Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 рр.)
перші кроки до формування музею
Історія створення педагогічних музеїв сягає середини ХІХ ст. Дореволюційні традиції залучення музеїв до системи освіти підтримувались і за радянських часів, а ідея використання музеїв з освітянською метою отримала свій подальший розвиток у 1920–1930-х роках. На початку 1920-х років ХХ ст. в УСРР украй загострилась ситуація з ліквідацією неписьменності серед населення. Відчувався брак педагогічних кадрів, тому значущою подією стало відкриття у 1923 році Луганського інституту народної освіти – першого вищого навчального закладу педагогічного профілю на теренах Луганщини та Донеччини. За короткий термін цей осередок освіти зміг стати науковим та освітянським центром для всієї Донецької губернії, зібравши у своїх стінах відомих діячів науки, культури, народної освіти: С.Г. Грушевського, Ф.А. Бєльського, Є.А. Равич-Щербу, І.І. Ліщину-Мартиненка та ін.
З початку заснування (1923 року) Луганського ІНО керівництво вишу приділяло значну увагу створенню навчально-допоміжних структурних підрозділів у вигляді профільних лабораторій та кабінетів з метою поліпшення викладання навчальних дисциплін. Навіть за умов обмеженого фінансування та відсутності наочних приладів були створені: бібліотека інституту, фізична, хімічна, біологічна, математична, педологічна лабораторії, кабінет краєзнавства, музейно-драматична студія, лабораторія суспільствознавства та майстерні. Невдовзі навчальний заклад, заснований під назвою Інститут народної освіти у м. Луганську, за рішенням президії Укрголовпрофосу 13 лютого 1924 року було перейменовано у Донецький ІНО в м. Луганську.
новаторство 1920-х і феномен Бельського
1920-ті роки ХХ ст., а надто ж період нової економічної політики, вирізнялися відносно вільною можливістю реалізації новаторських педагогічних ідей у культурно-освітній сфері та музейній роботі. Одним із таких яскравих новаторів на Луганщині став професор Фома Бєльський, який присвятив своє життя справі розвитку народної освіти та науково-педагогічної думки України, Росії, Білорусі, Узбекистану.
Саме Фома Бєльський у 1925 році ініціював створення в луганському інституті педагогічного музею як бази для проведення науково-просвітницької роботи музею, розрахованого не стільки на педагога, скільки на учнів та студентів, в якому наочні навчальні посібники співіснували б з учнівськими роботами. Ця думка була активно підтримана проректором інституту Сергієм Грушевським і ставилася на обговорення факультетської комісії. Вона на своєму засіданні підтримала це рішення і створила соціальну комісію для розробки "Положення про педагогічний музей", до складу якої ввійшли Ф.А. Бєльский, А.В. Улановський, Є.А. Равич-Щерба. У жовтні 1925 року це положення було обговорено та затверджено на засіданні факультетської комісії, а вже 30 листопада проф. Ф.А. Бєльський був обраний на посаду завідувача педагогічного музею ІНО].
Основними обов’язками завідувача стали: загальне керівництво роботою музею, складання календарного плану роботи, контроль за виконанням робіт, складання річних кошторисів, проведення наукових консультацій, лекцій, конференцій та триместрова і річна звітність. Крім завідувача музею, основну поточну роботу виконували асистент та лаборант. Обов’язки цього останнього містили в собі виконання завдань завідувача, проведення екскурсій, креслення графіків, діаграм, портретів, видачу та облік книжок, облік відвідувачів, каталогізацію інвентарю та експонатів музею. Педагогічний музей при ДІНО як навчально-допоміжна установа повинен був сприяти вивченню проблем педагогіки і циклу педагогічних дисциплін та сконцентрувати у своїх стінах навчальне устаткування, якого в новому інституті дуже бракувало. Для розміщення музею було відведена аудиторія № 21 на третьому поверсі головного корпусу (будинок Васньова) площею 100 кв. м, визначено персонал – завідувач, асистент та лаборант. І вже 8 грудня штат музею був укомплектований зі штатних працівників ДІНО.
З метою налагодження професійної роботи музею до місцевих працівників інституту Ф.А. Бєльського та Ф.М. Красильникова приєднується досвідчений педагог Й.Й. Рожновський. Його було запрошено з Сумського педтехнікуму. І вже на початку грудня 1925 року він разом з дружиною та сином прибуває до м. Луганська. До слова, у 1927 році Й.Й. Рожновський очолить новостворений педологічний кабінет інституту.
