Музей історії міста Коломиї — історико-краєзнавчий музей у м. Коломия (Івано-Франківська область, Україна).
Музей Історії Міста Коломиї | |
---|---|
48°31′42″ пн. ш. 25°02′38″ сх. д. / 48.52833° пн. ш. 25.04389° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Україна м. Коломия (Івано-Франківська область) |
Адреса | вул. Романа Шухевича 80, Коломия |
Засновано | 1990 р. |
Відкрито | 8 жовтня 1990 |
Режим роботи | щоденно з 9 до 18 год Понеділок—вихідний |
Фонд | приблизно 20 тис. |
Директор | |
Сайт | museum.ko.if.ua |
Музей історії міста Коломиї (Україна) | |
Історія,структура та діяльність музею
Історія створення та початок діяльності
31 березня 1990 року Ради Міністрів УРСР через газету “” повідомив про те, що Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про створення Музею історії міста Коломиї:
Цей край уславив себе ще антифеодальними селянськими та опришківськими виступами (тут діяв зі своїми загонами легендарний Олекса Довбуш), давнім розвитком ремесел, освіти й культури. З Коломиєю тісно пов'язані життя і діяльність революціонерів-демократів І.Я.Франка, М.І.Павлика, О.С.Терлецького, відомих літераторів Мирослава Ірчана та П.С. Козланюка, композиторів А. Кос-Анатольського, Д.В.Січинського. Створення музею - значна подія в культурному житті міста, яке наступного року відзначатиме своє 750-річчя. Цей культурно-освітній заклад стане своєрідним центром усієї роботи по збереженню, вивченню та популяризації пам'яток історії, культури й архітектури Прикарпаття. |
3 травня цього ж року — Наказ управління культури Івано-Франківського облвиконкому „Про створення музею історії міста Коломиї“ на виконання наказу Міністерства культури Української РСР №132 від 17.04.90р.
3 липня в кінотеатрі ім. М.Ірчана відкрито виставку «Край мій рідний» з колекції Петра Арсенича, до Першого Всесвітнього Собору Духовної України. Починаючи з липня 1990 року музей, не маючи ні свого приміщення, ні штату працівників, організував першу тематичну експозицію «Над Прутом моя Коломия», у виставкових залах Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини. Згодом, отримуючи в тимчасове користування то одне то інше приміщення, музей поряд з пошуковою роботою організовує виставки та серед яких:
- «У Москві ГКЧП - у Коломиї свято»
- «Репресована історія» (фоторозповідь про коломиян, учасників боротьби за незалежність України в умовах фашистської окупації та сталінських репресій)
- «Внесіте прапор вільної держави» (державна символіка України. Історія, сучасність, майбутнє)
- «Вибори за Австрії, Польщі, СРСР. На зустріч виборам в Україні»
- «Благословляю і молюсь» — до 50 річчя з дня смерті Митрополита Андрея Шептицького
- «Через терни до утвердження церкви»' — присвячена 400-річчю Берестейської Унії
- «Борці за волю нації» — про коломиян учасників підпілля ОУН-УПА.
8 жовтня 1990 року — Наказ управління культури Івано-Франківського облвиконкому
16 вересня 1997 року рішенням виконкому Коломийської міської ради, музею передано будинок №80 по вул.Романа Шухевича. Будинок було збудовано ще у 1890 році, і слугував він приміщенням повітової ради. Знаходиться він на розі теперішніх вулиць Романа Шухевича та Лесі Українки.
Фонди та експозиція
В приміщенні музею знаходиться 18 експозиційних фондових та службових приміщень. Загальний фонд нараховує більше 20 тисяч експонатів. Деякі експозиції музею:
- «З історії німецьких колоній міста Коломиї»
- «Освіта Коломиї кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.ст.»
- «Економіка і торгівля міста в ХІХ –ХХ ст.»
