Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Іванович Муралов (1877, хутір Роти, Таганрозький округ (Область Війська Донського), (нині Донецька область, Україна) — 1 лютого 1937, Москва) — радянський військовий діяч. Член Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ВУЦВК
| Муралов Микола Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1877 хутір Роти, Донецька область |
| Помер | 1 лютого 1937 Москва |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Громадянство |  СРСР |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Відомий завдяки | Член ВУЦВК |
| Учасник | Громадянська війна в Росії |
| Членство | Ліва опозиція в РКП (б) і ВКП (б) і Всесоюзне товариство старих більшовиків |
| Партія | КПРС |
| Брати, сестри | d |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Син хуторянина-міщанина Івана Анастасійовича Муралова. Спочатку здобув домашню освіту під керівництвом батька. Потім навчався в сільськогосподарській школі, закінчив її в 1897 році. З того ж року служив керуючим різних маєтків, винокурного й маслоробного заводів. З 1903 року помічник земського агронома в Подольську. Того ж року вступив до РСДРП, більшовик.
Брав участь в Московському збройне повстання в грудні 1905 року, після поразки якого втік на Дон. Неодноразово заарештовувався на короткий термін, з 1907 року служив керуючим маєтком в Тульської губернії, одночасно вів нелегальну революційну роботу. У 1914 році, після початку Першої світової війни, призваний в армію. Стає рядовим 215-го піхотного полку в м. Володимирі, потім з полку переведений в 2-у московську роту, в якій служив до лютого 1917 року.
Після Лютневої революції 1917 р. став одним з організаторів Московської Ради солдатських депутатів, входить до її президії від більшовиків. Був членом Військової бюро МК РСДРП(б). У вересні стає заступником голови Московської ради солдатських депутатів. У жовтні 1917 член Московського військово-революційного комітету і революційного штабу, один з керівників збройного повстання в Москві. Після перемоги над юнкерами 2 листопада 1917 року Муралов підписав наказ Московського ВРК про перемогу революції в Москві, і в той же день був призначений комісаром Московського військового округу з правами командувача військ. На цій посаді він був з листопада 1917 по лютий 1919 року.
19 березня 1919 року прибув до 3-ї армії Східного фронту на посаду члена РВС. У липні 1919 року був призначений членом РВС Східного фронту, в серпні того ж року призначений членом РВС 12-ї армії Південно-Західного фронту.
20 травня 1920 року затверджений 4 Всеукраїнським з'їздом рад членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ВУЦВК
У серпні 1920 року призначений членом колегії Наркомату землеробства. 1 березня 1921 року знову призначений командувачем військ Московського військового округу, в травні 1924 призначений командувачем військ Північно-Кавказького Військового округу, в лютому 1925 року призначений для «особливо важливих» доручень при Революційній військові раді СРСР. Член комісії з організації поховання Леніна.
З 1925 року член Центральної контрольної комісії ВКП (б). У 1925—1927 рр. — начальник військово-морської інспекції Наркомату робітничо-селянської інспекції СРСР, одночасно ректор сільськогосподарської академії імені К. А. Тімірязєва.
Був учасником об'єднаної опозиції, прихильником Льва Троцького. У листопаді 1927 року за участь в опозиції був виведений зі складу ЦКК ВКП(б). На XV з'їзді ВКП(б) (грудень 1927) виступив з промовою, в якій протестував проти порушень внутріпартійної демократії, вимагав звернути увагу на навмисне перебільшення звинувачень, які висувалися до опозиціонерів. На з'їзді був виключений з партії.
У лютому 1928 року був висланий в місто Тару Омського округу. З цього часу працював на незначних посадах в області господарського управління. У 1929 році переведений в Новосибірськ. Працював інспектором, заступником уповноваженого Зернотресту по Західному Сибіру. Оскільки репресії проти опозиціонерів дедалі посилювалися, після довгих умовлянь у грудні 1935 й січні 1936 написав Йосипу Сталіну два листи, заявивши про розрив з троцькістами і з проханням про відновлення в партії. У 1936 році працював начальником сільськогосподарського відділу Управління робітничого постачання Кузбасбуду в Новосибірську.
Арешт і страта
17 квітня 1936 року був заарештований. Під час слідства до Муралова застосовувалися тортури, кілька місяців він відмовлявся давати свідчення і підтверджувати фальсифіковані звинувачення. Як один з головних обвинувачуваних притягнутий до сфабрикованого НКВС відкритого політичного процесу у справі «Паралельного антирадянського троцькістського центру». 30 січня 1937 року засуджений до смертної кари. Розстріляний 1 лютого 1937 р.
У квітні 1986 року Пленум Верховного суду СРСР скасував вирок, посмертно реабілітувавши М. І. Муралова.