Як тільки штатний розпис музею заповнився, його співробітники почали збирання експонатів, їх систематизацію, інвентаризацію, складання діаграм, графіків. Невеликий колектив музею поринув у роботу з таким ентузіазмом, що знехтував двадцятиденними зимовими канікулами, що дало можливість підготувати та впорядкувати всі зібрані матеріали для експозиціонування.
відкриття музею
16 січня 1926 року о шостій годині вечора педагогічний музей був урочисто відкритий. Для Луганська це було значною подією. На відкриття прийшли представники відділу народної освіти, професорсько-викладацького складу луганських вишів, студентство, викладачі та учні місцевих трудових шкіл, комсомольських та піонерських організацій.
На початковий момент музей налічував понад 200 експонатів: педагогічні системи й портрети видатних педагогів, посібники з різних дисциплін (дошкільного, трудового, естетичного виховання, а також з методів навчання, історіографії освіти). До нього входила також музейна бібліотека.
Джерела формування колекції були різні – тут і матеріали з інших лабораторій ІНО, і експонати шкільних виставок районів округи. Після відкриття роботи педмузею активна робота з поповнення фондової та експозиційної колекції продовжувалася. Експонати надсилалися різними музеями, трудовими школами, а також виготовлялися безпосередньо співробітниками музею.
Однак у своєму прагненні поповнювати колекції музей не обмежувався територією міста та округи: за короткий термін – декілька місяців – було отримано експонати від музеїв з-понад 100 міст СРСР. Зокрема, Семипалатинський музей надіслав "Отчет Семипалатинского отдела Русского географического общества с 1.10.1924 по 1.10.1925". Выпуск. 15", Сільськогосподарський та торговельно-промисловий музей м. Баку – свої колекції з шовківництва. Також надіслав матеріали для поповнення експонатів педагогічного музею ІНО і Північнокавказький інститут краєзнавства, а Сибірський відділ народної освіти надіслав книги.
У перші ж місяці свого існування педагогічний музей ІНО розвинув бурхливу культурно-просвітницьку роботу. Регулярно надавалися педконсультації, пов’язані, головним чином, з питаннями визначення обдарованості та обліком успішності учнів. Музей одразу ж став осередком педагогічних знань, таких необхідних в умовах боротьби за розповсюдження освіти та ліквідацію неписьменності серед усіх верств населення краю. Тільки за перші 2 місяці своєї діяльності він прийняв 1055 відвідувачів, організував 5 виставок педагогічної літератури.
При музеї було засновано інститут його почесних членів. Таке звання надавалося особам або установам, які зробили значний внесок в організацію музею і в його роботу, або видатним діячам народної освіти, що надали послугу музею в тому чи іншому вигляді. Першими почесними членами були обрані Сергій Григорович Грушевський, Володимир Володимирович Галюн та Фома Антонович Бєльський. Упродовж наступного 1926–1927 навчального року музей проводив свою науково-педагогічну діяльність у напрямку поширення педагогічної думки серед студентства, учнів та вчителів трудових шкіл. Його відвідали представники різних освітніх установ та організацій, проводилися екскурсії для дітей дошкільного віку, школярів, червоноармійців, пояснення яким давав особисто сам завідувач – професор Ф.А. Бєльський. Під час відвідування музею, крім екскурсії, гостям надавалася можливість заміряти обсяг легенів за допомогою спірометрів та вагу на терезах. Такі обстеження та заміри параметрів тіла людини набули популярності, тому для розвитку цього напряму роботи музею були вперше придбані додаткові наукові прилади – антропометр та динамометр Фербанкса (Fairbanks).
На початку 1927 р. педмузею було відведено великий зал (аудиторія № 30) на другому поверсі головного будинку інституту загальною площею 235 кв. м. Через брак вільних помешкань в інституті приміщення музею використовувалося також для розміщення археологічних експонатів археологічної секції "Наукове товариство на Донеччині". Музейні фонди постійно поповнювалися новими експонатами, які надходили від підприємств та культосвітніх установ міста. Крім того, експонати виготовляли студенти рідного інституту та самі працівники музею.
Накопичена фондова колекція дала змогу розподілити експонати за 19 тематичними відділами:
- 1) педагогічні системи та портрети видатних педагогів;
- 2) нот в педагогіці;
- 3) виш, педвиш, трудшколи;
- 4) помешкання шкіл, їх планування, обладнання;
- 5) наочні посібники з різних дисциплін;
- 6) шкільне законодавство;
- 7) дошкільне виховання;
- 8) комдитрух;
- 9) політосвіта;
- 10) трудове виховання;
- 11) естетичне виховання;
- 12) фізкультурно-естетичне виховання;
- 13) методи навчання;
- 14) педагогічні проблеми; 15) проблема вчителя;
- 16) історіографія ІНО, музею, наросвіти в Луганській окрузі;
- 17) організація шкільних музеїв;
- 18) змичка педвишів, педмузеїв УСРР, СРСР;
- 19) Varia.
