Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Музей археології Н

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Музей археології Національного заповідника «Глухів» — музей у місті Глухів Шосткинського району Сумської області, входить до складу Національного заповідника "Глухів".

Музей археології Національного заповідника «Глухів»

Розташування

Україна: ГлухівАдресавулиця Шевченка, 30Засновано2008 (16 років)КураторНаціональний державний історико-культурний заповідник «Глухів»Сайтnz-hlukhiv.com.ua

Історія створення

Музей відкрито 6 листопада 2008 року, в день святкування 300-річчя проголошення міста столицею Гетьманщини. Музей розташований у пам’ятці архітектури «Садибний будинок Кочубеїв» 1904 року на площі 205 м².

Основу фондової колекції складають речові пам’ятки, знайдені на території літописного Глухова і колишнього Глухівського району під час проведення охоронних археологічних розвідок. Ідея створення музею виникла у 2002 році, коли до фондів заповідника потрапили перші експонати – фрагменти давньоруських кружальних горщиків. Глухівські старожитності мають перш за все наукову цінність, адже відображають історію межиріччя Десни і Сейму – найменш археологічно дослідженого регіону на карті Сумщини.

Ключова роль у формуванні археологічного зібрання і відкритті музею належить його завідувачу Юрію Коваленку.

На річницю смерті 14 березня 2024 року на будівлі Музею археології відкрили меморіальну дошку Юрію Коваленку.

Експозиція

З археологією Глухівщини можна ознайомитись у чотирьох залах, які демонструють речові пам’ятки різних історичних періодів.

Зала давньої історії охоплює археологічну спадщину міста від палеоліту до І тис. н.е.

Зала давньоруської доби презентує археологічні знахідки, які відображають історію Глухова Х-ХІІІ ст. та періоду Великого князівства Литовського ХІV-ХV ст.

Зал пізнього середньовіччя охоплює ІІ етап історії Глухова, коли місто у ХVІІІ ст. отримало статус столиці Гетьманщини. Відвідувачі мають змогу познайомитись із предметами побуту і знаряддями праці ХVІІ- ХVІІІ ст.

Четверта зала присвячена розвитку будівельної справи і будівельних матеріалів північного Лівобережжя України. Найдревніші експонати зали розвитку будівельної справи – розчин, якомубільш ніж 2500 років, та глиняна обмазка скіфського житла з відбитками лози. Тут можна побачити давньоруську плінфу – цеглу, з якої у ХІІ-ХІІІ ст. будували виключно князівські палати та церкви, різноманітні пічні кахлі XVІІ-XVIII ст., зразки будівельних матеріалів з відомих пам’яток архітектури: цеглу-литовку, цеглу-московку, цеглу XVIII-XIX ст. з клеймами виробників та з особливими відбитками, вогнетривку пічну цеглу – так звану «шатринку».

Див. також

Посилання

Садибний будинок Кочубеїв.
Музей археології.
Смерть великого лицаря. Археолог, пошуковець, музикант, воїн – яким був Юрій Коваленко, що загинув за Україну.
У Глухові відкрили меморіальну дошку загиблому військовому та історику Юрію Коваленку. Глухів.City (укр.). Процитовано 14 березня 2024.
Музей археології заповідника "Глухів".

[1] Садибний будинок Кочубеїв.

[2] Музей археології.

[3] Смерть великого лицаря. Археолог, пошуковець, музикант, воїн – яким був Юрій Коваленко, що загинув за Україну.

[4] У Глухові відкрили меморіальну дошку загиблому військовому та історику Юрію Коваленку. Глухів.City (укр.). Процитовано 14 березня 2024.

[5] Музей археології заповідника "Глухів".