«Муму́» — оповідання російського письменника Івана Тургенєва, написане в 1852 році. За даними дослідників, в основу твору лягли справжні події, що відбувались в московському будинку матері письменника Варвари Петрівни Тургенєвої.
Муму | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Муму | ||||
«Муму». Публікація в журналі «Современник». 1854 | ||||
Назва на честь | Муму[d] | |||
Жанр | оповідання | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Тургенєв Іван Сергійович | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1852 | |||
Опубліковано | 1854 | |||
Видання | Современник | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Вперше опубліковане в журналі «Современник» в 1854 році.
Сюжет
В одному з будинків на околиці Москви доживала віку стара пані, оточена численною челяддю. Був серед її челяді глухонімий двірник Герасим, чоловік величезного зросту і богатирської сили. Він був узятий з села, де один працював за чотирьох, займаючись звичною для нього сільською працею.
Сподобалась Герасиму прачка Тетяна. Він став надавати дівчині знаки уваги. У старої пані був швець Капітон Клімов, п'яниця, якого їй заманулося напоумити, женити на Тетяні. Довго ламав голову дворецький барині Гаврила як це зробити. Порадившись з іншими, придумав ось що: Тетяні потрібно було прикинутися п'яною, оскільки Герасим п'яних терпіти не міг. Хитрість вдалася. Герасим сам штовхнув Тетяну до Капітона. Через рік Капітон остаточно спився і був відправлений з дружиною в далеке село. Герасим на прощання подарував Тетяні хустку, хотів проводити до застави, але зупинився на Кримському броду. Йдучи вздовж річки, він підібрав цуценятко, яке ніяк не могло вилізти з води.
«Жодна мати так не доглядає за своєю дитиною, як залицявся Герасим за своєю вихованкою». Місяців через вісім вона перетворилася в здорову пухнасту собачку іспанської породи, пристрасно прив'язану до Герасима. Оскільки говорити він не міг, тільки мугикав, то і собаку кликав — Муму. Якось вранці бариня прогулювалася з приживалками і побачила Муму, що чекала свого господаря. Зацікавилася собачкою і зажадала принести її до себе в покої. Муму, доставлена в вітальню барині, тремтіла, а коли пані заманулося її погладити, вищирила зуби. Стара веліла своїм слугам, щоб собаки в будинку не було. Наказ було виконано. Герасим пів-Москви оббіг, розшукуючи свою улюбленицю, страждав. Але ось одного разу вночі Муму з'явилася з уривком мотузки на шиї. Він ретельно заховав собаку в своїй комірчині і вигулював лише ночами.
Незабаром вся челядь дізналася, що Муму повернулася. Може, і не дійшло б до барині, але Муму облаяла якось п'яного. Після цього нічного гавкоту бариня веліла собаку звести. Наказ передали глухонімому. Він знаками пояснив, що зробить це сам. Через годину Герасим вийшов із своєї комірчини в святковому жупані з собачкою на мотузочці. Посланий за ним дворовий Ерошка розповідав, що Герасим зайшов до шинку і нагодував собаку. Тільки дві сльози скотилися з очей його. Після цього взяв човен, що стояв біля берега, посадив туди собаку, сів сам і поплив на середину річки. Там він прив'язав Муму на шию дві цеглини, знайдені ним на березі, і кинув її в воду, заплющивши очі. Коли він знову розплющив очі, то човен був уже далеко від цього страшного місця. Повернувшись додому, Герасим зібрав всі пожитки, зв'язав їх у вузлик, звалив його на спину і відправився в рідне село. Через два дні він був удома. Староста здивувався його появі, але починався сінокіс, і Герасима приставили до роботи.
У Москві Герасима спохватилися і хотіли забрати назад, але врешті-решт, бариня вирішила, що «такий невдячний їй не потрібен». Незабаром вона померла. Герасим так і залишився в селі. Живе бобилем, окремо від усіх, з жінками не знається і не тримає вдома жодного собаки.