- «З історії єврейської громади міста»
- «З історії українських етнічних земель сучасної Польщі до 1944 року»
- «Розвиток промисловості, ремесел і торгівлі міста Коломиї кінця ХІХ — початку ХХ ст»
- «З історії органів міського самоуправління»
- «Коломия і Габсбурги»
Практична інформація
Графік роботи
щоденно із 09:00 до 18:00(каса до 17:00) год
Вихідний день — понеділок
Музей не працює:
31 грудня, 1,6,7 січня та в перший день Великодня
Див. також
Джерела та література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej istoriyi mista Kolomiyi istoriko krayeznavchij muzej u m Kolomiya Ivano Frankivska oblast Ukrayina Muzej Istoriyi Mista Kolomiyi48 31 42 pn sh 25 02 38 sh d 48 52833 pn sh 25 04389 sh d 48 52833 25 04389TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina m Kolomiya Ivano Frankivska oblast Adresavul Romana Shuhevicha 80 KolomiyaZasnovano1990 r Vidkrito8 zhovtnya 1990Rezhim robotishodenno z 9 do 18 god Ponedilok vihidnijFondpriblizno 20 tis DirektorSajtmuseum ko if uaMuzej istoriyi mista Kolomiyi Ukrayina Istoriya struktura ta diyalnist muzeyuIstoriya stvorennya ta pochatok diyalnosti 31 bereznya 1990 roku Radi Ministriv URSR cherez gazetu povidomiv pro te sho Rada Ministriv URSR prijnyala postanovu pro stvorennya Muzeyu istoriyi mista Kolomiyi Cej kraj uslaviv sebe she antifeodalnimi selyanskimi ta oprishkivskimi vistupami tut diyav zi svoyimi zagonami legendarnij Oleksa Dovbush davnim rozvitkom remesel osviti j kulturi Z Kolomiyeyu tisno pov yazani zhittya i diyalnist revolyucioneriv demokrativ I Ya Franka M I Pavlika O S Terleckogo vidomih literatoriv Miroslava Irchana ta P S Kozlanyuka kompozitoriv A Kos Anatolskogo D V Sichinskogo Stvorennya muzeyu znachna podiya v kulturnomu zhitti mista yake nastupnogo roku vidznachatime svoye 750 richchya Cej kulturno osvitnij zaklad stane svoyeridnim centrom usiyeyi roboti po zberezhennyu vivchennyu ta populyarizaciyi pam yatok istoriyi kulturi j arhitekturi Prikarpattya 3 travnya cogo zh roku Nakaz upravlinnya kulturi Ivano Frankivskogo oblvikonkomu Pro stvorennya muzeyu istoriyi mista Kolomiyi na vikonannya nakazu Ministerstva kulturi Ukrayinskoyi RSR 132 vid 17 04 90r 3 lipnya v kinoteatri im M Irchana vidkrito vistavku Kraj mij ridnij z kolekciyi Petra Arsenicha do Pershogo Vsesvitnogo Soboru Duhovnoyi Ukrayini Pochinayuchi z lipnya 1990 roku muzej ne mayuchi ni svogo primishennya ni shtatu pracivnikiv organizuvav pershu tematichnu ekspoziciyu Nad Prutom moya Kolomiya u vistavkovih zalah Kolomijskogo muzeyu narodnogo mistectva Guculshini Zgodom otrimuyuchi v timchasove koristuvannya to odne to inshe primishennya muzej poryad z poshukovoyu robotoyu organizovuye vistavki ta sered yakih U Moskvi GKChP u Kolomiyi svyato Represovana istoriya fotorozpovid pro kolomiyan uchasnikiv borotbi za nezalezhnist Ukrayini v umovah fashistskoyi okupaciyi ta stalinskih represij Vnesite prapor vilnoyi derzhavi derzhavna simvolika Ukrayini Istoriya suchasnist majbutnye Vibori za Avstriyi Polshi SRSR Na zustrich viboram v Ukrayini Blagoslovlyayu i molyus do 50 richchya z dnya smerti Mitropolita Andreya Sheptickogo Cherez terni do utverdzhennya cerkvi prisvyachena 400 richchyu Berestejskoyi Uniyi Borci za volyu naciyi pro kolomiyan uchasnikiv pidpillya OUN UPA 8 zhovtnya 1990 roku Nakaz upravlinnya kulturi Ivano Frankivskogo oblvikonkomu 16 veresnya 1997 roku rishennyam vikonkomu Kolomijskoyi miskoyi radi muzeyu peredano budinok 80 po vul Romana Shuhevicha Budinok bulo zbudovano she u 1890 roci i sluguvav vin primishennyam povitovoyi radi Znahoditsya vin na rozi teperishnih vulic Romana Shuhevicha ta Lesi Ukrayinki Fondi ta ekspoziciyaV primishenni muzeyu znahoditsya 18 ekspozicijnih fondovih ta sluzhbovih primishen Zagalnij fond narahovuye bilshe 20 tisyach eksponativ Deyaki ekspoziciyi muzeyu Z istoriyi nimeckih kolonij mista Kolomiyi Osvita Kolomiyi kincya HIH pershoyi polovini HH st st Ekonomika i torgivlya mista v HIH HH st Z istoriyi yevrejskoyi gromadi mista Z istoriyi ukrayinskih etnichnih zemel suchasnoyi Polshi do 1944 roku Rozvitok promislovosti remesel i torgivli mista Kolomiyi kincya HIH pochatku HH st Z istoriyi organiv miskogo samoupravlinnya Kolomiya i Gabsburgi Praktichna informaciyaGrafik roboti shodenno iz 09 00 do 18 00 kasa do 17 00 god Vihidnij den ponedilok Muzej ne pracyuye 31 grudnya 1 6 7 sichnya ta v pershij den VelikodnyaDiv takozhPortal Muzeyi Muzej pisankovogo rozpisuDzherela ta literatura