До основних напрямків роботи музею слід віднести систематичне проведення екскурсій, лекцій, поповнення експозиції експонатами від трудшкіл м. Луганська та Луганської округи, каталогізацію музейного майна, складання рекомендованих списків літератури з педагогічних питань, популяризацію педагогічного тестування, проведення педагогічних конференцій з питань використання нових методів роботи в освітніх установах, нарад працівників освіти з висвітлення ролі педагогічного музею в процесі само- та перепідготовки вчителів, консультацій з питань теорії та практики соціального виховання.
Упродовж 1926–1927 навчального року музей відвідало 2695 осіб, з яких 409 були організовані в 10 екскурсій. А загалом з часу відкриття налічувалося вже 4600 відвідувачів. На 1 червня 1927 року штатна чисельність працівників музею зменшилася і складала тільки дві одиниці – завідувача Ф.А. Бєльського та лаборанта Ф.М. Красильникова. Однак плідна навчально-просвітницька діяльність музею з 1925 до 1927 року давала змогу керівництву ДІНО планувати підвищення статусу музею з інститутського до окружного.
1928-й – третій рік діяльності педагогічного музею – збігся зі святкуванням десятої річниці Жовтневої революції. Одним із урочистих заходів з нагоди свята була виставка експонатів педмузею ДІНО, трудових шкіл та установ соціального виховання. Слід зазначити, що виставлені освітніми установами експонати після закриття виставки поповнили фондову колекцію педагогічного музею.
Музей продовжував розвивався. До вже існуючих відділів додався куточок "Наука й наукові працівники СРСР", збільшувалася кількість портретів видатних педагогів, були накреслені схеми "Конструктивне виховання за Фер’єром", "Психограма особи дитини за Декролі", намальована копія картини за малюнком Рибалова "Возвращение из школы", фігури для 6-, 7-, 8-літніх дітей за педагогічними тестами Біне-Сімона, зібрано декілька комплектів тестів за дисциплінами педциклу.
Протягом 1927–1928 навчального року сам завідувач педагогічного музею Ф.А. Бєльський прочитав низку лекцій, яка охоплювала широке коло питань з педагогіки – від її історії до застосування надбань на практиці, від дошкільного виховання до екстернату вишів. Приміром, у жовтні 1927 р. була прочитана лекція для 4-ї групи 4-ї трудової школи на тему "Як можна виміряти обдарованість за тестами Біне-Сімона", в листопаді – для робітників місцевих заводів на тему "Як вчаться діти місцевих трудових шкіл за комплексами", для учнів – "Які педагоги від стародавніх часів аж до теперішнього часу працювали над найкращими методами навчання", у квітні 1928 р. – лекція для слухачів семінару дошкільного виховання "Фребелівські та Монтесорріянські приклади для роботи з дошкільнятами" тощо.
З моменту заснування педагогічного музею при ДІНО його керівник Ф.А. Бєльський надавав серйозної уваги вивченню та використанню світового досвіду роботи педагогічних музеїв. Ще в 1925 році він подав заявку про наукове відрядження за кордон з метою ознайомлення з досвідом роботи педагогічних музеїв, що була підтримана керівництвом ДІНО перед Народним Комісаріатом освіти УСРР. Архівні документи свідчать, що відрядження Ф.А Бєльського все-таки відбулось, але тільки через чотири роки, і тільки в межах СРСР. Наукове відрядження він здійснив з 23 березня до 15 травня 1929 року. Воно було надзвичайно насиченим, плідним і дуже інформативним. Протягом 53 днів Ф.А. Бєльський вивчав новітні методи та досвід музейної педагогіки, викладання педагогічних дисциплін в найбільших вишах Москви – в Академії комуністичного виховання ім. Н. Крупської, в ІІ Московському державному університеті, в індустріально-педагогічному інституті ім. К. Лібкнехта; в Ленінграді – в педагогічному інституті ім. О Герцена, в педагогічному технікумі ім. М. Некрасова. З цією ж метою він провів значну роботу і в науково-дослідницькому інституті педагогіки при ІІ Московському державному університеті та в Інституті наукової педагогіки в Ленінграді. Доповідь Ф.А. Бєльського з таких актуальних питань, як суспільно-політичне виховання, облік успішності, політтехнічне виховання, на засіданні педагогічної комісії викликав неабиякий інтерес з боку викладацького складу ДІНО.