Історія написання та публікацій
В 1852 році Тургенєв, незважаючи на заборону цензури, опублікував некролог на смерть Миколи Гоголя, за що впродовж місяця відбував покарання під арештом, а потім був відісланий до заміської садиби матері. В листі до Поліни Віардо письменник повідомив, що йому наказано жити в селі «до нового розпорядження».
Оповідання «Муму» було написано в квітні—травні у петербурзькій поліцерській канцелярії (рос. «съезжий дом»), де Тургенєв перебував під наглядом пристава (начальника поліцейського відділку). Пізніше, вже будучи в садибі матері письменник переказав видавцю Івану Аксакову готовність надіслати «невелику річ, написану під арештом». Сім'я Аксакових отримала «Муму» восени того ж 1852 року і відгукнулась на твір із захопленням; Аксакін пообіцяв опублікувати його в «Московському збірнику». Втім, цим планам не судилось збутись: вже готовий до друку другий том «Московського збірника» був заборонений цензурою в березні 1853 року.
Оповідання вдалось надрукувати лише через одинадцять місяців — його включили до третього номеру журналу «Современник» 1854 року. Першим відгуком на «Муму» був спеціальний рапорт чиновника головного управління цензури і офіційного рецензента журналу «Современник» Миколи Родзянко. В документі, який він направив до міністра народної просвіти Російської імперії, вказано, що оповідання є «недоречним для друку», оскільки читачі можуть «сповнитись співчуттям» до головного героя. Рапорт було розглянуто: справа про публікацію «Муму» обговорювалась на засіданні колегії, в результаті на світ з'явився циркуляр, підготовлений керуючим справами міністерства Авраамом Норовим. Вміст оповідання було визнано «делікатним», а цензор Володимир Бекетов, що дозволив його опублікувати, отримав попередження.
Коли літературний критик Павло Анненков зробив спробу включити «Муму» в видання творів Тургенєва, почалась низка довгих переговорів; в підписанні численних клопотань і наданні «дипломатичних рапортів» брали участь російський письменник Іван Гончаров, граф , князь Петро Вяземський. Зрештою в травні 1856 року головне управління цензури дозволило опублікувати оповідання в збірці творів Тургенєва; фінальну точку в справі поставив керуючий справами міністерства просвіти Авраам Норов.
В Україні
Оповідання «Муму» публікували «Літературно-науковий вістник» (в перекладі Івана Франка, 1904), харківські видавництва «ДВУ» (в перекладі Максима Рильського, 1928) та «Література і мистецтво» (в перекладі Володимира Штангея, 1934), харківсько-одеське видавництво «Дитвидав УСРР» (за редакцією Валер'яна Підмогильного, 1934).
Відгуки
Впродовж перших двох років після публікації «Муму» жоден журнал в Росії не писав відгуків на оповідання. Причиною цьому послужив цензурний циркуляр, що забороняв писати про «Муму» в друкованих виданнях.
Однак в приватних листуваннях літераторів та громадських діячів оповідання і обговорювалось, і аналізувалось. Так, Олександр Герцен відгукнувся на нього словами «Чудо, как хорошо!»; в листі до Тургенєва він відмітив, що автор «не побоявся зазирнути в душну комірчину кріпосного слуги, де той мав лише одну відраду — горілку».
Іван Сергійович Аксаков, ознайомившись з оповіданням ще в рукописному вигляді, особливо відзначив головного героя:
В ньому є уособлення російського народу, його страшної сили і незбагненної лагідності, його віддалення до себе і в себе, його мовчання на всі запити, його моральних, чесних спонук. Оригінальний текст (рос.) В нём есть олицетворение русского народа, его страшной силы и непостижимой кротости, его удаления к себе и в себя, его молчания на все запросы, его нравственных, честных побуждений. |
Костянтин Аксаков в листі (жовтень 1852) назвав оповідання «кроком вперед» в творчій біографії Тургенєва; пізніше, після зняття цензурних обмежень, публіцист розвинув цей тезис у великій оглядовій статті, де відмітив, що «Муму» знаходиться «вище як по тверезішому, більш повновагому слову, так і по глибині змісту».