Примітки
- Іван Романенко Иван Романенко Из рядовых — в командующие // Возвращенные имена. Книга 2. — М.: АПН, 1988. — Тираж 200 000 экз. — C. 27 — 40
- С. Коломнин. Солдат революции, так и не ставший маршалом
- В. А. Клименко // Историки отвечают на вопросы, С.38—44
Посилання
- Муралов Н. И. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Большая биографическая энциклопедия
- О том, что никогда не забудется [ 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Ivanovich Muralov 1877 hutir Roti Taganrozkij okrug Oblast Vijska Donskogo nini Donecka oblast Ukrayina 1 lyutogo 1937 Moskva radyanskij vijskovij diyach Chlen Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu VUCVKMuralov Mikola IvanovichNarodivsya1877 1877 hutir Roti Donecka oblastPomer1 lyutogo 1937 1937 02 01 MoskvaPohovannyaNove Donske kladovisheGromadyanstvo SRSRDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecVidomij zavdyakiChlen VUCVKUchasnikGromadyanska vijna v RosiyiChlenstvoLiva opoziciya v RKP b i VKP b i Vsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPartiyaKPRSBrati sestridNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin hutoryanina mishanina Ivana Anastasijovicha Muralova Spochatku zdobuv domashnyu osvitu pid kerivnictvom batka Potim navchavsya v silskogospodarskij shkoli zakinchiv yiyi v 1897 roci Z togo zh roku sluzhiv keruyuchim riznih mayetkiv vinokurnogo j maslorobnogo zavodiv Z 1903 roku pomichnik zemskogo agronoma v Podolsku Togo zh roku vstupiv do RSDRP bilshovik Brav uchast v Moskovskomu zbrojne povstannya v grudni 1905 roku pislya porazki yakogo vtik na Don Neodnorazovo zaareshtovuvavsya na korotkij termin z 1907 roku sluzhiv keruyuchim mayetkom v Tulskoyi guberniyi odnochasno viv nelegalnu revolyucijnu robotu U 1914 roci pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni prizvanij v armiyu Staye ryadovim 215 go pihotnogo polku v m Volodimiri potim z polku perevedenij v 2 u moskovsku rotu v yakij sluzhiv do lyutogo 1917 roku Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r stav odnim z organizatoriv Moskovskoyi Radi soldatskih deputativ vhodit do yiyi prezidiyi vid bilshovikiv Buv chlenom Vijskovoyi byuro MK RSDRP b U veresni staye zastupnikom golovi Moskovskoyi radi soldatskih deputativ U zhovtni 1917 chlen Moskovskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu i revolyucijnogo shtabu odin z kerivnikiv zbrojnogo povstannya v Moskvi Pislya peremogi nad yunkerami 2 listopada 1917 roku Muralov pidpisav nakaz Moskovskogo VRK pro peremogu revolyuciyi v Moskvi i v toj zhe den buv priznachenij komisarom Moskovskogo vijskovogo okrugu z pravami komanduvacha vijsk Na cij posadi vin buv z listopada 1917 po lyutij 1919 roku 19 bereznya 1919 roku pribuv do 3 yi armiyi Shidnogo frontu na posadu chlena RVS U lipni 1919 roku buv priznachenij chlenom RVS Shidnogo frontu v serpni togo zh roku priznachenij chlenom RVS 12 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu 20 travnya 1920 roku zatverdzhenij 4 Vseukrayinskim z yizdom rad chlenom Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu VUCVK U serpni 1920 roku priznachenij chlenom kolegiyi Narkomatu zemlerobstva 1 bereznya 1921 roku znovu priznachenij komanduvachem vijsk Moskovskogo vijskovogo okrugu v travni 1924 priznachenij komanduvachem vijsk Pivnichno Kavkazkogo Vijskovogo okrugu v lyutomu 1925 roku priznachenij dlya osoblivo vazhlivih doruchen pri Revolyucijnij vijskovi radi SRSR Chlen komisiyi z organizaciyi pohovannya Lenina Z 1925 roku chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b U 1925 1927 rr nachalnik vijskovo morskoyi inspekciyi Narkomatu robitnicho selyanskoyi inspekciyi SRSR odnochasno rektor silskogospodarskoyi akademiyi imeni K A Timiryazyeva Buv uchasnikom ob yednanoyi opoziciyi prihilnikom Lva Trockogo U listopadi 1927 roku za uchast v opoziciyi buv vivedenij zi skladu CKK VKP b Na XV z yizdi VKP b gruden 1927 vistupiv z promovoyu v yakij protestuvav proti porushen vnutripartijnoyi demokratiyi vimagav zvernuti uvagu na navmisne perebilshennya zvinuvachen yaki visuvalisya do opozicioneriv Na z yizdi buv viklyuchenij z partiyi U lyutomu 1928 roku buv vislanij v misto Taru Omskogo okrugu Z cogo chasu pracyuvav na neznachnih posadah v oblasti gospodarskogo upravlinnya U 1929 roci perevedenij v Novosibirsk Pracyuvav inspektorom zastupnikom upovnovazhenogo Zernotrestu po Zahidnomu Sibiru Oskilki represiyi proti opozicioneriv dedali posilyuvalisya pislya dovgih umovlyan u grudni 1935 j sichni 1936 napisav Josipu Stalinu dva listi zayavivshi pro rozriv z trockistami i z prohannyam pro vidnovlennya v partiyi U 1936 roci pracyuvav nachalnikom silskogospodarskogo viddilu Upravlinnya robitnichogo postachannya Kuzbasbudu v Novosibirsku Aresht i strata 17 kvitnya 1936 roku buv zaareshtovanij Pid chas slidstva do Muralova zastosovuvalisya torturi kilka misyaciv vin vidmovlyavsya davati svidchennya i pidtverdzhuvati falsifikovani zvinuvachennya Yak odin z golovnih obvinuvachuvanih prityagnutij do sfabrikovanogo NKVS vidkritogo politichnogo procesu u spravi Paralelnogo antiradyanskogo trockistskogo centru 30 sichnya 1937 roku zasudzhenij do smertnoyi kari Rozstrilyanij 1 lyutogo 1937 r U kvitni 1986 roku Plenum Verhovnogo sudu SRSR skasuvav virok posmertno reabilituvavshi M I Muralova PrimitkiIvan RomanenkoIvan RomanenkoIz ryadovyh v komanduyushie Vozvrashennye imena Kniga 2 M APN 1988 Tirazh 200 000 ekz C 27 40 S Kolomnin Soldat revolyucii tak i ne stavshij marshalom V A Klimenko Istoriki otvechayut na voprosy S 38 44PosilannyaMuralov N I 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Bolshaya biograficheskaya enciklopediya O tom chto nikogda ne zabudetsya 26 zhovtnya 2018 u Wayback Machine