Вулиця Шевченка раніше Романівська вулиця міста Глухів Сумської області Вулиця Шевченка ГлухівНазва на честьТараса Григо

Вулиця Шевченка (раніше Романівська) — вулиця міста Глухів Сумської області.

Вулиця Шевченка Глухів

Назва на честь	Тараса Григоровича Шевченка
Колишні назви
Романівська
Загальні відомості
Протяжність	2.18 км
Координати початку	51°40′33″ пн. ш. 33°54′49″ сх. д. / 51.675766360967124° пн. ш. 33.91358561457167° сх. д.
Координати	51°41′04″ пн. ш. 33°54′48″ сх. д. / 51.6845725° пн. ш. 33.9132208° сх. д. / 51.6845725; 33.9132208
Координати кінця	51°41′42″ пн. ш. 33°54′50″ сх. д. / 51.69490069999575° пн. ш. 33.91377873340155° сх. д. / 51.69490069999575; 33.91377873340155
Транспорт
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	будинок Кочубеїв, Київська брама
Державні установи	Відділ статистики у Глухівському районі, Районний РАЦС, Глухівська міська рада, Організація соціального захисту інвалідів, Управління юстиції
Парки	Національний заповідник «Глухів», сквер Тараса Шевченка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Шевченка у Вікісховищі

Назва

Названа на честь видатного українського поета, письменника, художника Тараса Григоровича Шевченка, який декілька разів відвідував Глухів та мав дружні зв'язки з мешканцями міста.

Із історії

Весною 1843 року Шевченко виїхав в Україну. Село Есмань було першим на поштовому тракті Москва-Київ. Кілька разів поет відвідував його проїздом із Петербурга в Україну. Своє перебування в Есмані він згадує в повісті «Капітанша». Під час кожної поїздки шлях його лежав через Глухів, де в поета було багато друзів і знайомих. Серед них Маркевич Микола Андрійович, уродженець села Дунаєць, український історик, поет, композитор, музикознавець.

Глухів став містом, де Шевченко останній раз прощався з Україною.

Докладніше: Глухів

Вулиця сьогодні

Вулицю Шевченка перетинає вулиця Пушкіна, паралельно розташована вулиця Інститутська.

Вулиця відома своїми історичними пам'ятками архітектури.

Вулиця Шевченка, 30. Будівля, більш відома у Глухові як садибний будинок Кочубеїв. Ця пам'ятка архітектури була побудована в 1904 році. Певний час будівля пустувала, будинок руйнувався. Зараз установа знаходиться на балансі національного історико-культурного заповідника в м. Глухові. Із напівзруйнованого будинок Кочубеїв перетворився на палац.

Докладніше: Національний державний історико-культурний заповідник «Глухів»

Шевченка, 28. На початку XVIII століття майже там, де зараз Києво-Московська вулиця перетинається з вулицею Шевченка, стояла Київська брама, єдина споруда Глухівської фортеці, яка збереглася до наших днів. Браму спорудили на земляному валу фортеці у 1749 році інженером Юхимом Наумовим, і спочатку вона була дерев'яною з мостом через рів.

Шевченка, 16. Розташовані: спільне підприємство «Технологія», відділ освіти, фонд інвестування «Рідний дім».

Шевченка, 13. Управління Державного земельного агентства у Глухівському районі, відділ статистики, екологічна інспекція.

Шевченка, 12. Колишнє приміщення банку М. Терещенка. Зараз в ньому міститься ТОВ МАК «Торговий дім Полісся».

Шевченка, 10. Управління юстиції.

Шевченка, 6. Глухівська міська рада та міське фінансове управління.

Див. також

Вулиці Глухова

Посилання

Вулиці міста розповідають - Бібліотекар України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

Неофициальный сайт города Глухова, Схема изменений названий улиц города Глухова [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]