В цей же час літературний критик , аналізуючи опубліковану збірку творів Тургенєва, побачив в «Муму» всього лише «майстерно оброблену мініатюрну картинку», рівноцінну «розумному анекдоту», яка нецікава для «поціновувачів прекрасного».. Ще жорсткіше висловився на сторінках журналу «Отечественные записки» критик Степан Дудишкін: на його думку, «Муму», як і «Записки мисливця», страждають від однобічності висвітлення явищ російського життя, тому їх не можна назвати «справжніми витворами мистецтва».
В Україні
Іван Франко був дослідником і шанувальником творчості Тургенєва. В 1904 році Франко помістив анотацію на український переклад оповідання «Муму» («Літературно-науковий вістник»), зауваживши, що «ся перлина російської новелістики давно здобула собі заслужене признання у всесвітній літературі»
Павло Тичина в контексті огляду новели «Ружена» Івана Чендея порівнював його з Тургенєвим, який «міг через Муму промовляти до сердець людей».
Примітки
- Липатов, П. Е. (1959). «Муму» И. С. Тургенева. У Трофимов И. Т. (ред.). Творчество И. С. Тургенева. Сборник статей (російською) . Учпедгиз. с. 142.
- (рос.). 1854. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- Петров, С. М. (1968). И. С. Тургенев. Жизнь и творчество (російською) . Просвещение. с. 69.
- И. С. Тургенев. Полное собрание сочинений и писем в 28 томах. Письма в 13 томах (російською) . Т. 2. Издательство АН СССР. 1960. с. 395.
- Русское обозрение. Номер 4 (російською) . 1894. с. 1984.
- Оксман, Ю. Г. (1921). И. С. Тургенев. Исследования и материалы, выпуск 1 (російською) . Одеса. с. 52—53.
- Космеда, Тетяна. (українською) . Архів оригіналу за 14 грудня 2020.
- Коломієць, Л. В. (2013). Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років: матеріали до курсу "Історія перекладу" : навчальний посібник (українською) . Київ: КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ISBN .
- Липатов, П. Е. (1959). «Муму» И. С. Тургенева. У Трофимов И. Т. (ред.). Творчество И. С. Тургенева. Сборник статей (російською) . Учпедгиз. с. 144.
- Герцен, А. И. (1999). Полное собрание сочинений и писем под ред. М. К. Лемке (російською) . Т. 9. Литературно-издательский отдел Наркомата по просвещению. с. 99.
- Аксаков, К. С. (1857). Обозрение современной русской литературы (російською) . Т. 1. Русская беседа. с. 21.
- Липатов, П. Е. (1959). «Муму» И. С. Тургенева. У Трофимов И. Т. (ред.). Творчество И. С. Тургенева. Сборник статей (російською) . Учпедгиз. с. 146.
- Дудышкин, С. С. (1857). Отечественные записки. Номер 4 (російською) . с. 55.
- . webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mumu znachennya Mumu opovidannya rosijskogo pismennika Ivana Turgenyeva napisane v 1852 roci Za danimi doslidnikiv v osnovu tvoru lyagli spravzhni podiyi sho vidbuvalis v moskovskomu budinku materi pismennika Varvari Petrivni Turgenyevoyi Mumuros Mumu Mumu Publikaciya v zhurnali Sovremennik 1854Nazva na chestMumu d ZhanropovidannyaFormaopovidannyaAvtorTurgenyev Ivan SergijovichMovarosijskaNapisano1852Opublikovano1854VidannyaSovremennik Cej tvir u Vikishovishi Budinok materi Turgenyeva v Moskvi na Ostozhenci 37 de pracyuvav pismennik i yakij stav prototipom domu v opovidanni Nini muzej I S Turgenyeva Dim Mumu