З нагоди святкування 5-річного ювілею Донецького інституту народної освіти в Луганську була проведена нарада представників освітніх установ Донбасу, на якій ухвалено резолюцію про організацію науково-дослідницьких установ при ДІНО: філії Всеукраїнського науково-дослідного інституту педагогіки, філії кафедри історії української культури ім. академіка Д.І. Багалія та біологічної станції. Педагогічний музей та педрефлексологічна лабораторія ДІНО підлягали реорганізації, а на їх науковій базі планувалося створення філії Всеукраїнського науково-дослідного інституту педагогіки.
криза 1929 року
У середині 1929 року відбулася зміна керівництва ДІНО, а у професора Ф.А. Бєльського визрів особистий конфлікт з новим ректором В. Воробйовим. Ось як сам професор охарактеризував цю ситуацію: "Я попав в оточення, з якого хочу вирватись". Тому, не зустрівши підтримки серед членів правління інституту та секції наукових співробітників профспілки РОБОС, Фома Антонович зі своєю дружиною подали прохання до НКО УСРР про переведення до іншого вишу. Прохання Ф.А. Бєльського та К.М. Бєльської було задовільнено, та їх перевели з 1 вересня 1929 року до Херсонського інституту народної освіти.
Нечисленні вцілілі архівні матеріали свідчать, що педагогічний музей існував у складі науково-допоміжних структур інституту й у 1930 році, виділялися кошти на утримання, ремонт помешкання, закупівлю експонатів та обладнання.
Повсякденна діяльність працівників педагогічного музею була скерована на надання студентам луганських вишів, працівникам освіти, учням місцевих шкіл, інтернатів максимальної можливості ознайомитись з найкращими матеріалами, що сприяли вдосконаленню справи вивчення педагогічної історії, теорії та практики на основі досягнень світової педагогічної думки того часу. А невтомна праця професора Ф.А. Бєльського на педагогічній ниві торувала шлях розвитку педагогічного музейництва на сході країни.
підсумки діяльності у 20-х роках
Таким чином, Луганський педагогічний музей ДІНО в 20-х роках відіграв значну роль в історії становлення системи освіти Донбасу, виконуючи свої три основні функції: наукову, навчальну та просвітницьку. Працівники Луганського педагогічного музею за короткий час сформували достатню колекцію експонатів, які допомагали майбутнім учителям отримувати необхідні професійні навички, котрі, в свою чергу, сприяли реалізації навчальних програм та використанню сучасних педагогічних методик під час ліквідації неписьменності у Донбасі.
Джерела
Принь М. О. Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. - 2012. - Вип. 21. - С. 119-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2012_21_13
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pedagogichnij muzej Luganskogo institutu narodnoyi osviti 1925 1930 rr pershi kroki do formuvannya muzeyuIstoriya stvorennya pedagogichnih muzeyiv syagaye seredini HIH st Dorevolyucijni tradiciyi zaluchennya muzeyiv do sistemi osviti pidtrimuvalis i za radyanskih chasiv a ideya vikoristannya muzeyiv z osvityanskoyu metoyu otrimala svij podalshij rozvitok u 1920 1930 h rokah Na pochatku 1920 h rokiv HH st v USRR ukraj zagostrilas situaciya z likvidaciyeyu nepismennosti sered naselennya Vidchuvavsya brak pedagogichnih kadriv tomu znachushoyu podiyeyu stalo vidkrittya u 1923 roci Luganskogo institutu narodnoyi osviti pershogo vishogo navchalnogo zakladu pedagogichnogo profilyu na terenah Luganshini ta Donechchini Za korotkij termin cej oseredok osviti zmig stati naukovim ta osvityanskim centrom dlya vsiyeyi Doneckoyi guberniyi zibravshi u svoyih stinah vidomih diyachiv nauki kulturi narodnoyi osviti S G Grushevskogo F A Byelskogo Ye A Ravich Sherbu I I Lishinu Martinenka ta in Z pochatku zasnuvannya 1923 roku Luganskogo INO kerivnictvo vishu pridilyalo znachnu uvagu stvorennyu navchalno dopomizhnih