Музика Польщі

Польська музика — одна з найдавніших слов'янських музичних культур.

Народна музика представлена танцювальними і пісенними жанрами. Переважають 3-дольний пунктирний ритм із переміщенням акценту із сильної частки такту на слабку й 2-дольний синкопований. Одними з найбільш ранніх поляки вважають весільну пісню Oj chmielu, chmielu, серед авторських творів — Gaude Mater Polonia Вінцентія з Кєльчи.

У народному інструментарії збереглися стукалки, бубни, свистульки, сопілки, дзвіночки. Серед інших иар. інструментів: струнно-смичкові — скрипки, генсле, мазанки, марини, басетлы й ін.; духові — лигавки, дуди (волинки); ударні — дерев, «кле-котки» (тріскачки), великий і малий бубни. Популярні стародавні народні танці: ходзоний (попередник полонезу), краков'як, мазурка, куявяк, оберек.

Становлення професійної музики

В IX—X століттях разом з католицизмом у Польщу проникнув григоріанський спів. В XI—XII ст. були відкриті церковні співочі школи, учні яких вводили у григоріанський хорал інтонації народної музики. Вплив народного музичного мистецтва особливо виявився в містеріях (з XII ст.), що виконувалися латинською мовою мандрівними семінаристами, і польською потішниками (нокулаторами).

Поряд із церковною музикою розвивалося світське. В XII ст. виникли придворні капели, в XIII з'явилися иак звані лицарська пісня й позалітургійна духовна пісня: наприклад, «Богородиця», що популярна понині, а також ранні зразки секвенцій. Перший відомий польський композитор — Вінцентій з Кєльчи (XIII ст.).

В XIII ст. зародилася вокальна поліфонія, що проникла в XV ст. у світську вокально-інструментальну музику (). З XIV ст. у містах з'являються гільдії, а з XVI — цехи міських музикантів, в університетах вводиться викладання теорії музики (Себастіан з Фельштина), випускаються сбірки пісень й інші нотні видання.

В XVI ст. з поширенням ідей Відродження й Реформації (2-я половина століття) у польській музиці підсилюються світські елементи, виникають пісні типу мадригалу (Миколай з Кракова), розвивається інструментальна музика. Твори духовної музики різних жанрів писали Вацлав із Шамотул, М. Гомулка, Марцин зі Львова (М. Леополита), Миколай із Кракова, Миколай із Хшанова, Себастіан з Фельштина. Високою професійною майстерністю відрізнявся спів т. зв. рорантистів, що виконували духовні твори італійських та нідерландських поліфонистів. Музиканти, пов'язані із протестантизмом, культивували національні елементи, видавали пісні побутового характеру з польськими текстами.

Одночасно бурхливо розвивалася світська музика (Діомед Като, В. Длугорай, Я. Поляк), що набула популярності в європейських країнах. Славилися також струнні інструменти роботи польських майстрів (родина Гроблич, Б. Данкварт). Серед польських композиторів кінця 16-17 ст., що опиралися на ідеї бароко, — М. Зеленьський (майстер многохорной техніки), М. Мельчевський (обоє ввели в Польську музику жанр концерту), А. Яжембський (також скрипаль й архітектор), Б. Пенкель (автор першої польської ораторії), Д. Стахович, А. Пашкевич, С. С. Шажиньський, Г. Г. Горчицький.

В 1628 році при королівському дворі силами італійських музикантів вперше були поставлені оперні спектаклі. Невеликі оперні трупи й інструментальні капели із кріпаків існували при дворах магнатів й єпископів. В 1724-му у Варшаві відкрився театр, зал «Операльня», де під орудою польських диригентів ішли оперні спектаклі.

В 1765 році Варшаві заснований «Національний Театр», у якому були поставлені численні опери, у тому числі перша національна — «Ощасливлена вбогість» М. Каменьського (1778 рік). У середині XVIII століття з'явились перші польські симфонії (Я. Щуровський, А. Мільвід, Я. Ваньський, В. Данковський), написані головним чином у стилях мангеймської школи й ранньої віденської класичної школи.

Наприкінці XVIII століття створюються інструментальні концерти (Ф. Яневич, Я. Клечиньський).

Польська музика в епоху романтизму

Перші представники польського музичного романтизму — М. К. Огіньський, композиторка і піаністка Марія Шимановська, що були авторами фортепіанної музики. Вагомим внеском відзначились також: Юзеф Ельснер (вчитель Ф. Шопена та засновник майбутньої консерваторії у Львові), (засновник вокально-оперної школи). Одержує розвиток польська музична фольклористика.

До найбільших досягнень Польщі відносять творчість Ф. Шопена — його творчість становить епоху у фортепіанній музиці. Творцем польської класичної національної опери вважається С. Монюшко («Галька», 1847; «Страшний двір», 1864). У 2-й половині XIX — початку XX століть висуваються скрипалі-віртуози Г. Венявський, Ап. Контський, піаністи Ю. Венявський, І. Я. Падеревський, композитори В. Желеньський, З. Носковський (національна симфонічна поема «Степ»).

В 1901-му організовано Національну філармонію.

XX століття

Після віновлення Польської держави (1918) музичне життя Польщі визначалася багатоманіттям творчих течій. Важливе значення мала діяльність К. Шимановського, що продовжував неоромантичні традиції. В той же час набував поширення неокласицизм (В. Лютославський). Створювалися нові музичні товариства, вищі і середні навчальні музичні заклади.

У роки другої світової війни польське мистецтво розвивалося лише консперативно, організовувались таємні концерти, створювались повстанські пісні. У повоєнні роки Польща зазнавала ідеологічного тиску, що позначився і на музичному мистецтві. З 1960-х років польська музична культура поступово входить у європейський авангард. Серед найвідоміших польських композиторів — В. Лютославський та К. Пендерецький.

В 1970-х роках у Польщі завойовує популярність біг-біт, на основі якого сформувалася польська рок-музика, серед найвідоміших гуртів — SBB та Czerwone Gitary.

Сучасність

Станом на 1988 рік у Польщі працювало 9 оперних театрів, 29 симфонічних оркестрів, 27 філармоній та 8 консерваторій: у Бидгощі, Ґданську, Катовицях, Кракові, Лодзі, Познані, Варшаві, Вроцлаві.

З 1945 року працює нотне видавництво PWM та спілка композиторів Польщі. Регулярно проводяться фестивалі академічної музики «Варшавська осінь», міжнародні конкурси піаністів ім. Ф. Шопена (ще від 1927 р.) та , фестивалі естрадної пісні в Сопоті, джазові фестивалі та інші.

Популярними у світі є польські хеві-метал виконавці. Серед найвідоміших колективів такі як Vader, Decapitated, Hate, Behemoth, Graveland та інші.

Джерела

• Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
• Бэлза И. Ф., История польской музыкальной культуры
• Grzegorz Michalski, Ewa Obniska, Henryk Swolkień and Jerzy Waldorff, An Outline History of Polish Music. Edited by Tadeusz Ochlewski. Warsaw, Interpress Publishers,1979, (194 p., index of names), + fully illustrated pages (ca 80).
• Broughton, Simon. «Hanging on in the Highlands». 2000. In Broughton, Simon and Ellingham, Mark with McConnachie, James and Duane, Orla (Ed.), World Music, Vol. 1: Africa, Europe and the Middle East, pp 219–224. Rough Guides Ltd, Penguin Books.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Польська музика