Statuya Mumu bilya kafe z odnojmennoyu nazvoyu v Sankt Peterburzi Vpershe opublikovane v zhurnali Sovremennik v 1854 roci SyuzhetV odnomu z budinkiv na okolici Moskvi dozhivala viku stara pani otochena chislennoyu chelyaddyu Buv sered yiyi chelyadi gluhonimij dvirnik Gerasim cholovik velicheznogo zrostu i bogatirskoyi sili Vin buv uzyatij z sela de odin pracyuvav za chotiroh zajmayuchis zvichnoyu dlya nogo silskoyu praceyu Spodobalas Gerasimu prachka Tetyana Vin stav nadavati divchini znaki uvagi U staroyi pani buv shvec Kapiton Klimov p yanicya yakogo yij zamanulosya napoumiti zheniti na Tetyani Dovgo lamav golovu dvoreckij barini Gavrila yak ce zrobiti Poradivshis z inshimi pridumav os sho Tetyani potribno bulo prikinutisya p yanoyu oskilki Gerasim p yanih terpiti ne mig Hitrist vdalasya Gerasim sam shtovhnuv Tetyanu do Kapitona Cherez rik Kapiton ostatochno spivsya i buv vidpravlenij z druzhinoyu v daleke selo Gerasim na proshannya podaruvav Tetyani hustku hotiv provoditi do zastavi ale zupinivsya na Krimskomu brodu Jduchi vzdovzh richki vin pidibrav cucenyatko yake niyak ne moglo vilizti z vodi Zhodna mati tak ne doglyadaye za svoyeyu ditinoyu yak zalicyavsya Gerasim za svoyeyu vihovankoyu Misyaciv cherez visim vona peretvorilasya v zdorovu puhnastu sobachku ispanskoyi porodi pristrasno priv yazanu do Gerasima Oskilki govoriti vin ne mig tilki mugikav to i sobaku klikav Mumu Yakos vranci barinya progulyuvalasya z prizhivalkami i pobachila Mumu sho chekala svogo gospodarya Zacikavilasya sobachkoyu i zazhadala prinesti yiyi do sebe v pokoyi Mumu dostavlena v vitalnyu barini tremtila a koli pani zamanulosya yiyi pogladiti vishirila zubi Stara velila svoyim slugam shob sobaki v budinku ne bulo Nakaz bulo vikonano Gerasim piv Moskvi obbig rozshukuyuchi svoyu ulyublenicyu strazhdav Ale os odnogo razu vnochi Mumu z yavilasya z urivkom motuzki na shiyi Vin retelno zahovav sobaku v svoyij komirchini i vigulyuvav lishe nochami Nezabarom vsya chelyad diznalasya sho Mumu povernulasya Mozhe i ne dijshlo b do barini ale Mumu oblayala yakos p yanogo Pislya cogo nichnogo gavkotu barinya velila sobaku zvesti Nakaz peredali gluhonimomu Vin znakami poyasniv sho zrobit ce sam Cherez godinu Gerasim vijshov iz svoyeyi komirchini v svyatkovomu zhupani z sobachkoyu na motuzochci Poslanij za nim dvorovij Eroshka rozpovidav sho Gerasim zajshov do shinku i nagoduvav sobaku Tilki dvi slozi skotilisya z ochej jogo Pislya cogo vzyav choven sho stoyav bilya berega posadiv tudi sobaku siv sam i popliv na seredinu richki Tam vin priv yazav Mumu na shiyu dvi ceglini znajdeni nim na berezi i kinuv yiyi v vodu zaplyushivshi ochi Koli vin znovu rozplyushiv ochi to choven buv uzhe daleko vid cogo strashnogo miscya Povernuvshis dodomu Gerasim zibrav vsi pozhitki zv yazav yih u vuzlik zvaliv jogo na spinu i vidpravivsya v ridne selo Cherez dva dni vin buv udoma Starosta zdivuvavsya jogo poyavi ale pochinavsya sinokis i Gerasima pristavili do roboti U Moskvi Gerasima spohvatilisya i hotili zabrati nazad ale vreshti resht barinya virishila sho takij nevdyachnij yij ne potriben Nezabarom vona pomerla Gerasim tak i zalishivsya v seli Zhive bobilem okremo vid usih z zhinkami ne