Музей козацтва, етнографії і культури Приазов'я (рос. Музей казачества, этнографии и культуры Приазовья) — розташований у селі Кагальник Азовського району Ростовської області.
Музей козацтва, етнографії і культури Приазов'я | |
---|---|
Країна | Росія |
Розташування | Азовський район, село Кагальник, Ростовська область |
Тип | пам'ятка і музей |
Дата заснування | 2012 |
Початок будівництва | 2012 |
Побудовано | 2012 |
Історія
До кінця XVIII століття Приазов'я мало в Російській державі буферний, а потім прикордонний статус. Усе це сприяло переселенню в ці краї росіян і вихідців з інших країн (вірмен, греків, німців), появі тут російських козацьких містечок, селянських слобід, прикордонних фортець, сіл. Наявність річкових і морських шляхів зробила Приазов'я зручним районом для облаштування портів, ринків, доків, складів.
Особливістю цього регіону була значна етнічна, соціальна, конфесійна і культурна неоднорідність населення. З давнини до 1970-х років головним заняттям місцевого населення було рибальство. Хоча ця галузь втратила до теперішнього часу своє економічне значення, вона зберегла значення культурне. Колишні вигоди рибної торгівлі спричинили прискорений розвиток товарно-грошових відносин, рибообробних і риборозплідних підприємств, транспортної системи, ринків, міст. Міста спричинили урбаністичний вплив на сільські райони, внаслідок чого місцеве населення отримало доступ до освіти й культурних здобутків.
Музей козацтва, етнографії і культури Приазов'я відкрито 26 січня 2012 року. Значний внесок у створення музею зробив голова [ru] Геннадій Григорович Матишов.
Наукові співробітники музею вивчають традиційну культуру рибалок дельти Дону, збирають етнографічні артефакти і документи у цій галузі. У фондах музею представлені макети житлових будівель населення дельти Дону, макети кам'яної і дерев'яної церков на хуторі Донському, макети човнів, на яких люди вели промисел у дельті Дону (кайка, каюк, байда, дуб, баркас і т. д.), сіті, весла.
Основними в експозиції музею є два комплекси поселенців — Донський хутір, населення якого переважно становили козаки, і засноване селянами-українцями село Кагальник. Експозиція побудована на справжніх артефактах — документах, фотографіях і предметах побуту. В музеї представлені старовинні меблі, швейна машинка, самовари тощо. Тут також можна побачити старовинні предмети: рибальські сіті, якорі, праски, посуд та інші предмети козацького побуту. Є в музеї стенд, присвячений жіночій донський традиції — свого часу козачки збиралися щодня у полудень і пили каву. Традиція мала характер ритуалу, тому, коли були перебої з постачанням кави, козачки готували різні замінники: вони подрібнювали і заварювали обсмажений ячмінь (див. ячмінна кава) чи цикорій.
Посилання
- Музей казачества, этнографии и культуры Приазовья готовится представить первую выставку [ 25 травня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej kozactva etnografiyi i kulturi Priazov ya ros Muzej kazachestva etnografii i kultury Priazovya roztashovanij u seli Kagalnik Azovskogo rajonu Rostovskoyi oblasti Muzej kozactva etnografiyi i kulturi Priazov yaKrayina RosiyaRoztashuvannyaAzovskij rajon selo Kagalnik Rostovska oblastTippam yatka i muzejData zasnuvannya2012Pochatok budivnictva2012Pobudovano2012IstoriyaDo kincya XVIII stolittya Priazov ya malo v Rosijskij derzhavi bufernij a potim prikordonnij status Use ce spriyalo pereselennyu v ci krayi rosiyan i vihidciv z inshih krayin virmen grekiv nimciv poyavi tut rosijskih kozackih mistechok selyanskih slobid prikordonnih fortec sil Nayavnist richkovih i morskih shlyahiv zrobila Priazov ya zruchnim rajonom dlya oblashtuvannya portiv rinkiv dokiv skladiv Osoblivistyu cogo regionu bula znachna etnichna socialna konfesijna i kulturna neodnoridnist naselennya Z davnini do 1970 h rokiv golovnim zanyattyam miscevogo naselennya bulo ribalstvo Hocha cya galuz vtratila do teperishnogo chasu svoye ekonomichne znachennya vona zberegla znachennya kulturne Kolishni vigodi ribnoyi torgivli sprichinili priskorenij rozvitok tovarno groshovih vidnosin riboobrobnih i riborozplidnih pidpriyemstv transportnoyi sistemi rinkiv mist Mista sprichinili urbanistichnij vpliv na silski rajoni vnaslidok chogo misceve naselennya otrimalo dostup do osviti j kulturnih zdobutkiv Muzej kozactva etnografiyi i kulturi Priazov ya vidkrito 26 sichnya 2012 roku Znachnij vnesok u stvorennya muzeyu zrobiv golova ru Gennadij Grigorovich Matishov Naukovi spivrobitniki muzeyu vivchayut tradicijnu kulturu ribalok delti Donu zbirayut etnografichni artefakti i dokumenti u cij galuzi U fondah muzeyu predstavleni maketi zhitlovih budivel naselennya delti Donu maketi kam yanoyi i derev yanoyi cerkov na hutori Donskomu maketi chovniv na yakih lyudi veli promisel u delti Donu kajka kayuk bajda dub barkas i t d siti vesla Osnovnimi v ekspoziciyi muzeyu ye dva kompleksi poselenciv Donskij hutir naselennya yakogo perevazhno stanovili kozaki i zasnovane selyanami ukrayincyami selo Kagalnik Ekspoziciya pobudovana na spravzhnih artefaktah dokumentah fotografiyah i predmetah pobutu V muzeyi predstavleni starovinni mebli shvejna mashinka samovari tosho Tut takozh mozhna pobachiti starovinni predmeti ribalski siti yakori praski posud ta inshi predmeti kozackogo pobutu Ye v muzeyi stend prisvyachenij zhinochij donskij tradiciyi svogo chasu kozachki zbiralisya shodnya u poluden i pili kavu Tradiciya mala harakter ritualu tomu koli buli pereboyi z postachannyam kavi kozachki gotuvali rizni zaminniki voni podribnyuvali i zavaryuvali obsmazhenij yachmin div yachminna kava chi cikorij PosilannyaMuzej kazachestva etnografii i kultury Priazovya gotovitsya predstavit pervuyu vystavku 25 travnya 2018 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 15 listopada 2017