Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мурзалар (башк. Мырҙалар) — плем'я у складі айлинської групи башкирів. Інша назва мурзаларських башкирів — Улеште (башк. Өләштә). Нащадки мурзаларців проживають у Салаватському районі.
Родовий склад
Родові підрозділи: аксиуаш, балтагул, баркилдак, бішей, бурес, ятімдер, казак, кузгун, кутлусура, кутлу, кирзи, мангул, міндіяр, сіпай, сулпи, сирзи, таз, тавір, тау, тунгатар, шайтан (аю).
Етнічна історія
Пращури мурзаларців входили до складу союзу печенізько-огузьких племен Сирдар'їнських і Приаральських степів VII-IX ст. На Південному Уралі мурзаларці спочатку зайняли територію вододілу річок Ай, Біла, Яїк (Урал), Уй, Міас. Під тиском Табинських родів в кінці XV ст. мурзаларці й інші айлинці переселилися на північний схід сучасного Башкортостану (Айсько-Юрюзанське межиріччя). До Російської держави приєдналися під керівництвом Курсай бей батира. Сучасні мурзаларці в основному проживають в Салаватському районі: Мурзалар-Мечетлі, Кусепей, Ахун, Ільтай, Мусат, Бешевляр, Яубуляк, Куселяр, Аркаул, Махмут, 1-й Ідельбай (Бадрак), 2-й Іделбай (Бадрак), Ташаул. Ара Аксиуаш проживає в основному в корінному селі Мурзалар Масетлеhе, (Аксиуаш ватажок повсталих башкирів Мурзаларців 1681-1684 років, його син, старшина волості Корткасик Аксиуашев теж видатний ватажок повсталих мурзаларців 1735-1740 років, його онук Симак Корткасиков і його син Асман Симаков брали участь в обранні Карасакал ханом, після поразки в війні бігли в Середній Жуз казахів), а також в змішаних населених пунктах (курорт Янгантау, Чулпан, Саргамиш, Комсомол, Урмантау, в районних центрах Месегут і Малояз і т.д.)
Етнонім
За переказами, родоначальником племені мурзалар був Мирзабек бий, який переселився на Урал за вороним конем. Вийшли разом з іншими родами племені Айле з місцевості Кайєп. Місцевість (місто, або область) Кайєп знаходилася в передгір'ях Каратау, або біля Сирдар'ї.
Видатні мурзаларці
Джерела
- (рос.)
Примітки
- Кузеев Р.Г. Происхождение башкирского народа. Этнический состав и история расселения. М., Наука, 1974, С. 290.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Murzalar bashk Myrҙalar plem ya u skladi ajlinskoyi grupi bashkiriv Insha nazva murzalarskih bashkiriv Uleshte bashk Өlәshtә Nashadki murzalarciv prozhivayut u Salavatskomu rajoni Rodovij skladRodovi pidrozdili aksiuash baltagul barkildak bishej bures yatimder kazak kuzgun kutlusura kutlu kirzi mangul mindiyar sipaj sulpi sirzi taz tavir tau tungatar shajtan ayu Etnichna istoriyaPrashuri murzalarciv vhodili do skladu soyuzu pechenizko oguzkih plemen Sirdar yinskih i Priaralskih stepiv VII IX st Na Pivdennomu Urali murzalarci spochatku zajnyali teritoriyu vododilu richok Aj Bila Yayik Ural Uj Mias Pid tiskom Tabinskih rodiv v kinci XV st murzalarci j inshi ajlinci pereselilisya na pivnichnij shid suchasnogo Bashkortostanu Ajsko Yuryuzanske mezhirichchya Do Rosijskoyi derzhavi priyednalisya pid kerivnictvom Kursaj bej batira Suchasni murzalarci v osnovnomu prozhivayut v Salavatskomu rajoni Murzalar Mechetli Kusepej Ahun Iltaj Musat Beshevlyar Yaubulyak Kuselyar Arkaul Mahmut 1 j Idelbaj Badrak 2 j Idelbaj Badrak Tashaul Ara Aksiuash prozhivaye v osnovnomu v korinnomu seli Murzalar Masetlehe Aksiuash vatazhok povstalih bashkiriv Murzalarciv 1681 1684 rokiv jogo sin starshina volosti Kortkasik Aksiuashev tezh vidatnij vatazhok povstalih murzalarciv 1735 1740 rokiv jogo onuk Simak Kortkasikov i jogo sin Asman Simakov brali uchast v obranni Karasakal hanom pislya porazki v vijni bigli v Serednij Zhuz kazahiv a takozh v zmishanih naselenih punktah kurort Yangantau Chulpan Sargamish Komsomol Urmantau v rajonnih centrah Mesegut i Maloyaz i t d EtnonimZa perekazami rodonachalnikom plemeni murzalar buv Mirzabek bij yakij pereselivsya na Ural za voronim konem Vijshli razom z inshimi rodami plemeni Ajle z miscevosti Kajyep Miscevist misto abo oblast Kajyep znahodilasya v peredgir yah Karatau abo bilya Sirdar yi Vidatni murzalarciRami GaripovDzherela ros PrimitkiKuzeev R G Proishozhdenie bashkirskogo naroda Etnicheskij sostav i istoriya rasseleniya M Nauka 1974 S 290