znayetsya i ne trimaye vdoma zhodnogo sobaki Istoriya napisannya ta publikacijIlyustraciya Volodimira Taburina V 1852 roci Turgenyev nezvazhayuchi na zaboronu cenzuri opublikuvav nekrolog na smert Mikoli Gogolya za sho vprodovzh misyacya vidbuvav pokarannya pid areshtom a potim buv vidislanij do zamiskoyi sadibi materi V listi do Polini Viardo pismennik povidomiv sho jomu nakazano zhiti v seli do novogo rozporyadzhennya Opovidannya Mumu bulo napisano v kvitni travni u peterburzkij policerskij kancelyariyi ros sezzhij dom de Turgenyev perebuvav pid naglyadom pristava nachalnika policejskogo viddilku Piznishe vzhe buduchi v sadibi materi pismennik perekazav vidavcyu Ivanu Aksakovu gotovnist nadislati neveliku rich napisanu pid areshtom Sim ya Aksakovih otrimala Mumu voseni togo zh 1852 roku i vidguknulas na tvir iz zahoplennyam Aksakin poobicyav opublikuvati jogo v Moskovskomu zbirniku Vtim cim planam ne sudilos zbutis vzhe gotovij do druku drugij tom Moskovskogo zbirnika buv zaboronenij cenzuroyu v berezni 1853 roku Opovidannya vdalos nadrukuvati lishe cherez odinadcyat misyaciv jogo vklyuchili do tretogo nomeru zhurnalu Sovremennik 1854 roku Pershim vidgukom na Mumu buv specialnij raport chinovnika golovnogo upravlinnya cenzuri i oficijnogo recenzenta zhurnalu Sovremennik Mikoli Rodzyanko V dokumenti yakij vin napraviv do ministra narodnoyi prosviti Rosijskoyi imperiyi vkazano sho opovidannya ye nedorechnim dlya druku oskilki chitachi mozhut spovnitis spivchuttyam do golovnogo geroya Raport bulo rozglyanuto sprava pro publikaciyu Mumu obgovoryuvalas na zasidanni kolegiyi v rezultati na svit z yavivsya cirkulyar pidgotovlenij keruyuchim spravami ministerstva Avraamom Norovim Vmist opovidannya bulo viznano delikatnim a cenzor Volodimir Beketov sho dozvoliv jogo opublikuvati otrimav poperedzhennya Koli literaturnij kritik Pavlo Annenkov zrobiv sprobu vklyuchiti Mumu v vidannya tvoriv Turgenyeva pochalas nizka dovgih peregovoriv v pidpisanni chislennih klopotan i nadanni diplomatichnih raportiv brali uchast rosijskij pismennik Ivan Goncharov graf knyaz Petro Vyazemskij Zreshtoyu v travni 1856 roku golovne upravlinnya cenzuri dozvolilo opublikuvati opovidannya v zbirci tvoriv Turgenyeva finalnu tochku v spravi postaviv keruyuchij spravami ministerstva prosviti Avraam Norov V Ukrayini Opovidannya Mumu publikuvali Literaturno naukovij vistnik v perekladi Ivana Franka 1904 harkivski vidavnictva DVU v perekladi Maksima Rilskogo 1928 ta Literatura i mistectvo v perekladi Volodimira Shtangeya 1934 harkivsko odeske vidavnictvo Ditvidav USRR za redakciyeyu Valer yana Pidmogilnogo 1934 VidgukiVprodovzh pershih dvoh rokiv pislya publikaciyi Mumu zhoden zhurnal v Rosiyi ne pisav vidgukiv na opovidannya Prichinoyu comu posluzhiv cenzurnij cirkulyar sho zaboronyav pisati pro Mumu v drukovanih vidannyah Odnak v privatnih listuvannyah literatoriv ta gromadskih diyachiv opovidannya i obgovoryuvalos i analizuvalos Tak Oleksandr Gercen vidguknuvsya na nogo slovami Chudo kak horosho v listi do Turgenyeva vin vidmitiv sho avtor ne poboyavsya zazirnuti v dushnu komirchinu kriposnogo slugi de toj mav lishe odnu vidradu gorilku Ivan Sergijovich Aksakov oznajomivshis z