovlennya vladi Ustanovchih zboriv i rozpravi z chervonoarmijcyami komunistami i radyanskimi pracivnikami veli pidgotovku do zbrojnogo vistupu u Muromi Navesni 1918 roku u gromadskomu klubi Muroma prohodili zbori kolishnih oficeriv i burzhuaziyi U chervni 1918 roku v Muromi vzhe isnuvala antibilshovicka organizaciya sho gotuvala vistup na 6 7 chervnya yakij buv zirvanij radyanskoyu vladoyu PovstannyaOkskij bulvar Muroma stav zbirnim punktom antibilshovikiv Radyanska vlada bilshovikiv bula skinuta zbrojnim vistupom u nich z 8 na 9 lipnya 1918 roku U 22 23 godini 8 lipnya povstali napali na vartovu rotu j zahopili zbroyu Odnochasno buli zahopleni Muromskij povitovij vijskovij komisariat Muromska visha vijskova rada j Muromska Rada j do kincya nochi misto Murom bulo povnistyu vzyato pid vladu demokrativ Kerivnikami vistupu buli polkovnik M P Saharov i vijskovij likar D S Grigor yev 9 lipnya 1918 roku po mistu buli rozkleyeni vidozvi Soyuzu zahistu Batkivshini i Svobodi pro povalennya radyanskoyi vladi a takozh nakaz Mikoli Saharova nachalnika Shidnogo zagonu Pivnichnoyi Dobrovolchoyi armiyi pro yavku dlya reyestraciyi oficeriv u shtab Shtab napraviv vijska 1 j zagin pid nachalstvom oficera Golberga na stanciyu Selivanovo 2 j zagin na choli z oficerom Pestryakovim na stanciyu obidva zagoni povinni buli zipsuvati zaliznichne polotno 3 j zagin na stanciyu Navashino dlya vgamuvannya muromskih robitnikiv pidburyuvanih bilshovikami Bilshovickim agitatoram vdalosya utrimati robitnikiv zaliznichnih majsteren i zavodiv u Navashino Viksi j Kovrovi ta inshih navkolishnih sil na zbrojnu protidiyu vilnij vladi Muroma Do ranku 10 lipnya bilshoviki vibili povstalih z mista sho vtekli z mista zahopivshi 700 000 rubliv z kasi Muromskoyi Radi Muromskogo povitovogo vijskovogo komisariatu ta deyakih inshih ustanov Vlada bilshovikiv v Muromi bula vidnovlena Uvecheri 10 lipnya zagin chervonogvardijciv i robitnikiv pid nachalstvom Yerlikina nagnav povstalih bilya stanciyi Domiki rozbiv i prognav yih dali U nich na 11 lipnya zalishki povstalih buli znovu nazdognani chervonimi u Novo Dmitrivskogo vshent rozbiti i vidstupili povz Viksi do Ardatova Piznishe na dopiti v SRSR organizator Soyuzu zahistu Batkivshini i Svobodi Boris Savinkov govoriv pro Muromske povstannya Pro muromske povstanni ya znav te sho meni dopoviv Grigor yev ubitij pid chas povstannya proti Kolchaka Grigor yev vzyav Murom u nogo bulo duzhe malo sil shos lyudej z 40 abo 50 protrimavsya tam odin den i pishov u napryamku Kazani Cherez 2 tizhni vnochi v Muromi v pidvali budinku kupciv Shvedovih Karatiginih tam roztashovuvalasya Muromska revolyucijna rada O I Yerlikinim j O Kirilovim buli rozstrilyani 12 zahoplenih bilogvardijciv sered yakih buli O O Leman i B O Sposobin 1 Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Div takozhPrimitkiD L Golinkov Krushenie antisovetskogo podpolya v SSSR v 2 h tt Kniga I 4 e izd M Politizdat 1986 str 177 Istoriya Muroma i Muromskogo kraya s drevnejshih vremyon do konca dvadcatogo veka upravlenie obrazovaniya g Muroma MIHM 1 Murom 2001 S 315 ISBN 5869530881 DzherelaKruchinin A S Muromskoe antisovetskoe vosstanie 1918 istoki i predystoriya Uvarovskie chteniya V Materialy nauchnoj konferencii posvyashennoj 1140 letiyu g Muroma Murom 2003 str 283 286 21 bereznya 2017 u Wayback Machine Krasnaya kniga VChK v 2 h tt 3 kvitnya 2009 u Wayback Machine pod nauchn red A S Velidova Kniga 1 2 e izd M Politizdat 1989