strukturnih pidrozdiliv u viglyadi profilnih laboratorij ta kabinetiv z metoyu polipshennya vikladannya navchalnih disciplin Navit za umov obmezhenogo finansuvannya ta vidsutnosti naochnih priladiv buli stvoreni biblioteka institutu fizichna himichna biologichna matematichna pedologichna laboratoriyi kabinet krayeznavstva muzejno dramatichna studiya laboratoriya suspilstvoznavstva ta majsterni Nevdovzi navchalnij zaklad zasnovanij pid nazvoyu Institut narodnoyi osviti u m Lugansku za rishennyam prezidiyi Ukrgolovprofosu 13 lyutogo 1924 roku bulo perejmenovano u Doneckij INO v m Lugansku novatorstvo 1920 h i fenomen Belskogo1920 ti roki HH st a nadto zh period novoyi ekonomichnoyi politiki viriznyalisya vidnosno vilnoyu mozhlivistyu realizaciyi novatorskih pedagogichnih idej u kulturno osvitnij sferi ta muzejnij roboti Odnim iz takih yaskravih novatoriv na Luganshini stav profesor Foma Byelskij yakij prisvyativ svoye zhittya spravi rozvitku narodnoyi osviti ta naukovo pedagogichnoyi dumki Ukrayini Rosiyi Bilorusi Uzbekistanu Same Foma Byelskij u 1925 roci iniciyuvav stvorennya v luganskomu instituti pedagogichnogo muzeyu yak bazi dlya provedennya naukovo prosvitnickoyi roboti muzeyu rozrahovanogo ne stilki na pedagoga skilki na uchniv ta studentiv v yakomu naochni navchalni posibniki spivisnuvali b z uchnivskimi robotami Cya dumka bula aktivno pidtrimana prorektorom institutu Sergiyem Grushevskim i stavilasya na obgovorennya fakultetskoyi komisiyi Vona na svoyemu zasidanni pidtrimala ce rishennya i stvorila socialnu komisiyu dlya rozrobki Polozhennya pro pedagogichnij muzej do skladu yakoyi vvijshli F A Byelskij A V Ulanovskij Ye A Ravich Sherba U zhovtni 1925 roku ce polozhennya bulo obgovoreno ta zatverdzheno na zasidanni fakultetskoyi komisiyi a vzhe 30 listopada prof F A Byelskij buv obranij na posadu zaviduvacha pedagogichnogo muzeyu INO Osnovnimi obov yazkami zaviduvacha stali zagalne kerivnictvo robotoyu muzeyu skladannya kalendarnogo planu roboti kontrol za vikonannyam robit skladannya richnih koshtorisiv provedennya naukovih konsultacij lekcij konferencij ta trimestrova i richna zvitnist Krim zaviduvacha muzeyu osnovnu potochnu robotu vikonuvali asistent ta laborant Obov yazki cogo ostannogo mistili v sobi vikonannya zavdan zaviduvacha provedennya ekskursij kreslennya grafikiv diagram portretiv vidachu ta oblik knizhok oblik vidviduvachiv katalogizaciyu inventaryu ta eksponativ muzeyu Pedagogichnij muzej pri DINO yak navchalno dopomizhna ustanova povinen buv spriyati vivchennyu problem pedagogiki i ciklu pedagogichnih disciplin ta skoncentruvati u svoyih stinah navchalne ustatkuvannya yakogo v novomu instituti duzhe brakuvalo Dlya rozmishennya muzeyu bulo vidvedena auditoriya 21 na tretomu poversi golovnogo korpusu budinok Vasnova plosheyu 100 kv m viznacheno personal zaviduvach asistent ta laborant I vzhe 8 grudnya shtat muzeyu buv ukomplektovanij zi shtatnih pracivnikiv DINO Z metoyu nalagodzhennya profesijnoyi roboti muzeyu do miscevih pracivnikiv institutu F A Byelskogo ta F M Krasilnikova priyednuyetsya dosvidchenij pedagog J J Rozhnovskij Jogo bulo zaprosheno z Sumskogo pedtehnikumu I vzhe na pochatku grudnya 1925 roku vin razom z druzhinoyu ta sinom pribuvaye do m Luganska Do slova u 1927 roci J J Rozhnovskij ocholit novostvorenij pedologichnij kabinet institutu Yak tilki shtatnij rozpis muzeyu zapovnivsya jogo spivrobitniki pochali zbirannya eksponativ yih sistematizaciyu inventarizaciyu skladannya diagram grafikiv Nevelikij kolektiv muzeyu porinuv u robotu z takim entuziazmom sho znehtuvav dvadcyatidennimi zimovimi kanikulami sho dalo mozhlivist pidgotuvati ta vporyadkuvati vsi zibrani materiali dlya ekspozicionuvannya vidkrittya muzeyu16 sichnya 1926 roku o shostij godini vechora pedagogichnij muzej buv urochisto