opovidannyam she v rukopisnomu viglyadi osoblivo vidznachiv golovnogo geroya V nomu ye uosoblennya rosijskogo narodu jogo strashnoyi sili i nezbagnennoyi lagidnosti jogo viddalennya do sebe i v sebe jogo movchannya na vsi zapiti jogo moralnih chesnih sponuk Originalnij tekst ros V nyom est olicetvorenie russkogo naroda ego strashnoj sily i nepostizhimoj krotosti ego udaleniya k sebe i v sebya ego molchaniya na vse zaprosy ego nravstvennyh chestnyh pobuzhdenij Kostyantin Aksakov v listi zhovten 1852 nazvav opovidannya krokom vpered v tvorchij biografiyi Turgenyeva piznishe pislya znyattya cenzurnih obmezhen publicist rozvinuv cej tezis u velikij oglyadovij statti de vidmitiv sho Mumu znahoditsya vishe yak po tverezishomu bilsh povnovagomu slovu tak i po glibini zmistu V cej zhe chas literaturnij kritik analizuyuchi opublikovanu zbirku tvoriv Turgenyeva pobachiv v Mumu vsogo lishe majsterno obroblenu miniatyurnu kartinku rivnocinnu rozumnomu anekdotu yaka necikava dlya pocinovuvachiv prekrasnogo She zhorstkishe vislovivsya na storinkah zhurnalu Otechestvennye zapiski kritik Stepan Dudishkin na jogo dumku Mumu yak i Zapiski mislivcya strazhdayut vid odnobichnosti visvitlennya yavish rosijskogo zhittya tomu yih ne mozhna nazvati spravzhnimi vitvorami mistectva V Ukrayini Ivan Franko buv doslidnikom i shanuvalnikom tvorchosti Turgenyeva V 1904 roci Franko pomistiv anotaciyu na ukrayinskij pereklad opovidannya Mumu Literaturno naukovij vistnik zauvazhivshi sho sya perlina rosijskoyi novelistiki davno zdobula sobi zasluzhene priznannya u vsesvitnij literaturi Pavlo Tichina v konteksti oglyadu noveli Ruzhena Ivana Chendeya porivnyuvav jogo z Turgenyevim yakij mig cherez Mumu promovlyati do serdec lyudej PrimitkiLipatov P E 1959 Mumu I S Turgeneva U Trofimov I T red Tvorchestvo I S Turgeneva Sbornik statej rosijskoyu Uchpedgiz s 142 ros 1854 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Petrov S M 1968 I S Turgenev Zhizn i tvorchestvo rosijskoyu Prosveshenie s 69 I S Turgenev Polnoe sobranie sochinenij i pisem v 28 tomah Pisma v 13 tomah rosijskoyu T 2 Izdatelstvo AN SSSR 1960 s 395 Russkoe obozrenie Nomer 4 rosijskoyu 1894 s 1984 Oksman Yu G 1921 I S Turgenev Issledovaniya i materialy vypusk 1 rosijskoyu Odesa s 52 53 Kosmeda Tetyana ukrayinskoyu Arhiv originalu za 14 grudnya 2020 Kolomiyec L V 2013 Ukrayinskij hudozhnij pereklad ta perekladachi 1920 30 h rokiv materiali do kursu Istoriya perekladu navchalnij posibnik ukrayinskoyu Kiyiv KIYiVSKIJ NACIONALNIJ UNIVERSITET IMENI TARASA ShEVChENKA ISBN 978 966 439 612 4 Lipatov P E 1959 Mumu I S Turgeneva U Trofimov I T red Tvorchestvo I S Turgeneva Sbornik statej rosijskoyu Uchpedgiz s 144 Gercen A I 1999 Polnoe sobranie sochinenij i pisem pod red M K Lemke rosijskoyu T 9 Literaturno izdatelskij otdel Narkomata po prosvesheniyu s 99 Aksakov K S 1857 Obozrenie sovremennoj russkoj literatury rosijskoyu T 1 Russkaya beseda s 21 Lipatov P E 1959 Mumu I S Turgeneva U Trofimov I T red Tvorchestvo I S Turgeneva Sbornik statej rosijskoyu Uchpedgiz s 146 Dudyshkin S S 1857 Otechestvennye zapiski Nomer 4 rosijskoyu s 55 webcache googleusercontent com Arhiv originalu za 3 travnya 2021 Procitovano 3 travnya 2021