vidkritij Dlya Luganska ce bulo znachnoyu podiyeyu Na vidkrittya prijshli predstavniki viddilu narodnoyi osviti profesorsko vikladackogo skladu luganskih vishiv studentstvo vikladachi ta uchni miscevih trudovih shkil komsomolskih ta pionerskih organizacij Na pochatkovij moment muzej nalichuvav ponad 200 eksponativ pedagogichni sistemi j portreti vidatnih pedagogiv posibniki z riznih disciplin doshkilnogo trudovogo estetichnogo vihovannya a takozh z metodiv navchannya istoriografiyi osviti Do nogo vhodila takozh muzejna biblioteka Dzherela formuvannya kolekciyi buli rizni tut i materiali z inshih laboratorij INO i eksponati shkilnih vistavok rajoniv okrugi Pislya vidkrittya roboti pedmuzeyu aktivna robota z popovnennya fondovoyi ta ekspozicijnoyi kolekciyi prodovzhuvalasya Eksponati nadsilalisya riznimi muzeyami trudovimi shkolami a takozh vigotovlyalisya bezposeredno spivrobitnikami muzeyu Odnak u svoyemu pragnenni popovnyuvati kolekciyi muzej ne obmezhuvavsya teritoriyeyu mista ta okrugi za korotkij termin dekilka misyaciv bulo otrimano eksponati vid muzeyiv z ponad 100 mist SRSR Zokrema Semipalatinskij muzej nadislav Otchet Semipalatinskogo otdela Russkogo geograficheskogo obshestva s 1 10 1924 po 1 10 1925 Vypusk 15 Silskogospodarskij ta torgovelno promislovij muzej m Baku svoyi kolekciyi z shovkivnictva Takozh nadislav materiali dlya popovnennya eksponativ pedagogichnogo muzeyu INO i Pivnichnokavkazkij institut krayeznavstva a Sibirskij viddil narodnoyi osviti nadislav knigi U pershi zh misyaci svogo isnuvannya pedagogichnij muzej INO rozvinuv burhlivu kulturno prosvitnicku robotu Regulyarno nadavalisya pedkonsultaciyi pov yazani golovnim chinom z pitannyami viznachennya obdarovanosti ta oblikom uspishnosti uchniv Muzej odrazu zh stav oseredkom pedagogichnih znan takih neobhidnih v umovah borotbi za rozpovsyudzhennya osviti ta likvidaciyu nepismennosti sered usih verstv naselennya krayu Tilki za pershi 2 misyaci svoyeyi diyalnosti vin prijnyav 1055 vidviduvachiv organizuvav 5 vistavok pedagogichnoyi literaturi Pri muzeyi bulo zasnovano institut jogo pochesnih chleniv Take zvannya nadavalosya osobam abo ustanovam yaki zrobili znachnij vnesok v organizaciyu muzeyu i v jogo robotu abo vidatnim diyacham narodnoyi osviti sho nadali poslugu muzeyu v tomu chi inshomu viglyadi Pershimi pochesnimi chlenami buli obrani Sergij Grigorovich Grushevskij Volodimir Volodimirovich Galyun ta Foma Antonovich Byelskij Uprodovzh nastupnogo 1926 1927 navchalnogo roku muzej provodiv svoyu naukovo pedagogichnu diyalnist u napryamku poshirennya pedagogichnoyi dumki sered studentstva uchniv ta vchiteliv trudovih shkil Jogo vidvidali predstavniki riznih osvitnih ustanov ta organizacij provodilisya ekskursiyi dlya ditej doshkilnogo viku shkolyariv chervonoarmijciv poyasnennya yakim davav osobisto sam zaviduvach profesor F A Byelskij Pid chas vidviduvannya muzeyu krim ekskursiyi gostyam nadavalasya mozhlivist zamiryati obsyag legeniv za dopomogoyu spirometriv ta vagu na terezah Taki obstezhennya ta zamiri parametriv tila lyudini nabuli populyarnosti tomu dlya rozvitku cogo napryamu roboti muzeyu buli vpershe pridbani dodatkovi naukovi priladi antropometr ta dinamometr Ferbanksa Fairbanks Na pochatku 1927 r pedmuzeyu bulo vidvedeno velikij zal auditoriya 30 na drugomu poversi golovnogo budinku institutu zagalnoyu plosheyu 235 kv m Cherez brak vilnih pomeshkan v instituti primishennya muzeyu vikoristovuvalosya takozh dlya rozmishennya arheologichnih eksponativ arheologichnoyi sekciyi Naukove tovaristvo na Donechchini Muzejni fondi postijno popovnyuvalisya novimi eksponatami yaki nadhodili vid pidpriyemstv ta kultosvitnih ustanov mista Krim togo eksponati vigotovlyali studenti ridnogo institutu ta sami pracivniki muzeyu Nakopichena fondova kolekciya dala zmogu rozpodiliti eksponati za 19 tematichnimi viddilami 1 pedagogichni sistemi ta portreti vidatnih pedagogiv 2 not v pedagogici 3 vish pedvish trudshkoli 4 pomeshkannya shkil yih planuvannya obladnannya 5 naochni posibniki z riznih disciplin 6 shkilne zakonodavstvo 7 doshkilne vihovannya 8 komditruh 9 politosvita 10 trudove vihovannya 11 estetichne vihovannya 12 fizkulturno estetichne vihovannya 13 metodi navchannya 14 pedagogichni problemi 15 problema vchitelya 16 istoriografiya INO muzeyu narosviti v Luganskij okruzi 17 organizaciya shkilnih muzeyiv 18 zmichka pedvishiv pedmuzeyiv USRR SRSR 19 Varia Do osnovnih napryamkiv roboti muzeyu slid vidnesti sistematichne provedennya ekskursij lekcij popovnennya ekspoziciyi eksponatami vid trudshkil m Luganska ta Luganskoyi okrugi katalogizaciyu muzejnogo majna skladannya rekomendovanih spiskiv literaturi z pedagogichnih pitan populyarizaciyu pedagogichnogo testuvannya provedennya pedagogichnih konferencij z pitan vikoristannya novih metodiv roboti v osvitnih ustanovah narad pracivnikiv osviti z visvitlennya roli pedagogichnogo muzeyu v procesi samo ta perepidgotovki vchiteliv konsultacij z pitan teoriyi ta praktiki socialnogo vihovannya Uprodovzh 1926 1927 navchalnogo roku muzej vidvidalo 2695 osib z yakih 409 buli organizovani v 10 ekskursij A zagalom z chasu vidkrittya nalichuvalosya vzhe 4600 vidviduvachiv Na 1 chervnya 1927 roku shtatna chiselnist pracivnikiv muzeyu zmenshilasya i skladala tilki dvi odinici zaviduvacha F A Byelskogo ta laboranta F M Krasilnikova Odnak plidna navchalno prosvitnicka diyalnist muzeyu z 1925 do 1927 roku davala zmogu kerivnictvu DINO planuvati pidvishennya statusu muzeyu z institutskogo do okruzhnogo 1928 j tretij rik diyalnosti pedagogichnogo muzeyu zbigsya zi svyatkuvannyam desyatoyi richnici Zhovtnevoyi revolyuciyi Odnim iz urochistih zahodiv z nagodi svyata bula vistavka eksponativ pedmuzeyu DINO trudovih shkil ta ustanov socialnogo vihovannya Slid zaznachiti sho vistavleni osvitnimi ustanovami eksponati pislya zakrittya vistavki popovnili fondovu kolekciyu pedagogichnogo muzeyu Muzej prodovzhuvav rozvivavsya Do vzhe isnuyuchih viddiliv dodavsya kutochok Nauka j naukovi pracivniki SRSR zbilshuvalasya kilkist portretiv vidatnih pedagogiv buli nakresleni shemi Konstruktivne vihovannya za Fer yerom Psihograma osobi ditini za Dekroli namalovana kopiya kartini za malyunkom Ribalova Vozvrashenie iz shkoly figuri dlya 6 7 8 litnih ditej za pedagogichnimi testami Bine Simona zibrano dekilka komplektiv testiv za disciplinami pedciklu Protyagom 1927 1928 navchalnogo roku sam zaviduvach pedagogichnogo muzeyu F A Byelskij prochitav nizku lekcij yaka ohoplyuvala shiroke kolo pitan z pedagogiki vid yiyi istoriyi do zastosuvannya nadban na praktici vid doshkilnogo vihovannya do eksternatu vishiv Primirom u zhovtni 1927 r bula prochitana lekciya dlya 4 yi grupi 4 yi trudovoyi shkoli na temu Yak mozhna vimiryati obdarovanist za testami Bine Simona v listopadi dlya robitnikiv miscevih zavodiv na temu Yak vchatsya diti miscevih trudovih shkil za kompleksami dlya uchniv Yaki pedagogi vid starodavnih chasiv azh do teperishnogo chasu pracyuvali nad najkrashimi metodami navchannya u kvitni 1928 r lekciya dlya sluhachiv seminaru doshkilnogo vihovannya Frebelivski ta Montesorriyanski prikladi dlya roboti z doshkilnyatami tosho Z momentu zasnuvannya pedagogichnogo muzeyu pri DINO jogo kerivnik F A Byelskij nadavav serjoznoyi uvagi vivchennyu ta vikoristannyu svitovogo dosvidu roboti pedagogichnih muzeyiv She v 1925 roci vin podav zayavku pro naukove vidryadzhennya za kordon z metoyu oznajomlennya z dosvidom roboti pedagogichnih muzeyiv sho bula pidtrimana kerivnictvom DINO pered Narodnim Komisariatom osviti USRR Arhivni dokumenti svidchat sho vidryadzhennya F A Byelskogo vse taki vidbulos ale tilki cherez chotiri roki i tilki v mezhah SRSR Naukove vidryadzhennya vin zdijsniv z 23 bereznya do 15 travnya 1929 roku Vono bulo nadzvichajno nasichenim plidnim i duzhe informativnim Protyagom 53 dniv F A Byelskij vivchav novitni metodi ta dosvid muzejnoyi pedagogiki vikladannya pedagogichnih disciplin v najbilshih vishah Moskvi v Akademiyi komunistichnogo vihovannya im N Krupskoyi v II Moskovskomu derzhavnomu universiteti v industrialno pedagogichnomu instituti im K Libknehta v Leningradi v pedagogichnomu instituti im O Gercena v pedagogichnomu tehnikumi im M Nekrasova Z ciyeyu zh metoyu vin proviv znachnu robotu i v naukovo doslidnickomu instituti pedagogiki pri II Moskovskomu derzhavnomu universiteti ta v Instituti naukovoyi pedagogiki v Leningradi Dopovid F A Byelskogo z takih aktualnih pitan yak suspilno politichne vihovannya oblik uspishnosti polittehnichne vihovannya na zasidanni pedagogichnoyi komisiyi viklikav neabiyakij interes z boku vikladackogo skladu DINO Z nagodi svyatkuvannya 5 richnogo yuvileyu Doneckogo institutu narodnoyi osviti v Lugansku bula provedena narada predstavnikiv osvitnih ustanov Donbasu na yakij uhvaleno rezolyuciyu pro organizaciyu naukovo doslidnickih ustanov pri DINO filiyi Vseukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu pedagogiki filiyi kafedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi im akademika D I Bagaliya ta biologichnoyi stanciyi Pedagogichnij muzej ta pedrefleksologichna laboratoriya DINO pidlyagali reorganizaciyi a na yih naukovij bazi planuvalosya stvorennya filiyi Vseukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu pedagogiki kriza 1929 rokuU seredini 1929 roku vidbulasya zmina kerivnictva DINO a u profesora F A Byelskogo vizriv osobistij konflikt z novim rektorom V Vorobjovim Os yak sam profesor oharakterizuvav cyu situaciyu Ya popav v otochennya z yakogo hochu virvatis Tomu ne zustrivshi pidtrimki sered chleniv pravlinnya institutu ta sekciyi naukovih spivrobitnikiv profspilki ROBOS Foma Antonovich zi svoyeyu druzhinoyu podali prohannya do NKO USRR pro perevedennya do inshogo vishu Prohannya F A Byelskogo ta K M Byelskoyi bulo zadovilneno ta yih pereveli z 1 veresnya 1929 roku do Hersonskogo institutu narodnoyi osviti Nechislenni vcilili arhivni materiali svidchat sho pedagogichnij muzej isnuvav u skladi naukovo dopomizhnih struktur institutu j u 1930 roci vidilyalisya koshti na utrimannya remont pomeshkannya zakupivlyu eksponativ ta obladnannya Povsyakdenna diyalnist pracivnikiv pedagogichnogo muzeyu bula skerovana na nadannya studentam luganskih vishiv pracivnikam osviti uchnyam miscevih shkil internativ maksimalnoyi mozhlivosti oznajomitis z najkrashimi materialami sho spriyali vdoskonalennyu spravi vivchennya pedagogichnoyi istoriyi teoriyi ta praktiki na osnovi dosyagnen svitovoyi pedagogichnoyi dumki togo chasu A nevtomna pracya profesora F A Byelskogo na pedagogichnij nivi toruvala shlyah rozvitku pedagogichnogo muzejnictva na shodi krayini pidsumki diyalnosti u 20 h rokahTakim chinom Luganskij pedagogichnij muzej DINO v 20 h rokah vidigrav znachnu rol v istoriyi stanovlennya sistemi osviti Donbasu vikonuyuchi svoyi tri osnovni funkciyi naukovu navchalnu ta prosvitnicku Pracivniki Luganskogo pedagogichnogo muzeyu za korotkij chas sformuvali dostatnyu kolekciyu eksponativ yaki dopomagali majbutnim uchitelyam otrimuvati neobhidni profesijni navichki kotri v svoyu chergu spriyali realizaciyi navchalnih program ta vikoristannyu suchasnih pedagogichnih metodik pid chas likvidaciyi nepismennosti u Donbasi DzherelaPrin M O Pedagogichnij muzej Luganskogo institutu narodnoyi osviti 1925 1930 roki M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2012 Vip 21 S 119 126 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2012 21 13